Грані слова: Про значущий і значимий

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 11. Про значущий і значимий

Прикметник значимий скалькований з російської мови і не відповідає граматичним нормам української мови. Правильний варіант – значу́щий: суспільно значу́ще вида́ння, значу́щі частини слова. Те саме стосується й іменника значимість, який потрібно замінювати лексемою значущість: статистична значущість, значущість коефіцієнтів. Продовжити читання “Грані слова: Про значущий і значимий”

Грані слова: Про схрещування списів довкола вельмишановних Олегів

Тетяна Кришталовська
Тетяна Кришталовська

Урок 10. Про схрещування списів довкола вельмишановних Олегів

Читачі моїх дописів попросили розповісти про кличний відмінок імені Олег. Як правильно – Олегу чи Олеже?

Хоч на цю тему відомі мовознавці та фахівці з культури мовлення вже сказали багато, палкі дискусії не вщухають. Мовці агресивно звинувачують одне одного у безграмотності, відсталості, зашореності, тож я вважаю за доцільне процитувати авторитетні (принаймні для мене) джерела. Продовжити читання “Грані слова: Про схрещування списів довкола вельмишановних Олегів”

Грані слова: Активні дієприкметники теперішнього часу

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 9. Активні дієприкметники теперішнього часу

 

Мовознавці радять уникати активних дієприкметників теперішнього часу на ‑учий, ‑ючий, ‑ачий, ‑ячий, бо вони не притаманні українській мові. Є чимало варіантів заміни їх як однокореневими словами, так і синонімами, описовими конструкціями (підрядними реченнями), словосполуками відповідного змісту.

Продовжити читання “Грані слова: Активні дієприкметники теперішнього часу”

Грані слова: За допомогою аналізу та з допомогою колеги

Тетяна Кришталовська
Тетяна Кришталовська 

Урок 8. За допомогою аналізу та з допомогою колеги

 

Фахівці зі стилістики української мови радять таке розрізнювання:

Грані слова: Бажаємо удачі тим, хто має заповзяту вдачу!

Тетяна Кришталовська
Тетяна Кришталовська

Урок 7. Бажаємо удачі тим, хто має заповзяту вдачу!

Одна з читачок моїх дописів попросила пояснити відмінність між паронімами «удача» і «вдача». Про це вже сказано чимало, бо помилка поширена, тож я лише повторю відомі речі. Продовжити читання “Грані слова: Бажаємо удачі тим, хто має заповзяту вдачу!”

Грані слова: найпоширеніші сталі вирази

Тетяна Кришталовська
Тетяна Кришталовська

Урок 6. П’ятнадцять найпоширеніших сталих виразів

Цей урок я вирішила присвятити надзвичайно поширеним у текстах і розмовному мовленні фразеологізмам, які з російської мови не можна перекласти дослівно. Продовжити читання “Грані слова: найпоширеніші сталі вирази”

Грані слова: Пароніми «поверховий» і «поверхневий»

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 5. Пароніми «поверховий» і «поверхневий»

Про те, як розрізняти ці прикметники, не раз писав мовознавець Олександр Пономарів. Розповідав про них під час експрес-уроку української мови на телеканалі «1+1» й відомий педагог, радіо- і телеведучий Олександр Авраменко. Однак випадки помилкового вживання все одно трапляються надзвичайно часто. Продовжити читання “Грані слова: Пароніми «поверховий» і «поверхневий»”

Грані слова: Висловлюймо думку стисло!

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

 Урок 4. Висловлюймо думку стисло!

Часто впадає в око активне використання мовних конструкцій «дієслово + віддієслівний іменник» (здійснювати вимірювання, проводити дослідження, забезпечувати безпеку). Замість таких конструкцій треба вживати природніший для української мови й ощадливіший мовний засіб – дієслово (вимірювати, досліджувати, убезпечувати). Продовжити читання “Грані слова: Висловлюймо думку стисло!”

Грані слова: Зворотні дієслова

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 3. Зворотні дієслова

Майже всі тексти, з якими мені випадає працювати, хибують неправильним використовуванням зворотних дієслів, або дієслів із постфіксом ‑ся(-сь), а тому і засиллям пасивних конструкцій. Не минуло жодного дня без того, щоб я не натрапила на помилки такого типу! Продовжити читання “Грані слова: Зворотні дієслова”

Грані слова: Вживаймо правильно лексему «даний»

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 2. Вживаймо правильно лексему «даний»!

Про використання слова «даний» у невластивому йому значенні писали усі відомі мовознавці та стилісти, зокрема Борис Антоненко-Давидович, Олександр Пономарів, Євгенія Чак, Марія Волощак. Однак, на жаль, і рукописи, і коментарі у соцмережах, і рекламна продукція, і юридичні документи, й усне мовлення досі рясніють цією надзвичайно глибоко вкоріненою у свідомість помилкою. Які причини? Продовжити читання “Грані слова: Вживаймо правильно лексему «даний»”