244 дні оборони Донецького аеропорту

Олександр Вакуленко
Фото автора
Запекла боротьба за Донецький аеропорт – це символ героїзму та звитяги українських захисників. Це боротьба за територіальну цілісність України, боротьба проти московського імперіалізму та тероризму.
За уточненими даними захист Донецького летовища тривав 244 дні. На два дні довше, ніж вважалося раніше. Після підступного підриву будівлі нового терміналу, ще два дні, до 23 січня 2015 року включно сім бійців під командуванням Максима Ридзанича ,,Адама’’ утримували приміщення пожежної частини аеропорту, наводячи жах на ворогів. Залишили вони свою позицію тільки після наказу, замінувавши увесь периметр.
20 січня 2021 року відбувся онлайн-марафон ,,Доба пам’яті’’ присвячений захисникам Донецького аеропорту.
Вранці наступного дня загиблих кіборгів вшанували в Києві у Міністерстві оборони України. Потім – на місцях поховань. Вдень у Михайлівському Золотоверхому соборі відслужили панахиду за полеглими героями.
Ввечері в пам’ять про кожен день захисту Донецького аеропорту біля Стіни Пам’яті полеглих захисників України в російсько-українській війні, кіборги, волонтери, активісти запалили 244 лампадки й виклали їх у формі диспетчерської вежф аеропорту. Ця інсталяція набула настільки вражаючого вигляду, що одразу викликала хвилюючі почуття вдячності за неймовірні зусилля, які проявили українські воїни. Не даремно їх називають кіборгами. Ця величезна свіча пам’яті стала нагадуванням, що в українців живе безстрашний ген лицарів, здатних захистити свою Батьківщину.
Керівник Всеукраїнської громадської організації ,,Об’єднані війною. 90-й батальйон’’, радник голови Київської облдержадміністрації у справах учасників АТО/ООС Віталій Баранов зазначив, що лампадки написом ДАП 244 виклали також у Кропивницькому, Вінниці та Рівне. А в Деражні на Хмельниччині запустили у повітря 244 жовто-блакитних кульок.
Організатором пам’ятних заходів вшанування захисників Донецького аеропорту в Києві виступило ВГО ,,Об’єднані війною. 90-й батальйон’’. Допомогу здійснили ГО Родини ,,Небесної Сотні’’ та Центр туризму і краєзнавства учнівської молоді Оболонського району міста Києва.

Пам’ятний дзвін і жива квітка – до дня народження Андрія Мовчана

Олександр Вакуленко
Фото автора
17 січня 2021 року в Києві на алеї Героїв Небесної Сотні біля Екуменічного храму Архистратига Михаїла та Українських Новомучеників вшановано Героя Небесної Сотні Андрія Мовчана. Саме у цей зимовий день йому виповнився б 41 рік.
Родом Андрій із Чернігівщини, але тривалий час мешкав у Києві. Працював майстром сцени у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка. Переймаючись долею України, у листопаді 2013-го долучився до мирних протестів, відстоюючи права українців жити за цивілізованими правилами. Був членом політичної партії ,,Демократичний Альянс’’.
20 лютого 2014 року життя активіста Майдану Андрія Мовчана зупинила куля спецпризначенця. Але, в пам’яті народній він продовжує жити, як один із найдостойніших представників українського суспільства.
Патріотичний церемоніал ,,День народження Героя’’ започаткував Національний музей Революції Гідності. В січні народилося одинадцять Героїв Небесної Сотні. І у ці дні в їх честь лунає пам’ятний дзвін і жива квітка лягає до портрета Героя на місці, де гинули люди за Волю та Гідність України.

