Постмодерніст, який шукав правди у Бога

Тарас Головко

Тарас Головко

Про роман «Небесна гармонія» ‑ один
з найколоритніших європейських романів
за останні п’ятдесят років

З багатьох концепцій, що переконливо розкривають зміст постмодернізму як феномену культури одна належить видатному італійському письменнику, публіцисту і літературному критику Умберто Еко. В його розумінні постмодернізм як явище в культурі другої половини ХХ століття і початку ХХІ століття чимось нагадує механізм зміни однієї культурної епохи іншою. Водночас західний інтелектуал вважав, що таке перетворення потребує ґрунтовного переосмислення, в якому необхідно уникати спрощених підходів у розв’язанні цього доволі складного завдання.

Як вважають маститі західні літературні критики, сказане повною мірою ототожнюється з творчістю талановитого угорського літератора, провідного постмодерніста сучасності Петера Естерхазі. Продовжити читання “Постмодерніст, який шукав правди у Бога”

Розпочало роботу журі Конкурсу патріотичних творів

Ніна Головченко 

Ніна Головченко

У травні 2020 р. розпочало роботу журі другого Всеукраїнського конкурсу патріотичних творів імені Олени Теліги та Олега Ольжича (Положення про Конкурс можна актуалізувати тут: /anonsy/kulturna-referentura-oun-ogoloshuye-drugyj-vseukrayinskyj-konkurs-patriotychnyh-tvoriv-imeni-oleny-teligy-ta-olega-olzhycha/)

До його складу входять: Продовжити читання “Розпочало роботу журі Конкурсу патріотичних творів”

Бог і Батьківщина. Про чільного ідеолога ОУН Юліана Вассияна

Богдан Червак

Богдан Червак

Парадокс Юліана Вассияна полягає у тому, що, з одного боку, практично ніхто із українських інтелектуалів минулого і теперішнього століття не ставить під сумнів його геніальність і особливий вклад у розвиток суспільно-політичної думки, а, з другого – життя і творчість самого мислителя залишаються  маловідомими і належно не оціненими.

Здебільшого називаються дві причини такого стану: Ю.Вассиян тривалий час проживав на чужині, а тому з об’єктивних причин вирваний із сучасного дослідницького дискурсу; його творчість хоч і цікава й актуальна, проте складна для сприйняття.

І вже зовсім не витримує критики ситуація із виданням творів Юліана Вассияна. В сучасній Україні вони так і не з’явилися окремою книжкою. Лише двотомник його основних праць, який побачив світ у Торонто понад 60 років тому, може бути нашою слабкою утіхою.

Шлях воїна

Насамперед спробую, хоча б коротко, ознайомити читачів із біографією мислителя. Продовжити читання “Бог і Батьківщина. Про чільного ідеолога ОУН Юліана Вассияна”

Росія – не Русь, а Московія

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

18 травня 2020 року виповнюється 84 роки відомому в Україні та за її межами письменнику, досліднику української та московської історії, лауреату премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності Володимиру Білінському, який є  автором книг «Країна Моксель або Московія», «Москва ординська», «Україна-Русь». У своїх працях Володимир Білінський  розповів про виникнення та становлення Московського князівства – нинішньої Росії, історія якої і в наш час залишається таємничою та повністю розвіяв імперський міф про братерство українського та московинського народів. Продовжити читання “Росія – не Русь, а Московія”

Пам’ятаємо жертв політичних репресій

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

В Україні третя неділя травня є Днем пам’яті жертв політичних репресій.

У 1937-1941 роках під час сталінських репресій тіла страчених людей за політичними звинуваченнями вночі звозили на околицю Києва у Биківнянський ліс. При цьому органи НКВС знищували не лише свідомих  українців чи польських офіцерів, а й своїх соратників, які зміцнювали більшовицький режим й були свідками антигуманних, злочинних діянь тогочасної влади. Із початком Другої світової війни тут вже розстрілювали на місці цілі червоноармійські підрозділи, які виходили із оточення. Більше ста тисяч осіб знайшли свій останній притулок у цьому страшному місці. Продовжити читання “Пам’ятаємо жертв політичних репресій”

Концерт «Ми дякуємо Богу за маму!» у Конотопі

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

В другу неділю травня в Україні та багатьох  інших країнах відзначається світле, ніжне, радісне свято – День матері.

Складно забути чудовий концерт, присвячений Дню матері «Ми дякуємо Богу за маму!», який відбувся 8 травня 2016 року в місті Конотопі. Найрідніших людей – наших матерів за їхню безмежну любов, ласку та турботу привітали юні таланти Конотопа.

