Культурна референтура ОУН. Конкурс патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича.

КР ОУН публікує твори, надіслані на Конкурс патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича. Відгуки та «лайки» уважних читачів патріотичних віршів поетів-початківців будуть враховані при підбитті підсумків конкурсу учасниками журі.

Автор: © Олена Муравська, 9 років,
с. Тарасове, Луцький район, Волинська область

***
Малюю старанно
Із самого ранку
І сонце, і небо,
І квіти на ґанку.
І жовте курчатко,
Що дзьоба пшеничку,
Й рябеньке телятко
Ось тут на травичці.
І маму в хустинці,
Що доїть корівку,
Й смачненькі гостинці,
І гойдалку, й гірку.
І братиків з татом,
Що сіно скирдують,
І любих сестричок,
Що борщик готують.
Для мене усе це –
Моя Батьківщина.
В маленькому серці –
Велика родина.

***
Вечір стукає в вікно,
Сидимо тихенько,
Відпочине хай смартфон –
Слухаєм Шевченка.
Про сиріточку маленьку,
Про зорю вечірню,
«Закувала зозуленька»,
Чи про Катерину.
І лунає у кімнаті
Тихий голос мами.
Звикли ми, щоб засинати
Приспані книжками.

***
Я – дитина.
Моя земля – Україна.
Я люблю грати в квача,
У хованки і в м’яча,
Малювати небо і квіти,
На батуті стрибати, радіти.
Та часом буваю сумна,
Бо в Україні – війна.
А я – дитина.
Я хочу у мирі жити,
Співати, читати, дружити.
І більше за все на світі
Свою Україну любити.

***
Я маю маму і тата,
Сестер і братів багато.
Я маю затишний дім,
І весело в ньому всім.
Щоранку в моїм віконечку
Грає, сміється сонечко.
Зі школи спішу додому,
Бо раді мені у ньому.

***
Вишиваю вишиванку
Я для братика Іванка.
Кладу візерунки простенькі,
Бо пальчики в мене маленькі.
Вкололась не раз, та терплю,
Бо братика свого люблю.
Одна нитка, як небо,
А друга – як лан.
Буде справжнім українцем
Братик мій Іван.

Акровірші

У небі сонечко сміється,
Колосся вітерець леліє,
Ріка між берегами в’ється,
А там гайок собі синіє.
Їжак почмихує в травичку,
Нектар з полів несе бджола,
Корівка напилась водички,
А я вам це розповіла.

***
У нас найкраща Батьківщина –
Квітуча, рідна Україна.
Роздолля степу, ріки, гори,
А синь озер, а Чорне море!
Її гостинність знають всюди:
На цій землі хороші люди,
А наша мова – пречудова.