Промова Оксани ЗАБУЖКО з нагоди вручення їй Шевченківської премії (відео)

У Каневі 9 березня вручили Національні премії імені Тараса Шевченка лауреатам 2019 року.

У номінації «Публіцистика, журналістика» перемогу здобули Оксана Забужко  та Богдан Горинь. 

Лауреатом у номінації «Музичне мистецтво» став композитор Володимир Шейко. 

Переможцем у номінації «Візуальне мистецтво» обрали художника-графіка і каліграфа Василя Чебаника, у номінації «Кіномистецтво» — режисера Романа Бондарчука, у номінації «Театральне мистецтво» — режисера Ростислава Держипільського.

Перед врученням премій з вітальним словом виступив президент України Петро Порошенко, зазначивши, що творами лауреатів «пишається українська культура».

Виступ на Тарасовій Горі 9.03.2019 р.

9 березня 2019 р., на Тарасовій Горі. Виступ на врученні Шевченківської премії.

Опубліковано Oksana Zabuzhko (Оксана Забужко) Субота, 9 березня 2019 р.

Націєтворчість Шевченкового слова: минуле і сьогодення

Микола Сулятицький

Микола Сулятицький

Відвага і героїзм. Чи не вперше за час нашої незалежності ми повторюємо так часто ці вирази, як повторюємо їх тепер. Прославляємо героїв визвольних змагань, присвячуємо їм чимало друкованих сторінок і влаштовуємо на їх честь щороку велелюдні академії. Творимо культ героїзму, культ тих людей, що не побоялися віддати своє життя зі зброєю в руках під час воєн, в повній нервового напруження підпільній праці, чи, як Великий Шевченко, у боротьбі цілого свого життя проти імперської  влади.

Однак, не завжди ці національні пасіонарії і їхні вчинки були зрозумілі і сприйнятливі для широкого загалу, а то, почасти, небезпечні і ворожі для заскорузло примітивно-обмежених і, як правило, зматеріалізованих прагнень. Продовжити читання “Націєтворчість Шевченкового слова: минуле і сьогодення”

Про нагородження учасників Конкурсу патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича

Богдан Червак

Оргкомітет конкурсу повідомляє:

    1. Грамоти і листи-подяки переможцям та учасникам конкурсу патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича буде надіслано на поштові адреси у березні 2019.
    2. Подарунки переможцям Конкурсу заплановано вручити у травні в Києві (точну дату і місце проведення церемонії нагородження буде повідомлено додатково).

Голова ОУН Богдан Червак

 

 

Оксана Забужко про Шевченківську премію, Україну і президента Порошенка (відео)

У ексклюзивному інтерв’ю DW Оксана Забужко розповіла про шлях українців в Європу, свою війну з Росією та “гламурний авторитаризм” Юлії Тимошенко. А також, чому їй не соромно приймати з рук Петра Порошенка Шевченківську премію 2019 року, що її нещодавно удостоїлася письменниця.
 

Одяг Шевченка

Данчишин Назар

Назар Данчишин

У що вдягаємо Тараса Шевченка сьогодні? У що він одягає нас?

 

Поза сумнівом, «Кобзар» Тараса Шевченка вивів українську літературу та українську літературну мову на небувалий раніше рівень, тож неминуче став уособлювати голос усієї бездержавної, подрібленої між імперіями нації – Шевченка читали, шанували і наслідували як на Галичині («Він був сином мужика і став володарем у царстві Духа»[1]), Буковині («Спи ж ти, руський соловію, я за тебе тужу, а як тутки зазоріє, я тебе пробуджу»[2]), Лемківщині («Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,… що їх оспівував Шевченко»[3]), так і на Наддніпрянщині («… в пилу на шляху наша мова була, і мислива рука її з пилу взяла…»[4]), Слобожанщині («Його поезія приходить на зміну народній пісні. Вона спонукає визнати, що вироблене народною думою не зникне…»[5]) й Кубані («Часті споминки про … того, земля благословенної Вкраїни котрого приязно хранить кості, привели кубанців на мисль в день Тараса пом’януть і почтить того, хто вічно сохраняється в пам’яті йому рідних»[6]). Отже, саме Шевченко став основною об’єднавчою фіґурою для українців усіх етнографічних країв. Продовжити читання “Одяг Шевченка”

Додатковий тираж збірки «Рядки з передової»

Сергій Пантюк

Сергій Пантюк 

ДРУЗІ, УВАГА!!! Стартує пост-проект, про який ми говорили на «Віршні»!!! Прохання підримати фінансово і поширити в мережі!

«Рядки з передової» − збірка, що вмістила в себе вірші 10 авторів, які в той чи інший спосіб причетні до війни. Фронтовики, лікарі, волонтери, добровольці.

Це одна з перших доволі розлогих публікацій віршів Романа Семисала, (Роман Семисал (Roman Semysal), бійця 24 бригади, а у мирному житті – актора, виконавця ролі Василя Стуса у виставі «Стусове коло».

Уперше тут надруковані сильні і глибокі тексти Дар’ї Зубенко – героїні документального фільму «Невидимий батальйон», фронтового медика, яка також заспівала пісню «Дівчата» для проекту «Пісні війни».

Поетичне амплуа тут показала і психолог Тетяна Ярошенко, чиї тексти знайомі багатьом за тегом #стихопсихотерапия. Продовжити читання “Додатковий тираж збірки «Рядки з передової»”

Реалізація драматичної концепції «долі» і «волі» в «Одержимій» Лесі Українки

Микола Сулятицький

Микола Сулятицький

Особливістю драматургії Лесі Українки був своєрідний концептуальний розподіл на так звану класичну і неоромантичну драму. Вважається, що класичний її різновид (з домінуючим принципом «фатуму») хронологічно належить до більш ран­нього періоду творчості письменниці, а неороман­тична драма, яка представляла вольову концепцію, вже є значно пізнішим художнім утворенням. Дра­матичну поему «Одержима», з якою Леся Українка входить у XX століття, здавалося б, варто цілкови­то відносити до класичного періоду, але тут слід па­м’ятати той факт, що таке схематичне розподілен­ня драматургічної творчості Лесі Українки аж ніяк не претендує на якесь узаконення і остаточність. Риси обох художньо-естетичних концепцій в дано­му випадку тісно співіснують, утворюючи взаємоо-бумовлюючу цілісність. Продовжити читання “Реалізація драматичної концепції «долі» і «волі» в «Одержимій» Лесі Українки”

Художні особливості поеми Антіна Могильницького «Скит Манявський»

Микола Сулятицький

Микола Сулятицький

Поетична творчість відомого галицького релігійного діяча середини XIX століття залишається і досі не достатньо вивченою, оскільки науково-аналітичні праці сучасних вчених в основному торкалися дослідження пізнавально-біографічних, громадсько-культурологічних аспектів та публіцистики. Лірика А.Могильницького і, зокрема, його епічна поема, перебувають на рівні зовнішньо-формального вивчення в контексті представлення виключно ідейно-таматичної та сюжетно-інформативної площин, а внутрішній, жанрово-стильовий та художній аспекти і дотепер незаслужено перебувають на маргінесі скрупульозних літературознавчих вивчень. Продовжити читання “Художні особливості поеми Антіна Могильницького «Скит Манявський»”

ЛИСТУВАННЯ  РОДИНИ ВІНЦЕНЗІВ У СПЕКТРІ ВИЯВУ СУСПІЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО ЖИТТЯ ГУЦУЛЬЩИНИ СЕРЕДИНИ 20 СТОЛІТТЯ

Микола Сулятицький

Микола Сулятицький

Станіслав Вінценз – унікальна постать як українського, так і загальносвітового  культурологічного простору, він був і залишається  своєрідним містком, який поєднував нашу національну культуру із європейськими гуманітарними цінностями».

 Але  без доторку до такого важливого інформаційного пласту як листування – й поготів важко збагнути повноту творчої особистості українсько-польського майстра пера, зрозуміти письменницький стиль, психологію художності, прослідкувати за характером творення персонажної палітри прози письменника. Продовжити читання “ЛИСТУВАННЯ  РОДИНИ ВІНЦЕНЗІВ У СПЕКТРІ ВИЯВУ СУСПІЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО ЖИТТЯ ГУЦУЛЬЩИНИ СЕРЕДИНИ 20 СТОЛІТТЯ”

Відзначення 125-річчя ВГО «Сокіл»

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

16 лютого 2019 року в Києві відбувся Марш правих традицій на честь 125-річчя всеукраїнської громадської організації ,,Сокіл’’.

Молодіжна організація ,,Сокіл’’із 1894 року відома своєю жертовною діяльністю заради України. Більшовики у 1939 році її заборонили, сподіваючись придушити прояви українського націоналізму та прагнення українців здобути волю й збудувати власну державу. У нинішні часи організація була відновлена у жовтні 2006 року у Львові зусиллями Тараса Скиби, Івана Калинича, Ярини Вайди, Богдана Стадника.

,,Сокіл’’ сьогодні – це повноцінне життя молоді, яка докладає максимум зусиль для перемоги української нації. Продовжити читання “Відзначення 125-річчя ВГО «Сокіл»”