Пам’яті Валерія Шаленка

Данчишин Назар

Назар Данчишин

Відійшов у засвіти Валерій Шаленко, художник, вітражист, Майстер. Вранішня звістка про його смерть шокувала. Мене познайомили з паном Валерієм брати Тарас та Богдан Пастухи. Майже три роки тому ми гостювали в його оселі, слухали про його друзів – Грицька Чубая та Олега Лишегу. То були незабутні розмови. Потім час від часу я перетинався з паном Валерієм на культурно-мистецьких заходах, ми віталися. А сьогодні мені написався вірш. Спочивайте в мирі, пане Майстре. Дякую за Ваш труд. Продовжити читання “Пам’яті Валерія Шаленка”

Презентація нової збірки віршів Світлани Короненко «Замовляння на білоруську мову»

Ніна Головченко

Ніна Головченко

12 червня 2020 р. у видавництві «Ярославів Вал» відбулася камерно-винна презентація нової збірочки віршів Світлани Короненко «Замовляння на білоруську мову».

Пісенна і літературно-критична складова мистецької тусовки була доповнена історико-літературними коментарями і байками від Михайла Слабошпицького, а також щедрими подарунками – книгами з дарчими підписами. Продовжити читання “Презентація нової збірки віршів Світлани Короненко «Замовляння на білоруську мову»”

Євген Коновалець – завжди актуальний

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

14 червня 2020 року виповнюється 129 років від дня народження українського громадсько-політичного та військового діяча, провідника ОУН Євгена Коновальця.

До своєї загибелі 23 травня 1938 року в Роттердамі Євген Коновалець перебував у авангарді боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу. Очолювана ним ОУН увійшла в історію як найефективніша та найпослідовніша організація національно-визвольного спрямування. Євген Коновалець докладав чимало зусиль щоб у всьому світі знали про поневолення України більшовиками й про злочини які вони чинять проти українців. Інформацію про це доносили організовані ним українські політичні та інформаційні служби в багатьох країнах Європи. Продовжити читання “Євген Коновалець – завжди актуальний”

БАТЬКІВЩИНА МОВИ МОЙСЕЯ ФІШБЕЙНА

Болем в серці різонула звістка про кончину видатного українського поета і перекладача, лауреата премії імені Василя Стуса, палкого борця за престиж і чистоту української мови, рятівника чорнобильських дітей Мойсея Фішбейна. Чомусь подумалось, що не тільки  хвороби і страхи, навіяні корона-вірусом, але й вболівання за стан української мови і літератури, які на думку аналітиків останнім часом піддаються згубним утискам ( ворохоблять Закон про мову, викидають із шкільних програм вивчення української літератури, нівелюють українську культуру, зрештою позбавляють державної підтримки могутню трибуну демократії і національного поступу, мужню «вчительку» і борця за державність України, славну без перебільшення всенародну письменницьку газету «Літературна Україна») призвели до передчасної втрати справжнього патріота України Мойсея Фішбейна, з яким мене вперше звела доля в Києві на початку літа 1991 року під час Міжнародної наукової конференції «Проблеми українсько-єврейських відносин». Продовжити читання “БАТЬКІВЩИНА МОВИ МОЙСЕЯ ФІШБЕЙНА”

Олег Ольжич жив із вірою в перемогу

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

В ніч з 9 на 10 червня 1944 року у німецькому концтаборі Заксенгаузен поблизу Берліна трагічно загинув український поет, публіцист та археолог, провідник ОУН Олег Ольжич.

Його коротке життя – це фактично присвята Україні. Неймовірно талановитий та обдарований Олег Ольжич писав витончені вірші, займався археологічними дослідженнями та науковою діяльністю й водночас, як ідейний державотворець – провідний діяч ОУН глибоко переймаючись долею України, перебував у епіцентрі тогочасних громадсько-політичних подій. Про той дуже складний історичний період він пише:

Держава не твориться в будучині,
Держава будується нині.
Це люди, на сталь перекуті в огні,
Це люди, як брили камінні.
Не втішені власники пенсій і рент,
Тендітні квітки пансіонів, –
Хто кров’ю і волею сціпить в цемент
Безвладний пісок міліонів.

