Грані слова: Рід ініціальних абревіатур

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 18. Рід ініціальних абревіатур

Ініціальні абревіатури – складноскорочені слова, утворені з перших літер слів: НАУ (Національний авіаційний університет), ООН (Організація Об’єднаних Націй), США (Сполучені Штати Америки). Продовжити читання “Грані слова: Рід ініціальних абревіатур”

Грані слова: Про прийменники близько і біля

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 17. Про прийменники близько і біля

Якщо в українській мові ми хочемо сказати про приблизну кількість когось або чогось при назвах міри, часу, числа, потрібно вживати прийменник близько: Загалом у січні того року заарештували близько 20 осіб.

Небажано використовувати у такому значенні прийменник біля, адже він доречний, коли йдеться про місце розташування: шафка біля ліжка, зупинка біля метро, біля пам’ятника Богданові Хмельницькому. Продовжити читання “Грані слова: Про прийменники близько і біля”

Грані слова: Логічність викладу

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 16. Логічність викладу

 

 

Щоб наше мовлення було структурно впорядкованим і семантично прозорим, аргументованим і переконливим, ми послуговуємося усталеними конструкціями:

  1. з одного боку, з іншого боку;
  2. по-перше, по-друге, по-третє…

Такі словосполуки виконують роль своєрідних місточків, акцентів, але часто ми вживаємо їх неправильно, опускаючи одну з частин. Продовжити читання “Грані слова: Логічність викладу”

Грані слова: Правильна відповідь і вірне подружжя

Тетяна Кришталовська
Тетяна Кришталовська

Урок 15. Правильна відповідь і вірне подружжя

В українській мові, на відміну від російської, прикметник «вірний» означає «відданий, постійний у своїх поглядах і почуттях»: вірний друг, вірний пес, вірний слову.

Якщо ж потрібно сказати про правильність, істинність, безпомильність, доречно використати прикметник «правильний»: правильна відповідь, правильний напрям, правильне биття серця. Продовжити читання “Грані слова: Правильна відповідь і вірне подружжя”

Грані слова: Про відмінки іменників у вітальних формулах

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 14.  Про відмінки іменників у вітальних формулах

Вітаючись зранку, кажемо: «Доброго ранку!» (іменник у родовому відмінку).

Удень і ввечері варто використовувати словосполуки «Добрий день!» і «Добрий вечір!» (іменники в називному відмінку).

Це традиційні й давно усталені форми. Українці століттями віталися саме так. Проаналізувавши фольклорні джерела, літературні твори, науковці-філологи побачили, що форми «Добрий день!», «Добрий вечір!» значно поширеніші, ніж «Доброго дня!» і «Доброго вечора!», які трапляються надзвичайно рідко, радше як винятки. Продовжити читання “Грані слова: Про відмінки іменників у вітальних формулах”

Грані слова: Крайня агресивність пасажирів на останнього у черзі

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 13. Крайня агресивність пасажирів на останнього у черзі

Про розрізнювання прикметників «крайній» та «останній» писали й розповідали всі світочі мовознавства. Однак коли мене попросили присвятити цій темі черговий урок, я не відмовилася, бо не раз потрапляла у ситуацію, коли у черзі великі грамотії на моє запитання «Хто останній?» не лише спопеляли мене очима, а ще і гнівалися, обурювалися, присоромлювали: «У яких це школах і університетах навчають так казати? Яка ж малограмотна сучасна молодь!» У такі неочікувані моменти я ніяковію, забуваю, що філолог, і розгублено мовчу, хоча мала б аргументовано обстоювати свою позицію. Продовжити читання “Грані слова: Крайня агресивність пасажирів на останнього у черзі”

Грані слова: Про деякі відмінки імені Ігор

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 12. Про деякі відмінки імені Ігор

У родовому відмінку іменник Ігор має закінчення ‑я, бо належить до м’якої групи: запросили (кого?) Ігоря Миколайовича, а не Ігора Миколайовича.

Форма імені у кличному відмінку – Ігорю (за аналогією до іменників кобзар, секретар, косар, які, як і Ігор, належать до другої відміни м’якої групи). Тож, звертаючись до Ігоря, ми скажемо: Шановний пане Ігорю! Продовжити читання “Грані слова: Про деякі відмінки імені Ігор”

Грані слова: Про значущий і значимий

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 11. Про значущий і значимий

Прикметник значимий скалькований з російської мови і не відповідає граматичним нормам української мови. Правильний варіант – значу́щий: суспільно значу́ще вида́ння, значу́щі частини слова. Те саме стосується й іменника значимість, який потрібно замінювати лексемою значущість: статистична значущість, значущість коефіцієнтів. Продовжити читання “Грані слова: Про значущий і значимий”

Грані слова: Про схрещування списів довкола вельмишановних Олегів

Тетяна Кришталовська
Тетяна Кришталовська

Урок 10. Про схрещування списів довкола вельмишановних Олегів

Читачі моїх дописів попросили розповісти про кличний відмінок імені Олег. Як правильно – Олегу чи Олеже?

Хоч на цю тему відомі мовознавці та фахівці з культури мовлення вже сказали багато, палкі дискусії не вщухають. Мовці агресивно звинувачують одне одного у безграмотності, відсталості, зашореності, тож я вважаю за доцільне процитувати авторитетні (принаймні для мене) джерела. Продовжити читання “Грані слова: Про схрещування списів довкола вельмишановних Олегів”

Грані слова: Активні дієприкметники теперішнього часу

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 9. Активні дієприкметники теперішнього часу

 

Мовознавці радять уникати активних дієприкметників теперішнього часу на ‑учий, ‑ючий, ‑ачий, ‑ячий, бо вони не притаманні українській мові. Є чимало варіантів заміни їх як однокореневими словами, так і синонімами, описовими конструкціями (підрядними реченнями), словосполуками відповідного змісту.

Продовжити читання “Грані слова: Активні дієприкметники теперішнього часу”