Олександр Вакуленко
16 листопада 2018 року у Київській публічній бібліотеці імені Лесі Українки відбулася презентація поетичної книги Марко Терен «Вітру голоси».
На захід, який відбувся у рамках Листопадового музично-поетичного концерту, завітали чимало творчих особистостей. Продовжити читання “Презентація книги Марко Терен «Вітру голоси»”
Він починав як медик. Устиг дослужитися до офіцера медичної служби УНР. І саме як начальник усіх залізничних шпиталів, які надавали допомогу військовим армії УНР, потрапив у полон. Чекісти не приховували радості: схопити “петлюрівця” такого рангу було неабияким досягненням.
Але рано вони сміялися. Бо не знали, якої сили зброю він має.
Зброю, здатну не просто підірвати зсередини тюремні мури.
Зброю, здатну зруйнувати зсередини тюрму народів.
Продовжити читання “Нестерпний сміх із присмаком вишні”
В українському суспільстві дедалі більшого резонансу набирає дискусія довкола затвердженого в 2018 році Міністерством освіти і науки України шкільного підручника для 10 класу загальної середньої освіти «Історія: Україна і світ (інтегрований курс, рівень стандарту)» авторства М. М. Мудрого та О. Г. Аркуші. Автори цього видання роблять спробу вписати українську історію у світовий контекст. Втілюючи свій творчий задум, вони мали на меті розвинути в учнів, справді, необхідні навички: бачити в історії людський вимір, критично мислити і пізнавати історичний досвід тощо. Однак наявне в тексті підручника хибне тлумачення деяких важливих історичних подій та постатей української історії глибоко обурило суспільство. Зокрема, маніпулятивним і таким, що суперечить історичним фактам, було визнано четвертий підпункт параграфа 33 (с. 244‒247) під назвою «Національні військові формування в німецькій армії. Прояви колабораціонізму». Продовжити читання “Відкритий лист науковців та освітян щодо нового шкільного підручника «Історія: Україна і світ»”
Тетяна Кришталовська
Урок 18. Рід ініціальних абревіатур
Ініціальні абревіатури – складноскорочені слова, утворені з перших літер слів: НАУ (Національний авіаційний університет), ООН (Організація Об’єднаних Націй), США (Сполучені Штати Америки). Продовжити читання “Грані слова: Рід ініціальних абревіатур”
Назар ДАНЧИШИН
«Ми ж тут усі, якщо подумати, як в інтернаті живемо.
Кинуті всіма, але нефарбовані. Кому що перепаде – те й носимо».
(С. Жадан, «Інтернат»)
Видавці презентували Жаданів «Інтернат» головним романом про теперішню війну на Сході України. Однак, це – радше твір про психологічну відірваність, по-кинутість (від-кинутість) від своєї країни як населення, так і окремо взятих індивідів, що опинилися в зоні військового протистояння. Тож великим символічним Інтернатом постає в романі ціла територія, де тривають бойові дії. Продовжити читання “В Інтернаті «нікого не шкода». Рецензія на роман Сергія Жадана”
Олександр Вакуленко
28 жовтня 2018 року у Києві відбулося віче за виборчу реформу.
Через рік в Україні відбудуться доленосні парламентські вибори. Але донині не скасовано змішану (пропорційно-мажоритарну) виборчу систему. Цим може скористатися Росія, яка саме по одномандатним мажоритарним округам прагне завести у Верховну Раду свою агентуру. Це небезпечний прецедент, від якого залежить безпека нашої держави. Також мажоритарка дає підґрунтя для Продовжити читання “Віче за виборчу реформу”
Віктор Ревегук,
кандидат історичних наук
дослідник – краєзнавець, Полтава
Дмитро Юрійович Андрієвський народився 27 вересня 1892 року в с. Бодаква (нині – Лохвицький район Полтвської області). За родинними переказами, його рід походив із чумаків, які їздили до Криму за сіллю, а пізніше предки Д. Андрі-євського стали священнослужителями. Священиками російської православної церкви були його дід і батько. Крім виконання пастирських обов’язків вони займалися також хліборобством – мали власний хутір і вважалися доволі заможними. Продовжити читання “Дмитро Андрієвський – теоретик і один із організаторів ОУН”
Костянтин Холодов
Свобода…
Як багато сенсу у цьому слові…
І прихованого, і відкритого. Хтось взагалі не знає що це. А хтось інший готовий життя своє віддати у боротьбі за Неї.
Для того щоб пізнати смак Свободи, з нею треба з’єднатися, не інакше. Пізнання – це завжди з’єднання. А не з’єднавшись з Нею – ти ніколи Її не пізнаєш, як би тобі Її не змальовували… Продовжити читання “Свобода…”
(пам’яті учасника руху Опору Д. Д. Барковського)
Юрій Заіка
доктор юридичних наук, професор, м. Київ
Про українське підпілля у м. Кременчуку, хоча більшість його учасників були розстріляні німецькими окупантами, багато років можна було говорити лише пошепки. Рідні, які намагалися отримати відомості про долю арештованих родичів у відповідних офіційних інстанціях, отримували чемні за формою і неправдиві за змістом відповіді про відсутність будь-якої інформації про ці трагічні події.
Уперше про діяльність організації українських націоналістів під час німецької окупації Продовжити читання ” «Хто зберіг любов до краю і не зрікся роду…»”
Тетяна Кришталовська
Урок 17. Про прийменники близько і біля
Якщо в українській мові ми хочемо сказати про приблизну кількість когось або чогось при назвах міри, часу, числа, потрібно вживати прийменник близько: Загалом у січні того року заарештували близько 20 осіб.
Небажано використовувати у такому значенні прийменник біля, адже він доречний, коли йдеться про місце розташування: шафка біля ліжка, зупинка біля метро, біля пам’ятника Богданові Хмельницькому. Продовжити читання “Грані слова: Про прийменники близько і біля”