День народження Степана Бандери – свято усіх українців

Олександр Вакуленко.
Фото автора.
1 січня 2021 року у Києві відбувся Марш честі, гідності та свободи присвячений 112-ій річниці від дня народження ідейного натхненника українців, Провідника ОУН (революційної) Степана Бандери.
Із піднесеним настроєм, скандуючи патріотичні гасла, члени та прихильники політичних партій ,,Національний корпус’’, ВО ,,Свобода’’, Конгресу Українських Націоналістів, низки громадських організацій, в тому числі й ОУН пройшли вулицями Києва від пам’ятника Тарасу Шевченку до Майдану Незалежності.
При цьому відчувався дух побратимства, адже учасників маршу об’єднувала спільна ідея, із якою жили лицарі-націоналісти минулих поколінь.
Досягнути рівня Степана Бандери – все одно, що дотягнутися до далекої зірки. На щастя, нині маємо колективного Бандеру. Це увесь український народ, який піднявся на боротьбу в часи смертельної загрози втрати державної незалежності в 2013 році. Який, з честю пройшов Революцію Гідності й зупинив розповсюдження сепаратизму на Сході України.
Завершило вшанування Степана Бандери віче, на якому виступили: відомий актор театру і кіно, заступник Голови ВО ,,Свобода’’ з міжнародних питань Богдан Бенюк, керівник київського осередку ,,Національного корпусу’’ Сергій Тамарін, Головний командир ВО ,,Тризуб’’ імені Степана Бандери (2017-2020 рр.) полковник Яр, речник київського осередку ,,Національного корпусу’’ Данило Брусов та заступник Голови ВО ,,Свобода’’, народний депутат України 7-го та 8-го скликань Андрій Іллєнко.
Маючи таких відданих синів та доньок, які відзначили день народження Степана Бандери в перший день нового 2021 року по всій Україні, ми маємо велике майбутнє.

У Львові вшанували пам’ять визначних діячів УВО-ОУН Василя Біласа і Дмитра Данилишина.

У Львові вшанували пам’ять визначних діячів УВО-ОУН Василя Біласа і Дмитра Данилишина.
88 років тому польська окупаційна влада засудила молодих українців на смерть за те, що взяли до рук зброю і билися за незалежну Україну.
В.Білас і Д. Данилишин здійснили збройний напад на польську окупаційну установу з метою вилучення коштів на потреби ОУН. Напад виявився не вдалим, а хлопців схопила поліція.
Їх смерть сколихнула Галичину. Відправлялися панахиди, повсюдно вивішувалися синьо-жовті стяги, відбувалися поминальні віча.
Незабутня Олена Теліга присвятила героям свій вірш.
ЗАСУДЖЕНИМ
(Біласові й Данилишинові)
Як ми можемо жити, сміятись і дихать?
Як могли ми чекати — не битись, а спать
В ніч, коли у в’язниці спокійно і тихо
Ви збиралися вмерти — у шість двадцять п’ять.
І коли приволікся заплаканий ранок,
Вас покликала смерть у похмурій імлі —
А тепер наші душі і топчуть, і ранять
Ваші кроки останні по зимній землі.
А тепер в кожнім серці пожежу пригаслу
Розпалили ви знову — спаливши життя.
І мов гимн урочистий, мов визвольне гасло,
Є для нас двох імен нерозривне злиття.
Над могилою вашою тиша і спокій,
Та по рідному краю — зловіщі вогні.
І піти по слідах ваших скошених кроків
Рвучко тягнуться сотні окрилених ніг.

130 років від дня народження Голови ОУН Андрія Мельника.

Богдан Червак.
Виповнюється 130 років великому українцеві, великому полковнику, Голові ОУН Андрію Мельнику.
Без перебільшення, унікальна постать у нашій історії. Понад п’ять десятків років Андрій Мельник був один із тих, хто стояв на чолі українського визвольного руху.
При цьому ніколи не розчаровувався, не сумнівався і не впадав у відчай.
Його не зламали московські, польські і німецькі концентраційні табори.
Ніколи не відступав від своєї мети – здобути Українську Державу у збройній боротьбі проти усіх окупантів.
Мало хто знає, але у добу Директорії, коли українська державність опинилася над прірвою, тодішній провід Української держави звернувся до Симона Петлюри, Євгена Коновальця і Андрія Мельника з проханням взяти владу у свої руки і навести у країні порядок.
Полковники Коновалець і Мельник відмовилися, оскільки вважали себе військовиками і бачили своє місце на війні з московськими більшовиками.
Але цей епізод добре ілюструє величезний авторитет Андрія Мельника у добі Перших Визвольних Змагань.
В історію України Андрій Мельник увійде як Голова ОУН, якому довелося очолити революційну Організацію у добу Визвольних Змагань під час Другої світової війни.
Героїзмом і славою вкрили себе похідні групи ОУН під проводом Андрія Мельника. Великі жертви склала ОУН на олтар свободи. Велика шана Олені Телізі, Олегу Ольжичу і тисячам українських патріотів, які загинули у боротьбі з німецьким нацизмом і московським імперіалізмом.
Напевно, найважчими у житті Андрія Мельника стали емігрантські будні. Відірваний від України, позбавлений можливості на українських землях битися за незалежність Батьківщини, Андрій Мельник не втрачав оптимізму і не сумнівався в перемозі української національної ідеї.
Життя і боротьба Андрія Мельника промовляють до нас, нині сущих – нікому не дозволимо плямити честь наших героїв, присягаємо завершити їхню боротьбу і утвердити Україну як державу української нації, де українці стануть господарями своєї землі.
Слава Андрію Мельнику!
Слава Україні!

У Полтаві відкрили пам’ятну дошку Євгену Коновальцю.

Богдан Червак.
У Полтаві відкрили пам’ятну дошку Євгену Коновальцю з нагоди сторіччя створення Української військової організації (УВО).
Відкриття у Полтаві меморіальної таблиці полковникові й першому Голові ОУН Євгенові Коновальцю – подія, яка має загальноукраїнське значення.
Постать Євгена Коновальця унікальна тим, що йдеться про державного і політичного діяча, який ніколи не мислив категоріями «власного хутора», а завжди стояв на засадах соборності і Великої України «від Сяну по Кавказ».
У нашій історії знайдеться небагато постатей, які б мали такий сформований і цілісний світогляд як у Євгена Коновальця. Від юнака – до зрілого мужа він пройшов шляхом української національної ідеї і при цьому ніколи від неї не відступив.
Погляньте на фото періоду доби УНР. Як правило, поруч із Грушевським і Петлюрою завжди стоїть Євген Коновалець. Він – один із засновників і будівничих Української Народної Республіки, на переконання якого державність завжди виборюється зі зброєю в руках.
А тому після поразки УНР він не розчарувався, не пішов на співпрацю із більшовицьким режимом, а створив і очолив підпільну Українську Військову Організацію, яка продовжила збройну боротьбу за ідеали самостійної України. Згодом УВО стала стрижнем для ОУН, яку він очолив і діяльність якої стала цілим етапом національно-визвольної боротьби українського народу за право жити і бути господарем у своїй державі.
Знаменно, що відкриття дошки співпало з ювілеєм його соратника, полковника і другого Голови ОУН Андрія Мельника. Після трагічної загибелі Євгена Коновальця від руки московського терориста Судоплатова, саме Андрію Мельнику довелося очолити ОУН і провести її скрізь горнила Другої світової війни.
Вітаю з відновленням у Полтаві історичної і національної справедливості щодо полковника Євгена Коновальця.
Слава Євгену Коновальцю!
Слава Україні!

Марш УПА ,,Бій колаборантам!’’

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

14 жовтня 2020 року в День захисника України у Києві відбувся вражаючий Марш УПА ,,Бій колаборантам!’’ Цей шістнадцятий марш в українській столиці присвячено 78 річниці створення УПА, а його учасниками стали люди, які йдуть в авангарді боротьби за українську ідею.

