Леонід Осипчук
Напередодні свята Пресвятої Покрови члени Київської міської організації ОУН відвідали нещодавно освячену військову каплицю Воздвиження Хреста Господнього на Аскольдовій могилі.
Продовжити читання “Каплиця Воздвиження Хреста Господнього на Аскольдовій могилі”
Тетяна Кришталовська
Урок 23. «Сповнений радості» і «наповнений водою»
Вживаючи дієприкметники «сповнений» і «наповнений», мовці нерідко припускаються помилок у керуванні. Продовжити читання “Грані слова: «Сповнений радості» і «наповнений водою»”
Ректору
Національного університету
«Львівська політехніка»
проф. Юрію Бобалу
Шановний Юрію Ярославовичу, у власності Національного університету «Львівська політехніка» є будівля пам’ятки архітектури місцевого значення XIX ст. (охор. № 1601) – навчальний корпус № 19, який розташований за адресою вул. князя Романа № 1-3 у м. Львові. Цей будинок споруджений у 1891 – 1895 роках як Вищий Крайовий Суд Галичини – “Палац справедливості”. Після окупації Галичини Польщею протягом 1921-1939 рр. тут, у залі суду на 2-му поверсі будинку, відбувалися численні суди над членами УВО та ОУН, які законодавчо визнані Верховною Радою України як учасники національно-визвольних змагань. Продовжити читання “Звернення ОУН до ректора Національного університету «Львівська політехніка»”
Юрій Ковалів
На відміну від німця москвофіла В.-Ф. Штайнмаєра, який колись слухняно носив валізки за Шредером (Путін теж бігав у «міхоношах»), підсунув свиню Грузії (Абхазія), а нині ― Україні, німець з Поділля Освальд Бургардт (Юрій Клен; 4 жовтня 1891 — 30 жовтня 1947) засуджував будь-якого імперського загарбника, схильного цинічно поглинати інші народи, важити на весь світ, приносити йому страждання, кров і смерть, став прихильником України, завбачав її перетворення з об’єкта ненатлих апетитів зажерливих сусідів в повноцінного суб’єкта історичного поступу й історичного буття, виявляв державницьке мислення, котрого, на жаль, часто часто й фатально бракувало українським урядовцям. Продовжити читання “Юрій Ковалів про Юрія Клена”
Матрицею кожної національної культури, літератури зокрема, є традиції, які повсякчас розвиваються, збагачуються у нерозривному зв’язку з духовним досвідом людства. Подвижниками в цій «царині духу» є митці, письменники, науковці, які своєю творчістю, жертовною працею примножують скарби рідної культури. Таким подвижником був Мирон Іванович Борецький – класичний філолог, літературознавець, перекладач. Продовжити читання “Увіковічнення пам’яті Мирона БОРЕЦЬКОГО”
Назар Данчишин
Мистецьке об’єднання «Вежі» започатковує проєкт «Ольжичівські читання», закликаючи українців прочитати на камеру улюблені рядки з поезії Олега Ольжича. У першому відео уривок із поезії Ольжича «Незнаному воякові» читає юний автор із Кропивниччини Максим Бричка, призер молодіжного поетичного конкурсу ім. Олега Ольжича та Олени Теліги.
Державу не твориться в будучині,
Державу будується нині.
Це люди на сталь перекуті в огні,
Це люди, як брили каміння.
Не втішені власники пенсій і рент,
Тендітні квітки пансіонів,
Хто кров’ю і волею сціпить в цемент
Безвладний пісок міліонів.
Олег Ольжич (21.07.1907, Житомир – 09.06.1944, замучений у концтаборі Заксенгавзен) — український поет, політик, археолог. Син поета Олександра Олеся. Очолював культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів і Революційний Трибунал Організації Українських Націоналістів.
Ніна Головченко
Книги Борис Гуменюк «100 новел про війну», «Вірші з війни» (Київ : Видавництво ДІПА, 2018) номіновані на Шевченківську премію 2020 року. Продовжити читання “Твори Бориса Гуменюка номіновані на Шевченківську премію”
Олександр Вакуленко
Серед різнобарв’я мистецьких заходів, які відбуваються в Національному музеї народної архітектури та побуту України свято «Осінь весільна» особливо захоплююче. Адже українське весілля традиційно насичене колоритними обрядами, які символізують вічність роду людського. Створення родини, коли поєднуються дві долі – новий етап життя молодих людей, тому до нього готувалися із особливою відповідальністю. Продовжити читання “Свято «Осінь весільна»”
Олександр Вакуленко
2019 року 50-річчя відзначає Національний музей народної архітектури та побуту України.
У давні часи українці, як природжені хлібороби, активно заселяли безмежні степові простори, де у численних селах та хуторах вирувало життя навколо мальовничої матінки-природи. З метою збереження культурного надбання наших пращурів, згідно з Постановою Ради Міністрів України від 6 лютого 1969 року та завдяки підтримці академіка Петра Тронька, було засновано Музей народної архітектури та побуту України. Продовжити читання “50 років Національному музею народної архітектури та побуту України”
Ніна Головченко
(Роздуми з приводу книги Череп-Пероганич Т. П. Бумеранг : оповідання.
Житомир : видавець О.О. Євенок. 2018. 71 с.)
Книга «Бумеранг» (2018) Тані Череп-Пероганич – це збірочка з 16-ти оповідань. Продовжити читання “Тетяна Череп-Пероганич про актуальні проблеми українського суспільства”
