Фатальна Галатея української літератури

Аліна Акуленко

Аліна Акуленко

Якби Опанас Маркевич знав, чим обернеться для нього Кирило-Мефодіївське товариство, то він би, як той Хома Брут, тричі перехрестився й окреслив себе колом, щоби жодна панночка не змогла занапастити його чисту етнографічну душу.
Кирило-Мефодіївське товариство обернулося для нього засланням до російського Орла. І там, у салоні «гаспажи Мардовіної» він зустрів її − випускницю харківського приватного пансіону для шляхетних дівчаток і прекрасну як сама любов шістнадцятирічну Машеньку. Продовжити читання “Фатальна Галатея української літератури”

Мовна місія: знищити неможливо здійснити

Аліна Акуленко
Аліна Акуленко

Він відмовився зросійщувати словники української мови.
І відмова ця коштувала йому волі. Могла насправді коштувати й життя. Але на нещадну прю із радянським свавіллям стали невідомі філологічні боги.
А спочатку ж ніщо не віщувало таких поневірянь.
Народитися в родині залізничника у ті часи означало чимало. Наприклад, шанс на пристойну освіту. Тож він 1917 року закінчив Охтирську гімназію. Але потім навчався і не закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету та історико-філологічний факультет Київського університету.
Не закінчив, бо змінився суспільний лад. А він 1919 року необережно служив в Армії Директорії. Продовжити читання “Мовна місія: знищити неможливо здійснити”

Майстер античного тероризму

Аліна Акуленко
Аліна Акуленко

«Політика» із дарчим написом Григорія Косинки та «Чорна рада» Пантелеймона Куліша. Ось і все, що вилучили у Миколи Зерова під час обшуку. Але цього виявилося досить, щоб затаврувати його як «терориста». Та й катували насправді так вишукано й довго, що він зізнався в усьому на світі. У тероризмі, націоналізмі, контрреволюційній діяльності та усіх теоретично можливих злочинах супроти молодої радянської імперії. Продовжити читання “Майстер античного тероризму”

Грані слова: Про схрещування списів довкола вельмишановних Олегів

Тетяна Кришталовська
Тетяна Кришталовська

Урок 10. Про схрещування списів довкола вельмишановних Олегів

Читачі моїх дописів попросили розповісти про кличний відмінок імені Олег. Як правильно – Олегу чи Олеже?

Хоч на цю тему відомі мовознавці та фахівці з культури мовлення вже сказали багато, палкі дискусії не вщухають. Мовці агресивно звинувачують одне одного у безграмотності, відсталості, зашореності, тож я вважаю за доцільне процитувати авторитетні (принаймні для мене) джерела. Продовжити читання “Грані слова: Про схрещування списів довкола вельмишановних Олегів”

Берегиня в погонах

Оксана Радушинська

Оксана Радушинська

У Старокостянтинові обрали переможницю Всеармійського конкурсу серед жінок-військовослужбовців медичної служби «Берегиня в погонах». Семеро представниць Військовий Госпіталь всього за тиждень підготовки перетворилися на справжніх артисток і моделей. Вони дефілювали по сцені у військовій формі та у вишиванках, демонстрували свої творчі здібності у танці, піснях, декламуванні поезії. А коли під фінал конкурсу вкотре вийшли на сцену – у вишуканих вечірніх сукнях, у супроводі кавалерів Продовжити читання “Берегиня в погонах”

Відкриття пам’ятника Мирославу Мислі в Києві

Олександр Вакуленко
Олександр Вакуленко

21 квітня 2018 року в Києві, неподалік станції метро «Шулявська» відкрито пам’ятник Герою московсько-української війни Мирославу Мислі із позивним «Мисливець».

Прямуючи на цю хвилюючу подію, згадував Мирослава. Адже мені випало щастя знати його за життя: проводжати в АТО, на Схід України, куди він відправлявся в лавах батальйону «Січ»; Продовжити читання “Відкриття пам’ятника Мирославу Мислі в Києві”

До 32-ї річниці аварії на ЧАЕС (Уривок із оповіді водія-ліквідатора)

Ліля Мусіхіна
Ліля Мусіхіна

-А як у селі люди ставилися до того, що ви повернулись із Чорнобиля?

– А мене прогнали! Із Закарпаття… Це істинна правда. Я розкажу вам цей малий момент. Як взірвалась ця японська атомна сильніша, да й мені сестра дзвонить і брат звонив.

Нас було вісім, я самий старший, всі вже померли, Продовжити читання “До 32-ї річниці аварії на ЧАЕС (Уривок із оповіді водія-ліквідатора)”

Коли із милим рай і в курені

Аліна Акуленко
Аліна Акуленко

Коли вони познайомилася − а сталося це в Італії, − вона вчилася в Сорбонні, на медичному. Тож зустрічатися вони почали у Парижі, який, як відомо, є містом закоханих. Вона й закохалася. Безтямно і, як з’ясувалося, пізніше − назавжди. Заміж вийшла за нього не одразу. Бо він, як годилося тогочасному прогресивному молодому чоловікові, революціонерові й політичному діячеві, пропагував вільне кохання. І запевняв, що роман на стороні − лише зміцнює стосунки. І додає натхнення. Продовжити читання “Коли із милим рай і в курені”

У них серця горять помстою за втрату побратимів

Богдан Червак

Богдан Червак

Із Мирославом Мислою мене познайомив «Кіндрат», або Борис Гуменюк. Зараз не пригадаю. Це був найважчий для країни час – 2014 рік. Знайомство відбулося, як тоді казали, «на фундації». А точніше, у приміщенні Фундації ім. О. Ольжича, яка стала перевалочним пунктом для добровольців. Продовжити читання “У них серця горять помстою за втрату побратимів”

Нечуєвий вибір

Аліна Акуленко

Аліна Акуленко

Проблема не в тому, добре чи погано пишуть Лєсков чи Пушкін. Проблема в тому, що українська еліта формується на основі їхніх текстів. А мала би формуватися на основі текстів українських. Яких немає.
Так вважав і так писав Іван Семенович, який Левицький. Який увійшов в історію української літератури як батько безсмертних Кайдашів. Хоча написав він не лише про те, як вони ділили мотовило, землю, грушу й повітку. Левицький, який узяв собі за псевдонім прізвище Нечуй, Продовжити читання “Нечуєвий вибір”