Постмодерніст, який шукав правди у Бога

Тарас Головко

Тарас Головко

Про роман «Небесна гармонія» ‑ один
з найколоритніших європейських романів
за останні п’ятдесят років

З багатьох концепцій, що переконливо розкривають зміст постмодернізму як феномену культури одна належить видатному італійському письменнику, публіцисту і літературному критику Умберто Еко. В його розумінні постмодернізм як явище в культурі другої половини ХХ століття і початку ХХІ століття чимось нагадує механізм зміни однієї культурної епохи іншою. Водночас західний інтелектуал вважав, що таке перетворення потребує ґрунтовного переосмислення, в якому необхідно уникати спрощених підходів у розв’язанні цього доволі складного завдання.

Як вважають маститі західні літературні критики, сказане повною мірою ототожнюється з творчістю талановитого угорського літератора, провідного постмодерніста сучасності Петера Естерхазі. Продовжити читання “Постмодерніст, який шукав правди у Бога”

Василь Базів: «Письменник – то, перш за все, мислитель, а мислитель – це мисливець за смислами»

Тарас Головко

З неопублікованого
Інтерв’ю вів Тарас ГОЛОВКО

Одразу три книги відомого журналіста, дипломата, науковця Василя Базіва нинішнього року висунуто на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка – роман «Хрест» за напрямом «Література», а також науково-публіцистичні видання «Кінець світу. До…» та «Кінець світу. Після…» за напрямом «Публіцистика і журналістика» (публікація готувалася до друку 2013 року – Т.Г.).

Роман «Хрест» Василя Базіва ‑ перший прозовий твір, написаний ним під враженням давно минулих подій у його рідному селі на Прикарпатті. Надзвичайно гострий і захоплюючий сюжет роману постійно тримає читача у напрузі, перед яким розкривається історія нерівної боротьби між звичайною людиною і тоталітарним радянським режимом.

Продовжити читання “Василь Базів: «Письменник – то, перш за все, мислитель, а мислитель – це мисливець за смислами»”

Світло і пристрасть, що проникають крізь віки

Тарас Головко

Тарас Головко

Сторінками біографічного дослідження про
людину-оркестр з інопланетним розумом

 

Не часто буває так, щоб біографічна розвідка змушувала двох гігантів Голлівудської кіноіндустрії – Парамаунт Пікчерс і Юніверсал Пікчерс, ‑ вести війну між собою за отримання права на адаптацію її у повноцінний художній фільм. Саме це трапилося з твором Волтера Айзексона, присвяченого найяскравішому представникові італійського Відродження, художнику, архітектору, науковцю, винахіднику, анатомісту й інженеру Леонарду да Вінчі.

Ім’я колишнього головного редактора журналу Time Волтера Айзексона високо цінується в сучасному американському істеблішменті. Відомий у США журналіст, письменник та біограф упродовж останнього десятиліття Продовжити читання “Світло і пристрасть, що проникають крізь віки”

У тіні китайського економічного дива, або Що приховано за фасадом супердержави

Тарас Головко

Тарас ГОЛОВКО

Ще задовго до того, як коронавірус розповсюдився по всьому світу, набравши за досить короткий час ознак пандемії, сьогодні майже зі стовідсотковою впевненістю можна стверджувати: саме Китай, рано чи пізно, мав стати тією країною, в якій народилося це глобальне лихо.

Уникаючи зайвої упередженості, спробуємо розібратися у тому, чи можна очікувати від Піднебесної ще інших катаклізмів, що дуже легко можуть створити колосальні проблеми, як зараз вже бачимо, на всіх континентах земної кулі. А допоможе нам у цьому британський радіокореспондент і журналіст Роб Гіффорд,

котрого на Заході небезпідставно вважають дуже авторитетним синологом. Адже з 1999 по 2005 рік він був кореспондентом Національного громадського радіо в Пекіні, а до того вивчав східні мови в Даремському і Гарвардському університетах. Нині він є редактором впливового британського щотижневика The Economist. Продовжити читання “У тіні китайського економічного дива, або Що приховано за фасадом супердержави”

Зазираючи в день прийдешній

Тарас Головко

Тарас Головко

Які блага і загрози несе в собі Четверта промислова революція? ‑ питання далеко не риторичне для населення планети, на яке чекають серйозні потрясіння і нелегкі випробування.

