Національна спілка письменників України вимагає закрити музей Булгакова у Києві.

За матеріалами : https://i-ua.tv/news/60696-natsionalna-spilka-pysmennykiv-ukrainy-vymahaie-zakryty-muzei-bulhakova-u-kyievi

Відповідну заяву членів організації опублікував на своїй сторінці у Facebook її керівник Михайло Сидоржевський. Замість музею Булгакова пропонують відкрити музей композитора Кошиця.

У Секретаріаті НСПУ зазначили, що російський письменник Михайло Булгаков «ненавидів Україну та ганьбив її у своїх творах». У зв’язку з цим замість його музею запропонували відкрити музей українського композитора Олександра Кошиця, який мешкав у тому самому будинку до 1906 року.

Продовжити читання “Національна спілка письменників України вимагає закрити музей Булгакова у Києві.”

АКАДЕМІЧНІСТЬ «ПСЯЧОЇ» ЛІТЕРАТУРИ.

Микола СИМЧИЧ

Недавно у фейсбуці до мене звернувся наш танкіст, який знищив 10 москальських танків, щоб я привітав його з Днем народження, і я його привітав: «Десять танків – це здобуток, москалів зуміли «взути». Ця робота не простА – дотягніть хоча б до ста».

Продовжити читання “АКАДЕМІЧНІСТЬ «ПСЯЧОЇ» ЛІТЕРАТУРИ.”

ЗАХИСНИК ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ СКАРБІВ.

Микола Симчич

В ці літні дні 2022 року повномасштабної «колоніальної війни» (Тімоті Снайдер) москалів проти України, коли одвічні вороги нашої держави вчиняють геноцид не лише над українцями, але й над нашими містами і селами, перетворюючи їх на суцільні руїни, здавалося б не на часі вести мову про щось інше окрім війни, я спробую привернути увагу читачів до постаті українського письменника-фантаста, футуролога і філософа, учасника Другої світової війни, богослова і громадського діяча, двічі судимого за дисидентську діяльність, автора понад двадцять романів і повістей, зокрема таких популярних як «Зоряний корсар», «Вогнесміх», «Стріла часу», «Вогняний вершник», «Камертон Дажбога», Олександра Павловича Бердника (1927-2003 рр.).

Продовжити читання “ЗАХИСНИК ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ СКАРБІВ.”

Вселенна містерія Віри Вовк

Ольга Веремійчик.

«всі підвладні
потокові часу
що забирає з собою
бастилії й башти
лівреї ліри і лаври»
Віра Вовк (з вірша «Бич світу»)

У цьому 2022 році виповнилося 96 років від дня народження поетки, письменниці, драматургині, перекладачки, літературознавиці Віри Вовк (справжнє прізвище – Селянська).

Продовжити читання “Вселенна містерія Віри Вовк”

,,Різдвяна феєрія’’ у Музеї просто неба.

Олександр Вакуленко. Фото автора.

15 січня 2022 року у Національному музеї народної архітектури та побуту України відбулася ,,Різдвяна феєрія’’, яка поєднала новорічно-різдвяні свята. Новорічні святкування в Україні насичені колоритними обрядами, коли у домівках добрих людей лунають щирі привітання та побажання на здоров’я та краще життя.

Продовжити читання “,,Різдвяна феєрія’’ у Музеї просто неба.”

Вечір Різдвяних Василів.

Ольга Веремійчик.

«Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

Пощезнуть всі перевертні й приблуди,

І орди завойовників-заброд!»

Василь Симоненко

У Музеї шістдесятництва відбувся Вечір Різдвяних Василів, який був започаткований в 1989 році дисидентом, публіцистом, громадським і культурним діячем та філософом Євгеном Сверстюком. У Різдвяні дні народилися відомі поети Василі – Стус, Симоненко, Чумак, Еллан-Блакитний, репресовані в різний час.

Продовжити читання “Вечір Різдвяних Василів.”

160 років від дня народження незабутнього Євгена Чикаленка.

Ольга Веремійчик

«Треба любити Україну не тільки до глибини серця, а і до глибини своєї кишені.» Євген Чикаленко

В Україні 2007-го року Указом Президента України № 1220/2007 Україні було встановлено окреме офіційне свято День благодійництва. Відзначають його 13-го грудня, Це День подяки благодійникам за добрі справи. У цей день варто згадати Євгена Чикаленка (21.12.1861—20.06.1929) – у цьому році виповнюється 160 років від дня його народження. Сіячем, будителем, будівничим нації називали його сучасники.

Продовжити читання “160 років від дня народження незабутнього Євгена Чикаленка.”

120 років від дня народження незабутньої Галі Мазуренко.

Ольга Веремійчик

«Читач майбутній і Шевченка друг

З широким обрієм і слухом, – геній,

Знайде мої книжки, аж я помру,

Адреса є в Британському музеї…»

Так написала про свої поезії талановита українська поетеса і художниця Галя Мазуренко. А для зацікавлених читачів є ще одна адреса – у 2002 році у Видавництві імені Олени Теліги в серії «Повернені із забуття» вийшла книжка «Галя Мазуренко Вибране».

Продовжити читання “120 років від дня народження незабутньої Галі Мазуренко.”

8 листопада минуло 85 років від дня народження Надії Світличної.

Ольга Веремійчик

Надія Світлична народилася в селі Половинкине Старобільського району Луганської області. Після закінчення університету працювала 4 роки вчителькою, завучем і директоркою у середній школі робітничої молоді селища Бокова-Антрацит Луганської області (тепер — м. Антрацит. У 1962 – 1964 роках жила у с. Половинкине, працювала викладачкою російської літератури в Старобільському медичному технікумі, бібліотекаркою у селах Байдівка і Половинкине. У 1963 році переїхала до Києва. Працювала редакторкою у видавничому відділі республіканського сільськогосподарського технікуму, у видавництві «Радянська школа», перекладачкою з російської в журналах «Легка промисловість» і «Деревообробна промисловість», науковою співробітницею Інституту педагогіки і за сумісництвом — учителькою вечірньої школи в київському мікрорайоні Дарниця. Співала у хорі «Жайворонок», пізніше — у хорі «Гомін».

Продовжити читання “8 листопада минуло 85 років від дня народження Надії Світличної.”

До 100-річчя українського митця Леоніда Полтави.

Ольга Веремійчик

Народився Леонід Полтава (Леонард Едвардович Пархомович) у Вовівцях Роменського повіту. До 1942 року жив в Україні. У Києві його творчість помітили і підтримали Володимир Сосюра і Максим Рильський.

Коли почалася Друга світова війна Леонід Полтава був активним діячем українського націоналістичного підпілля, потрапив до фашистського концтабору. Після війни спочатку він жив у таборах для біженців у Німеччині, а згодом у Парижі, потім у Мадриді, де очолював український відділ Іспанського радіо, повернувся до Німеччини та працював на радіо «Свобода» у Мюнхені. З 1958 року переїхав до США, де трудився в українській редакції радіо «Голос Америки», редагував щоденник «Свобода».

Продовжити читання “До 100-річчя українського митця Леоніда Полтави.”