Про піратів, які опанували технології, що підкорили світ

Тарас Головко

Тарас ГОЛОВКО

Цей захоплюючий документальний трилер під назвою «Як музика стала вільною. Цифрова революція та перемога піратства» написав випускник Чиказького університету та Школи журналістики Колумбійського університету Стівен Вітт. Книгу в українській редакції позаминулого року випустило у світ столичне видавництво «Наш формат» (український переклад Юрія Семенова).

Фактично це розслідування або, висловлюючись на професійному сленгу англомовних репортерів, «investigation report», належало молодому американському журналісту, публікації якого регулярно почали з’являтися на шпальтах престижного у США щотижневика New Yorker. Стівен Вітт просто шокував своїми одкровеннями американського читача про масштаби музичного піратства, що розцвіло по всій країні, банкрутство цілої рекордінгової індустрії, колізії довкола розкриття слідчими підпільних файлообмінних мереж на території США, Канади, Великобританії і низки інших європейських країн. Продовжити читання “Про піратів, які опанували технології, що підкорили світ”

МОЯ НЕНЬКО, УКРАЇНО

                   Нашого цвіту – по всьому світу

Микола ГРИНЬ,  Член Національної спілки
журналістів України, лауреат міжнародної
літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша.

Моя ненько, Україно і джерело козацтва, якоже Фенікс, воскресне на добро людям, на вічну правду і волю. Поляки пекли нас живими, і тепер печуть їх москалі, небаром весь світ встане: згубити і великого,  і малого і  ім*я московське – варварів-людоморів – з лиця землі. З цею вірою я в останній раз закрию мої очі, і зіпну навіки…»

                  Так проникливо і відверто написав 1 березня 1894 року український священник Агапій Гончаренко у далекій від берегів його рідного Дніпра-Славути американській Каліфорнії, яка стала йому другою домівкою і в якій він упродовж десятиліть залишався вірним сином матері-України.

        Продовжити читання “МОЯ НЕНЬКО, УКРАЇНО”

Чи буде в столиці України увічнено пам’ять великого українця, громадського діяча та мецената Євгена Чикаленка?

Юрій Гнаткевич,
Голова Просвітницького центру ім. Є.Чикаленка, народний депутат України трьох скликань,

Георгій Лук’янчук, прес-секретар Центру

Зовсім недавно велика група відомих в Україні діячів національно-патріотичної орієнтації, насамперед літераторів і народних депутатів попередніх скликань, звернулася до прем’єр-міністра України з проханням перешкодити намаганням столичних забудовників спорудити у київському сквері ім.Чкалова чергову київську висотку.

У Просвітницькому Центрі національного відродження ім. Євгена Чикаленка сподіваються, що Київрада вистоїть перед тиском забудовників і не дасть дозволу на будівництво  ще однієї висотки у центрі древнього Києва. Однак у згаданому зверненні до прем’єра є позиція, з якою ми не можемо погодитися. Йдеться про пропозицію перейменувати згаданий сквер, назвавши його «Письменницьким парком». Мотивація підписантів така: недалеко від скверу стоїть будинок, відомий багатьом киянам як «будинок письменників», який ще у комуністичні часи був збудований виключно для письменників. Його фасад увішаний нині пам’ятними дошками на честь багатьох відомих українських «майстрів пера» радянського минулого. Не сумніваємося, що майже всі підписанти листа до прем’єра не знали нічого про те, що Комісія Київради з найменувань півроку тому на підставі звернення до Міського Голови від Інституту археографії і джерелознавства ім. М. Грушевського прийняла рішення рекомендувати Київраді перейменувати сквер, назвавши його «сквер ім. Євгена Чикаленка». Продовжити читання “Чи буде в столиці України увічнено пам’ять великого українця, громадського діяча та мецената Євгена Чикаленка?”

У Києві відкрито пам’ятник Петру Болбочану

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

4 жовтня 2020 року в Києві у сквері імені Петра Болбочана відбулося відкриття пам’ятника полковнику Армії УНР, визволителю Крима Петру Болбочану в рамках проєкту ,,Українська історія в камені: Петро Болбочан – той, хто не схилив знамен’’.

Під барабанний бій колективу ,,Супербарабанщиці’’ та музичну композицію оркестру ,,Сувенір’’ Дитячо-юнацького центру Дарницького району розпочалася ця урочиста подія. Хлопці із ,,Правого сектору’’ виносять державний синьо-жовтий та бойовий червоно-чорний прапори України. Почесне місце займає варта – реконструктори із Військово-історичного клубу ,,Повстанець’’. Опускається біле полотнище, і перед очима постає величний пам’ятник знаковій постаті в українській історії, найуспішнішому воєначальнику Армії УНР Петру Болбочану. Одразу безліч квітів лягло до його монументу, адже він як  людина честі й порядку, все своє життя присвятив боротьбі за Україну. Продовжити читання “У Києві відкрито пам’ятник Петру Болбочану”

