Постмодерніст, який шукав правди у Бога

Тарас Головко

Тарас Головко

Про роман «Небесна гармонія» ‑ один
з найколоритніших європейських романів
за останні п’ятдесят років

З багатьох концепцій, що переконливо розкривають зміст постмодернізму як феномену культури одна належить видатному італійському письменнику, публіцисту і літературному критику Умберто Еко. В його розумінні постмодернізм як явище в культурі другої половини ХХ століття і початку ХХІ століття чимось нагадує механізм зміни однієї культурної епохи іншою. Водночас західний інтелектуал вважав, що таке перетворення потребує ґрунтовного переосмислення, в якому необхідно уникати спрощених підходів у розв’язанні цього доволі складного завдання.

Як вважають маститі західні літературні критики, сказане повною мірою ототожнюється з творчістю талановитого угорського літератора, провідного постмодерніста сучасності Петера Естерхазі. Продовжити читання “Постмодерніст, який шукав правди у Бога”

ТАНГО ДОРОСЛОЇ ЖІНКИ

Інна Ковальчук

Тетяна Череп-Пероганич Танго не для нас : поезії / Тетяна Череп-Пероганич. – Біла Церква : Час Змін Інформ, 2020. – 116 с.

Хто вона – лірична героїня поетеси Тетяни Череп-Пероганич? Така різна, така непередбачувана, ніжна і сильна водночас, горда і мрійлива? Кохання в поетичній збірці «Танго не для нас» чимось подібне до Ахматівського «поєдинку рокового»: воно не ідилічне, не спокійно-врівноважене, не безтурботно-щасливе. В більшості віршів перед читальником розгортаються драматичні моменти, які нікого не залишать байдужим. Поряд з цим – щемлива довірливість, інтимність, сповідальність роблять кожен текст не камерним, а загальнолюдським, зрозумілим практично кожному. Немовби оголена жіноча сутність промовляє голосом поезії: Продовжити читання “ТАНГО ДОРОСЛОЇ ЖІНКИ”

Розпочало роботу журі Конкурсу патріотичних творів

Ніна Головченко 

Ніна Головченко

У травні 2020 р. розпочало роботу журі другого Всеукраїнського конкурсу патріотичних творів імені Олени Теліги та Олега Ольжича (Положення про Конкурс можна актуалізувати тут: /anonsy/kulturna-referentura-oun-ogoloshuye-drugyj-vseukrayinskyj-konkurs-patriotychnyh-tvoriv-imeni-oleny-teligy-ta-olega-olzhycha/)

До його складу входять: Продовжити читання “Розпочало роботу журі Конкурсу патріотичних творів”

Бог і Батьківщина. Про чільного ідеолога ОУН Юліана Вассияна

Богдан Червак

Богдан Червак

Парадокс Юліана Вассияна полягає у тому, що, з одного боку, практично ніхто із українських інтелектуалів минулого і теперішнього століття не ставить під сумнів його геніальність і особливий вклад у розвиток суспільно-політичної думки, а, з другого – життя і творчість самого мислителя залишаються  маловідомими і належно не оціненими.

Здебільшого називаються дві причини такого стану: Ю.Вассиян тривалий час проживав на чужині, а тому з об’єктивних причин вирваний із сучасного дослідницького дискурсу; його творчість хоч і цікава й актуальна, проте складна для сприйняття.

І вже зовсім не витримує критики ситуація із виданням творів Юліана Вассияна. В сучасній Україні вони так і не з’явилися окремою книжкою. Лише двотомник його основних праць, який побачив світ у Торонто понад 60 років тому, може бути нашою слабкою утіхою.

Шлях воїна

Насамперед спробую, хоча б коротко, ознайомити читачів із біографією мислителя. Продовжити читання “Бог і Батьківщина. Про чільного ідеолога ОУН Юліана Вассияна”

Росія – не Русь, а Московія

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

18 травня 2020 року виповнюється 84 роки відомому в Україні та за її межами письменнику, досліднику української та московської історії, лауреату премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності Володимиру Білінському, який є  автором книг «Країна Моксель або Московія», «Москва ординська», «Україна-Русь». У своїх працях Володимир Білінський  розповів про виникнення та становлення Московського князівства – нинішньої Росії, історія якої і в наш час залишається таємничою та повністю розвіяв імперський міф про братерство українського та московинського народів. Продовжити читання “Росія – не Русь, а Московія”

Пам’ятаємо жертв політичних репресій

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

В Україні третя неділя травня є Днем пам’яті жертв політичних репресій.

У 1937-1941 роках під час сталінських репресій тіла страчених людей за політичними звинуваченнями вночі звозили на околицю Києва у Биківнянський ліс. При цьому органи НКВС знищували не лише свідомих  українців чи польських офіцерів, а й своїх соратників, які зміцнювали більшовицький режим й були свідками антигуманних, злочинних діянь тогочасної влади. Із початком Другої світової війни тут вже розстрілювали на місці цілі червоноармійські підрозділи, які виходили із оточення. Більше ста тисяч осіб знайшли свій останній притулок у цьому страшному місці. Продовжити читання “Пам’ятаємо жертв політичних репресій”

Концерт «Ми дякуємо Богу за маму!» у Конотопі

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

В другу неділю травня в Україні та багатьох  інших країнах відзначається світле, ніжне, радісне свято – День матері.

Складно забути чудовий концерт, присвячений Дню матері «Ми дякуємо Богу за маму!», який відбувся 8 травня 2016 року в місті Конотопі. Найрідніших людей – наших матерів за їхню безмежну любов, ласку та турботу привітали юні таланти Конотопа.

«На світі усе починається з мами! Перший подих, перша посмішка, перші слова, перша радість і сум, перші надії і сподівання», – зазначив ведучий Руслан Федоненко. Продовжити читання “Концерт «Ми дякуємо Богу за маму!» у Конотопі”

Звернення ОУН до Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби

Богдан Червак

Богдан Червак

Шановний пане Міністре!

У контексті 75-ї річниці завершення Другої світової війни Ви запропонували спорудити у Берліні монумент загиблим у війні українцям.

У цьому зв’язку хотів би нагадати, що в 1944 р. у німецькому концтаборі «Заксенхаузен» загинув визначний діяч ОУН, поет і вчений Олег Ольжич.

Достеменно відомо, що Олег Ольжич закатований нацистами як один із лідерів українського національно-визвольного руху, революціонер, який під час війни боровся за незалежність України.

Гестапо заарештувало Олега Ольжича 25 травня 1944 р. у Львові. Його відправили у «Заксенхаузен» і жорстоко катували протягом двох тижнів. Однак він відмовився від будь-якої співпраці з німцями: «Українські землі є життєвим простором для українського народу. Тому будь-якого окупанта били і будемо бити!». Помер у ніч на 10 червня від тортур на черговому допиті, який проводили гестапівці Вольф, Вірзінґ і Шульц.

Однак до цього часу, не зважаючи на численні звернення, влада Німеччини відмовляється встановити меморіальну дошку на честь українського героя.

Очевидно, відмовляють тому, що на цьому наполягає Москва, проти якої боролося ОУН під час війни.

Вважаю, що Міністерство закордонних справ України саме у ці дні, коли згадуємо жертви Другої світової війни, мало б ініціювати встановлення на території «Заксенхаузена» меморіальної дошки на честь Олега Ольжича.

Олег Ольжич віддав життя за Україну. Незалежна Україна має домогтися гідного ставлення до його пам’яті, зокрема у Німеччині, де загинув герой.

З повагою

Богдан Червак,
Голова ОУН

 

Ніжна-преніжна колаборація

Богдан Пастух

Ця гостроактуальна стаття відомого літературознавця і критика, кандидата філологічних наук Богдана Пастуха підготовлена для чергового числа журналу «Українська культура». З дозволу автора публікуємо її тут у рамцях співпраці «УК» і Культурної референтури ОУН, зважаючи на суспільну значимість проблематики, яку осмислює автор, і потребу ширшої її рецепції –  також як анонс третього (за травень-червень) числа «Української культури».

 

Ситуація, що склалася цього року довкола Національної премії імені Тараса Шевченка, звістує нам про кілька важких та важливих проблем, що постають на тілі нашої культури. Автор цих рядків говоритиме від себе як від звичайного споживача музики, літератури, театру та інших мистецьких форм, що їх оцінює журі згаданої премії. Та передовсім мова тут піде про літературу, яка все більше витискається з життя сучасної людини.

Всі, хто бодай трохи стежить за сучасною українською культурою, розуміли, що основну мистецьку премію країни потрібно змінювати, змінювати сам концепт, щоб раз і назавжди відмовитися від темних «договорняків», «черг», «вислуги років», тобто усього того, що компрометувало цю премію. Продовжити читання “Ніжна-преніжна колаборація”

Конкурсні роботи учасників другого Всеукраїнського конкурсу патріотичних творів імені Олени Теліги та Олега Ольжича

Кирста Богдан

Прикарпатський національний університет
ім. Василя Стефаника, філологічний факультет,
4 курс, 21 рік

Нас із дитинства вчили,
що всі ми –
нащадки своїх батьків:
очка мамині, носик татовий,
а далі,
наче сумнів у спорідненості,
пошук все нових і нових
рис обличчя, відтінків характеру,
дій, звичок і помилок. Продовжити читання “Конкурсні роботи учасників другого Всеукраїнського конкурсу патріотичних творів імені Олени Теліги та Олега Ольжича”