Жіноче товариство імені Ольги Басараб та Олени Теліги
Організація українських націоналістів
Оголошують про проведення щорічного Всеукраїнського літературного конкурсу імені Олени Теліги та Олега Ольжича «Тільки тим дана перемога, хто у болі сміятись зміг!» (Олена Теліга)
Продовжити читання “Всеукраїнський літературний конкурс імені Олени Теліги та Олега Ольжича”
Тарас ГОЛОВКО
Цей захоплюючий документальний трилер під назвою «Як музика стала вільною. Цифрова революція та перемога піратства» написав випускник Чиказького університету та Школи журналістики Колумбійського університету Стівен Вітт. Книгу в українській редакції позаминулого року випустило у світ столичне видавництво «Наш формат» (український переклад Юрія Семенова).
Фактично це розслідування або, висловлюючись на професійному сленгу англомовних репортерів, «investigation report», належало молодому американському журналісту, публікації якого регулярно почали з’являтися на шпальтах престижного у США щотижневика New Yorker. Стівен Вітт просто шокував своїми одкровеннями американського читача про масштаби музичного піратства, що розцвіло по всій країні, банкрутство цілої рекордінгової індустрії, колізії довкола розкриття слідчими підпільних файлообмінних мереж на території США, Канади, Великобританії і низки інших європейських країн. Продовжити читання “Про піратів, які опанували технології, що підкорили світ”
Вийшов друком збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції, яка була присвячена 130-літтю з дня народження відомого українського державного, політичного, військового діяча, полковника Андрія Мельника.
Конференція відбулась у листопаді минулого року у м. Трускавець Львівської області. Її організували та провели Інститут історії України НАН України, Національна спілка письменників України, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І.Я. Франка, Національний музей історії України, Фундація імені О. Ольжича, Трускавецька міська організація «Рада старійшин», Трускавецький готельно-курортний комплекс «Карпати». Продовжити читання “Світ має знати, що українці шанують своїх героїв, – голова ОУН Богдан Червак”
14 жовтня 2020 року на свято Пресвятої Покрови в с. Жизномир, Бучацького р-ну, Тернопільської обл. відкрито пам’ятну дошку уродженцю села Олексію Михайловичу Бабію (11.09.1909-18.07.1944) – відомому під псевдо «Білий» і «Арієць» визначному діячу ОУН, організатору військових відділів УПА на Волині, учаснику північної «Похідної групи» 1941 року, співробітнику часопису «Український голос в Парижі».
Церемонію відкриття розпочали Державним Гімном України. Відкривали голова Бучацької районної ради Віталій Фреяк та сільський голова Дмитро Винник під мелодію гімну українських націоналістів «Зродились ми великої години».
У заході взяли участь: заступник голови райради Василь Вонсяк, архітектор Володимир Бевз, депутати райради Руслан Крупа і Ігор Савчук, о. Йосафат ЧСВВ, директор Жизномирської ЗОШ І-ІІІ ст. Олег Суслик, директор районного територіального центру Андрій Лисий, жителі села.
Автор пам’ятної дошки – скульптор Ігор Семак. Ініціаторами встановлення були: Роман Лесів, Володимир Бевз, Руслан Крупа. Фінансування здійснили районна та міська ради.
Роман Лесів
Нашого цвіту – по всьому світу
Микола ГРИНЬ, Член Національної спілки
журналістів України, лауреат міжнародної
літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша.
Моя ненько, Україно і джерело козацтва, якоже Фенікс, воскресне на добро людям, на вічну правду і волю. Поляки пекли нас живими, і тепер печуть їх москалі, небаром весь світ встане: згубити і великого, і малого і ім*я московське – варварів-людоморів – з лиця землі. З цею вірою я в останній раз закрию мої очі, і зіпну навіки…»
Так проникливо і відверто написав 1 березня 1894 року український священник Агапій Гончаренко у далекій від берегів його рідного Дніпра-Славути американській Каліфорнії, яка стала йому другою домівкою і в якій він упродовж десятиліть залишався вірним сином матері-України.
Розмовляв Олег Баган
Минуло майже 5 років, як Національну спілку письменників України очолив Михайло Сидоржевський – поет, есеїст, видавець, публіцист, громадський діяч, член Проводу ОУН, головний редактор «Української літературної газети» (заснована 2009 р.). Автор поетичної збірки «Навпіл між обома світами» (2004), книг публіцистики «Здвиг» (2005), «Туга за свободою» (2007), «Пам’ять нашого роду” (2013), «Час фарисеїв і героїв» (2015) та ін. Лавреат премії Союзу журналістів СРСР за цикл статей «Заложники Чорнобиля» (1990), літературної премії ім. М.Гоголя. Був редактором часописів «Книжковий огляд», «Нація і держава», «Літературна Україна». Ми розмовляємо з паном Михайлом про сучасну українську літературу, її піднесення і зиґзаґи, про місце публіцистичного слова в новітню добу тотального фарисейства, про парадокси модерних трансформацій національної культури і виклики перед нею.
– Отже, пане Михайле, як би Ви підбили підсумки своєї першої «п’ятирічки». Що вдалося і що не вдалося?
