Категорія: Без рубрики

В пам’ять про Героя, який помер 23 серпня 2021 року.

Оксана Уретій (передрук із сайту armyinform.com.ua)

Невідомі сторінки українського війська: «Le 2ème Bataillon Ukrainien des Forces Françaises de L’Intérieur»

Наприкінці серпня 1944-го 75 років тому на горі Бельмон неподалік села Перфонтен, що у Франції, десятирічна дівчинка піднесла старшинам Буковинського куреня букет квітів. Так вона разом із місцевими мешканцями вітала українських вояків із переходом на бік Французького опору. Цей перехід був одним із найвідважніших вчинків Буковинського куреня у роки Другої світової війни. Тоді ж батальйон перейменували на 2-й Український Курінь ім. Тараса Шевченка. У французьких військових документах цей підрозділ значився як «Le 2ème Bataillon Ukrainien des Forces Françaises de L’Intérieur, Groupement Frontière, Sous-Région D.2.».

Продовжити читання “Вояка Буковинського куреня Ореста Білака французи вже 75 років із пошаною називають «Українець».”

Українці!

Вітаю із найбільшим святом нашої країни – Днем Незалежності!

30 років тому Верховна Рада ухвалила вікопомний Акт, яким відновлювалася Українська державність.

Однак, треба пам’ятати, що Україна як незалежна держава постала у результаті багатовікової, у тому числі збройної боротьби українців за своє, Богом дане право мати власну державу.

Ми заплатили високу ціну за право жити і бути господарем на своїй землі. Від героїв Княжої доби – до героїв російсько-української війни лежить шлях Нації до Незалежності!

У цей день синьо-жовте знамено схиляємо над могилами запорозьких козаків, січових стрільців, воїнів УНР, карпатських січовиків, дивізійників, а також підпільників ОУН і бійців УПА.

Кров пролита за Україну – священна!

Продовжити читання “Вітання Голови ОУН Богдана Червака.”

Є певний символізм, що такі видатні постаті народилися в один день і з різницею в один рік.

Мабуть, навіть немає потреби переповідати деталі біографій цих Героїв, розповідаючи про їх життєвий шлях, боротьбу і трагічний кінець земного життя – яке переродилося у вічну пам’ять.

У цей день варто задуматися усім живим про те, які вони висновки зроблять з прикладу цих світочів Української Національної Ідеї, чи готові стати достойними продовжувачами їх дій ?

Олег Штуль-Жданович («Українське Слово», ч. 1057, 11 лютого 1962)

На сторінках «Українського Слова», у двадцяті роковини гекатомби, жертв Організації Українських Націоналістів у Києві, було надруковано чимало матеріялу. Але він не повний. І повним, певно, не буде ніколи, бо ж більшість дійових осіб цього героїчного періоду – пішла в могилу, живі не залишили писаної історії, тож вона ніколи не буде повна. Жили бо ми тоді й працювали та боролись справді на фронті. А хіба вояк у наступі може робити нотатки чи навіть запам’ятовувати прізвища? Ми ж намагалися часом забувати прізвища, щоб не пошкодити найкращим. І саме ті найкращі й забулися.

Продовжити читання “ТРАГІЧНІ ДНІ В КИЄВІ.”

6 липня минуло 117 років з Дня народження видатного діяча та ідеолога ОУН, автора Декалогу ОУН Степана Ленкавського.

«Він жив ідеєю, цілковито відданий Організації Українських Націоналістів -революціонерів. Не мав нічого – ні родини, ні рідні, ані хати. Всім для нього була ОУН і він для неї жив. Найкраще його можна охарактеризувати, назвавши монахом ОУН» – так писав про Степана Ленкавського його соратник Микола Климишин.

Продовжити читання “Степан Ленкавський – автор Декологу і “монах” ОУН.”

Віктор Рог

Мало є мислителів із таким до кінця продуманим і викінченим світоглядом як Юліян Вассиян.

