День художника.

Олександр Вакуленко. Фото автора.

У другу неділю жовтня в Україні відзначається чудове свято – День художника. Із піднесеним настроєм це свято зустріли вихованці мистецького колективу ,,Самоцвіт’’ Дубов’язівської публічної бібліотеки.

У керівниці любительського об’єднання з образотворчого мистецтва ,,Самоцвіт’’ та клубу за інтересами ,,За покликом душі’’,  талановитої художниці Валентини Івашко із села Гамаліївки Дубов’язівської селищної ради Конотопського району Сумської області  здібності до образотворчого мистецтва почали проявлятися із раннього дитинства. Під час навчання у молодших класах її альбоми із малюнками  використовували вчителі для своїх методичних розробок демонструючи їх учням наступних класів. Так ровесники Валентини зростали на творчості юної художниці, якій було до вподоби малювати та писати вірші.

Хоча пов’язувати своє майбутнє із фахом художника вона не збиралася. Отримавши в п’ятому класі травму, внаслідок автомобільної аварії у неї було інше бажання. Адже її врятували і повернули до активного життя лікарі. Й вона у своїй дитячій уяві настільки близько це сприйняла до  серця, що в знак вдячності також вирішила стати лікарем, щоб допомагати людям, які потрапили в біду.

Але вчителі Валентини натомість вважали, що місце їхньої здібної учениці тільки в мистецькій сфері. Й за порадою класної керівниці Світлани Григорівної, яка одного разу натрапила в Конотопській районній газеті ,,Сільські горизонти’’ на оголошення про набір в гурток образотворчого мистецтва, Валентина вирушила до райцентру. Але волею випадку потрапила у інший позашкільний навчальний заклад – Конотопську дитячу школу мистецтв, де викладачі одразу розгледіли у неї неабиякий природний дар до малювання. І через два роки вона на відмінно закінчує школу мистецтв для обдарованих дітей.

Крім малювання Валентина також майстерно вишиває. А в одинадцятому випускному класі шиє одяг не гірше від фахових кравців.

Подальша доля привела її в Київ, де вона закінчує два навчальних заклади. Спочатку отримує спеціальність художника-модельєра взуття та лимарних (шкіргалантерейних) виробів у Київському технікумі легкої промисловості. Потім, закінчивши Київський національний університет технологій та дизайну стає інженером-технологом в цій же галузі. Паралельно із навчанням у вузі працює в престижній київській фірмі ,,Імідж ,,Д’’.

Але погіршення здоров’я не дозволило їй залишитися в українській столиці. І вона повертається в край свого дитинства, й розпочинає викладацьку діяльність у Дубов’язівській загальноосвітній школі. Навчає дітей образотворчому мистецтву та народній вишивці.

Новим етапом її творчого життя стає навчання у викладача Конотопського Центру дитячо-юнацької творчості, художника Володимира Борошнєва, яке тривало три роки. Фактично він стає її наставником у художній творчості. Адже саме під його керівництвом вона вдосконалює свою майстерність й виходить зі своїми роботами на широкий загал, безпосередньо до глядачів.

У Конотопському міському краєзнавчому музеї ім. О. М. Лазаревського відбуваються дві її персональні художні виставки.

У 2014 році на дебютній виставці ,,Обрії рідного краю’’ експонується 21 художнє полотно на яких зображені натюрморти та пейзажі. Відвідувачі виставки схвально відгукуються про неординарне авторське бачення Валентини Івашко. А член Національної спілки художників України Володимир Борошнєв зазначає: ,,Робота олійними фарбами вимагає прояву терпіння та неабиякого бачення. Тут художниці допомогли навички набуті раніше. Валентина змалечку чудово бачить колір, має природне відчуття композиції. Фіксуючи натурні спостереження вона навчилась миттєво та неймовірно чітко запам’ятовувати побачене. Тому роботи виконані нею завжди передають настрій і час в природі’’.

У 2016 році на виставці ,,Подих весни’’, яка пройшла як своєрідний звіт за останній період творчої роботи вже представлено 28 художніх робіт.

,,Виставкою ,,Подих весни’’ художниця продемонструвала, що вона піднялась на сходинку вище в нелегкій праці художника. Пошуки сміливих кольорових плям з тонко проробленими деталями полотна, вигідно виділяють роботи Валентини Івашко, вони мають чаруючу індивідуальність, сповнені духом жіночості, романтичності, щирості та привабливості’’, – константує художник Володимир Борошнєв, відгукуючись про цю знакову подію у світі мистецтва.

У творчому доробку художниці Валентини Івашко налічується більше трьохсот робіт. А ще є й вироби із рогози, вишиванки, вишиті рушники… І всі вони представляють собою вишукані витвори мистецтва, куди вона вклала частинку своєї душі. Від них стає затишно на душі. Адже на картинах виблискують яскравими фарбами портрети наших сучасників, краєвиди рідного краю та безліч квітів. Квіти особливо подобаються Валентині Івашко, як і творчість всесвітньо відомої художниці Катерини Білокур та петриківський розпис.

Своєю творчістю художниця Валентина Івашко сприяє розвитку української культури. Адже її авторські оригінальні роботи збагачують скарбницю українського мистецтва.