Сповідь приреченого на загибель

Тарас Головко

Тарас Головко

 

 

Як і чому італійський соціаліст Беніто Муссоліні
став засновником фашистської партії

Важко сьогодні уявити, яке покарання мало чекати на того, хто за радянщини легально наважився б ознайомитися з біографічним опусом одного із засновників італійського фашизму Беніто Муссоліні – автора книги «Моє життя». Написана ще наприкінці 20-х років минулого століття на замовлення, як не дивно, посла США й опублікована частинами у філадельфійській газеті, вона дає уявлення про те, як зароджувався фашистський рух у довоєнній Італії, проливає світло на журналістську, військову і політичну кар’єру очільника цього руху, його родовід та ще чимало інших фактів з життя дуче (дослівно з італійської ‑ лідер, вождь). Продовжити читання “Сповідь приреченого на загибель”

Молодь – запорука нашої Перемоги

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

Наближається свято – День Незалежності України! У цьому році на столичному Хрещатику не буде військового параду. Натомість відбудеться офіційна Хода гідності та народний Марш захисників України. Відзначення нашого величного свята дещо подібним чином відбувалося і в минулі часи.

Так, 24 серпня 2016 року у 25-у річницю Незалежності України в Києві паралельно із традиційними урочистими заходами відбулися громадські акції, ініційовані самими громадянами. Після завершення параду, коли Хрещатиком пройшли колони українських військових та броньованої техніки, відбулася Хода Нескорених. Спочатку рідні загиблих українських воїнів та тих, хто перебуває у полоні, бійці «Самооборони Майдану», легендарних добровольчих батальйонів «Айдар», «Донбас», «Кривбас», чоти «Карпатська Січ», ДУК «Правий Сектор» та інших підрозділів, кіборги, волонтери, медики, капелани зібралися на Бесарабській площі. Незважаючи на дощ, люди усе прибували. Віталися один із одним, адже зустрічали чимало знайомих. Під час нетривалого мітингу актриса Наталія Сумська зачитує вірш батьків, які не дочекалися своїх хлопців з війни. Президент історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль у своїй промові зупиняється на українській героїці під час визвольної боротьби українського народу. Співачка Анастасія Приходько разом із присутніми виконує український гімн.

Під музичний супровід колона рушає Хрещатиком. Продовжити читання “Молодь – запорука нашої Перемоги”

Вишгородський характерник

Микола СИМЧИЧ,
член НСПУ, НСЖУ,
канд.фіз.-мат. наук

Споріднена душа, як оаза в пустелі. Є в українського художника Веніаміна Кушніра картина, на якій зображено чоловіка з ліхтарем у руці, який серед міського велелюддя шукає Людину. Довкола нього – вгодовані ходячі туші з авоськами, набитими продуктами харчування – головним устремлінням і змістом життя епохи «развітого соціалізма», тобто сформованої радянської людини, що в наші дні спливає на поверхню суспільно-економічного життя незалежної України, як уніфікований агресивний сепаратист, совок і ватник, сповнений злобного бажання реваншу колоніального минулого. А дивак з ліхтарем у руці шукає Людину… Продовжити читання “Вишгородський характерник”

Грані слова: Про прислівник «зачасту»

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 22. Про прислівник «зачасту»

Читачі мого блога попросили відповісти, чи нормативне в українській мові слово «зачасту», яким нині активно послуговуються журналісти.

Лексему «зачасту» скальковано з російської мови. У нашій мові російське «зачастую» можна перекладати так:

1) «часто», «нерідко» (нейтральні форми, доречні для всіх стилів);

2) «часто-густо», «частенько» (краще вживати у художньому, розмовному, публіцистичному стилях).

Російсько-український словник складної лексики Святослава Караванського містить ще слово «по́часту», а Грінченків словник – «зча́ста», «завча́сто». Ці форми забуті, і їх треба поступово повертати в ужиток.

Контекстуальними синонімами можуть бути, зокрема, «не раз», «раз у раз», «здебільшого». 

