Автор: Микола Сулятицький

Микола Сулятицький

Тотально звихіднілий ще й досі кумачевозабарвленими святами травень з його пікніковим розшабашшям схоронив від української нації ряд сокровенних дат – чергову річницю перепоховання Тараса Шевченка, День героїв та «Рік Організації Українських Націоналістів», про відзначення яких споминається в засобах масової інформації досить побіжно, бо більшість українців, зайнятих власним побуденням,  про це не відають ні слухом, ні духом.  Тріада «Націоналізм-Героїзм-Шевченко»  на наше тверде переконання, детермінує стійку логічно-смислову, далеко не випадково-спорадичну  парадигму, яка уприявнює стійку націєцентричну символічність. Продовжити читання “Націоналістична основа  світогляду Тараса Шевченка”

Микола Сулятицький

Особливістю драматургії Лесі Українки був своєрідний концептуальний розподіл на так звану класичну і неоромантичну драму. Вважається, що класичний її різновид (з домінуючим принципом «фатуму») хронологічно належить до більш ран­нього періоду творчості письменниці, а неороман­тична драма, яка представляла вольову концепцію, вже є значно пізнішим художнім утворенням. Дра­матичну поему «Одержима», з якою Леся Українка входить у XX століття, здавалося б, варто цілкови­то відносити до класичного періоду, але тут слід па­м’ятати той факт, що таке схематичне розподілен­ня драматургічної творчості Лесі Українки аж ніяк не претендує на якесь узаконення і остаточність. Риси обох художньо-естетичних концепцій в дано­му випадку тісно співіснують, утворюючи взаємоо-бумовлюючу цілісність. Продовжити читання “Реалізація драматичної концепції «долі» і «волі» в «Одержимій» Лесі Українки”

Микола Сулятицький

Поетична творчість відомого галицького релігійного діяча середини XIX століття залишається і досі не достатньо вивченою, оскільки науково-аналітичні праці сучасних вчених в основному торкалися дослідження пізнавально-біографічних, громадсько-культурологічних аспектів та публіцистики. Лірика А.Могильницького і, зокрема, його епічна поема, перебувають на рівні зовнішньо-формального вивчення в контексті представлення виключно ідейно-таматичної та сюжетно-інформативної площин, а внутрішній, жанрово-стильовий та художній аспекти і дотепер незаслужено перебувають на маргінесі скрупульозних літературознавчих вивчень. Продовжити читання “Художні особливості поеми Антіна Могильницького «Скит Манявський»”