Святослав Вакарчук про рейтинги політиків, повернення Криму і Донбасу та про майбутнє України

РБК-Україна. STYLER › Зірки Катерина Гончарова

Знаменитий артист виступив перед студентами Києво-Могилянської Академії У середу, 4 квітня, перед студентами Києво-Могилянської Академії виступив із лекцією знаменитий український співак, музикант і публічний діяч Святослав Вакарчук.

Лекція була відкритою для всіх, тому на неї прийшли не лише студенти, а й ті, хто побачив анонс події в соцмережах. Журналісти Styler теж побували на лекції і зібрали найцікавіші висловлювання артиста.

“60% людей не хоче голосувати ні за кого або не піде на вибори. Це дуже загрозлива ситуація”

На початку розмови ректор Києво-Могилянської Академії Андрій Мелешевич поставив Вакарчуку запитання, відповідь на яке хвилювала багатьох. Він згадав присутність артиста у президентських рейтингах і риторично запитав: так чи ні? На це Святослав Вакарчук дав розлогу відповідь. За його словами, запит на нові обличчя в політиці справді є, і він намагатиметься змінювати країну й далі, але не у якості політика. “Так, люди справді хочуть нових облич в політиці. Якщо ви подивитесь на ці рейтинги, то побачите одну цікаву цифру: по різних опитуваннях від половини до 60% опитаних не може вибрати жодного політика. Це безпрецедентна історія, коли просто абсолютна більшість українців не хоче обирати жодного з політиків. 60% людей не хоче голосувати ні за кого або не піде на вибори. Це страшна і дуже загрозлива ситуація”, – звернув увагу Вакарчук. За його словами, такі ситуації бувають або перед великими позитивними змінами або перед потрясіннями.

“І Веймарська республіка, яка передувала нацистській Німеччині, довгий час своєї історії перебувала в ситуації, коли люди розчарувалися у своїх політиках. Це небезпечно, коли в країні люди не хочуть підтримати жодного із кандидатів. По телебаченню ми щодня бачимо: то новий політичний експерт, то новий політолог, а ти його перший раз бачиш. Звісно, тут не йде мова про поважних політологів. Ти дивишся і думаєш: а хто це такі?” – додає він. За словами Вакарчука, під час розчарування людей в усіх політиках політтехнологи починають шукати нові обличчя, аби якось урізноманітнити рейтинги. “Вони думають: а що ж зробити таке, щоб збурити політичне озеро, щоб якось оцю безнадійність чи безвихідь спрямувати у інше русло? Сумно, що й далі весь політичний клас вже давно цю гру контролює, вони нав’язали правила гри. Хто візьме владу, а хто лишиться в опозиції – для них мало що зміниться. Бо вони вже по двадцять років у цій політиці, і прізвища не змінюються. Саме тому нові обличчя і шукають”, – звернув увагу артист.

 “Політтехнологам все одно, хто це буде – Вакарчук, Петренко, Іваненко”

За словами Вакарчука, у політиці людей розчаровує не лише відсутність результату їх роботи. А й те, що десятиріччями це одній й ті самі люди. “Уявіть собі, яка нудна була б музична чи театральна сцена, якби за увесь цей час ви не знали інших акторів, ніж п’ять людей, до яких ви звикли і їх постійно показували по телевізору! А в українській політиці саме так і відбувається. І тоді політтехнологи, аналітики, експерти, починають шукати нових людей. А де ж їм їх знайти? Вони розуміють: щоб запропонувати людям нові обличчя, ці обличчя мають бути впізнаванні. Все своє попереднє життя ця людина має прожити так, щоб її зовсім не асоціювали з політикою. Щоб люди розуміли: вона викликає повагу, позитивні емоції. Відсутність негативного шлейфу”, – сказав Вакарчук.

Він додав: політтехнологи можуть і не цікавитись глибоко людиною, яку включають у рейтинг. “Політтехнологам все одно, хто це буде – Вакарчук, Петренко, Іваненко. От є людина, її всі знають. І нічого поганого ніби не зробила. Давайте подивимося, як відреагують. І ту людину включають у рейтинг. Тому з питанням, звідки так взялося, що Вакарчук є у рейтингах, зверніться до наших політиків. Це вони винні в тому, що Святослав Вакарчук з’являється у рейтингах. Це політики за 26 років призвели до того, що люди їм не вірять, і починають дивитися на інших людей”.

