У Куренівському парку урочисто відкрили Пам’ятний знак полеглим за волю України.

Богдан Червак, голова ОУН.

Зворушлива історія цього відкриття.

Пам’ятний знак був створений ще у 2009 році за ініціативи і коштом члена Київського Крайового Братства ОУН-УПА Олександра Пилипенка – до 100-річчя від дня народження Степана Бандери. Але тоді влада не дала дозвіл на його встановлення. Хрест зберігався на приватній території, за межами Києва, аж до цього часу. І тільки на Покрову 2021 року був отриманий дозвіл на його встановлення і відкриття, за що велика подяка «Музичному батальйону», який здолав усі бюрократичні завали.

Слава полеглим за волю України! Слава Україні!

Переможцем Всеукраїнського літературного конкурсу імені Олени Теліги та Олега Ольжича став відомий прозаїк, поет і драматург Василь Трубай.

Оголошуємо переможців Конкурсу і тих, хто не стали переможцями, але їхні конкурсні роботи  привернули увагу і здобули схвальну оцінку журі.

Продовжити читання “Переможцем Всеукраїнського літературного конкурсу імені Олени Теліги та Олега Ольжича став відомий прозаїк, поет і драматург Василь Трубай.”

ПРАВДА ПРО УКРАЇНСЬКИЙ КИЇВ: ІСТОРІЯ РОЗСТРІЛЯНИХ У БАБИНОМУ ЯРУ ЧЛЕНІВ ОУН.

Богдан Червак, голова ОУН 

У світі існує чимало місць, які увічнюють пам’ять про тих, хто став жертвою загарбницьких планів нацистської Німеччини у роки Другої світової війни.

Тут упродовж 1942-1943 років німецькi окупанти закатували, за деякими підрахунками, понад сто тисяч людей різних національностей, зокрема українців, євреїв, ромів, росіян тощо.
Рiк у рік до Бабиного Яру приходять люди, щоб віддати шану полеглим, а головне — зберегти у суспільній свідомості пам’ять про трагічні дні страшної війни. На перший погляд, Бабин Яр мав би стати місцем спокою та скорботи. Адже усіх, хто знає про жахливу трагедію Бабиного Яру, об’єднує біль за невинно убієнними. Однак уже тривалий час Бабин Яр, а точніше трагічні події, пов’язані з масовими захороненнями в урочищі, збурюють громадську думку, є предметом політичних, а подекуди міжнаціональних та міжрелігійних суперечок. Так, більше чверть століття в незалежній Україні відбувається гост­ра дискусія з приводу інтерпретації подій, які відбулися в урочищі Бабин Яр у 1941–1942 роках, в тому числі щодо вшанування жертв нацистського терору. Фактично, існують два непримиренні погляди на трагедію Бабиного Яру.

Продовжити читання “ПРАВДА ПРО УКРАЇНСЬКИЙ КИЇВ: ІСТОРІЯ РОЗСТРІЛЯНИХ У БАБИНОМУ ЯРУ ЧЛЕНІВ ОУН.”

80 років з часу постання у Києві Української Національної Ради.

Богдан Червак

5 жовтня 2021 року виповнилося 80 років з часу постання у Києві Української Національної Ради.

Під час Другої світової війни столиця України була одним із багатьох осередків національно-визвольного руху, який справедливо асоціюється з діяльністю націоналістичного підпілля, зокрема боротьбою Організації українських націоналістів. До Києва перші члени ОУН нелегально прибули у двадцятих числах вересня 1941 року, коли ще тут перебували частини Червоної армії. Згодом до Києва прибуло більше сотні українських націоналістів на чолі з О.Ольжичем.

Продовжити читання “80 років з часу постання у Києві Української Національної Ради.”

ЗАПРОШУЄМО НА МІЖНАРОДНУ КОНФЕРЕНЦІЮ «ГОЛОДОМОР та ГОЛОДИ ХХ ст. В УКРАЇНІ: УКРАЇНА ПАМ’ЯТАЄ – СВІТ ВИЗНАЄ!»

Яка відбудеться 18 ЖОВТНЯ 2021 р. в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі.

Продовжити читання “ЗАПРОШУЄМО НА МІЖНАРОДНУ КОНФЕРЕНЦІЮ «ГОЛОДОМОР та ГОЛОДИ ХХ ст. В УКРАЇНІ: УКРАЇНА ПАМ’ЯТАЄ – СВІТ ВИЗНАЄ!»”

Пам’ять про Бабин Яр.

Володимир В’ятрович. З книги «Нотатки з кухні «переписування історії» – Київ, 2021.

Знищення совєтською владою центральної частини Києва після відступу стало приводом для нацистів для реалізації тут плану з “остаточного вирішення єврейського питання” – у вибухах звинуватили євреїв і їх масові розстріли представили як покарання. Але важливіше, що знищення Хрещатика створило жахливу атмосферу паралізуючого страху у місті, яка зробила можливим злочин нацистів. Лише протягом двох днів 29 та 30 вересня вбито більше як 33 тисячі євреїв Києва. Саме ці два жахливих дні перетворили словосполучення Бабин Яр, до того відомий лише киянам топонім на околиці міста, в символ одного з найстрашніших злочинів в історії людства – Голокосту. Але історія Бабиного Яру не обмежується цими днями, протягом наступних двох років нацистською окупації він став місцем вбивств та захоронень усіх, кому не було місця в створюваному Третьому Рейху. Тут вбивали військовополонених та душевнохворих. Знищували за національною ознакою ромів.

В землі Бабиного Яру поховані і ті хто відважувався із зброєю в руках протистояти нацистам – радянські підпільники та українські націоналісти. Серед понад шести сотень членів ОУН – Олена Теліга, геніальна українська поетеса та учасниця українського визвольного руху.

Продовжити читання “Пам’ять про Бабин Яр.”

Відкриття Пластового Року у Києві.

Олександр Вакуленко. Фото автора.

25 вересня 2021 року у Києві на Михайлівській площі та Володимирській гірці відбулося відкриття Пластового Року 2021 ,,Гра Триває’’.

Продовжити читання “Відкриття Пластового Року у Києві.”

Презентація книг «Золоте перевесло творчості династії Саєнків».

Ольга Веремійчик

«В українській історії було і є багато родин, які служили нації, культурі, українській ідеї – із покоління в покоління. І ми живемо, творимо добро, красу, людяність як оця славна династія Саєнків.»

Дмитро Степовик

Продовжити читання “Презентація книг «Золоте перевесло творчості династії Саєнків».”

Свято ,,Осінь весільна’’ зачаровує своєю красою.

Олександр Вакуленко. Фото автора.

Свято ,,Осінь весільна’’, яке відбулося 18 вересня 2021 року у Національному Музеї народної архітектури та побуту України нагадало про весільні обряди, які продовжують жити в генах українців.

Продовжити читання “Свято ,,Осінь весільна’’ зачаровує своєю красою.”

Подвиг нескорених. Бій УПА проти нацистів під Загоровим.

Дмитро Снєгирьов

Новий Загорів – невеличке село в Локачинському районі Волинської області. Основна його пам’ятка – Загорівський монастир, заснований, за переказами, ще з другої половини XII століття ченцями з Києва, які рятувалися від татаро-монгольської навали.

Заснований монастир був Петром Загоровським у XVI ст. Перша згадка про монастир датується 1566р і повідомляє, що за своє зцілення від хвороб шляхтич Загоровський розпочав будівництво мурованого храму на місці дерев’яного.

Наступний власник Нового Загорова – Фадій Чацький прибудовує до вівтарної частини новий монастирський двоповерховий братський корпус.

Продовжити читання “Подвиг нескорених. Бій УПА проти нацистів під Загоровим.”