«На світі усе починається з мами! Перший подих, перша посмішка, перші слова, перша радість і сум, перші надії і сподівання», – зазначив ведучий Руслан Федоненко. Продовжити читання “Концерт «Ми дякуємо Богу за маму!» у Конотопі”

Звернення ОУН до Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби

Богдан Червак

Богдан Червак

Шановний пане Міністре!

У контексті 75-ї річниці завершення Другої світової війни Ви запропонували спорудити у Берліні монумент загиблим у війні українцям.

У цьому зв’язку хотів би нагадати, що в 1944 р. у німецькому концтаборі «Заксенхаузен» загинув визначний діяч ОУН, поет і вчений Олег Ольжич.

Достеменно відомо, що Олег Ольжич закатований нацистами як один із лідерів українського національно-визвольного руху, революціонер, який під час війни боровся за незалежність України.

Гестапо заарештувало Олега Ольжича 25 травня 1944 р. у Львові. Його відправили у «Заксенхаузен» і жорстоко катували протягом двох тижнів. Однак він відмовився від будь-якої співпраці з німцями: «Українські землі є життєвим простором для українського народу. Тому будь-якого окупанта били і будемо бити!». Помер у ніч на 10 червня від тортур на черговому допиті, який проводили гестапівці Вольф, Вірзінґ і Шульц.

Однак до цього часу, не зважаючи на численні звернення, влада Німеччини відмовляється встановити меморіальну дошку на честь українського героя.

Очевидно, відмовляють тому, що на цьому наполягає Москва, проти якої боролося ОУН під час війни.

Вважаю, що Міністерство закордонних справ України саме у ці дні, коли згадуємо жертви Другої світової війни, мало б ініціювати встановлення на території «Заксенхаузена» меморіальної дошки на честь Олега Ольжича.

Олег Ольжич віддав життя за Україну. Незалежна Україна має домогтися гідного ставлення до його пам’яті, зокрема у Німеччині, де загинув герой.

З повагою

Богдан Червак,
Голова ОУН

 

Вечір пам’яті за загиблими воїнами у Конотопі

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

В ці травневі дні чотири роки тому незабутній захід пройшов у місті Конотопі. 4 травня 2016 року в міському будинку культури ,,Зоряний’’ відбувся Вечір пам’яті за загиблими воїнами – жителями Конотопа та Конотопського району у неоголошеній війні московської недобитої імперії проти України.

У фойє будинку культури працівниками Конотопського краєзнавчого музею ім. О. М. Лазаревського (директор – А. І. Мокроусов) було організовано виставку присвячену нашим  землякам загиблим на сході України. Неймовірно важко пережити втрату своїх рідних, друзів, знайомих які ще вчора раділи життю, будували плани на майбутнє. А сьогодні – найкращі представники нашого суспільства, які віддали життя за кожного із нас дивляться тільки із траурних фотопортретів. Ця біль назавжди увійшла у родини, до яких уже не повернуться їхні рідні – батьки, брати, сини. Продовжити читання “Вечір пам’яті за загиблими воїнами у Конотопі”

Українська Вікіпедія відвойовує популярність у російської

Юрій Пероганич,
генеральний директор Асоціації
підприємств інформаційних технологій України,
співзасновник ГО «Вікімедіа Україна»

З року в рік зростає популярність Вікіпедії українською мовою (далі — української Вікіпедії), як в Україні, так і у світі. За підсумками квітня 2020 встановлений черговий рекорд — місячне число переглядів сторінок української Вікіпедії досягло 101 млн, в тому числі 89 млн переглядів було з України і 12 млн з  територій інших країн.

Якими ще мовами переглядають Вікіпедію з території України, і яка динаміка цих переглядів з плином часу? Нижче, а також на графіках на початку статті — відповіді на ці питання. Продовжити читання “Українська Вікіпедія відвойовує популярність у російської”

Ніна ГОЛОВЧЕНКО про вірш «Заповіт» Бориса ГУМЕНЮКА (відео)

Ніна Головченко

Ніна Головченко

Вірш «Заповіт» (2014) зі збірки Бориса Гуменюка «Вірші з війни» є       чи не найпотужнішим поетичним відгуком у сучасній українській літературі на російсько-українську війну на Донбасі, що триває. [Антитерористична операція на сході України (АТО), 14.04.2014− 30.04.2018; тепер − Операція об’єднаних сил (ООС)].

2014 року на фронт, у зону Антитерористичної операції з Майдану добровільно рушили найкращі сини України. Вони пішли, щоб у тяжкому кривавому протистоянні захистити нашу незалежність.

Один із таких добровольців і став автором новітнього «Заповіту». Слово поета-фронтовика, що перегукується зі знаменитим «Заповітом» Тараса Шевченка, набуває особливої ваги у часи, коли вирішується доля рідної землі. Продовжити читання “Ніна ГОЛОВЧЕНКО про вірш «Заповіт» Бориса ГУМЕНЮКА (відео)”