Я дуже радий, що мене сьогодні не можна назвати політиком”

Артист додав, що пишається тим, що прожив свої сорок два роки так, що його можуть навіть потенційно включити у президентські рейтинги. “Я жив своє життя достойно, я жив своє життя чесно. Я чесно заробляв гроші. Я ніколи не прагнув влади. Ви знаєте, що у мене був рік, коли я був депутатом Верховної Ради. Я був першою людиною в історії української влади, яка добровільно від неї відмовилася. Влада мене не цікавить. Але запитайте політиків, чому ми змушені говорити сьогодні про таких людей, як я, не як про музикантів на сцені, не як про людей, які займаються творчістю. Чому про нас говорять як про людей, які повинні йти і виправляти ті помилки політиків, які вони наробили за ці 26 років”, – звернувся до студентів Вакарчук.

“Я ніколи не буду стояти осторонь тих речей, які відбуваються в державі”

Артист додав, що пишається тим, що прожив свої сорок два роки так, що його можуть навіть потенційно включити у президентські рейтинги. “Я жив своє життя достойно, я жив своє життя чесно. Я чесно заробляв гроші. Я ніколи не прагнув влади. Ви знаєте, що у мене був рік, коли я був депутатом Верховної Ради. Я був першою людиною в історії української влади, яка добровільно від неї відмовилася. Влада мене не цікавить. Але запитайте політиків, чому ми змушені говорити сьогодні про таких людей, як я, не як про музикантів на сцені, не як про людей, які займаються творчістю. Чому про нас говорять як про людей, які повинні йти і виправляти ті помилки політиків, які вони наробили за ці 26 років”, – звернувся до студентів Вакарчук.

“Я ніколи не буду стояти осторонь тих речей, які відбуваються в державі”

“Закінчуючи відповідати на це питання, хочу сказати: я дуже радий, що мене сьогодні не можна назвати політиком. Я щасливий, тому що я не такий, як всі вони. Боронь боже мені бути подібним на них. Боронь боже будь-кому із нормальних людей проживати такі життя, як живуть вони, якими методами діють вони. І це треба зупиняти. Не у прізвищі справа, і точно не у моїх владних амбіціях. Їх нема і не існує. І не я себе включав в ці рейтинги. Ні з одним політтехнологом, журналістом, олігархом, бізнесменом, ми не обговорювали навіть гіпотетично таких речей. Але колись давно, що до Майдану, я собі сказав, а Майдан це підтвердив: я ніколи не буду стояти осторонь тих речей, які відбуваються в державі. Найбільш ефективними способами, якими можу змінювати свою країну, я буду це робити. І ніхто мене в цьому не зупинить”, – сказав Вакарчук.

 

“Не вірю, що існує якась країна на землі, чий шлях Україна може скопіювати і отримати той самий результат”

Святослав Вакарчук також поділився своїм досвідом перебування в одному з кращих ВНЗ світу – Стенфордському університеті. Там він навчався за Програмою підготовки нових українських лідерів. “Розповім вам про мій найбільший інсайт від відвідин Стенфорду. Я перечитав величезну кількість літератури, переговорив із багатьма людьми. За ці півроку я зміг зрозуміти, який шлях має пройти Україна, щоб стати успішною країною. Мій близький товариш журналіст завжди каже: “не треба Україні придумувати свій велосипед, не треба Україні придумувати свій унікальний шлях, бо це є популізм і цим заговорюють зуби тим, хто лише говорить про реформ, а насправді – нічого не робить”. Тут я з ним погоджуюсь. Коли політики наші починають говорити, що нам не треба наслідувати Захід, що у нас свій український шлях, їм я не вірю. Тому що за цими їхніми словами нічого не стоїть, крім думок: “не хочу я ніяких реформ, які Захід пропонує нам робити, “нас тут и здесь неплохо кормят”. От приблизно така поведінка типового українського чиновника. Вони лише на словах декларують готовність, європейську інтеграцію, реформи”, – розповів артист. За його словами, ні від кого у світі як від наших парламентарів ми так часто не чуємо слово “реформи”, і в той же час ці самі люди менше за всіх їх втілюють.