– На це запитання, мабуть, варто відповідати залежно від «точки відліку». Якщо говорити в межах наявної «системи координат», то, звісно, зроблено багато. Найголовніше – Спілку вдалося зберегти від руйнації, від розколів, від маргіналізації. Продовжити читання “Михайло Сидоржевський: «У літературі – засилля халтури, попси, маргіналізація українського контенту»”
Юрій Гнаткевич,
Голова Просвітницького центру ім. Є.Чикаленка, народний депутат України трьох скликань,
Георгій Лук’янчук, прес-секретар Центру
Зовсім недавно велика група відомих в Україні діячів національно-патріотичної орієнтації, насамперед літераторів і народних депутатів попередніх скликань, звернулася до прем’єр-міністра України з проханням перешкодити намаганням столичних забудовників спорудити у київському сквері ім.Чкалова чергову київську висотку.
У Просвітницькому Центрі національного відродження ім. Євгена Чикаленка сподіваються, що Київрада вистоїть перед тиском забудовників і не дасть дозволу на будівництво ще однієї висотки у центрі древнього Києва. Однак у згаданому зверненні до прем’єра є позиція, з якою ми не можемо погодитися. Йдеться про пропозицію перейменувати згаданий сквер, назвавши його «Письменницьким парком». Мотивація підписантів така: недалеко від скверу стоїть будинок, відомий багатьом киянам як «будинок письменників», який ще у комуністичні часи був збудований виключно для письменників. Його фасад увішаний нині пам’ятними дошками на честь багатьох відомих українських «майстрів пера» радянського минулого. Не сумніваємося, що майже всі підписанти листа до прем’єра не знали нічого про те, що Комісія Київради з найменувань півроку тому на підставі звернення до Міського Голови від Інституту археографії і джерелознавства ім. М. Грушевського прийняла рішення рекомендувати Київраді перейменувати сквер, назвавши його «сквер ім. Євгена Чикаленка». Продовжити читання “Чи буде в столиці України увічнено пам’ять великого українця, громадського діяча та мецената Євгена Чикаленка?”
Олександр Вакуленко
4 жовтня 2020 року в Києві у сквері імені Петра Болбочана відбулося відкриття пам’ятника полковнику Армії УНР, визволителю Крима Петру Болбочану в рамках проєкту ,,Українська історія в камені: Петро Болбочан – той, хто не схилив знамен’’.
Під барабанний бій колективу ,,Супербарабанщиці’’ та музичну композицію оркестру ,,Сувенір’’ Дитячо-юнацького центру Дарницького району розпочалася ця урочиста подія. Хлопці із ,,Правого сектору’’ виносять державний синьо-жовтий та бойовий червоно-чорний прапори України. Почесне місце займає варта – реконструктори із Військово-історичного клубу ,,Повстанець’’. Опускається біле полотнище, і перед очима постає величний пам’ятник знаковій постаті в українській історії, найуспішнішому воєначальнику Армії УНР Петру Болбочану. Одразу безліч квітів лягло до його монументу, адже він як людина честі й порядку, все своє життя присвятив боротьбі за Україну. Продовжити читання “У Києві відкрито пам’ятник Петру Болбочану”
До сторіччя створення Української Військової Організації (УВО) вийшла книга відомого дослідника українського національно-визвольного руху, доцента кафедри українознавства Івано-Франківського медичного університету Миколи Сулятицького «За покликом великого чину».
У виданні досліджуються минулий і сучасний періоди діяльності націоналістичних організацій Івано-Франківщини у відстоюванні державницьких позицій як в краї, так і в Україні загалом. Через всю книгу наскрізною ниткою проходить думка про те, що сучасний український націоналізм, попри свою мілітарну спрямованість, залишається одним із дієвих і результативних засобів боротьби в жорстокій інформаційній війні, яку розв’язала супроти України імперська Московія. Продовжити читання “На книжкову полицю націоналіста – Микола Сулятицький «За покликом великого чину»”
Олександр Вакуленко
26 вересня 2020 року виповнилося 120 років Конотопському міському краєзнавчому музею імені О. М. Лазаревського.
Воістину історичну місію здійснили у кінці 19 століття представники місцевого земства та управи, коли прийняли рішення про створення музею історії міста Конотопа. У першій половині 1900 року проєкт нової установи розроблений відомим істориком Лівобережної України Олександром Лазаревським розміщено у часописі ,,Киевская старина’’ для ознайомлення громадськості. 26 вересня 1900 року, після його схвалення Земським зібранням музей було відкрито. Олександр Лазаревський, який у молоді роки супроводжував із художником Григорієм Честахівським труну з Тарасом Шевченком із Петербурга у Канів на Чернечу гору подарував музею полотна живопису, старовинну зброю, рукописи із власної колекції. Бібліограф Степан Пономарьов натомість передає музею предмети старовини та книги своєї бібліотеки. Вони й стали першими експонатами музею завідувачем якого було призначено М. Кандибу. Продовжити читання “Конотопському музею імені О. М. Лазаревського – 120 років”
