Оксана Радушинська
Милосердя — воістину велика річ, це дар Господа, котрий, якщо його правильно використати, уподоблює нас самому Богу, наскільке це взагалі можливо…
(Іоан Золотоуст)
Після чергового гуманітарно-культурологічного виїзду Творчої сотні «Рух до перемоги» до наших захисників на територію проведення Операції Об’єднаних сил, переказуємо щирі слова подяки від українських армійців. Усі, до кого ми навідалися, кому привезли гостинці та організували концертну програму, вдячні небайдужим землякам, які у різний спосіб посприяли тому, аби ця поїздка відбулася.
У першу чергу ми хочемо висловити подяку за допомогу із залученням транспорту для поїздки на Схід міському голові ХмельницькогоOleksandr Symchyshyn. Кілька перевізників, на котрих сподівалася, відмовилися від співпраці, або в останній день просто не брали слухавку. Сприяння, обіцяне «згори», кудись випарувалося… І коли увечері перед виїздом, замість узгодження деталей поїздки, почула в телефонній слухавці слова того, хто мав нас везти: «Нікуди я не поїду, бо мене… не пускає жінка…», зробилося, м’яко кажучи, трохи недобре. Утім, сімейна гармонія – понад усе!.. Комусь – виправдовувати власну не чоловічу малодушність та банальне боягузтво примхами жінки (насправді сховавшись за її спідницею, в той час, коли інші вмирають за країну), а нам – своє робити, в дорогу ладнатися! Отут і звернулася до мера Хмельницького: «ХЕЛП!» Буквально за ніч перед виїздом пан Олександр та його команда знайшли нам спринтер. Дякую Андрій Бондаренко, котрий тримав на контролі вирішення цього питання. І величезна вдячність перевізнику Василю Ящуку, який надав спринтер і сам поїхав другим водієм, разом із Володимиром Паламарчуком – не знаючи, куди (в який бік АТО?) і з ким (кого саме повезуть?), але розуміючи критичну важливість ситуації. За чотири дні дороги ми не лише перезнайомилися і потоваришували, а й працювали, як єдине ціле! Принагідно – подяка нашому штурману, атовцю Діма Арсенюк. Чоловіки взаємодіяли, наче спрацьована команда, тому вся поїздка видалася злагодженою, емоційно комфортною і не нудною.
Насправді, оця ситуація – єдина (хоч і доволі суттєва!) перешкода, котра виникла у процесі підготовки до поїздки. Щодо решти моментів – нам ідуть на зустріч, пропонують допомогу, легко відгукуються на наші прохання. Бо знають і довіряють! Це важливо!!!
Щира вдячність усім, хто надав гроші і талони для заправки автобуса. Зі Старокостянтинова – Степан Ковальчук, Руслан Ковальчук, Наталія Шабельник, Алла Ткачук-хацаюк, Татьяна Веселовская, Зінаїда Винниченко; з Хмельницького – Валентин Синьков; з Чорного Острова – учні та вчителі НВК; з Києва – наш беззмінний благодійник, атовецьроман марусенко, а також Nina Golovchenko. Талони на 200 л. дизпалива у день виїзду надав Фомович Віталій Васильович, голова СГК ім. Щорса с.Ладиги.
Що ж до гостинців, то найбільш бажаним подарунком на війні є… подушка! Приватні підприємні Вінниченко Зінаїда Іванівна та Варв’янський Валерій Володимирович пошили для бійців кількадесят подушок. Як їм раділи армійці!!!
Дівчата-кухарі одного з підрозділів попросили привезти приправу до їжі. Різні прянощі надав пп.Мончук Олександр разом зі своїм колективом.
Домашні закрутки, всілякі солодощі, крупи передали учні та вчителі Чорноострівського НВК. Зібрали з власної ініціативи. Дякуємо за допомогу з перевезенням ящиків нашому волонтеру Ігор Грінькевич, а нашій волонтерці Анастасія Капустянська – за збрігання ящиків із гостинцями в квартирі. Дякуємо батькам Насті за розуміння і прийняття тимчасових незручностей.
