Культурна референтура ОУН. Конкурс патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича.

КР ОУН продовжує публікацію творів, надісланих на Конкурс патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича. Відгуки та «лайки» уважних читачів патріотичних віршів поетів-початківців будуть враховані при підбитті підсумків конкурсу учасниками журі. 

Автор: © Софія Качановська, 13 років,
смт. Рокитне, Рівненська область 

***

Під  білим віконцем калина шумить,
В хатині, на ліжку, бабуся лежить.
Натруджені руки, у зморшках лице
Підвестись не може, бо в серці пече.
Жила, працювала, і ночі, і дні –
Збивала докупи важкі трудодні.

Вже й пенсію має, на книжці – гроші,
Інфаркти, інсульти – є все для душі
І пенсію ділить немов шоколад
Де гроші ті взяти у вісімдесят…
І зовсім не знає сердешна, як жить,
Де ліки ті взяти, щоб трохи пожить?

Під  білим віконцем калина шумить,
В хатині, на ліжку, бабуся лежить.
Поглянь, Україно, в це чисте вікно,
Вона ж тобі щастя бажала давно.
Дивись, Україно, твоя ж це дочка,
Що долі хотіла – дістала дрючка

Її обідрали, тебе – розгребли
І в «селах у царських» палаци звели
Керують тобою пихаті мужі
І болі народні їм зовсім чужі
Під білим віконцем калина шумить,
В хатині на ліжку – бабуся лежить.
Отак будем всі потихеньку вмирать
Як будем чекати, терпіти й мовчать.

 

***
У небі чорні хмари,
І маки не цвітуть!
Колись були – й пропали,
Та йдемо знов у путь
Туди,  де вже немає
Ні смерті, ні війни.
Ми не дамо, щоб все пропало,
Ми будем жити без війни

***

Україно, моя, калинова,
Рідна, прекрасна й чудова
Матінка рідного слова.
Мила ти, як вишиванка, ‒
Вбрана у шати чудові,
Щічки твої калинові.
Пісня твоя солов’їна
Рідна моя, Україно!
В коси заплетені маки,
Лице прикрашають веснянки.
Цвіту сорочка барвиста,
Мова моя промениста,
Разки золотого намиста,
Що осінь дарує барвиста.
Вільна моя, Батьківщино,
Люба, чудова, Країно,
Щастя з роси і води
Будеш прекрасна, Вкраїно, завжди!

***
Ще не вмерла Україна,
Є в нас сила й воля
Та невже знов доконає
Зла й нещасна доля.

Чом не гинуть воріженьки
Як роса по ранку?
А складають чужі гроші
У швейцарськім банку?

Теревенять в кулуарах
Ситі депутати
Люд обдертий і голодний
Нидіє без плати

Відібрали в окупантів
Свою честь й свободу
А вони дають нам щедро
Лахи в нагороду

Душу й  тіло положили б
Щоб людьми нам стати
Тільки страшно, що не буде
За що поховати.

 

Христос Воскрес!
Чи є такі темниці, чи є така мара,
Щоб душу розтоптати,щоб знищити життя?
Тебе хотіли стерти, неначе ти лиш тлін
Тебе ганьбили люди, яких ти так  любив!

Та Ти здолав темниці і впала ниць мара,
Не витоптати душу, не знищити життя!
І відступила темінь від променів добра
Й любов’ю поборов Ти ненависть і гніт зла

Ти – як людей надія,
Ти – промінь в царстві зла,
Ти – як очей рідніших щасливая сльоза
На Тебе уповаєм у радості й в біді,
Ти – погляд материнський і ніжний стиск руки.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *