Грані слова: Про відмінки іменників у вітальних формулах

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 14.  Про відмінки іменників у вітальних формулах

Вітаючись зранку, кажемо: «Доброго ранку!» (іменник у родовому відмінку).

Удень і ввечері варто використовувати словосполуки «Добрий день!» і «Добрий вечір!» (іменники в називному відмінку).

Це традиційні й давно усталені форми. Українці століттями віталися саме так. Проаналізувавши фольклорні джерела, літературні твори, науковці-філологи побачили, що форми «Добрий день!», «Добрий вечір!» значно поширеніші, ніж «Доброго дня!» і «Доброго вечора!», які трапляються надзвичайно рідко, радше як винятки.

Тож вітання «Доброго дня!», «Доброго вечора!» авторитетні мовознавці (скажімо, Олександр Пономарів) називають штучними.

Прихильники родових відмінків пояснюють свій вибір тим, що варіанти «Доброго дня!», «Доброго вечора!» мають форму побажання, а «Добрий день!» – проста констатація. Однак не треба плутати вітальні формули (усталені) з формулами побажання. Родовий відмінок, радить Олександр Пономарів, доречно вживати, коли при цих сполуках маємо ще дієслово: бажаю вам (тобі) доброго дня, доброго вечора.

Питомо українські варіанти вітань – «Добри́день!» і «Добри́вечір!» (стягнені форми). Бачимо, що утворено їх від називних відмінків, а не від родових. Натомість форми «Добри́ранок!» у мові немає, бо не віталися наші предки за допомогою словосполуки «Добрий ранок!».

Отже, правильні (традиційні) форми:

  1. Доброго ранку! – до 12:00.
  2. Добрий день! (Добри́день!) – з 12:00 по 18:00.
  3. Добрий вечір! (Добри́вечір!) – після 18:00.
  4. Добраніч! – прощання перед сном.

 

Передруковувати матеріали рубрики «Грані слова» без письмової згоди автора заборонено.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *