Оксана Забужко у проекті «Якими нас прагнете: фемінізм в українській літературі» (відео)

ТРОХИ ПРО ТЕ, ЧОМУ «З 8 БЕРЕЗНЯ НАС УСІХ».
Знов пішли привітання «з святом весни і кохання»… ШТО? (с)
Даруйте, не знаю в календарі такого свята. (Гагілки, кажуть, колись дівчата водили, «ой весно-весно, що ти нам принесла», але це до етнографів)). Якщо ж про 8 березня, то це, нагадую, − День боротьби жінок за свої права. У цивілізованому світі − привід про цю саму боротьбу якраз і нагадувати.

Свого часу, на хвилі скандалу довкола «Польових досліджень…» − роману, сприйнятого тоді майже виключно як #ЯНеБоюсьСказатиMeToo, − я змушена була покласти добрячий шмат життя на, сказати б, «феміністичне освідомлення» суспільства, у якому перед тим 70 рр. було по факту насаджувано «рускій домострой» − жіноче рабство, тільки з лицемірним букетиком мімозок на фасаді. Тому мені, звісно ж, неприємно, коли через 20 рр. мене «доганяє» та сама пізньобрежнєвська риторика, на яку я колись уже була «відстріляла» свою обойму енергії, − хапає за ноги й вимагає знов повторювати те, що я вже тлумачила пресі кінця 1990-х. Тільки тоді це було «вперше в Україні» й було варто труда, − а нині про це пишуть у підручниках, просто треба не лінуватися читати.

Але, раз уже на те пішло, одну річ таки скажу. Коли я сьогодні натрапляю (досить часто) на гнівні філіпіки молодих освічених мужчин (25−34) щодо того, які українці дурні, нікчемні й Самі-Винуваті (що не тих вибирають у владу, що не борються з корупцією, що не змогли за чверть століття побудувати «правильну» державу і т. д.), − я так само кусаю губи з досади. Бо розумію, що основ фемінізму (про інші дисципліни зараз не кажу!) ці хлопці так і не вчили, проїхали, − їм сказали, що то «тільки про жінок», як туалет. А ні фіга, хлопці, − то «про людей». І саме в feminist studies − поклін їм за те доземний! − на прикладі дискримінації жінок було вперше в історії докладно вивчено механізми МАНІПУЛЯЦІЇ СВІДОМІСТЮ ВЕЛИКИХ ГРУП З МЕТОЮ ЇХ ПОНЕВОЛЕННЯ.

І «якби ви вчились так, як треба» (с), і феміністичну літературу читали б із належною увагою й повагою, то розуміли б, що отією риторикою «СаміДурніВинуваті» ви, точно за підручником, відтворюєте професійно нав’язаний вам, як українцям, «комплекс жертви». Спитайте феміністок − вони розкажуть вам, як це робиться: вони дуже багато знають про домінування й насильство. і в них уже півстоліття в ходу термін, до якого нам усім ще належить звикнути і навчитись його застосовувати НЕ «тільки до жінок»: MENTAL RAPE – «розумове зґвалтування».

Так що з 8 березня нас усіх.))
І спасибі всім тим жінкам (і чоловікам!), які за останні дві сотні літ доклались до того, щоб уборонити в жінці Людину − від приниження, фізичного й ментального. І дружині Джона Стюарта Мілля спасибі, і нашій Наталі Кобринській… Більше і з подробицями − в лекції на відео: 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *