Тетяна Кришталовська
Урок 16. Логічність викладу
Щоб наше мовлення було структурно впорядкованим і семантично прозорим, аргументованим і переконливим, ми послуговуємося усталеними конструкціями:
Такі словосполуки виконують роль своєрідних місточків, акцентів, але часто ми вживаємо їх неправильно, опускаючи одну з частин. Продовжити читання “Грані слова: Логічність викладу”
Тетяна Кришталовська
Урок 15. Правильна відповідь і вірне подружжя
В українській мові, на відміну від російської, прикметник «вірний» означає «відданий, постійний у своїх поглядах і почуттях»: вірний друг, вірний пес, вірний слову.
Якщо ж потрібно сказати про правильність, істинність, безпомильність, доречно використати прикметник «правильний»: правильна відповідь, правильний напрям, правильне биття серця. Продовжити читання “Грані слова: Правильна відповідь і вірне подружжя”
Тетяна Кришталовська
Урок 14. Про відмінки іменників у вітальних формулах
Вітаючись зранку, кажемо: «Доброго ранку!» (іменник у родовому відмінку).
Удень і ввечері варто використовувати словосполуки «Добрий день!» і «Добрий вечір!» (іменники в називному відмінку).
Це традиційні й давно усталені форми. Українці століттями віталися саме так. Проаналізувавши фольклорні джерела, літературні твори, науковці-філологи побачили, що форми «Добрий день!», «Добрий вечір!» значно поширеніші, ніж «Доброго дня!» і «Доброго вечора!», які трапляються надзвичайно рідко, радше як винятки. Продовжити читання “Грані слова: Про відмінки іменників у вітальних формулах”
Тетяна Кришталовська
Урок 13. Крайня агресивність пасажирів на останнього у черзі
Про розрізнювання прикметників «крайній» та «останній» писали й розповідали всі світочі мовознавства. Однак коли мене попросили присвятити цій темі черговий урок, я не відмовилася, бо не раз потрапляла у ситуацію, коли у черзі великі грамотії на моє запитання «Хто останній?» не лише спопеляли мене очима, а ще і гнівалися, обурювалися, присоромлювали: «У яких це школах і університетах навчають так казати? Яка ж малограмотна сучасна молодь!» У такі неочікувані моменти я ніяковію, забуваю, що філолог, і розгублено мовчу, хоча мала б аргументовано обстоювати свою позицію. Продовжити читання “Грані слова: Крайня агресивність пасажирів на останнього у черзі”
Тетяна Кришталовська
Урок 12. Про деякі відмінки імені Ігор
У родовому відмінку іменник Ігор має закінчення ‑я, бо належить до м’якої групи: запросили (кого?) Ігоря Миколайовича, а не Ігора Миколайовича.
Форма імені у кличному відмінку – Ігорю (за аналогією до іменників кобзар, секретар, косар, які, як і Ігор, належать до другої відміни м’якої групи). Тож, звертаючись до Ігоря, ми скажемо: Шановний пане Ігорю! Продовжити читання “Грані слова: Про деякі відмінки імені Ігор”
Тетяна Кришталовська
Урок 11. Про значущий і значимий
Прикметник значимий скалькований з російської мови і не відповідає граматичним нормам української мови. Правильний варіант – значу́щий: суспільно значу́ще вида́ння, значу́щі частини слова. Те саме стосується й іменника значимість, який потрібно замінювати лексемою значущість: статистична значущість, значущість коефіцієнтів. Продовжити читання “Грані слова: Про значущий і значимий”
Тетяна Кришталовська
Урок 10. Про схрещування списів довкола вельмишановних Олегів
Читачі моїх дописів попросили розповісти про кличний відмінок імені Олег. Як правильно – Олегу чи Олеже?
Хоч на цю тему відомі мовознавці та фахівці з культури мовлення вже сказали багато, палкі дискусії не вщухають. Мовці агресивно звинувачують одне одного у безграмотності, відсталості, зашореності, тож я вважаю за доцільне процитувати авторитетні (принаймні для мене) джерела. Продовжити читання “Грані слова: Про схрещування списів довкола вельмишановних Олегів”
Тетяна Кришталовська
Урок 9. Активні дієприкметники теперішнього часу
Мовознавці радять уникати активних дієприкметників теперішнього часу на ‑учий, ‑ючий, ‑ачий, ‑ячий, бо вони не притаманні українській мові. Є чимало варіантів заміни їх як однокореневими словами, так і синонімами, описовими конструкціями (підрядними реченнями), словосполуками відповідного змісту.
Продовжити читання “Грані слова: Активні дієприкметники теперішнього часу”
Тетяна Кришталовська
Урок 8. За допомогою аналізу та з допомогою колеги
Фахівці зі стилістики української мови радять таке розрізнювання:
Тетяна Кришталовська
Урок 7. Бажаємо удачі тим, хто має заповзяту вдачу!
Одна з читачок моїх дописів попросила пояснити відмінність між паронімами «удача» і «вдача». Про це вже сказано чимало, бо помилка поширена, тож я лише повторю відомі речі. Продовжити читання “Грані слова: Бажаємо удачі тим, хто має заповзяту вдачу!”
