Шевченко у твоєму серці

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

9 березня 2019 року у Києві біля пам’ятника Тарасу Шевченку відбувся пам’ятний захід «Шевченко в твоєму серці», присвячений 205-ій річниці від дня народження великого Кобзаря. У цей день 1814 року з’явився на світ Тарас Шевченко, який до сих пір перебуває в авангарді національно-визвольної боротьби українського народу. Адже його ідеї та помисли продовжують жити у наші часи.

Віддати шану батьку української нації прийшли люди за покликом серця. Символічно, що до підніжжя величного монументу піднялася делегація і його земляків із Черкащини. Продовжити читання “Шевченко у твоєму серці”

Грані слова: Слова «отже» і «відтак» не вживаймо на свій смак!

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 21. Слова «отже» і «відтак» не вживаймо на свій смак!

На телебаченні, сторінках різноманітних видань і в усному мовленні надуживають словом «відтак» у невластивому значенні – «отже, тож, тому». Про цю помилку багато писали мовознавці, однак менш поширеною вона не стала.

Приклади ненормативного вживання:

  • Відчуваю його як воїна, захисника народної пісні, а відтак, і захисника України (замість «а відтак» треба вжити «а отже»).
  • Я взагалі фізично витривалий, відтак служу у морській піхоті (замість «відтак» потрібно використати «тому»).

Продовжити читання “Грані слова: Слова «отже» і «відтак» не вживаймо на свій смак!”

Націєтворчість Шевченкового слова: минуле і сьогодення

Микола Сулятицький

Микола Сулятицький

Відвага і героїзм. Чи не вперше за час нашої незалежності ми повторюємо так часто ці вирази, як повторюємо їх тепер. Прославляємо героїв визвольних змагань, присвячуємо їм чимало друкованих сторінок і влаштовуємо на їх честь щороку велелюдні академії. Творимо культ героїзму, культ тих людей, що не побоялися віддати своє життя зі зброєю в руках під час воєн, в повній нервового напруження підпільній праці, чи, як Великий Шевченко, у боротьбі цілого свого життя проти імперської  влади.

Однак, не завжди ці національні пасіонарії і їхні вчинки були зрозумілі і сприйнятливі для широкого загалу, а то, почасти, небезпечні і ворожі для заскорузло примітивно-обмежених і, як правило, зматеріалізованих прагнень. Продовжити читання “Націєтворчість Шевченкового слова: минуле і сьогодення”

Про нагородження учасників Конкурсу патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича

Богдан Червак

Оргкомітет конкурсу повідомляє:

    1. Грамоти і листи-подяки переможцям та учасникам конкурсу патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича буде надіслано на поштові адреси у березні 2019.
    2. Подарунки переможцям Конкурсу заплановано вручити у травні в Києві (точну дату і місце проведення церемонії нагородження буде повідомлено додатково).

Голова ОУН Богдан Червак

 

 

Батурин – свята земля України

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

У цьому році виповнюється 350 років, від тоді, як Батурин став столицею Лівобережної України.

Українське козацтво, не закріпивши досягнення, здобуті під час воєнних компаній у часи Хмельниччини, створенням могутньої незалежної держави – впливового гравця на політичній мапі Європи, почало втрачати ініціативу, що мало фатальні наслідки для України, яка опинилася на узбіччі історичних шляхів.

Особливо загострилася ситуація після того, як Московія та Польща, підписавши Андрусівський договір, поділили між собою українські землі. У відповідь обурена козацька верхівка на Старшинській раді в Чигирині 1668 року ухвалює рішення про об’єднання України в одну державу під протекторатом Туреччини. На жаль, у козацькому середовищі звичною справою було не так дбати про власну державу, як обирати на свою голову чергового покровителя. Продовжити читання “Батурин – свята земля України”

Одяг Шевченка

Данчишин Назар

Назар Данчишин

У що вдягаємо Тараса Шевченка сьогодні? У що він одягає нас?

 

Поза сумнівом, «Кобзар» Тараса Шевченка вивів українську літературу та українську літературну мову на небувалий раніше рівень, тож неминуче став уособлювати голос усієї бездержавної, подрібленої між імперіями нації – Шевченка читали, шанували і наслідували як на Галичині («Він був сином мужика і став володарем у царстві Духа»[1]), Буковині («Спи ж ти, руський соловію, я за тебе тужу, а як тутки зазоріє, я тебе пробуджу»[2]), Лемківщині («Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,… що їх оспівував Шевченко»[3]), так і на Наддніпрянщині («… в пилу на шляху наша мова була, і мислива рука її з пилу взяла…»[4]), Слобожанщині («Його поезія приходить на зміну народній пісні. Вона спонукає визнати, що вироблене народною думою не зникне…»[5]) й Кубані («Часті споминки про … того, земля благословенної Вкраїни котрого приязно хранить кості, привели кубанців на мисль в день Тараса пом’януть і почтить того, хто вічно сохраняється в пам’яті йому рідних»[6]). Отже, саме Шевченко став основною об’єднавчою фіґурою для українців усіх етнографічних країв. Продовжити читання “Одяг Шевченка”

Реалізація драматичної концепції «долі» і «волі» в «Одержимій» Лесі Українки

Микола Сулятицький

Микола Сулятицький

Особливістю драматургії Лесі Українки був своєрідний концептуальний розподіл на так звану класичну і неоромантичну драму. Вважається, що класичний її різновид (з домінуючим принципом «фатуму») хронологічно належить до більш ран­нього періоду творчості письменниці, а неороман­тична драма, яка представляла вольову концепцію, вже є значно пізнішим художнім утворенням. Дра­матичну поему «Одержима», з якою Леся Українка входить у XX століття, здавалося б, варто цілкови­то відносити до класичного періоду, але тут слід па­м’ятати той факт, що таке схематичне розподілен­ня драматургічної творчості Лесі Українки аж ніяк не претендує на якесь узаконення і остаточність. Риси обох художньо-естетичних концепцій в дано­му випадку тісно співіснують, утворюючи взаємоо-бумовлюючу цілісність. Продовжити читання “Реалізація драматичної концепції «долі» і «волі» в «Одержимій» Лесі Українки”

Віче гідності за чисті вибори

Леонід Осипчук

Леонід Осипчук

24 лютого 2019 року об’єднані націоналісти провели на Майдані Незалежності в Києві Віче гідності «За чисті вибори».

Виступаючі звернулися до представників областей України, а у їхній особі і до всіх українців, із закликом не продавати свої голоси на виборах Президента України 2019 ні за 500, ні за 1000 грн, ні за гречку, ні за олію, ні за інші «подачки».

У разі такого підходу до голосування українці знову можуть дати шанс олігархічній системі правління у державі закріпитися ще на п’ять років правління і остаточно знищити будь-які прояви демократії та продати Україну в чергове російське колоніальне ярмо. Продовжити читання “Віче гідності за чисті вибори”