 

Передруковувати матеріали рубрики «Грані слова» без письмової згоди авторки заборонено.

День народження полум’яних патріотів Олени Теліги і Олега Ольжича

Леонід Осипчук

Леонід Осипчук

Досить насиченим виявився сьогоднішній день. Ні, не виборчим дійством, яке пройшло досить буденно, а подіями, що підтверджують здатність пам’яті  націоналістів не забувати про  подвиг посестер і побратимів у боротьбі за свободу і незалежність України.

Сьогодні,  у день народження полум’яних патріотів Олени Теліги і Олега Ольжича, о 12-ій годині у Бабиному Яру делегація ОУН, Всеукраїнського жіночого товариства ім. Ольги Басараб і Олени Теліги, очолювана Головою ОУН Богданом Черваком, поклала квіти до підніжжя пам’ятника Олені Телізі та до Пам’ятного Хреста у Бабиному Яру, де були розстріляні гітлерівцями понад 600 членів ОУН. Квіти були покладені також і до пам’ятної дошки Олегу Ольжичу на вул. Толстого, 15. Продовжити читання “День народження полум’яних патріотів Олени Теліги і Олега Ольжича”

21 липня – День народження Олени Теліги і Олега Ольжича

Леонід Осипчук

Леонід Осипчук

«Над могилою вашою тиша і спокій,
Та по рідному краю — зловіщі вогні.
І піти по слідах ваших скошених кроків
Рвучко тягнуться сотні окрилених ніг
»

Олена Теліга 

21 липня Організація Українських Націоналістів та інші націоналістичні організації по всій Україні відзначають день народження полум’яних патріотів, борців за свободу і незалежність України, членів ОУН Олени Теліги і Олега Ольжича.

Кардинал Любомир Гузар колись сказав: «Україна не ділиться на Західну і Східну. Вона ділиться на тих хто любить Україну і тих хто її не любить».

Вони любили Україну до глибини своїх душ, а не, як тепер модно говорити, до глибини своєї кишені.

Майбутнім українським політикам, що беруть участь у формуванні чергового складу Верховної  Ради України шляхом виборів 2019 року, хочеться нагадати слова того ж  Кардинала  Любомира  Гузара: «Ми навчалися, що політична діяльність ― це одне з високих жертовних служінь. Особа, якій нарід довіряє свою долю, мусить дуже уважно своє покликання трактувати. Мусить людей бачити як божі сотворіння, як особистості, яким надано гідність, свободу».

Із Днем фотографа

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

12 липня відзначається міжнародний День фотографа.

Скільки навколо цікавих миттєвостей! Та промчать вони повз наш зір безслідно, щоб більше ніколи не повторитися. І тільки друг-фотоапарат може їх зупинити.

Про фізичне явище ,,світла, що малює’’ було відомо ще в 4 столітті до нашої ери давньогрецькому мислителю Арістотелю. Продовжити читання “Із Днем фотографа”

Уряд, філологи і правопис як справа свідомих громадян

Радіонов Віктор

Віктор Радіонов

22 травня 2019 р. Уряд прийняв постанову «Питання українського правопису» № 437, якою затвердив нові мовні правила. Такий крок став додатковим чинником розбурхування суспільства, протистояння в ньому. Дійшло навіть до суду, в якому позивачі доводять, що виконавча влада діяла поза межами своїх повноважень, і просять визнати постанову протиправною та нечинною. Продовжити читання “Уряд, філологи і правопис як справа свідомих громадян”

Творчість «Калини» – то душа України

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

Український академічний фольклорно-етнографічний ансамбль «Калина» є одним із найулюбленіших колективів серед шанувальників української пісні та танцю.

Символічно що ансамбль створено у 1981 році. За десять років до відновлення Незалежності України. Поступово по крихтах збиралися оригінальні  пісні та танці у багатьох куточках України. Із цих перлин народної творчості у сучасній обробці складалася різнобарвна палітра художніх номерів. Народні артисти України Рафаїл Малиновський та Валентин Козаченко, заслужений діяч мистецтв Продовжити читання “Творчість «Калини» – то душа України”