“Україна не піде шляхом ні Польщі, ні Сінгапуру, ні Естонії, ні Грузії, ні Ізраїлю чи ще інших країн, які нам люблять наводити у приклад”

“Про унікальний шлях України я завжди думав скептично. Я завжди вважав, що за ним ховається бажання не робити нічого. Але зі Стенфорду я приїхав трошки з іншим відчуттям. Так, популізм – це злочин, але я не вірю, що існує якась країна на землі, чий шлях Україна може скопіювати і отримати той самий результат. Це фізично неможливо. Наш єдиний вихід – це йти своїм шляхом, але використовуючи те найкраще, що уже зробили інші. Придумати свій велосипед у нас не вийде. Але це вдасться, якщо взяти трансмісію в одному місці, руль – в іншому, а сідло – у третьому, а клаксон, – у четвертому” – сказав він. За словами артиста, йому здається, що українська влада взагалі не думає про планування на найближчі кілька років.
“Наша влада не мислить категоріями планування на майбутнє. Політики мислять “від посівної до посівної”. “Головне – аби газу вистачило, урожай зібрали, тепер дай бог щоб метал чи зерно продати, тоді ВВП виросте на піввідсотка”. І ось це – горизонт планування! Я зараз не перебільшую. Лише одиниці думають на тридцять років вперед. Може й думають, але ці думки ніколи не втілюються у реальні дії. Україна не піде шляхом ні Польщі, ні Сінгапуру, ні Естонії, ні Грузії, ні Ізраїлю чи ще інших країн, які нам люблять наводити у приклад. Ці шляхи – для кожної країни різні. Але наші державні діячі мають бути достатньо щирими, щоб знати, що найкраще можна взяти із кожного хорошого прикладу”, – додав він.

“Мені не потрібна влада”

Попри те, що Святослав Вакарчук ще знаходячись у Стенфорді записав звернення до українців про те, що у політику він не йде, багато хто все ж не вірить таким заявам. Мовляв, рано чи пізно це все-таки станеться. Поки ж сам Вакарчук закликає не пов’язувати все із політикою. “Менше за все такій людині, як я, яка багато чого досягла у житті, яка, можна сказати, насолоджується життям, бо бог дав музику, творчість, повагу і підтримку мільйонів людей, здавалося – що іще треба? З цим можна жити і користуватись достатньо довго. Ну не можу я так! Я сьогодні приїхав на лекцію на метро. Були пробки, я боявся спізнитися, ну і мені було цікаво проїхатися. Я бачив у метро обличчя українців. Люди зневірені. Люди потребують якоїсь надії. Людям важко жити не тільки тому, що у них проблеми матеріальні. Важко ще й тому, що в них у переносному сенсі сіре небо над головою. Постійно! Люди починають втрачати надію, що щось хороше може статися у їхньому житті. І от коли ти розумієш, що у тебе є сили і енергія їм допомогти, і ти цього не робиш – звісно, тебе мучать докори сумління. Думаю, саме цей аргумент може пояснити, що я роблю на цій сцені, навіщо це мені взагалі потрібно. Зустрічатись із молоддю, відповідати на питання про рейтинги”, – дав відповідь Вакарчук. Він підкреслив: “Мені не потрібна влада. Я людина, яка зробила себе за допомогою вас без всякої влади! І вона мені не потрібна. Але у мене душа болить. Я би хотів, щоб у кожного з вас боліла душа за те, що відбувається в країні”.

“Треба робити країну багатою, сильною і успішною. Без цього ми не повернемо ні Криму, ні Донбасу”

Святослава Вакарчука під час лекції також запитали про його бачення того, як можна вирішити конфлікт на Донбасі та повернути Крим. Питання задав колишній учасник АТО. На його думку, це має бути саме перемога. А за словами Вакарчука, для цього Україна має стати успішною і багатою державою. В майбутньому він бачить Україну лише єдиною, разом із Кримом і Донбасом.

“Питання вирішення конфлікту на Донбасі – дуже непросте. Відповім, що у мене на серці. Сьогодні найважливіше – це робити країну багатою, сильною і успішною, щоб ми стали прикладом для всіх. Я вважаю, що це єдина, на сто відсотків вірна стратегія. Можуть бути варіанти, які цю стратегію доповнюють, але без цього ми не повернемо ні Криму, ні Донбасу. Наше завдання сьогодні – зробити так, щоб територія, яку ми контролюємо, почала різко багатіти, почала рости, щоб зростала міць української армії. Це дозволить повернути наші території набагато швидше і легше. І саме головне – це реалістичний сценарій, у який я вірю”, – підкреслив артист.

“Відчай, гнів – це небезпечні емоції”

При цьому він закликав не вдаватися до радикальних дій і ні в якому разі не намагатись вирішити щось силовим методом. “Я кожного дня чую і читаю в газетах, і сам дуже добре відчуваю настрої людей. Кажуть навіть, що ще трохи, і в Україні почнеться коліївщина. Так от: відчай, гнів – це небезпечні емоції. Потрібно стискати кулаки і йти тренуватись у спортивний зал, а не брати палицю і з люттю кидатися на твоїх образників. Але якщо наполегливо тренуватись у спортзалі кожного дня, можна одного дня зробити так, щоб вас ніхто не ображав. Нам потрібно кожного дня робити себе кращими. Не зважаючи на труднощі. Ви ніколи не знаєте, виграєте ви цю боротьбу чи ні. Але якщо ви не хочете її виграти і не маєте надії, тоді навіщо продовжувати витрачати своє життя на беззмістовне споглядання? Треба змінювати країну, як можемо. Треба використовувати для цього кожну можливість”, – зауважив він.

“Панове політики, вас змете історією, і ви будете в цьому винні самі”

Під час лекції від студентів було багато запитань про те, що робити, коли в країні немає надії на покращення якості життя. Тоді артист вирішив додати трохи оптимізму у розмову. “Ви собі не уявляєте, скільки літератури я перечитав, із скількома людьми переспілкувався у Стенфорді. Так от. Всі вони сходяться в одному: Україна – далеко не безнадійна, і були й значно гірші результати у деяких країн. Проте нам можна б вже й набагато краще результати показувати. Та для цього нам усім в країні треба домовитись, куди ми йдемо, в якому напрямку рухаємося. Розпач і злість – погані порадники, коли ви шукаєте вихід зі складної ситуації. Найкращий порадник – це розум, впевненість, енергія і щоденна праця над собою і навколо себе”, – звернув увагу він. Він звернувся до політиків, які, можливо, будуть чути його розмову зі студентами.

“Панове політики, візьміться за голову всі разом. Ви всі однаково відповідальні за те, що відбувається в країні – що опозиційні сили, що влада. Ще є час, сьогодні ще не вибори. Але не доводьте ситуацію до моменту, коли ви налаштуєте людей проти себе до такого, що у вас не буде жодного шансу на продовження вашої кар’єри. Вас змете історією, і ви будете в цьому винні самі. Будь ласка, почніть щось робити буквально сьогодні. Час іще є”, – сказав Вакарчук.

“Треба менше звертати увагу на щоденні труднощі. Тому що вони були, є і будуть”

 

Під час зустрічі з артистом звучало багато думок про те, що у багатьох українців сьогодні багато зневіри, розпачу і злості через те, що “просвіту немає”, а часто складно заробити навіть на елементарні речі. Вакарчук порадив усім, хто хоче це змінити, щодня намагатися допомогти людям навколо. “Треба робити щось для усмішки тих людей у метро, у селах, у містах. Для тих, кто у прямому сенсі мільйонами виїздить працювати у Польщу. Якщо ми якось з вами не зупинимо, то наступними, хто буде сидіти у літаках на виїзд, будемо ми з вами. І тоді у мене питання: А що ж залишиться? Географічна територія? Коли ми усі поїдемо і будемо виховувати своїх дітей за кордоном, що ми їм скажемо? Коли дитина спитає тата і маму, а звідки вони, а ті скажуть: “Ой, синку. Та цього краще не згадувати”. Чи такого майбутнього ми чекаємо? І гірка, але чесна правда полягає в тому, що крім нас із вами, цього ніхто не змінить. Це стосується кожного українця, і я хотів би, щоб це почули усі”.

Всім, хто прийшов на лекцію, Святослав Вакарчук побажав менше звертати увагу на буденні труднощі. “Хочу побажати кожному з нас менше звертати увагу на щоденні труднощі. Тому що вони були, є і будуть. Замість цього уявіть собі свій великий і далекий шлях. І в кінці цього шляху уявіть собі: ви задоволені тим, що сталося? Ви пишаєтеся собою чи вам соромно і неприємно? Оберіть свій шлях”.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *