Оксана Забужко про Шевченківську премію, Україну і президента Порошенка (відео)

У ексклюзивному інтерв’ю DW Оксана Забужко розповіла про шлях українців в Європу, свою війну з Росією та “гламурний авторитаризм” Юлії Тимошенко. А також, чому їй не соромно приймати з рук Петра Порошенка Шевченківську премію 2019 року, що її нещодавно удостоїлася письменниця.
 

Одяг Шевченка

Данчишин Назар

Назар Данчишин

У що вдягаємо Тараса Шевченка сьогодні? У що він одягає нас?

 

Поза сумнівом, «Кобзар» Тараса Шевченка вивів українську літературу та українську літературну мову на небувалий раніше рівень, тож неминуче став уособлювати голос усієї бездержавної, подрібленої між імперіями нації – Шевченка читали, шанували і наслідували як на Галичині («Він був сином мужика і став володарем у царстві Духа»[1]), Буковині («Спи ж ти, руський соловію, я за тебе тужу, а як тутки зазоріє, я тебе пробуджу»[2]), Лемківщині («Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,… що їх оспівував Шевченко»[3]), так і на Наддніпрянщині («… в пилу на шляху наша мова була, і мислива рука її з пилу взяла…»[4]), Слобожанщині («Його поезія приходить на зміну народній пісні. Вона спонукає визнати, що вироблене народною думою не зникне…»[5]) й Кубані («Часті споминки про … того, земля благословенної Вкраїни котрого приязно хранить кості, привели кубанців на мисль в день Тараса пом’януть і почтить того, хто вічно сохраняється в пам’яті йому рідних»[6]). Отже, саме Шевченко став основною об’єднавчою фіґурою для українців усіх етнографічних країв. Продовжити читання “Одяг Шевченка”

Додатковий тираж збірки «Рядки з передової»

Сергій Пантюк

Сергій Пантюк 

ДРУЗІ, УВАГА!!! Стартує пост-проект, про який ми говорили на «Віршні»!!! Прохання підримати фінансово і поширити в мережі!

«Рядки з передової» − збірка, що вмістила в себе вірші 10 авторів, які в той чи інший спосіб причетні до війни. Фронтовики, лікарі, волонтери, добровольці.

Це одна з перших доволі розлогих публікацій віршів Романа Семисала, (Роман Семисал (Roman Semysal), бійця 24 бригади, а у мирному житті – актора, виконавця ролі Василя Стуса у виставі «Стусове коло».

Уперше тут надруковані сильні і глибокі тексти Дар’ї Зубенко – героїні документального фільму «Невидимий батальйон», фронтового медика, яка також заспівала пісню «Дівчата» для проекту «Пісні війни».

Поетичне амплуа тут показала і психолог Тетяна Ярошенко, чиї тексти знайомі багатьом за тегом #стихопсихотерапия. Продовжити читання “Додатковий тираж збірки «Рядки з передової»”

Реалізація драматичної концепції «долі» і «волі» в «Одержимій» Лесі Українки

Микола Сулятицький

Микола Сулятицький

Особливістю драматургії Лесі Українки був своєрідний концептуальний розподіл на так звану класичну і неоромантичну драму. Вважається, що класичний її різновид (з домінуючим принципом «фатуму») хронологічно належить до більш ран­нього періоду творчості письменниці, а неороман­тична драма, яка представляла вольову концепцію, вже є значно пізнішим художнім утворенням. Дра­матичну поему «Одержима», з якою Леся Українка входить у XX століття, здавалося б, варто цілкови­то відносити до класичного періоду, але тут слід па­м’ятати той факт, що таке схематичне розподілен­ня драматургічної творчості Лесі Українки аж ніяк не претендує на якесь узаконення і остаточність. Риси обох художньо-естетичних концепцій в дано­му випадку тісно співіснують, утворюючи взаємоо-бумовлюючу цілісність. Продовжити читання “Реалізація драматичної концепції «долі» і «волі» в «Одержимій» Лесі Українки”

Віче гідності за чисті вибори

Леонід Осипчук

Леонід Осипчук

24 лютого 2019 року об’єднані націоналісти провели на Майдані Незалежності в Києві Віче гідності «За чисті вибори».