Дякуємо педагогічним та учнівським колективам закладів загальної середньої освіти відділу освіти, молоді та спорту Старокостянтинівської РДА за гостинці для захисників України, котрі обороняють суверенітет і цілісність України на Донбасі. Гостинці збиралися за ініціативи самих освітян, що особливо приємно. Не ми просили допомогти зладнатися в АТО, а нам запропонували допомогу. Дякую за комунікацію Богдан Макар! Ще частину гостинців зібрали в міській ЗОШ №8 (директортетяна скрижевська).
Традиційно не відпустили нас без гостинців для захисників працівникиУправління соціального захисту населення м.Старокостянтинів – передали прапори і дитячі малюнки.
Освячені вервечки, молитовнички, статуетку Божої Матері і Святе Розп’яття отримали від Людмили Сас.
Настоятель Храму Святої Трійці отець Степан Капустинський передав військовослужбовцям дві великі коробки солодощів – цукерки та печиво. Розділили і роздали усім, в кого бували.
Так само для всіх армійців вділили яблук, лимонів, грейпфрутів і кави, котрі придбала наша добра подруга, благодійниця і волонтерка з КиєваOlena Oliinyk. Кожнісінької нашої поїздки на війну, ось уже два роки поспіль, Олена долучається до збору гостинців, гуртує навколо себе небайдужих людей, а їхні пожертви конвертує у вітамінні гостинці для захисників. Зазвичай це – 5-8 ящиків фруктів/овочів/цитрусових. Авжеж, без автомобіля такий вантаж важко забрати з супермаркета, а потім – підвезти у визначене місце нам до автобуса (аби не надто кружляли «закоркованим» Києвом). Уже не вперше в цій справі нам береться допомагати Юрій Пероганич (Yuri Perohanych) (з дружиною котрогоТетяна Череп-Пероганич дружимо не один рік!). Отут і напрошується філософсько-ліричний відступ для порівняння світоглядів різних дружин. Одна влаштовує чоловікові істерики, аби він «не водився» з волонтерами, а друга – гордиться чоловіком, котрий не відмовив нам у допомозі, і певно хвалить його! Різні ми, люди. Головне, щоб у цій різності ми не губили те спільне, що є (має бути!!!) у кожного з нас – совість. І не прикривали її атрофію різними «причинами», бо ж насправді… ніхто нікому нічого не зобов’язаний, та й ніхто нікого ні в чому не звинувачує. Окрім неї. Совісті…
А ми – виключно дякуємо! Усім, хто з нами! Нашим родинам, які нас підтримують. Нашим друзям, які розуміють. Нашим керівникам/директорам/начальникам, котрі йдуть назустріч. Подяка нашому волонтеру Sergey Cheplakov за технічно-організаційну співпрацю. Нашій волонтерці Наталії Шабельник за надійну допомогу в цілій низці питань. Мамі нашої волонтерки Катя Колодинська пані Ганні Анна Колодинськаза різну смакоту нам в дорогу. За можливість виспатися в комфортних умовах далеко від дому Творча сотня дякує очільнику поліції Донецької області генералу Mykola Semenyshyn та персонально нашій подрузі-поліцейській Inessa Brit.
Я особисто вдячна нашій дружній команді однодумців: Sergey Skop,Ruslan Kovalchuk, Катя Колодинська, Анастасія Капустянська, Olya Beznosyuk, Діма Арсенюк, Вадим Маєвський. Дякую своїм батькам, котрі завжди поруч і завжди – заодно зі мною, з нашою командою. Усім хто телефонував і писав у Фейсбуці, бажаючи нам вдалої дороги та щасливого повернення, дякуємо за щиру турботу!
Дякуємо усім, хто допомагає нам допомагати захисникам України!
Разом переможемо!
