7 лютого (четвер) 2019 року в Києві, у Національному музеї літератури України відбудеться презентація двотомника Бориса Гуменюка “100 новел про війну” та “Вірші з війни”
«100 новел про війну»
Високоестетичні образи і глибинні філософські роздуми капітулюють, коли цивілізований світ вчергове занурюється у якусь первісну, тваринну, жорстоку бійню. За усієї поваги до Д. Джойса і М. Пруста, саме манера Б. Гуменюка нині є актуальною, зрозумілою та доступною усім категоріям українських читачів: і високочолому професору, й епатажному політику, і звичайному солдату, котрий добре розуміється на безпілотниках і тепловізорах, а не на силаботоніці чи рядках верлібру. В осмисленні подій Майдану і війни, автор передає своє суб’єктивне безпосереднє враження як учасника подій, водночас прописує ці процеси в загальноісторичному контексті боротьби українців за незалежність Тональність художніх текстів – епічний журливий спокій – так само є чесним і органічним баченням війни у її глибинному вимірі автором. Настрій (пафос), образність твору Б. Гуменюка тяжіють не до суб’єктивізму зачарованого красою соняха декадента-богемця, а до чіткої позиції гуманіста, громадянина, патріота.
(Ніна Головченко)
«Вірші з війни»
Книжка, що явила нескореність, гідність та силу українського поетичного слова. Вона продовжила те, що від часів завершення Другої світової війни всіляко намагалися приспати та витіснити з української поезії та культури загалом. Однак оте, здавалося б, витіснене і забуте, коли покликав час, піднялося як могутній архетип і заявило про себе. Воно виявило колективний дух свободи та волю нації до життя. Ця книжка передає не обережну мудрість гречкосіїв та бакалярів, а сміливе й навіть відчайдушне мислення вільних серцем людей. Які через те, що по-справжньому люблять життя, готові з ним попрощатися. Авторське мовлення постає тут у сильному, пружному верлібрі, який спонтанно передає пульс життя.
(Тарас Пастух)