Виступаючі звернулися до представників областей України, а у їхній особі і до всіх українців, із закликом не продавати свої голоси на виборах Президента України 2019 ні за 500, ні за 1000 грн, ні за гречку, ні за олію, ні за інші «подачки».

У разі такого підходу до голосування українці знову можуть дати шанс олігархічній системі правління у державі закріпитися ще на п’ять років правління і остаточно знищити будь-які прояви демократії та продати Україну в чергове російське колоніальне ярмо. Продовжити читання “Віче гідності за чисті вибори”

Сьогодні у Бабиному Яру вшановували пам’ять визначної патріотки, полум’яної поетеси, члена ОУН Олени Теліги та її побратимів і посестер, закатованих і розстріляних німецькими нацистами у 1942 році

Леонід Осипчук

Леонід Осипчук

До підніжжя пам’ятника Олені Телізі керівники націоналістичних організацій, іх представники, воїни ЗСУ, учасники АТО, членкині Жіночого товариства імені Ольги Басараб і Олени Теліги, школярі, ліцеїсти-богунці, кияни поклали квіти, ушанувавши тим самим пам’ять тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність України у тяжкі роки Другої світової війни.

Біля меморіального пам’ятного хреста відбувся мітинг та проведено поминальний молебень настоятелем храму Свято́го Микола́я  на Аскольдовій могилі отцем Ігорем. Продовжити читання “Сьогодні у Бабиному Яру вшановували пам’ять визначної патріотки, полум’яної поетеси, члена ОУН Олени Теліги та її побратимів і посестер, закатованих і розстріляних німецькими нацистами у 1942 році”

У Бабиному Яру в Києві вшанували пам’ять Олени Теліги (відео)

Ніна Головченко

Ніна Головченко

21 лютого 2019 року у Бабиному Яру в Києві вшанували пам’ять поетеси, члена ОУН Олени Теліги, її чоловіка Михайла Теліги та їхніх побратимів і посестер, закатованих і розстріляних німецькими нацистами у 1942 році.

Підніжжя пам’ятника Олені Телізі увінчали квітами представники української влади, духовенства, громадських націоналістичних організацій, воїни ЗСУ, учасники АТО, членкині Жіночого товариства імені Ольги Басараб і Олени Теліги, кияни, школярі, ліцеїсти-богунці. Продовжити читання “У Бабиному Яру в Києві вшанували пам’ять Олени Теліги (відео)”

Художні особливості поеми Антіна Могильницького «Скит Манявський»

Микола Сулятицький

Микола Сулятицький

Поетична творчість відомого галицького релігійного діяча середини XIX століття залишається і досі не достатньо вивченою, оскільки науково-аналітичні праці сучасних вчених в основному торкалися дослідження пізнавально-біографічних, громадсько-культурологічних аспектів та публіцистики. Лірика А.Могильницького і, зокрема, його епічна поема, перебувають на рівні зовнішньо-формального вивчення в контексті представлення виключно ідейно-таматичної та сюжетно-інформативної площин, а внутрішній, жанрово-стильовий та художній аспекти і дотепер незаслужено перебувають на маргінесі скрупульозних літературознавчих вивчень. Продовжити читання “Художні особливості поеми Антіна Могильницького «Скит Манявський»”

ЛИСТУВАННЯ  РОДИНИ ВІНЦЕНЗІВ У СПЕКТРІ ВИЯВУ СУСПІЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО ЖИТТЯ ГУЦУЛЬЩИНИ СЕРЕДИНИ 20 СТОЛІТТЯ

Микола Сулятицький

Микола Сулятицький

Станіслав Вінценз – унікальна постать як українського, так і загальносвітового  культурологічного простору, він був і залишається  своєрідним містком, який поєднував нашу національну культуру із європейськими гуманітарними цінностями».

 Але  без доторку до такого важливого інформаційного пласту як листування – й поготів важко збагнути повноту творчої особистості українсько-польського майстра пера, зрозуміти письменницький стиль, психологію художності, прослідкувати за характером творення персонажної палітри прози письменника. Продовжити читання “ЛИСТУВАННЯ  РОДИНИ ВІНЦЕНЗІВ У СПЕКТРІ ВИЯВУ СУСПІЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО ЖИТТЯ ГУЦУЛЬЩИНИ СЕРЕДИНИ 20 СТОЛІТТЯ”