Опубліковано

Батурин – свята земля України

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

У цьому році виповнюється 350 років, від тоді, як Батурин став столицею Лівобережної України.

Українське козацтво, не закріпивши досягнення, здобуті під час воєнних компаній у часи Хмельниччини, створенням могутньої незалежної держави – впливового гравця на політичній мапі Європи, почало втрачати ініціативу, що мало фатальні наслідки для України, яка опинилася на узбіччі історичних шляхів.

Особливо загострилася ситуація після того, як Московія та Польща, підписавши Андрусівський договір, поділили між собою українські землі. У відповідь обурена козацька верхівка на Старшинській раді в Чигирині 1668 року ухвалює рішення про об’єднання України в одну державу під протекторатом Туреччини. На жаль, у козацькому середовищі звичною справою було не так дбати про власну державу, як обирати на свою голову чергового покровителя. Продовжити читання “Батурин – свята земля України”

Опубліковано

Оксана Забужко про Шевченківську премію, Україну і президента Порошенка (відео)

У ексклюзивному інтерв’ю DW Оксана Забужко розповіла про шлях українців в Європу, свою війну з Росією та “гламурний авторитаризм” Юлії Тимошенко. А також, чому їй не соромно приймати з рук Петра Порошенка Шевченківську премію 2019 року, що її нещодавно удостоїлася письменниця.
 

Опубліковано

Одяг Шевченка

Данчишин Назар

Назар Данчишин

У що вдягаємо Тараса Шевченка сьогодні? У що він одягає нас?

 

Поза сумнівом, «Кобзар» Тараса Шевченка вивів українську літературу та українську літературну мову на небувалий раніше рівень, тож неминуче став уособлювати голос усієї бездержавної, подрібленої між імперіями нації – Шевченка читали, шанували і наслідували як на Галичині («Він був сином мужика і став володарем у царстві Духа»[1]), Буковині («Спи ж ти, руський соловію, я за тебе тужу, а як тутки зазоріє, я тебе пробуджу»[2]), Лемківщині («Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,… що їх оспівував Шевченко»[3]), так і на Наддніпрянщині («… в пилу на шляху наша мова була, і мислива рука її з пилу взяла…»[4]), Слобожанщині («Його поезія приходить на зміну народній пісні. Вона спонукає визнати, що вироблене народною думою не зникне…»[5]) й Кубані («Часті споминки про … того, земля благословенної Вкраїни котрого приязно хранить кості, привели кубанців на мисль в день Тараса пом’януть і почтить того, хто вічно сохраняється в пам’яті йому рідних»[6]). Отже, саме Шевченко став основною об’єднавчою фіґурою для українців усіх етнографічних країв. Продовжити читання “Одяг Шевченка”

Опубліковано

Додатковий тираж збірки «Рядки з передової»

Сергій Пантюк

Сергій Пантюк 

ДРУЗІ, УВАГА!!! Стартує пост-проект, про який ми говорили на «Віршні»!!! Прохання підримати фінансово і поширити в мережі!

«Рядки з передової» − збірка, що вмістила в себе вірші 10 авторів, які в той чи інший спосіб причетні до війни. Фронтовики, лікарі, волонтери, добровольці.

Це одна з перших доволі розлогих публікацій віршів Романа Семисала, (Роман Семисал (Roman Semysal), бійця 24 бригади, а у мирному житті – актора, виконавця ролі Василя Стуса у виставі «Стусове коло».

Уперше тут надруковані сильні і глибокі тексти Дар’ї Зубенко – героїні документального фільму «Невидимий батальйон», фронтового медика, яка також заспівала пісню «Дівчата» для проекту «Пісні війни».

