Матриця, що дала тріщину

Тарас Головко

Тарас Головко

Правда про трагікомічну історію Росії та антихристиянство її церковників

 

Все частіше світ здригається від агресії, жорстокості, неправедних діянь країни, яка по-злодійськи вдирається на чужі території, привласнюючи їх, з ненависті й люті вбиває тисячі людей, зневажає міжнародне право. Звідки ця параноя? Що стоїть за нехристиянським поводженням?

Наукове бачення виникнення і зародження державного утворення, територія якого почала формуватися в середні віки, запропонував у книзі «Антихрист. Справжня історія Орди-Росії» знаний в Україні письменник, науковець і дипломат Василь Базів. Дослідження побачило світ нинішнього року в харківському видавництві «Фоліо». У цій розвідці автор, на підставі документів і свідчень очевидців, викриває російську офіційну історіографію, підвалини якої закладені імперськими істориками Миколою Карамзіним, Сергієм Соловйовим, Василем Татищевим, Михайлом Погодіним, Василем Ключевським. Продовжити читання “Матриця, що дала тріщину”

У Конотопі твориться історія України

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

Коли потрапляєш в місто Конотоп, складається враження, що перебуваєш у серці України. Адже у місті одразу два величних пам’ятника Тарасу Шевченку. Перший, скульптора Ірини Мельгунової, з’явився тут завдяки місцевому краєзнавцю Борису Хвостову, який під час відрядження у Харкові випадково натрапив на нього на якомусь господарському дворі. У підсумку несподівана знахідка стала власністю Конотопа. 30 квітня 1939-го, у рік 125-річчя Великого Кобзаря цей пам’ятник було урочисто відкрито в міському саду (нині перебуває біля Конотопської спеціалізованої школи № 2). У цьому є щось символічне, адже рік тому, 23 травня 1938 року, загинув провідник ОУН Євген Коновалець, із яким українці пов’язували надії на краще майбутнє. І поява у Конотопі пам’ятника Тарасу Шевченку неначе засвідчила невмирущість волелюбного українського духу. У часи перебудови до нього почали класти квіти молодята. А нині у місті є й вулиця Євгена Коновальця, а його портрет – один із експонатів Конотопського міського краєзнавчого музею імені О. М. Лазаревського. Продовжити читання “У Конотопі твориться історія України”

Відзначення 361-ої річниці Конотопської битви

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

5 липня 2020 року у славетному місті Конотопі відзначено 361-у річницю блискучої перемоги війська під проводом гетьмана України Івана Виговського у Конотопській битві. Зранку безліч квітів лягло до пам’ятного каменю на честь героїчної оборони Конотопської фортеці та до пам’ятника керівнику оборони полковнику Григорію Гуляницькому. Від Конотопського міського краєзнавчого музею імені О. М. Лазаревського стартував  інтерактивний квест «Шляхами Конотопської битви». У напруженій боротьбі перемогу у цьому захоплюючому змаганні здобула команда «Пласт. Конотоп». У центральній частині міста працювало містечко майстрів . А любителів минувшини привабила тематична виставка «Конотопська битва – звитяга пращурів великих» у Конотопському міському центрі культури і дозвілля «Кінотеатр «Мир». Ввечері в рамках культурно-мистецького проєкту «Ніч у музеї» відбувся перегляд художнього фільму «Чорний ворон». Завершилися заходи в честь вагомої історичної події – перемоги під Конотопом урочистим феєрверком.

Фото автора

21 липня – день ушанування пам’яті Олени Теліги та Олега Ольжича

Ніна Головченко

Ніна Головченко

21 липня 2020 року у Бабиному Яру, в м. Києві біля пам’ятника Олені Телізі та Пам’ятного хреста, встановленого на її честь, відбулося вшанування пам’яті поетеси Олени Теліги. Сьогодні виповнюється 114 років від її дня народження.

Традиційно в цьому заході взяли участь учасники Київської міської ОУН, Культурної референтури ОУН, членкині Жіночого товариства імені Ольги Басараб і Олени Теліги.

Поетеса народилася у 1906 році у Підмосков’ї в родині професора, майбутнього міністра УНР Івана Шовгеніва. Тривалий час жила в еміграції у Європі, але свій життєвий вибір зробила на користь України, присвятивши її незалежності свій талант і все своє недовге життя. Продовжити читання “21 липня – день ушанування пам’яті Олени Теліги та Олега Ольжича”

«Світилася свічка…»: у Києві презентували книгу Світлани Короненко «Замовляння на білоруську мову»

Ніна Головченко

 

Ніна Головченко 

 

 

Віншували ювілярку 

16 липня 2020 р. в Києві, у літературно-меморіальному музеї Максима Рильського відбулася літературно-мистецька імпреза з нагоди ювілею поетеси Світлани Короненко та презентації її нової (дев’ятої) книги − збірочки віршів «Замовляння на білоруську мову».

На межі 70−80-х років 20 ст. літературну еліту України Світлана Короненко вразила «сенсаційним дебютом, коли ще вчора незнана авторка після голосної публікації у «Літературній Україні» з передмовою Івана Драча, який принагідно повідомив, що до віршів Короненко прихильно поставилися Микола Бажан і Дмитро Паламарчук, одразу ж високо поставив ім’я молодої поетеси». (Ірина Тараненко. Світлана Короненко. Після другої сенсації // Голос України. 16.07.2020. URL: https://bit.ly/3jfMtC8) Після яскравого спалаху, який подивував зрілістю білого вірша та верлібру, своєрідною метафорикою, юна поетична зірка зайшла в тінь на довгі 20 років, які позначені журналістською, культурологічною діяльністю на українському радіо, прозовими текстами. Продовжити читання “«Світилася свічка…»: у Києві презентували книгу Світлани Короненко «Замовляння на білоруську мову»”

Що пам’ятатимуть нащадки…

 

Про необхідність вшанування синів України у містах їх проживання та актуальну роботу по Ю. Бойко-Блохину у Миколаєві. 

Автор: Микола Георгійович Матіюк, переможець загальноміського конкурсу «Городянин року – 2014» у м. Миколаєві.

У всьому світі, завжди і скрізь вшановують та цінують тих особистостей, які все своє життя поклали на терези боротьби за свою націю і державу. Суть національної пам’яті як державотворчої рушійної сили, що виступає надзвичайно цінним сукупним досвідом поколінь, – якраз і полягає у тому, щоб не дозволити етносам та їх націям забувати своїх героїв-достойників, бо саме на них акцентував увагу ще в1935 році у вірші «Незнаному воякові» великий Ольжич (1907-1944рр.):

 «Державу не твориться в будучині,
   Державу будується нині.
   Це люди на сталь перекуті в огні,
   Це люди , як брили камінні».

Сьогодні у нашій незалежній державі справжнього Українця-Героя Олега Ольжича (Олега Олександровича Кандибу) – всебічно обдаровану Людину й Патріота-Націоналіста, Вченого і Поета, Політика і Воїна-Борця, що віддав все своє життя служінню українському народові у боротьбі за Українську Державу та згинув мученицькою смертю у нацистському концентраційному таборі Продовжити читання “Що пам’ятатимуть нащадки…”

Журі підбило підсумки конкурсу патріотичних творів імені Олени Теліги та Олега Ольжича

Ніна Головченко

 Ніна Головченко

 

 

Богдан Червак, Голова ОУН
Юрій Ковалів, Голова журі Конкурсу

У другому Всеукраїнському конкурсі патріотичних творів імені Олени Теліги та Олега Ольжича взяло участь 177 авторів різножанрових робіт.

Серед учасників – школярі і студенти з міст і сіл Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Черкаської, Чернівецької областей.

Номінації:

  • поезія
  • художня проза
  • публіцистика
  • буктрейлери

Категорії:

  • діти: до 18 років
  • дорослі/молодь: 18−25 років

Оргкомітет Конкурсу дякує всім учасникам, їхнім наставникам і батькам за небайдужість і прагнення до творчості в царині патріотичного Слова.

Учасники журі розглянули надіслані твори і, спираючись на окреслені в Положенні про Конкурс критерії, вирішили: Продовжити читання “Журі підбило підсумки конкурсу патріотичних творів імені Олени Теліги та Олега Ольжича”

Чим заворожує Голда Меїр?

Тарас Головко

Тарас Головко

Розповідь про людину, яка в жорстких умовах
обирала шлях до миру через війну

Гості Києва, іноземні туристи, приїжджаючи до столиці України, одразу звертають увагу на старовинні будівлі з оригінальною архітектурою, вік яких починається з позаминулого століття. Одна з таких височіє на вулиці Басейній, навпроти Бессарабського ринку. Будинок цікавий ще й тим, що має меморіальну дошку з портретом прем’єр-міністра Ізраїлю Голди Меїр, яка народилась у Києві в 1898 році.

Ця непересічна історична особа була широко відома в світі за життя, інтерес до неї не вщухає й понині. Чимало пам’ятних місць, пов’язаних з її іменем, свято шануються на Заході. Все нові й нові публікації з’являються в періодиці. В ефір виходять документальні телевізійні передачі, тиражуються книги різних авторів. Біографічним дослідженням американської письменниці, доктора історичних наук Елінор Баркетт

зацікавилося харківське видавництво «Віват». Її книга «Голда», випущена у Нью-Йорку,

розкриває причини популярності цієї жінки, знайомить читача з маловідомими фактами її життя, наголошує на ролі особи в історії. До створення україномовного видання в серії «Біографії та мемуари»,

крім редакторів «Вівату», долучились перекладач Руслана Сторожук, екс-народний депутат Борислав Береза із вступною статею, а також художник-оформлювач Віктор Засипкін, який запропонував дизайн обкладинки книги. Продовжити читання “Чим заворожує Голда Меїр?”

Пам’яті Валерія Шаленка

Данчишин Назар

Назар Данчишин

Відійшов у засвіти Валерій Шаленко, художник, вітражист, Майстер. Вранішня звістка про його смерть шокувала. Мене познайомили з паном Валерієм брати Тарас та Богдан Пастухи. Майже три роки тому ми гостювали в його оселі, слухали про його друзів – Грицька Чубая та Олега Лишегу. То були незабутні розмови. Потім час від часу я перетинався з паном Валерієм на культурно-мистецьких заходах, ми віталися. А сьогодні мені написався вірш. Спочивайте в мирі, пане Майстре. Дякую за Ваш труд. Продовжити читання “Пам’яті Валерія Шаленка”

Презентація нової збірки віршів Світлани Короненко «Замовляння на білоруську мову»

Ніна Головченко

Ніна Головченко

12 червня 2020 р. у видавництві «Ярославів Вал» відбулася камерно-винна презентація нової збірочки віршів Світлани Короненко «Замовляння на білоруську мову».

Пісенна і літературно-критична складова мистецької тусовки була доповнена історико-літературними коментарями і байками від Михайла Слабошпицького, а також щедрими подарунками – книгами з дарчими підписами. Продовжити читання “Презентація нової збірки віршів Світлани Короненко «Замовляння на білоруську мову»”