У світлі попівського постмодерну

Костянтин Холодов

Костянтин Холодов

Не секрет, що сьогоднішнє суспільство чітко вирізняється від попередніх поколінь особливим нівелюванням онтологічних понять і цінностей. Наприклад, відносини батька і сина перетворилися на відносини громадянина і громадянина, не більше. Моральний релятивізм, як невід’ємний атрибут постмодернізму, намертво в’ївся у нашу свідомість, і все потроху стає відносним, навіть мораль.
Ситуація важка, кризова, адже людина перестає бути частиною громади, натомість стає таким собі актуалізатором власних поглядів і норм.
Я не дуже хочу аналізувати добре це, чи погано – тема інша – про постмодернізм церковний. Продовжити читання “У світлі попівського постмодерну”

Рейхстаг у Пісках з’явився якось несподівано

Борис Гуменюк

Борис Гуменюк

 (Майже за Вінграновським)

 

***

Рейхстаг у Пісках з’явився якось несподівано
буквально на декілька годин залишили позиції
виїхали з «Бояром» до Тоненького на склади 93-ї
поповнити запаси БК Продовжити читання “Рейхстаг у Пісках з’явився якось несподівано”

І коли вже сільські фестивалі будуть по тілівізору показувать!?..

Ніна Головченко
Ніна Головченко

 

 

Саме з таким запитанням найчастіше зверталися до мене, як представниці ЗМІ, учасники, глядачі та організатори 7-го Всеукраїнського сільського фестивалю народної творчості «Катеринина пісня», присвяченого Пам’яті Народної художниці України К.В. Білокур.

Свято пісні відбулося 9 червня 2018 року на батьківщині художниці в с. Богданівка, Яготинського району, Київської області. Продовжити читання “І коли вже сільські фестивалі будуть по тілівізору показувать!?..”

Невигадана хроніка однієї родини

Ліля Мусіхіна

Ліля Мусіхіна 

ЇЇ звати Неоніла. Колись, як була маленькою, її кликали Нілєю.  Тепер її скроні вже сиві. І інакше, як пані Неоніла, її вже не називають.

Виростила двох дочок і сина. У її квартирі, такій осиротілій після того, як виросли діти та онуки, так чисто та порожньо. А вона – завмерла, наче чекає на когось. І згадує, згадує, згадує…

Ми записали інтерв’ю Неоніли Аркуші у рамках навчального проекту з усної історії, що проводила наша польська колега Аліна Добошевська, який відбувався у Тернополі в перші роки українсько-російської війни. Записали і відклали: часу, аби довести все до ладу, не було: була війна. Вона й досі триває, і триватиме ще довго. Продовжити читання “Невигадана хроніка однієї родини”

Етнофестиваль «Папороть» на Трухановому острові

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

27 травня 2018 року в День Києва на Трухановому острові відбувся патріотичний молодіжний етнофестиваль «Папороть».

На Трухановому острові неначе відчуваєш себе у прадавні часи. Коли наші далекі пращури шанували природу та навколишній світ, шукали папороть у Купальську ніч. Скільки часу вже пройшло, а українці залишаються вірними культурі, яка зароджувалася тисячоліття тому. Продовжити читання “Етнофестиваль «Папороть» на Трухановому острові”

Грані слова: Про деякі відмінки імені Ігор

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 12. Про деякі відмінки імені Ігор

У родовому відмінку іменник Ігор має закінчення ‑я, бо належить до м’якої групи: запросили (кого?) Ігоря Миколайовича, а не Ігора Миколайовича.

Форма імені у кличному відмінку – Ігорю (за аналогією до іменників кобзар, секретар, косар, які, як і Ігор, належать до другої відміни м’якої групи). Тож, звертаючись до Ігоря, ми скажемо: Шановний пане Ігорю! Продовжити читання “Грані слова: Про деякі відмінки імені Ігор”

Фестиваль «Під Покровом Тризуба»

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

19 та 20 травня 2018 року у Боярці відбувся історично-музичний фестиваль «Під Покровом Тризуба».

Минулорічний фестиваль пройшов восени, у холодну пору року. Цього року його перенесли на травень. Це дало змогу багатьом гостям прибути із наметами й на два дні поринути у піднесену, святкову атмосферу, отримати чимало позитивних вражень та зустріти нових друзів. Продовжити читання “Фестиваль «Під Покровом Тризуба»”

Мегамарш у вишиванках

Олександр Вакуленко

Олександр Вакуленко

19 травня 2018 року у Києві відбувся 20-й ювілейний Мегамарш у вишиванках.

Традиційний український одяг з кожним роком набуває все більшої популярності. Сьогодні навіть не віриться, що на перший Мегамарш у Києві десять років тому прийшло усього чотири людини. Розпочинати нову справу завжди важко, але якщо вкладати в неї свою душу — тоді все обов’язково вийде. Зараз Мегамарш у вишиванках перетворився на улюблене свято багатьох людей. У вишиванках люди більш привабливі, випромінюють позитивну енергетику. Вишиванки личать і братам нашим меншим: кожного року до свята долучається найвідоміша кішечка України – Білочка зі своєю господаркою, додаючи гарного настрою учасникам заходу. Продовжити читання “Мегамарш у вишиванках”

В очікуванні автокефалії

Сергій Кот

Сергій Кот

 

Україна завмерла в очікуванні рішення Вселенського (Константинопольського) Патріархату, який розпочав офіційний розгляд звернення ряду українських православних церков та органів державної влади України щодо надання Томоса – спеціальної грамоти на право створити власну автокефальну Українську Помісну Православну Церкву. Продовжити читання “В очікуванні автокефалії”

Літературні ретроспекції національної пам’яті

Микола Сулятицький

Микола Сулятицький

Рецензія “Пухонська О. Літературний вимір пам’яті : монографія / Оксана Пухонська. – Київ: Академвидав, 2018. – 304 с.  (Серія «Монограф»)”

Дослідження проблеми пам’яті стало поширеним напрямком наукових студій на Заході, що можна пов’язувати з наслідками Другої світової війни. Ті вузли пам’яті, які викликали потребу згадувати події минулого, тепер актуалізуються з новою силою. Виявляється, існує елементарна потреба згадувати – те, що людина пережила чи пережили її предки. Ця потреба характеризує різні суспільства – і ті, які, в яких пам’ять минулого ще жива й представлена реальними спогадами старшого покоління, і ті, які в минулому не зазнали страшних подій, але знають про них із каналів культури. Так, особлива ситуація в західному світі, де люди живуть у достатку й не бояться більше повторення смертельного досвіду минулого. Продовжити читання “Літературні ретроспекції національної пам’яті”