Продовжити читання “Олег Ольжич жив із вірою в перемогу”

Микола Плав’юк: «ОУН є на правильному шляху…»

Микола Плав’юк (до 95-ліття з дня народження) 5 червня цього року виповнюється 95 років з дня народження Миколи Плав’юка – українського націоналіста, видатного українського політичного і громадського діяча – останнього Президента УНР у екзілі, Генерального секретаря і Голови СКВУ, Голови ОУН з 1979 по 2012 рік.

Він народився 5.06.1925 в селі Русів на Станіславівщині (тоді окупованій Польщею) в селянській родині з міцними українськими національними традиціями. В шкільні роки вступив до Пласту і до ОУН. Із 1944 року перебував на еміграції. Фахову економічну освіту отримав в університетах Мюнхена (Німеччина) і Монреаля (Канада). Із 1950 року жив із родиною в Канаді, де став одним із найактивніших діячів української емігрантської громади: 10 років він очолював Українське Національне Об’єднання Канади, працював у структурах ОУН, долучився до створення Світового Конгресу Вільних Українців (1967), був обраний спочатку Генеральним секретарем СКВУ, а згодом (1978) – його Головою. Продовжити читання “Микола Плав’юк: «ОУН є на правильному шляху…»”

Голова ОУН Богдан Червак: Аскольдова Могила – місце, де вшановують Героїв України (відео)

Богдан Червак

Богдан Червак

У Києві у нижній частині Церкви св. Миколая встановлено три пам’ятні знаки, на яких викарбувана історія новітньої війни з Москвою. Перший – на честь «Кіборгів», які захищали ДАП. Другий – захисникам Дебальцево. Третій – героям Іловайська.
Відтак Аскольдова Могила стала місцем, де вшановують пам’ять не тільки Героїв Крут, але українських воїнів, які загинули за незалежність України у ХХІ сторіччі, під час московсько-української війни.
Ось так, більше ста років українці воюють із Москвою – одвічним ворогом.
На Аскольдовій Могилі відбудовано і реставровано капличку, яка має назву «військова». Розписи у каплиці зробила відома художниця Марина Соченко. На малюнках-розписах зображено визначних військових діячів, починаючи від київських князів і гетьманів і до наших днів. Приємно бачити портрети Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Степана Бандеру, Романа Шухевича, Олега Ольжича, Олену Телігу, а також Героїв Небесної Сотні.
 

Постмодерніст, який шукав правди у Бога

Тарас Головко

Тарас Головко

Про роман «Небесна гармонія» ‑ один
з найколоритніших європейських романів
за останні п’ятдесят років

З багатьох концепцій, що переконливо розкривають зміст постмодернізму як феномену культури одна належить видатному італійському письменнику, публіцисту і літературному критику Умберто Еко. В його розумінні постмодернізм як явище в культурі другої половини ХХ століття і початку ХХІ століття чимось нагадує механізм зміни однієї культурної епохи іншою. Водночас західний інтелектуал вважав, що таке перетворення потребує ґрунтовного переосмислення, в якому необхідно уникати спрощених підходів у розв’язанні цього доволі складного завдання.

Як вважають маститі західні літературні критики, сказане повною мірою ототожнюється з творчістю талановитого угорського літератора, провідного постмодерніста сучасності Петера Естерхазі. Продовжити читання “Постмодерніст, який шукав правди у Бога”

ТАНГО ДОРОСЛОЇ ЖІНКИ

Інна Ковальчук

Тетяна Череп-Пероганич Танго не для нас : поезії / Тетяна Череп-Пероганич. – Біла Церква : Час Змін Інформ, 2020. – 116 с.

Хто вона – лірична героїня поетеси Тетяни Череп-Пероганич? Така різна, така непередбачувана, ніжна і сильна водночас, горда і мрійлива? Кохання в поетичній збірці «Танго не для нас» чимось подібне до Ахматівського «поєдинку рокового»: воно не ідилічне, не спокійно-врівноважене, не безтурботно-щасливе. В більшості віршів перед читальником розгортаються драматичні моменти, які нікого не залишать байдужим. Поряд з цим – щемлива довірливість, інтимність, сповідальність роблять кожен текст не камерним, а загальнолюдським, зрозумілим практично кожному. Немовби оголена жіноча сутність промовляє голосом поезії: Продовжити читання “ТАНГО ДОРОСЛОЇ ЖІНКИ”