КОЛІЇВЩИНА:  ПРОБЛЕМИ  ТРАКТУВАННЯ

Богдан Чорномаз,
історик, громадський і політичний діяч

У цьому році Україна відзначає 250 річницю гайдамацького повстання, яке в середовищі українського народу відоме під назвою «Коліївщина». На перший погляд може здатися, що за 250 років українські історики вже повинні б були завершити первинне накопичення історичних матеріалів придатних для наукових досліджень і можна б було констатувати чіткі відповіді на проблему безсумнівного трактування мети та способу діяльності повсталих народних мас та їхніх ватажків. Принаймні так думати нас підштовхують нові умови, які появилися для дослідження історичних подій та фактів після проголошення державної незалежності. Продовжити читання “КОЛІЇВЩИНА:  ПРОБЛЕМИ  ТРАКТУВАННЯ”

День пам’яті захисників України

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

Хвилюючі хвилини пережили 29 серпня 2020 року в Києві на Михайлівській площі учасники вшанування українських воїнів, які віддали життя в боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України. У минулому ветерани та волонтери тут самотужки влаштовували заходи в пам’ять про полеглих побратимів в Іловайському котлі. Зараз цей трагічний день 29 серпня є Днем пам’яті захисників України. На Стіні Пам’яті полеглих захисників України в російсько-українській війні перебувають портрети тих хто віддав своє життя за свою Батьківщину. Продовжити читання “День пам’яті захисників України”

ВЕЛИКИЙ І БЛИЗЬКИЙ

Олег ЖДАНОВИЧ

23 травня 1938 р. зійшлися ми, студенти, у Варшаві, у нашій вийнятково того року просторій домівці, на звичайні сходини. Точніше не пригадую теми їх, але пригадую, що, саме коли промовляв Василь Регей, при вході зчинився заколот; хтось вривався до домівки. На запит — хто це? — впала відповідь: поліція!

— Уважай на тего, ктури гада!»* — Один із агентів підійшов до Василька, взяв його під руку й відвів набік. Почався звичайний поліційний допит. Один із тих, в яких ясно, що сама поліція не знає, чого хоче, бо має наказ зробити ревізію ось так, для шикани. Усіх нас провели крізь столик допиту.

Вся «урочистість» тривала понад годину. Нікого не затримали. Побоюючись, що ми можемо складати скаргу за необосноване переведення ревізії, під піяніно підкинено якусь летючку ОУН, і ми дістали дозвіл розходитися. Коли ми вийшли на вулицю, почули крики хлопчаків, шо продавали надзвичайні видання вечірніх газет. У них було повідомлення, шо в Роттердамі від вибуху бомби загинув Євген Коновалець. Це повідомлення вияснювало причину ревізії в студентській домівці, але одночасно ставило питання: і хто ж теперзайме місце легендарного Вождя? Продовжити читання “ВЕЛИКИЙ І БЛИЗЬКИЙ”

Марш Захисників України

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

24 серпня 2020 року в День Незалежності України у Києві відбувся Марш Захисників України.

Із 2014 року на Донбасі точиться запекла боротьба за територіальну цілісність України, яка фактично перетворилася у московсько-українську війна. Неймовірну звитягу та непохитність українських воїнів сповна відчули сепаратистські бандформування та агресори із Московії. Й символічно, що саме на свято Дня Незалежності України  випала нагода висловити вдячність нашим мужнім захисникам. Тому слово ,,Дякуємо’’ на їхню адресу лунало майже безперервно. Продовжити читання “Марш Захисників України”

Зриваючи покрови з олжи

Тарас Головко

Тарас ГОЛОВКО

Нинішні реалії виглядають так, що Росія, як державне утворення, як потенційна загроза на європейському континенті, як сусідня недружелюбна країна, що анексувала півострів Крим і частково контролює територію Донбасу через місцевих донецьких і луганських сепаратистів, на жаль, і далі продовжуватиме дестабілізувати ситуацію в Україні.

Частина української спільноти ще й досі вважає, що вся вина за розв’язання так званої гібридної війни проти України лежить лише на нинішньому правителі РФ Володимирі Путіну і його найближчому оточенні. Хоча, за великим рахунком, винен увесь російський народ, який у більшості своїй підтримує нинішню агресивну зовнішню політику Кремля, і досі знаходиться в полоні хибних ідеалів, нав’язаних ще за часів Сталіна, так і не переосмислив своє недалеке історичне минуле, позначене масовими репресіями і багатомільйонними жертвами, а головне, не усвідомив себе частиною європейської цивілізації. Продовжити читання “Зриваючи покрови з олжи”

ІДЕЇ КОНСТРУКТИВНОГО НАЦІОНАЛІЗМУ ІВАНА ФРАНКА

Микола Сулятицький,
Голова  Івано-Франківської обласної ОУН

«Мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіціальних кордонів»[1] – наголошував у часи радикальних суспільних перемін 1905 року Іван Франко в «Одвертому листі до галицької української молодежі». Тут же він закликає стати до «великої праці – здвиження нашої національної будови в усій її цілості» [2] – тобто, витворити тривкий становий хребет української нації з майбутнім простуванням до постання незалежної соборної держави на усіх її етнічних територіях. Погодьмось, що висловлювати такі відверті державницькі сентенції в тодішній затхлій атмосфері суспільно-політичного безпросвіття під’яремної Галичини було досить поступовою дією у формуванні нової східноєвропейської нації. Продовжити читання “ІДЕЇ КОНСТРУКТИВНОГО НАЦІОНАЛІЗМУ ІВАНА ФРАНКА”