У Старокостянтинові урочисто відкрили музей АТО (текст, фото, відео)

Оксана Радушинська

Чотири роки в Україні триває російсько-українська війна, якій ще на початках дали назву Антитерористична операція (АТО). Чотири роки втрат і здобутків, сліз і радості, крові і вогню. Чотири роки, котрі назавжди змінили нас і Україну. Чотири роки, котрі вже стали історією. Нашою історією.

Старокостянтинівщина з перших днів агресії включилася у боротьбу. Черги добровольців біля військкомату, військовослужбовці, готові захищати країну, перші, хто вирушив на війну, перші, хто повернулися 200-тими…

Зібрати і зберегти історію Старокостянтинівщини у контексті АТО взяли собі за мету ініціатори створення Музею АТО. Рік наполегливої праці, сотні експонатів – світлини, артефакти з війни, особисті речі військовослужбовців, стенди про волонтерську діяльність і військову доблесть земляків….

У перший день весни Музей АТО відкрили у Старокостянтинові в приміщенні 42 Гарнізонного будинку офіцерів.

У фойє будинку офіцерів зібралися військові, громадські активісти, волонтери, освітяни і школярі, журналісти, родини полеглих героїв Майдану і війни. З вітальним словом зверталися: голова ГО «Учасники АТО міста Старокостянтинова» підполковник Сергій Жмурко; міський голова Микола Мельничук; заступник начальника гарнізону з морально-психологічного забезпечення підполковник Iгор Белан; депутат обласної ради, котрий першим відгукнувся на заклик підтримати проект Музею АТО, Вадим Лозовий; кавалер ордена «За мужність» ІІІ ст. боєць 90-го окремого десантно-штурмового батальйону, «кіборг»-захисник Донецького аеропорту Андрій Казмірчук.

У Музеї АТО представлено справжній пласт історії боротьби України за право на життя, котрий власною звитягою забезпечили земляки-старокостянтинівці.

А першими – мовчазною вартою – зустрічатимуть відвідувачів музею портрети тих, хто закрили нас від війни своїми тілами, хто назавжди залишилися у списках своїх військових частин і назавжди оселилися в пам’яті. Беззмінною залишатиметься шана полеглим землякам і вдячність родинам за синів і чоловіків, котрих вони віддали Україні.

Відтак після урочистої частини, до мистецької складової котрої долучилися волонтери Творчої сотні «Рух до перемоги», відбувся найбільш трепетний момент. Право перерізати символічну стрічку до Музею АТО надали дітям із родин полеглих Героїв АТО: Обухівському Івану, сину загиблого Обухівського Олега та Шмерецькій Катерині, доньці загиблого Шмерецького Сергія.

Капелани отець Юрій Ланик і отець Степан Капустинський здійснили освячення Музею і провели панахиду за убієнними на війні.

Боротьба за Україну триває. Відтак експозиції Музею будуть поповнюватися. До цього процесу запрошують усіх, хто має чим поділитися – спогадами, фотографіями, артефактами. Історія твориться сьогодні. І ми – її безпосередні творці.

Фото Петра Радушинського