Захід розпочався урочистим віче біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Із емоційними промовами до присутніх звернулися голова фракції ВО ,,Свобода’’ в Київській міській раді  Юрій Сиротюк, військовий капелан Дмитро Таран, комбатант УПА Теодор Дячун, лідер ВО ,,Свобода’’ Олег Тягнибок, речниця ДУК ,,Правий сектор’’ Дана Виноградова, Сергій Тамарін від ,,Національного корпусу’’, кандидат на посаду Київського міського голови Андрій Іллєнко, член ОУН Борис Гончар, голова політичної партії ,,Правий сектор’’ Андрій Тарасенко, представник Конгресу Українських Націоналістів Володимир Петранюк, голова партії ,,Національний корпус’’ Андрій Білецький. Продовжити читання “Марш УПА ,,Бій колаборантам!’’”

Світ має знати, що українці шанують своїх героїв, – голова ОУН Богдан Червак

Вийшов друком збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції, яка була присвячена 130-літтю з дня народження відомого  українського державного, політичного, військового діяча, полковника Андрія Мельника.

Конференція відбулась у листопаді минулого року  у м. Трускавець Львівської області. Її організували та провели Інститут історії України НАН України, Національна спілка письменників України, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І.Я. Франка, Національний музей історії України, Фундація імені О. Ольжича, Трускавецька міська організація «Рада старійшин», Трускавецький готельно-курортний комплекс «Карпати». Продовжити читання “Світ має знати, що українці шанують своїх героїв, – голова ОУН Богдан Червак”

На вшанування пам’яті Олексія Бабія

14 жовтня 2020 року на свято Пресвятої Покрови в с. Жизномир, Бучацького р-ну, Тернопільської обл. відкрито пам’ятну дошку уродженцю села Олексію Михайловичу Бабію (11.09.1909-18.07.1944) –  відомому під псевдо «Білий» і «Арієць» визначному діячу ОУН, організатору військових відділів УПА на Волині, учаснику північної «Похідної групи» 1941 року, співробітнику часопису «Український голос в Парижі».

Церемонію відкриття розпочали Державним Гімном України. Відкривали голова Бучацької районної ради Віталій Фреяк та сільський голова Дмитро Винник під мелодію гімну українських націоналістів «Зродились ми великої години».

У заході взяли участь: заступник голови райради Василь Вонсяк, архітектор Володимир Бевз, депутати райради Руслан Крупа і Ігор Савчук, о. Йосафат ЧСВВ, директор Жизномирської ЗОШ І-ІІІ ст. Олег Суслик, директор районного територіального центру Андрій Лисий, жителі села.

Автор пам’ятної дошки – скульптор Ігор Семак. Ініціаторами встановлення були: Роман Лесів, Володимир Бевз, Руслан Крупа. Фінансування здійснили районна та міська ради.

Роман Лесів

У Києві відкрито пам’ятник Петру Болбочану

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

4 жовтня 2020 року в Києві у сквері імені Петра Болбочана відбулося відкриття пам’ятника полковнику Армії УНР, визволителю Крима Петру Болбочану в рамках проєкту ,,Українська історія в камені: Петро Болбочан – той, хто не схилив знамен’’.

Під барабанний бій колективу ,,Супербарабанщиці’’ та музичну композицію оркестру ,,Сувенір’’ Дитячо-юнацького центру Дарницького району розпочалася ця урочиста подія. Хлопці із ,,Правого сектору’’ виносять державний синьо-жовтий та бойовий червоно-чорний прапори України. Почесне місце займає варта – реконструктори із Військово-історичного клубу ,,Повстанець’’. Опускається біле полотнище, і перед очима постає величний пам’ятник знаковій постаті в українській історії, найуспішнішому воєначальнику Армії УНР Петру Болбочану. Одразу безліч квітів лягло до його монументу, адже він як  людина честі й порядку, все своє життя присвятив боротьбі за Україну. Продовжити читання “У Києві відкрито пам’ятник Петру Болбочану”