Олександр Вакуленко
Хвилюючі хвилини пережили 29 серпня 2020 року в Києві на Михайлівській площі учасники вшанування українських воїнів, які віддали життя в боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України. У минулому ветерани та волонтери тут самотужки влаштовували заходи в пам’ять про полеглих побратимів в Іловайському котлі. Зараз цей трагічний день 29 серпня є Днем пам’яті захисників України. На Стіні Пам’яті полеглих захисників України в російсько-українській війні перебувають портрети тих хто віддав своє життя за свою Батьківщину.
До цьогорічного вшанування українських героїв долучився київський міський голова Віталій Кличко, який у своєму виступі висловив слова підтримки усім хто втратив рідних у цій війні. Із болем у серці звернулися до громади Наталія Харченко, Сергій Горбенко та Ірина Міхнюк, адже їхні найдорожчі люди виконали свій святий обов’язок по захисту України ціною власного життя. Рішучий виступ учасника боїв за Іловайськ у складі батальйону ,,Донбас’’ Тараса Костанчука додав впевненості у власні сили, які потрібні для визволення України.
Про атмосферу бойових буднів у Іловайській операції розповіли світлини вражаючої фотовиставки ,,Іловайськ. Спогади. 2014’’. А в експозиції ,,Плюс 1’’, яка є складовою частиною артпроєкту ,,Жива пам’ять’’ показані рідні загиблих воїнів, яких зобразив відомий французький фотограф українського походження Юрій Білак. Тут на світлинах і родина бійця батальйону ОУН Андрія Юрги і брат всесвітньовідомого оперного співака Василя Сліпака… Своєрідною родзинкою є присутність на фото пам’ятної реліквії, яка поєднує їх зі своїми близькими людьми. Гармонійно доповнюють світлини художні есеї із розповідями про героїчне життя українських захисників. Організатором цього проєкту виступила ГО ,,Євроатлантичний курс’’.
Запам’ятався виступ на сцені Муніципальної академічної чоловічої хорової капели імені Левка Ревуцького, учасників музичного проєкту ,,Пісні, народжені в АТО’’…
Вшанувала полеглих українських захисників і активна учасниця Революції Гідності, народна поетеса Марія Волинська, яка висловлює свою патріотичну позицію поетичними та прозовими творами. У художньо-документальному виданні (книзі пам’яті) ,,Спалах вічності’’ вона розповіла про долі своїх земляків із Маневицького району Волинської області, які загинули на Сході України захищаючи рідну землю. Пропустивши через свою душу та серце біль за втратами в Іловайському котлі у Марії Волинської 4 вересня 2014 року народився вірш ,,Іловайський котел’’:
Немає слів – лиш біль несамовитий.
Була надія, щось людське, святе.
Вона поранена, розстріляна і вбита,
У Іловайський втягнута котел.
Там – добровольці, нація, герої,
Тут – зрадники, запроданці й щурі.
Сім кілометрів і людей, і зброї
Москві на відкуп кинули згори.
Вони сидять і палять рідну хату,
Під ,,гради’’ й ,,смерчі’’ віддають своїх.
Благаю, Господи, бо їх не так багато,
Помилуй нас і не помилуй їх.
Не коридор зробили – вихід в пекло:
Земля ридала й плавився метал.
То був не бій двосильний і запеклий –
То дикий розстріл, що усе змітав.
Жахлива зрадою пекельна ця дорога,
Людські життя знецінені на нуль.
Та вижили і вийшли разом з Богом,
Кого Він захистив від граду куль.
Їх небагато, та вони розкажуть
І про рязанських в спину й про своїх.
І їх правдиве слово переважить
Брехню згори про наступ і бої.
Немає слів – лиш біль несамовитий.
Була надія, щось людське, святе.
Вона поранена, розстріляна і вбита,
У Іловайський втягнута котел.
Фото автора
