Кандибина − погляд через століття

 

Передмова

Пам’ятаймо землю своїх предків

Краєзнавець із Конотопа, автор книг ,,Козацькому роду нема переводу’’, ,,Липовецьк’’ та ,,Фортеця над Єзучем’’ Галина Гайдук залишила цікаві історичні дослідження про свій рідний край – Кандибину. Це край, овіяний легендами, адже він пов’язаний із родом Кандиб. Після того, як цей рід розрісся, його гілки з’явилися у Глухові, Кролевці, Ромнах, а також Білопіллі, де народився батько Олега Кандиби (Ольжича) – Олександр Кандиба, відомий як поет Олександр Олесь. Усе вказує на те, що вони були нащадками конотопських сотників Кандиб. В інтерв’ю кореспонденту газети ,,Сільські горизонти’’ Марині Крютченко вчитель із села Курилівки Анатолій Бабін розповів, що один із синів Андрія Кандиби – Федір, який був позбавлений батьком спадщини, − возив товар на продаж до Астрахані і по дорозі помер. Олександр Олесь також писав, що його прадід, займаючись промислом, помер по дорозі до Астрахані. Якщо це лише збіг, то дуже дивовижний.

Отож, ознайомимося із розповіддю Галини Гайдук. Продовжити читання “Кандибина − погляд через століття”

Українська жінка

Юрій ЛИПА,1938 р.

На вступі не можу мислею не привітати і мою матір, і матерей моїх батьків, і довгий ряд їх попередниць, тих жіночих істот, що губляться в темряві віків. Тих жіночих істот, що без них кожен з нас не був би тим, ким він є і, може, буде.

Жінка – це щось як сонце і повітря довкола нас, що ми не привикли окреслювати. Правда, є лірики і є письменники, що так натхненно і гаряче пишуть про жінок. Однак ми не здобудемо від них знання про жінку. У всіх їх описах є потаємне бажання віддати лишень одну прикмету: безсилість вислову чоловічого почуття перед образом жінки.

Жінка – одна з найбільших потужностей світа, предивно тривала у своїй владі. Дивно, тисячі разів описуємо Україну як місцевість, як теорію-заміри, як облічення чисел, а однак так рідко описуємо її, як жіночність, як силу жіночости. Яка ж то багата сила! Продовжити читання “Українська жінка”

Партачі життя

Олена Теліга

Відвага і мужність. Може ніколи ще в жодній добі і не повторювали ми так часто ці вирази, як повторюємо їх тепер. На високий п’єдестал ставимо героїв визвольних змагань, присвячуємо їм віршем і прозою безліч друкованих сторінок і влаштовуємо на їх честь щороку десятки академій. Творимо культ героїзму, культ тих людей, що не побоялися віддати своє життя зі зброєю в руках під час зриву, в повній нервового напруження підпільній праці, чи, як Великий Шевченко, у боротьбі цілого свого життя проти московської влади з небезпечними вибухами-бомбами в руках – своїми динамічними творами. Продовжити читання “Партачі життя”

Проблема історіософії українського націоналізму

Юрій Бойко,
1950р.

Невід’ємною частиною стрункого світогляду є історіософія. Світогляд, що охоплює цілість життя, не може обминути аналіз процесів історичного ставання. Тим більше світогляд революційної політичної течії, яка вважає себе зрілою до виконання історичних завдань, не може обійтися без історіософічної концепції, яка була б ключем до розуміння не лише минулого, а й схоплення основних тенденцій майбутнього. Продовжити читання “Проблема історіософії українського націоналізму”

До 125-років від народження та 40-років від смерті Євгена Онацького

Ярослав Стех

У ХХ ст. було кілька спроб видати енциклопедію України. У 1932−1934 рр. у Харкові підготували матеріали для трьох томів планованої 20-томної «Української радянської енциклопедії» (УРЕ) під редакцією Миколи Скрипника, але роботу припинили через сталінські репресії. Невдачею закінчилася і справа «Енциклопедії українознавства», започаткованої 1941 року в Кракові. Український науковий інститут у Берліні 1942 року видав у Лейпцігу однотомну енциклопедію німецькою мовою Handbuch der Ukraine за редакцією Івана Мірчука. Першою фундаментальною науковою працею, що містить систематизовані знання про Україну, стала «Енциклопедія Українознавства», задумана й реалізована під егідою Наукового товариства ім. Т. Шевченка, підготовлена і видана українськими діаспорними вченими в Франції. Головний редактор видання — Володимир Кубійович. А працював над ним серед інших і Євген Онацький. Продовжити читання “До 125-років від народження та 40-років від смерті Євгена Онацького”

Націоналістична культура

Олег Ольжич
Прага, 1940.

Духово-історичний здвиг української нації, що виявляється у формі націоналістичного руху, творить всесторонньо-нову дійсність народу у всіх ділянках життя. Творить він теж свою відмінну культуру.

Тому можемо говорити про українську націоналістичну культуру. Продовжити читання “Націоналістична культура”

Вояк-філософ

Грецький філософ Діоген ходив у білий день із засвіченою лямпою по людних улицях міста, шукаючи чесної людини. Діогенів цинізм щодо його земляків був безперечно перебільшений. А все ж як важко знайти в житті людину, яка єднала б у собі максимум шляхетних прикметі наближена була б до ідеалу справжньої Людини, що силою своєю особистості відрізнялась би від юрби сірих комах людського мурашника, що викликала б пошану і беззастережне довір’я навіть у її противників, що все своє життя віддала б праці для ідеї, не шукаючи собі в тій праці особистої слави, популярності й оплесків. Продовжити читання “Вояк-філософ”

Юрій Бойко-Блохин — визначний політичний діяч

Тетерина Дарина
(Мюнхен)

Політичні погляди проф. Ю.Бойка-Блохина формувалися ще з юнацьких років. Про це він згадує: «Дуже рано, ще в 14 років, довідався я, що я ― „націоналіст“». Вивчаючи напам’ять вірші М.Старицького, О.Олеся, він декламував їх із великим піднесенням, за що до нього у школі вже придивлялися, бачачи, що хлопець відхиляється від шкільного совєтського виховання.

Навчаючись в профтехучилищі з 1925 року, Юрій відзначався великими організаторськими здібностями. Він об’єднав учнів з різних російських шкіл у «Гарт юнаків», щоб протиставитися комсомольській організації, пропагуючи українську культуру, любов до українського народу. «Гарт юнаків» мав чотири секції: хорову, театральну, літературну, історичну. До «Гарту юнаків» Юрій прилучив підлітків дитячої комуни, сиріт, батьки яких повмирали з голоду 1921–1922 рр. Вихователі цих дітей були українцями і виховували дітей в українському дусі, і тому їх легко було залучити до «Гарту юнаків». Продовжити читання “Юрій Бойко-Блохин — визначний політичний діяч”

ЛИСТУВАННЯ  РОДИНИ ВІНЦЕНЗІВ У СПЕКТРІ ВИЯВУ СУСПІЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО ЖИТТЯ ГУЦУЛЬЩИНИ СЕРЕДИНИ 20 СТОЛІТТЯ

Микола Сулятицький

Микола Сулятицький

Станіслав Вінценз – унікальна постать як українського, так і загальносвітового  культурологічного простору, він був і залишається  своєрідним містком, який поєднував нашу національну культуру із європейськими гуманітарними цінностями».

 Але  без доторку до такого важливого інформаційного пласту як листування – й поготів важко збагнути повноту творчої особистості українсько-польського майстра пера, зрозуміти письменницький стиль, психологію художності, прослідкувати за характером творення персонажної палітри прози письменника. Продовжити читання “ЛИСТУВАННЯ  РОДИНИ ВІНЦЕНЗІВ У СПЕКТРІ ВИЯВУ СУСПІЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО ЖИТТЯ ГУЦУЛЬЩИНИ СЕРЕДИНИ 20 СТОЛІТТЯ”

З перемогою вернешся, знаю! (відео)

Ніна Головченко

Ніна Головченко

У рамках національного реквієму за Небесною сотнею, 15‒16 лютого 2019 року в Києві відбулися прес-захід та мистецька імпреза з нагоди 5-ї річниці видання «Материнська молитва. Українки ― Героям майдану».

Видрук книги та творчі акції зініціювали громадські діячі Юрій і Тетяна Пероганичі. На зустрічах було згадано імена та вірші всіх 26 жінок-авторок збірки. Ті з них, хто приїхав до Києва, поділилися також творчими здобутками та досвідом волонтерської діяльності. Мистецька імпреза надихнула мисткинь-патріоток на нові твори та нові проекти. Продовжити читання “З перемогою вернешся, знаю! (відео)”