Поетичне амплуа тут показала і психолог Тетяна Ярошенко, чиї тексти знайомі багатьом за тегом #стихопсихотерапия. Продовжити читання “Додатковий тираж збірки «Рядки з передової»”

Опубліковано

Реалізація драматичної концепції «долі» і «волі» в «Одержимій» Лесі Українки

Микола Сулятицький

Микола Сулятицький

Особливістю драматургії Лесі Українки був своєрідний концептуальний розподіл на так звану класичну і неоромантичну драму. Вважається, що класичний її різновид (з домінуючим принципом «фатуму») хронологічно належить до більш ран­нього періоду творчості письменниці, а неороман­тична драма, яка представляла вольову концепцію, вже є значно пізнішим художнім утворенням. Дра­матичну поему «Одержима», з якою Леся Українка входить у XX століття, здавалося б, варто цілкови­то відносити до класичного періоду, але тут слід па­м’ятати той факт, що таке схематичне розподілен­ня драматургічної творчості Лесі Українки аж ніяк не претендує на якесь узаконення і остаточність. Риси обох художньо-естетичних концепцій в дано­му випадку тісно співіснують, утворюючи взаємоо-бумовлюючу цілісність. Продовжити читання “Реалізація драматичної концепції «долі» і «волі» в «Одержимій» Лесі Українки”

Опубліковано

Віче гідності за чисті вибори

Леонід Осипчук

Леонід Осипчук

24 лютого 2019 року об’єднані націоналісти провели на Майдані Незалежності в Києві Віче гідності «За чисті вибори».

Виступаючі звернулися до представників областей України, а у їхній особі і до всіх українців, із закликом не продавати свої голоси на виборах Президента України 2019 ні за 500, ні за 1000 грн, ні за гречку, ні за олію, ні за інші «подачки».

У разі такого підходу до голосування українці знову можуть дати шанс олігархічній системі правління у державі закріпитися ще на п’ять років правління і остаточно знищити будь-які прояви демократії та продати Україну в чергове російське колоніальне ярмо. Продовжити читання “Віче гідності за чисті вибори”

Опубліковано

Сьогодні у Бабиному Яру вшановували пам’ять визначної патріотки, полум’яної поетеси, члена ОУН Олени Теліги та її побратимів і посестер, закатованих і розстріляних німецькими нацистами у 1942 році

Леонід Осипчук

Леонід Осипчук

До підніжжя пам’ятника Олені Телізі керівники націоналістичних організацій, іх представники, воїни ЗСУ, учасники АТО, членкині Жіночого товариства імені Ольги Басараб і Олени Теліги, школярі, ліцеїсти-богунці, кияни поклали квіти, ушанувавши тим самим пам’ять тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність України у тяжкі роки Другої світової війни.

Біля меморіального пам’ятного хреста відбувся мітинг та проведено поминальний молебень настоятелем храму Свято́го Микола́я  на Аскольдовій могилі отцем Ігорем. Продовжити читання “Сьогодні у Бабиному Яру вшановували пам’ять визначної патріотки, полум’яної поетеси, члена ОУН Олени Теліги та її побратимів і посестер, закатованих і розстріляних німецькими нацистами у 1942 році”

Опубліковано

У Бабиному Яру в Києві вшанували пам’ять Олени Теліги (відео)

Ніна Головченко

Ніна Головченко

21 лютого 2019 року у Бабиному Яру в Києві вшанували пам’ять поетеси, члена ОУН Олени Теліги, її чоловіка Михайла Теліги та їхніх побратимів і посестер, закатованих і розстріляних німецькими нацистами у 1942 році.

Підніжжя пам’ятника Олені Телізі увінчали квітами представники української влади, духовенства, громадських націоналістичних організацій, воїни ЗСУ, учасники АТО, членкині Жіночого товариства імені Ольги Басараб і Олени Теліги, кияни, школярі, ліцеїсти-богунці. Продовжити читання “У Бабиному Яру в Києві вшанували пам’ять Олени Теліги (відео)”

Опубліковано

Художні особливості поеми Антіна Могильницького «Скит Манявський»

Микола Сулятицький

Микола Сулятицький

Поетична творчість відомого галицького релігійного діяча середини XIX століття залишається і досі не достатньо вивченою, оскільки науково-аналітичні праці сучасних вчених в основному торкалися дослідження пізнавально-біографічних, громадсько-культурологічних аспектів та публіцистики. Лірика А.Могильницького і, зокрема, його епічна поема, перебувають на рівні зовнішньо-формального вивчення в контексті представлення виключно ідейно-таматичної та сюжетно-інформативної площин, а внутрішній, жанрово-стильовий та художній аспекти і дотепер незаслужено перебувають на маргінесі скрупульозних літературознавчих вивчень. Продовжити читання “Художні особливості поеми Антіна Могильницького «Скит Манявський»”