Грані слова: Слова «отже» і «відтак» не вживаймо на свій смак!

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 21. Слова «отже» і «відтак» не вживаймо на свій смак!

На телебаченні, сторінках різноманітних видань і в усному мовленні надуживають словом «відтак» у невластивому значенні – «отже, тож, тому». Про цю помилку багато писали мовознавці, однак менш поширеною вона не стала.

Приклади ненормативного вживання:

  • Відчуваю його як воїна, захисника народної пісні, а відтак, і захисника України (замість «а відтак» треба вжити «а отже»).
  • Я взагалі фізично витривалий, відтак служу у морській піхоті (замість «відтак» потрібно використати «тому»).

Продовжити читання “Грані слова: Слова «отже» і «відтак» не вживаймо на свій смак!”

Грані слова: Найпоширеніші помилки у конструкціях із лексемою «рік»

Тетяна Кришталовська
Тетяна Кришталовська

Урок 20. Найпоширеніші помилки у конструкціях із лексемою «рік»

Добігає кінця 2018 рік. Ми аналізуємо, як він минув, починаємо вітати одне одного з Новим роком, зичити усіляких гараздів, будувати плани на 2019 рік, мріяти, що він нам подарує, чим здивує і порадує, припускаючись в усному мовленні та на письмі прикрих помилок.
Тож я вирішила навести десять широковживаних мовних конструкцій зі словом «рік», помилки у яких спричинені впливом російської мови. Продовжити читання “Грані слова: Найпоширеніші помилки у конструкціях із лексемою «рік»”

Грані слова: Чи завжди російське «позволять» відповідає українському «дозволяти»

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 19. Чи завжди російське позволять відповідає українському дозволяти

Часто у нашій мові під впливом російської неправильно використовують дієслово дозволяти. Тексти рясніють реченнями на кшталт: Продовжити читання “Грані слова: Чи завжди російське «позволять» відповідає українському «дозволяти»”

Грані слова: Рід ініціальних абревіатур

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 18. Рід ініціальних абревіатур

Ініціальні абревіатури – складноскорочені слова, утворені з перших літер слів: НАУ (Національний авіаційний університет), ООН (Організація Об’єднаних Націй), США (Сполучені Штати Америки). Продовжити читання “Грані слова: Рід ініціальних абревіатур”

Грані слова: Про прийменники близько і біля

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 17. Про прийменники близько і біля

Якщо в українській мові ми хочемо сказати про приблизну кількість когось або чогось при назвах міри, часу, числа, потрібно вживати прийменник близько: Загалом у січні того року заарештували близько 20 осіб.

Небажано використовувати у такому значенні прийменник біля, адже він доречний, коли йдеться про місце розташування: шафка біля ліжка, зупинка біля метро, біля пам’ятника Богданові Хмельницькому. Продовжити читання “Грані слова: Про прийменники близько і біля”

Грані слова: Логічність викладу

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 16. Логічність викладу

 

 

Щоб наше мовлення було структурно впорядкованим і семантично прозорим, аргументованим і переконливим, ми послуговуємося усталеними конструкціями:

  1. з одного боку, з іншого боку;
  2. по-перше, по-друге, по-третє…

Такі словосполуки виконують роль своєрідних місточків, акцентів, але часто ми вживаємо їх неправильно, опускаючи одну з частин. Продовжити читання “Грані слова: Логічність викладу”

Грані слова: Правильна відповідь і вірне подружжя

Тетяна Кришталовська
Тетяна Кришталовська

Урок 15. Правильна відповідь і вірне подружжя

В українській мові, на відміну від російської, прикметник «вірний» означає «відданий, постійний у своїх поглядах і почуттях»: вірний друг, вірний пес, вірний слову.

Якщо ж потрібно сказати про правильність, істинність, безпомильність, доречно використати прикметник «правильний»: правильна відповідь, правильний напрям, правильне биття серця. Продовжити читання “Грані слова: Правильна відповідь і вірне подружжя”

Грані слова: Про відмінки іменників у вітальних формулах

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 14.  Про відмінки іменників у вітальних формулах

Вітаючись зранку, кажемо: «Доброго ранку!» (іменник у родовому відмінку).

Удень і ввечері варто використовувати словосполуки «Добрий день!» і «Добрий вечір!» (іменники в називному відмінку).

Це традиційні й давно усталені форми. Українці століттями віталися саме так. Проаналізувавши фольклорні джерела, літературні твори, науковці-філологи побачили, що форми «Добрий день!», «Добрий вечір!» значно поширеніші, ніж «Доброго дня!» і «Доброго вечора!», які трапляються надзвичайно рідко, радше як винятки. Продовжити читання “Грані слова: Про відмінки іменників у вітальних формулах”

Грані слова: Крайня агресивність пасажирів на останнього у черзі

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 13. Крайня агресивність пасажирів на останнього у черзі

Про розрізнювання прикметників «крайній» та «останній» писали й розповідали всі світочі мовознавства. Однак коли мене попросили присвятити цій темі черговий урок, я не відмовилася, бо не раз потрапляла у ситуацію, коли у черзі великі грамотії на моє запитання «Хто останній?» не лише спопеляли мене очима, а ще і гнівалися, обурювалися, присоромлювали: «У яких це школах і університетах навчають так казати? Яка ж малограмотна сучасна молодь!» У такі неочікувані моменти я ніяковію, забуваю, що філолог, і розгублено мовчу, хоча мала б аргументовано обстоювати свою позицію. Продовжити читання “Грані слова: Крайня агресивність пасажирів на останнього у черзі”

Грані слова: Про деякі відмінки імені Ігор

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 12. Про деякі відмінки імені Ігор

У родовому відмінку іменник Ігор має закінчення ‑я, бо належить до м’якої групи: запросили (кого?) Ігоря Миколайовича, а не Ігора Миколайовича.

Форма імені у кличному відмінку – Ігорю (за аналогією до іменників кобзар, секретар, косар, які, як і Ігор, належать до другої відміни м’якої групи). Тож, звертаючись до Ігоря, ми скажемо: Шановний пане Ігорю! Продовжити читання “Грані слова: Про деякі відмінки імені Ігор”