Саме виразне усвідомлення небуденної вартості досі малознаної творчої спадщини практично невідомого ідеолога українського націоналізму насамперед спонукало нас запропонувати вдумливому читачу цю ошатну книгу. Збірник вибраних творів провідного ідеолога ОУН «Ієрархія» (упорядники Віктор Рог і Володимир Муравський, передмова Ігоря Загребельного, Київ, УВС, 228 стор.) – перша спроба видання в Україні праць Вассияна окремою книгою. І це було ще одним стимулом до нашої роботи. Сподіваємось, вона стане поштовхом для подальших ініціатив і проектів, мотивацією для активніших досліджень та пошуків, підставою для роздумів і рішень.

Продовжити читання ““Рефлексії” мислителя із викінченим світоглядом.”

Українці в будь-якій точці світу можуть боротися за Україну. Для цього можна використовувати різні форми і методи, але місце для праці знайдеться всім, хто бажає. В цьому нарисі коротка історія створення та діяльності націоналістичного середовища у далекій Аргентині.

Продовжити читання “НАРИС ІВАНА КРИВОГО “ГРОМАДСЬКА ПРАЦЯ НАЦІОНАЛІСТІВ В АРГЕНТИНІ” (З КНИГИ “ОУН 1929-1954”)”

Олександр Вакуленко

фото автора

14 червня 2021 року виповнилося 130 років від дня народження визначного діяча національно-визвольного руху України, першого Провідника ОУН Євгена Коновальця.
Люди, які зібралися в цей день біля меморіальної таблички Євгену Коновальцю на вулиці Січових Стрільців української столиці напевно із вдячністю згадували бойовий шлях славного сина України. Чимало сил та енергії він віддав саме формації Січових Стрільців.

Продовжити читання “Відзначення 130-річчя Євгена Коновальця у Києві.”

Ігор Голод

(https://meest-online.com/history/figure/holova-oun-ukotre-zaklykav-povernuty-jiji-zasnovnyka-v-ukrajinu/)

14 червня минає 130 літ від дня народження Євгена Коновальця, чиє місце в досі не спорудженому Пантеоні його співвітчизників беззаперечне.

Якби не він…
Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки не проголосила б 24 червня 1991 року незалежність України від СРСР, якби вояки Української Народної Республіки (УНР), одними з найбільш боєздатними й стійкими серед яких були очолювані Євгеном Коновальцем січові стрільці, не змусили більшовиків утворити 1917-го УРСР як пропаґандистську противагу УНР. А Українська Центральна Рада не проголосила б 22 січня 1918 року УНР незалежною державою, якби того дня заколот більшовиків у Києві не придушили передусім січові стрільці.

Продовжити читання “Голова ОУН вкотре закликав повернути її засновника в Україну.”

ОМЕЛЯН КУШПЕТА

(з книги “Євген Коновалець і його доба”)

Дня 7 травня 1938 р. видав був тодішній нідерляндський міністер справедливости, Хоселінґ, обіжник, в справі способу допущення, видалення й трактування чужинців. Обіжник цей був характеристичний тим, що він, всупереч традиції, зрівнював політичних біженців з небажаними чужинцями. Обороняючись перед критикою, міністер Хоселінґ арґу-ментував так: «… якщо б моє місце було десь-інде (а не в уряді О. К.), то я, мабуть, не був би в курсі справи, не знав би тих фактів і обставин, які тепер знаю, тоді я не мав би прямої відповідальности за добро держави…» і тоді «з серця міг би я говорити про великі принципи християнської любови до ближнього, також між народами, про права загальної людяности, про напрямки пристійного міжнароднього співжиття. Тепер я мушу більше наголошувати… національний інтерес, обов’язок і відповідальність стосовно власного народу, безвідрадне всіма сторонами становище у світі». Коли ми розглянемо цю арґументацію в зв’язку з зовнішньою і внутрішньою політикою тодішнього нідерляндського уряду, прийдемо до висновку, що міністер Хоселінґ натякав на потребу для Нідерляндії консеквентно продовжувати політику невтральности.

Продовжити читання “ВБИВСТВО ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ У СВІТЛІ НІДЕРЛЯНДСЬКИХ ПУБЛІКАЦІЙ.”