Оксана Радушинська прагне віднайти формулу буття людини у світі

Ніна Головченко
Ніна Головченко

Рецензія на збірку поезій Оксани Радушинської «Любов довготерпить». (ФОП Цюпак А.А. Хмельницький, 2019. 120 с.) 

…А ким будеш ти,
Коли добрий Пан-Біг
Розкрутить свої
Млини?
І будуть густи
Вітри, щоб вести
Нерівні двобої
За тих, кого встиг
Створити Господь
Людьми…

(Оксана Радушинська «А ким будеш ти»)

Оксана Радушинська – багатогранна творча особистість з Поділля  −  пише оповідання, повісті і романи, сценарії для радіо і телевізійних етерів, для виступів в АТО чи благодійних концертів. Вона – ведуча радіо- і телепрограм, а також сотень публічних мистецьких заходів. Невтомна волонтерка, яка спільно зі своїми побратимами з ГО Творча сотня «Рух до перемоги» від 2014 року здійснила 45 поїздок в зону АТО/ООС на Донбас. Продовжити читання “Оксана Радушинська прагне віднайти формулу буття людини у світі”

У Києві відбулася наукова конференція з проблем читання в інформаційному суспільстві

Ніна Головченко 

Ніна Головченко 

12 вересня 2019 року в Києві, в Інституті педагогіки НАПН України, у форматі Круглого столу відбулася всеукраїнська науково-практична конференція «ПРОБЛЕМА ЧИТАННЯ В СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ», організована відділом навчання української мови та літератури.

У конференції взяли участь науковці, викладачі закладів вищої педагогічної освіти, закладів післядипломної педагогічної освіти, учителі-словесники, письменники, журналісти, представники структур МОНУ, зокрема: Олег Топузов, Олександра Савченко, Ніна Голуб, Таміла Яценко, Ганна Токмань, Лариса Ніцой, Олена Ісаєва, Олена Котусенко, Валентина Коваленко, Тамара Бабійчук, Ольга Криворотенко, Олеся Слижук та інші.

Продовжити читання “У Києві відбулася наукова конференція з проблем читання в інформаційному суспільстві”

За подвиг конотопців – вдячна Україна

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

Одним із найзагадковіших населених пунктів північно-східної України є Конотоп, мешканці якого 6 вересня святкують День міста. Часу заснування міста документально не зафіксовано. За версією краєзнавця Івана Андрійовича Лисого, Конотоп розташовано на місці літописного Липовецька – центру однойменного князівства, яке згадується у 1283 році. У ті часи вже понад сорока років на наших землях господарювали монголо-татари. Незважаючи на це, липовецький князь Святослав разом зі своїми людьми відважився здійснити на них напад. Після цього Липовецьк було вщент розгромлено. Продовжити читання “За подвиг конотопців – вдячна Україна”

День пам’яті захисників України

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

29 серпня 2019 року у Києві біля Стіни народної пам’яті загиблих за Україну 2014-2018 рр. на мурах Михайлівського Золотоверхого монастиря відбулися пам’ятні заходи з нагоди Дня пам’яті захисників України  та в честь загиблих під Іловайськом.

29 серпня 2014 року сталася наймасштабніша трагедія у сучасній московсько-українській війні. Українські війська, які виходили із Іловайського котла «зеленим коридором»  були підступно розстріляні  із важкого озброєння московськими регулярними частинами. Коридор смерті став пасткою для найвідданіших українських бійців, які прагнули скорішого визволення України. Продовжити читання “День пам’яті захисників України”

Марш Захисників України

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

24 серпня 2019 року на честь 28-ї річниці Незалежності України у Києві відбувся Марш Захисників України.

Завдяки захисникам України, війна на дійшла до наших домівок. Над нами не свистять кулі, не розриваються навколо снаряди та міни. Безцінним є подвиг добровольців, які 2014 року, одразу після Майдану, стримали на Сході України поширення сепаратистської чуми. Незважаючи на втрати, українські підрозділи із кожним днем здобувають бойовий досвід, й нині Україна чи не єдина країна в Європі, яка може протистояти Московії. Продовжити читання “Марш Захисників України”

Дорогі українці! Вітаю з найбільшим святом нашої держави – Днем Незалежності!

Богдан Червак

Богдан Червак, Голова ОУН

І хоча в календарі цей день називають Днем проголошення незалежності, насправді 24 серпня 1991 року Україна відновила свою державність.

Українська державність, коріння якої сягає доби Київської Русі, має тисячолітню героїчну історію. Про це завжди треба пам’ятати, бо за своє право жити на власній землі у власній державі українці змагалися завжди, проливаючи свою кров і кров своїх ворогів.

На жаль, День Незалежності відзначаємо, коли українські землі Донбасу і Криму перебувають під московською окупацією, триває  московсько-українська війна. Прошу Бога, щоб зберіг життя наших воїнів, які на Донбасі б’ються з ворогом за незалежність і соборність України.

Вічна пам’ять героям, які загинули від рук московських окупантів. Молимося за душі добровольців, бійців ЗСУ, Нацгвардійців, волонтерів, а особливо за «Давида» і «Кіндрата», які під стягом ОУН віддали Україні свої життя.

День Незалежності відзначаємо у тривожний час. Реваншисти усіх мастей намагаються підірвати незалежність України з середини, а тому вкрай необхідне єднання усіх державницьких сил. Тільки у єдності можна відстояти державність нації.

Вітаю із святом ветеранів ОУН, УПА, дивізії «Галичина», многая і благая вам літ!

Моє вітання українцям на поселеннях. Україна-мати пам’ятає про своїх братів і сестер, які на чужині зберігають віру в Україну і допомагають утверджувати державність української нації.

Боже, бережи Україну і український народ.

Слава Україні!

 

Сповідь приреченого на загибель

Тарас Головко

Тарас Головко

 

 

Як і чому італійський соціаліст Беніто Муссоліні
став засновником фашистської партії

Важко сьогодні уявити, яке покарання мало чекати на того, хто за радянщини легально наважився б ознайомитися з біографічним опусом одного із засновників італійського фашизму Беніто Муссоліні – автора книги «Моє життя». Написана ще наприкінці 20-х років минулого століття на замовлення, як не дивно, посла США й опублікована частинами у філадельфійській газеті, вона дає уявлення про те, як зароджувався фашистський рух у довоєнній Італії, проливає світло на журналістську, військову і політичну кар’єру очільника цього руху, його родовід та ще чимало інших фактів з життя дуче (дослівно з італійської ‑ лідер, вождь). Продовжити читання “Сповідь приреченого на загибель”

Молодь – запорука нашої Перемоги

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

Наближається свято – День Незалежності України! У цьому році на столичному Хрещатику не буде військового параду. Натомість відбудеться офіційна Хода гідності та народний Марш захисників України. Відзначення нашого величного свята дещо подібним чином відбувалося і в минулі часи.

Так, 24 серпня 2016 року у 25-у річницю Незалежності України в Києві паралельно із традиційними урочистими заходами відбулися громадські акції, ініційовані самими громадянами. Після завершення параду, коли Хрещатиком пройшли колони українських військових та броньованої техніки, відбулася Хода Нескорених. Спочатку рідні загиблих українських воїнів та тих, хто перебуває у полоні, бійці «Самооборони Майдану», легендарних добровольчих батальйонів «Айдар», «Донбас», «Кривбас», чоти «Карпатська Січ», ДУК «Правий Сектор» та інших підрозділів, кіборги, волонтери, медики, капелани зібралися на Бесарабській площі. Незважаючи на дощ, люди усе прибували. Віталися один із одним, адже зустрічали чимало знайомих. Під час нетривалого мітингу актриса Наталія Сумська зачитує вірш батьків, які не дочекалися своїх хлопців з війни. Президент історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль у своїй промові зупиняється на українській героїці під час визвольної боротьби українського народу. Співачка Анастасія Приходько разом із присутніми виконує український гімн.

Під музичний супровід колона рушає Хрещатиком. Продовжити читання “Молодь – запорука нашої Перемоги”

Грані слова: Про прислівник «зачасту»

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 22. Про прислівник «зачасту»

Читачі мого блога попросили відповісти, чи нормативне в українській мові слово «зачасту», яким нині активно послуговуються журналісти.

Лексему «зачасту» скальковано з російської мови. У нашій мові російське «зачастую» можна перекладати так:

1) «часто», «нерідко» (нейтральні форми, доречні для всіх стилів);

2) «часто-густо», «частенько» (краще вживати у художньому, розмовному, публіцистичному стилях).

Російсько-український словник складної лексики Святослава Караванського містить ще слово «по́часту», а Грінченків словник – «зча́ста», «завча́сто». Ці форми забуті, і їх треба поступово повертати в ужиток.

Контекстуальними синонімами можуть бути, зокрема, «не раз», «раз у раз», «здебільшого». 

 

Передруковувати матеріали рубрики «Грані слова» без письмової згоди авторки заборонено.

День народження полум’яних патріотів Олени Теліги і Олега Ольжича

Леонід Осипчук

Леонід Осипчук

Досить насиченим виявився сьогоднішній день. Ні, не виборчим дійством, яке пройшло досить буденно, а подіями, що підтверджують здатність пам’яті  націоналістів не забувати про  подвиг посестер і побратимів у боротьбі за свободу і незалежність України.

Сьогодні,  у день народження полум’яних патріотів Олени Теліги і Олега Ольжича, о 12-ій годині у Бабиному Яру делегація ОУН, Всеукраїнського жіночого товариства ім. Ольги Басараб і Олени Теліги, очолювана Головою ОУН Богданом Черваком, поклала квіти до підніжжя пам’ятника Олені Телізі та до Пам’ятного Хреста у Бабиному Яру, де були розстріляні гітлерівцями понад 600 членів ОУН. Квіти були покладені також і до пам’ятної дошки Олегу Ольжичу на вул. Толстого, 15. Продовжити читання “День народження полум’яних патріотів Олени Теліги і Олега Ольжича”