Олександр Вакуленко, фото автора.
1 березня 2025 року в столичному Будинку кіно відбувся Благодійний концерт циклу Нескорений ПроRock – ,,Чотири Пророки’’ на підтримку бригади ,,Гарт’’.
Результатом жертовної діяльності українських Пророків: Великого Тараса Шевченка, неймовірно мужньої жінки Олени Теліги, поетів зі схожою долею – Василя Симоненка та Василя Стуса стало відновлення української Незалежності.
Продовжити читання “Благодійний концерт ,,Чотири Пророки’’.”
Тарас Головко
Нинішня російсько-українська війна, яка багато в чому схожа на іншу, не менш жорстоку і криваву, радянсько-німецьку війну 1941-1945 років, начебто поступово забуту і, певною мірою, відсунуту з людської пам’яті щоденними страхітливими подіями як на фронті, так і в тилу. Нагадує про неї двотомник «Спогадів про Другу світову війну» Вінстона Черчілля, що з’явився на вітчизняному книжковому ринку кілька років тому.
Продовжити читання “Крізь пекло і вогняні дні ворожої навали. Про що свідчать уроки британської боротьби з нацизмом.”
Олександр Вакуленко, фото автора за різні роки.
21 лютого 2025 року в Києві у Бабиному Яру вшановано видатну громадсько-політичну діячку, учасницю українського визвольного руху в лавах ОУН, талановиту поетесу Олену Телігу.
Життєва доля Олени Теліги розпорядилася так, що вона проживала в Києві двічі. Ще зовсім юною вона тут жила із 1918 по 1922 рік. У цей період Олена здобувала освіту в Жіночій гімназії Олександри Дучинської, а потім у трудовій школі. Працювала посильною в Київському політехнічному інституті.
Вдруге Олена Теліга потрапила в Київ восени 1941 року після вимушеної еміграції переконаною українською націоналісткою. Тому й не дивно, що спочатку зупинилася в приміщенні Культурної реферантури ОУН на вулиці Короленка, 45 (нині – вулиця Володимирська).
Продовжити читання “Вшанування Олени Теліги у Києві.”
ПОЛОЖЕННЯ
Всеукраїнський літературний конкурс імені Олени Теліги та Олега Ольжича
«Тільки тим дана перемога, хто у болі сміятись зміг!»
Ростислав Кос
У цей день, 9 лютого, далекого 1918 року у місті Берестя (Брест-Литовський) було підписано Берестейський мирний договір між УНР та Центральними державами : Німецькою імперією, Австро-Угорською імперією, Османською імперією та Болгарією. Це, безумовно, найвигідніший договір України за усе XX століття ! І чомусь про нього не надто згадують.
Продовжити читання “Берестейський мир з УНР.”
Олександр Вакуленко, фото автора.
У столичному Музеї війни напередодні Дня вшанування захисників Донецького аеропорту відбулося відкриття художньої виставки Олега Дробоцького ,,Аеропорт. 242’’.
Продовжити читання “Виставка Олега Дробоцького ,,Аеропорт. 242’’.”
Ніна Головченко, фото Олександр Вакуленко.
30 січня 2025 р. в Національному музеї літератури України відбувся Вечір надії на ушанування ювілею письменника, добровольця російсько-української війни 2014-2025 рр Бориса Гуменюка, позивний «Кармелюк», який від грудня 2022 року має статус зниклого безвісти.
Продовжити читання “Борис Гуменюк: вечір надії і мілітарної поезії.”
Олександр Вакуленко, фото автора.
У столичному Національному музеї літератури України відбувся вечір пам’яті до 95-річчя відомого українського кінорежисера, сценариста та педагога Володимира Денисенка.
Продовжити читання “Вечір пам’яті Володимира Денисенка.”
Спілкувався Тарас Головко.
Мар’яна Савка, відома в Україні літераторка, є автором поетичних збірок «Оголені русла», «Малюнки на камені», «Гірка мандрагора», «Кохання і війна» (у співавторстві з Маріанною Кіяновською), «Квіти цмину», «Бостон-джаз», «Тінь риби», «Пора плодів і квітів», «Оптика Бога», «Радуйся, жінко!».
Вона двічі потрапляла до списку «100 найвпливовіших жінок України» за версією журналу «Фокус», а також до рейтингу «40 особистостей, які змінюють країну» за версією провідного ділового щотижневика «БІЗНЕС».
Продовжити читання “Триєдиність Мар’яни Савки людина, мова і дух творення…”
Василь Шпіцер, (З журналу “Світло спілкування”, №35 2024 року)
У повоєнний період колишні вірні друзі нацистів – радянські комуністи звинувачували українців у співпраці з німцями, особливо ж підкреслювали службу наших хлопців у дивізії СС «Галичина». Не перестають про це верзти навіть декотрі сьогоднішні українські історики.
Проте у радянські часи замовчувалося, що проти Радянського Союзу на боці нацистської Німеччини воювало немало росіян, в тому числі й у військах СС.
Вважаю своїм обов’язком хоч трохи виправити цю несправедливість і подати доступну сьогодні інформацію про 1-у російську або 29-у гренадерську дивізію СС.
Продовжити читання “1-ша російська або 29-та гренадерська дивізія СС.”