Ніна Головченко
Книги Борис Гуменюк «100 новел про війну», «Вірші з війни» (Київ : Видавництво ДІПА, 2018) номіновані на Шевченківську премію 2020 року. Продовжити читання “Твори Бориса Гуменюка номіновані на Шевченківську премію”
Олександр Вакуленко
Серед різнобарв’я мистецьких заходів, які відбуваються в Національному музеї народної архітектури та побуту України свято «Осінь весільна» особливо захоплююче. Адже українське весілля традиційно насичене колоритними обрядами, які символізують вічність роду людського. Створення родини, коли поєднуються дві долі – новий етап життя молодих людей, тому до нього готувалися із особливою відповідальністю. Продовжити читання “Свято «Осінь весільна»”
Оксана Радушинська
Ми навчалися в одній школі, в одному класі. Часом сиділи за однією партою. Він списував у мене уроки й інколи допомагав носити додому важкий портфель. А через два десятки років по завершенню школи я, журналістка, маю нагоду розповісти про нього не як про однокласника, а як про гідного захисника України. І превалюють у цьому матеріалі не ідеалістичні дитячо-шкільні спогади, а чіткі роздуми про армію, про життя, про війну, про гідність.
Сержант Олександр Щур – військовослужбовець однієї з військових частин Старокостянтинівського гарнізону на Хмельниччині. Продовжити читання “Сержант Олександр Щур: «Я – військовий. І маю виконувати наказ по захисту Батьківщини»”
Віктор Радіонов
Віднедавна деякі пані й панянки, в яких погано з чуттям мови та знанням закономірностей словотвору, через лише їм зрозумілі феміністичні примхи почали впроваджувати в обіг словечка-покручі: «адвокатка», «міністерка», «офіцерка», «членкиня»… Тим часом у Німеччині на законодавчому рівні визнано існування третьої статі. Чи повинні в такому разі в українській мові з’явитися ще й слівця на зразок: «адвокатко», «міністерко», «офіцерко», «членкиньо»? Продовжити читання “За гендерною ознакою: де «фемінітиви», там і «гермафродитиви»?”
Олександр Вакуленко
2019 року 50-річчя відзначає Національний музей народної архітектури та побуту України.
У давні часи українці, як природжені хлібороби, активно заселяли безмежні степові простори, де у численних селах та хуторах вирувало життя навколо мальовничої матінки-природи. З метою збереження культурного надбання наших пращурів, згідно з Постановою Ради Міністрів України від 6 лютого 1969 року та завдяки підтримці академіка Петра Тронька, було засновано Музей народної архітектури та побуту України. Продовжити читання “50 років Національному музею народної архітектури та побуту України”
Ніна Головченко
(Роздуми з приводу книги Череп-Пероганич Т. П. Бумеранг : оповідання.
Житомир : видавець О.О. Євенок. 2018. 71 с.)
Книга «Бумеранг» (2018) Тані Череп-Пероганич – це збірочка з 16-ти оповідань. Продовжити читання “Тетяна Череп-Пероганич про актуальні проблеми українського суспільства”
Ніна Головченко
Рецензія на збірку поезій Оксани Радушинської «Любов довготерпить». (ФОП Цюпак А.А. Хмельницький, 2019. 120 с.)
…А ким будеш ти,
Коли добрий Пан-Біг
Розкрутить свої
Млини?
І будуть густи
Вітри, щоб вести
Нерівні двобої
За тих, кого встиг
Створити Господь
Людьми…
(Оксана Радушинська «А ким будеш ти»)
Оксана Радушинська – багатогранна творча особистість з Поділля − пише оповідання, повісті і романи, сценарії для радіо і телевізійних етерів, для виступів в АТО чи благодійних концертів. Вона – ведуча радіо- і телепрограм, а також сотень публічних мистецьких заходів. Невтомна волонтерка, яка спільно зі своїми побратимами з ГО Творча сотня «Рух до перемоги» від 2014 року здійснила 45 поїздок в зону АТО/ООС на Донбас. Продовжити читання “Оксана Радушинська прагне віднайти формулу буття людини у світі”
Ніна Головченко
12 вересня 2019 року в Києві, в Інституті педагогіки НАПН України, у форматі Круглого столу відбулася всеукраїнська науково-практична конференція «ПРОБЛЕМА ЧИТАННЯ В СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ», організована відділом навчання української мови та літератури.
У конференції взяли участь науковці, викладачі закладів вищої педагогічної освіти, закладів післядипломної педагогічної освіти, учителі-словесники, письменники, журналісти, представники структур МОНУ, зокрема: Олег Топузов, Олександра Савченко, Ніна Голуб, Таміла Яценко, Ганна Токмань, Лариса Ніцой, Олена Ісаєва, Олена Котусенко, Валентина Коваленко, Тамара Бабійчук, Ольга Криворотенко, Олеся Слижук та інші.
Олександр Вакуленко
Одним із найзагадковіших населених пунктів північно-східної України є Конотоп, мешканці якого 6 вересня святкують День міста. Часу заснування міста документально не зафіксовано. За версією краєзнавця Івана Андрійовича Лисого, Конотоп розташовано на місці літописного Липовецька – центру однойменного князівства, яке згадується у 1283 році. У ті часи вже понад сорока років на наших землях господарювали монголо-татари. Незважаючи на це, липовецький князь Святослав разом зі своїми людьми відважився здійснити на них напад. Після цього Липовецьк було вщент розгромлено. Продовжити читання “За подвиг конотопців – вдячна Україна”
Олександр Вакуленко
29 серпня 2019 року у Києві біля Стіни народної пам’яті загиблих за Україну 2014-2018 рр. на мурах Михайлівського Золотоверхого монастиря відбулися пам’ятні заходи з нагоди Дня пам’яті захисників України та в честь загиблих під Іловайськом.
29 серпня 2014 року сталася наймасштабніша трагедія у сучасній московсько-українській війні. Українські війська, які виходили із Іловайського котла «зеленим коридором» були підступно розстріляні із важкого озброєння московськими регулярними частинами. Коридор смерті став пасткою для найвідданіших українських бійців, які прагнули скорішого визволення України. Продовжити читання “День пам’яті захисників України”