Людство за свою історію пережило три промислових революції – індустріальну, технологічну і цифрову. Якщо перша тривала від 1760 до 1840 року, друга – з кінця ХІХ до початку ХХ століття, то витоки третьої позначені 1960-ми, коли було винайдено комп’ютер, а згодом й Інтернет. Четверта ж розпочала свою ходу на межі двох століть у результаті динамічного розвитку цифрових технологій та їхнього широкого застосування на практиці, зокрема, у машинобудуванні, біології, медицині, космічній галузі, кібернетиці, сільському господарстві. Продовжити читання “Зазираючи в день прийдешній”

Сповідь приреченого на загибель

Тарас Головко

Тарас Головко

 

 

Як і чому італійський соціаліст Беніто Муссоліні
став засновником фашистської партії

Важко сьогодні уявити, яке покарання мало чекати на того, хто за радянщини легально наважився б ознайомитися з біографічним опусом одного із засновників італійського фашизму Беніто Муссоліні – автора книги «Моє життя». Написана ще наприкінці 20-х років минулого століття на замовлення, як не дивно, посла США й опублікована частинами у філадельфійській газеті, вона дає уявлення про те, як зароджувався фашистський рух у довоєнній Італії, проливає світло на журналістську, військову і політичну кар’єру очільника цього руху, його родовід та ще чимало інших фактів з життя дуче (дослівно з італійської ‑ лідер, вождь). Продовжити читання “Сповідь приреченого на загибель”

Правда про золотоординську Московію

Тарас Головко

Тарас Головко 

(Рецензія на двотомник В. Білінського «Москва ординська» (2015)

Володимир Білінський належить до небагатьох вітчизняних істориків, який узявся за благородну справу − розвінчати офіційну історичну доктрину Російської Федерації, опублікувавши спочатку тритомник «Країна Моксель, або Московія», а згодом у видавництві «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» ще й двотомник «Москва ординська». Продовжити читання “Правда про золотоординську Московію”

Близькі і дальні світи Леоніда Андрієвського

1

 

Тарас Головко

Тарас Головко

У 1995 році Леонід Андрієвський разом із мистецтвознавцями Вірою Свєнціцькою і Василем Отковичем був удостоєний Національної премії України імені Тараса Шевченка за художнє оформлення воістину раритетного видання − альбому «Українське народне малярство ХШ-ХХ століть». Продовжити читання “Близькі і дальні світи Леоніда Андрієвського”

Шевченківські лауреати у «Великій українській енциклопедії»

Тарас Головко

Тарас Головко

Минулого року через реорганізацію бюджетної програми «Українська книга» видання, що випускалися вітчизняними видавництвами на умовах державного замовлення, на жаль, так і не вийшли друком. І сьогодні складно розібратися, хто в цьому більше винний – Держкомтелерадіо, який, починаючи з 1998 року по 2016 рік нею опікувався, чи новоутворений за рішенням уряду Український Інститут книги при Мінкультури, який збирається на зовсім інших засадах відновити програму випуску літератури за бюджетні кошти у поточному році. Продовжити читання “Шевченківські лауреати у «Великій українській енциклопедії»”

Свідоцтво про народження… «Чорного лебедя»

Тарас Головко

Тарас Головко

Рецензія на книгу Насіма Ніколаса Талеба «Чорний лебідь» (Київ : Наш Формат, 2017. 392 с.)

На Заході впритул наблизилися до завчасного виявлення кризових явищ в економіці, фінансовій та банківській сферах, на фондовому ринку. Піонером у розробці методики запобігання потрясінь і втрат у галузях, де обертаються величезні грошові ресурси, з повним правом можна назвати Насіма Ніколаса Талеба – відомого американського есеїста, математика, трейдера ліванського походження, світову славу якому принесли дві його друковані праці – «Обмануті випадковістю» і «Чорний лебідь». Остання в українському перекладі вийшла минулого року в одному з харківських видавництв. Продовжити читання “Свідоцтво про народження… «Чорного лебедя»”