Маніфест російського фашизму: знищити Україну.

Михайло Сидоржевський.

Головне зображення – картина “Орда” художника Семена Скрепецького.

Путінський режим планував (і, безперечно, планує дотепер) ліквідацію України як держави і українців як нації.

Це стало зрозумілим після публікації «програмної» статті  «Что Россия должна сделать с Украиной», надрукованої у  державному агентстві роспропаганди “Риа Новости”.

Як зауважив відомий американський оглядач Юрій Швець, ця стаття нагадала йому відомий виступ геббельса 1942 року перед оскаженілим фашистським натовпом. «Ви хочете тотальної війни?» — верещав у гіпнотичному трансі геббельс. «Хочемо!» — заревіла у відповідь безумна маса.

Одразу після цього виступу у фашистській Німеччині була оголошена масова мобілізація…

Продовжити читання “Маніфест російського фашизму: знищити Україну.”

НАЙВИЩА ЦІННІСТЬ ВІЛЬНОЇ ЛЮДИНИ – СВОБОДА.

Михайло СИДОРЖЕВСЬКИЙ (Україна, Київ)

Я віддаю перевагу свободі з небезпекою перед миром з рабством.

Ж.-Ж. Руссо

1. Активна фаза російсько-української війни, котра почалась 24 лютого 2022 року, істотно вплине на глобальний порядок. Першу цивілізаційну битву ХХІ століття Захід на чолі з Україною вже виграв, а росія програла, незалежно від того, скільки ще буде тривати війна і що буде з росією за її результатами. росія вже зазнала нищівної геополітичної поразки.

Продовжити читання “НАЙВИЩА ЦІННІСТЬ ВІЛЬНОЇ ЛЮДИНИ – СВОБОДА.”

Інформаційна війна як складник агресії російської федерації в Україні.

Юлія Рогушина.

Інформаційна війна (ІВ) (англ. – Information Warfare) –  проведення широкомасштабних інформаційних дій з метою інформаційного впливу на масову свідомість для зміни поведінки і цілей людей, одержання інформаційної переваги в інтересах противника, а також захист від подібних впливів.

Продовжити читання “Інформаційна війна як складник агресії російської федерації в Україні.”

Пам’яті Сергія Кота.

28 березня 2022 передчасно пішов із життя Сергій КОТ, голова правління Фундації ім. Олега Ольжича, багаторічний діяч Проводу ОУН.

КОТ Сергій Іванович народився 22. 10. 1958 року у Києві, історик. Закінчив Київський педагогічний інститут (1980). Відтоді працював в Інституті історії України НАНУ. Від 1999 – керівник Центру досліджень проблем повернення та реституції культурних цінностей. Розшукав і повернув із РФ частину архіву та меморіальних речей О. Довженка, зокрема його «Автопортрет», який вважався втраченим; із США – бібліотеку та частину архіву архітектора й мистецтвознавця О. Повстенка. Автор багатьох наукових праць з історії національно-визвольного руху, зокрема ОУН, Буковинського куреня, трагедії Бабиного Яру. Висловлюємо щирі співчуття дружині, родині й друзям! Царство небесне! Провід ОУН

Основи тактичної медицини в умовах війни.

Юлія Рогушина

Тактична медицина (ТМ) –  це надання допомоги на догоспітальному етапі, яке спрямоване передусім на попередження причин смерті, за принципами, що враховують загрозу від бойових дій.  У сутність сучасної ТМ закладений інший алгоритм надання невідкладної медичної допомоги, ніж зазвичай (наприклад, під час дорожньо-транспортної пригоди, надзвичайної ситуації та/або при вогнепальному пораненні мирного часу).

Продовжити читання “Основи тактичної медицини в умовах війни.”

Інформаційні операції: історія, мета і різновиди впливів на суспільну думку.

Юлія Рогушина

Інформаційні операції (ІО) (англ. Information Operations) — інформаційний вплив на масову свідомість (як на ворожу, так і на дружню), вплив на інформацію, доступну супротивникові та необхідну йому для прийняття рішень, а також на інформаційно-аналітичні системи супротивника, у тому числі дії, які можуть фізично впливати на інформаційно-аналітичні системи, виведення з ладу засобів комп’ютерно-телекомунікаційної інфраструктури.

Продовжити читання “Інформаційні операції: історія, мета і різновиди впливів на суспільну думку.”

Сьогодні – День українського Добровольця!

Роман Коваль, заступник Голови ОУН, доброволець.

Він проходить для нас в окопах, бліндажах, на блокпостах, під вогнем російської авіації, артилерії, танків. Війна, котру принесла на нашу землю Росія, для кожного з нас є Священною і Визвольною. Ми б’ємося за наші домівки, за наших дітей, онуків, ми б’ємося за наших дружин і коханих, б’ємося за Україну. Ми захищаємо не тільки себе, але й весь світ від російського імперіалізму, захищаємо людство від винищення. Росія не є державою, це – “ракова пухлина” на тілі Землі, яка має щезнути з карти Світу назавжди!

Ми – вистоїмо і переможемо! Не можна підкорити народ, який, відчувши Свободу, дасть надіти собі кайдани знову! Ми – б’ємося і будемо битися! І нехай весь світ знає, що українці ніколи не змиряться зі злом і не підкоряться злу!

Слава Вам, мої побратими! Слава добровольцям, воїнам ЗСУ і бійцям Тероборони!

Слава Україні!

Ми, американці, не без вини.

Аскольд Лозинський

Ми, американці, не без вини. Оголошення Путіним війни Україні було довгим накрученим роздумом про славу царської російської імперії. Багато американців не розуміли цього психозу і тлумачили його як прослуховування до Радянського Союзу. Раніше Путін відзначав свою сердечну прихильність до СРСР, але в цьому останньому випадку Путін був цілком ясним. Він давно прагнув Росії, та своєї ролі бути царем.

Продовжити читання “Ми, американці, не без вини.”

Іван Рогач – завжди, живий, бадьорий, вимовний…

Юрій Черченко

Іван Рогач народився в селищі Великий Березний (нині Ужгородський район Закарпатської області) 29 травня (за іншими джерелами 25) 1914 р. Його батьки були селянами, але вони спромоглися дати синові гарну освіту. Іван закінчив Мукачівську торговельну академію, а відтак вступив до Греко-католицької богословської академії у Львові. Згодом протягом якогось часу він вчителював на Закарпатті. Священиком Іван Рогач так і не став, бо долучився до лав борців за політичну автономію Карпатської України та створення Української Держави. З 1934 року І. Рогач – член Організації Українських Націоналістів.

Продовжити читання “Іван Рогач – завжди, живий, бадьорий, вимовний…”

Пам’ять про Крути.

Володимир В’ятрович.

Ми перемагаємо бо не забули про бій 29 січня 1918 року. Про Крути пам‘ятали в Українській повстанській армії, де це ім‘я присвоїли одному з військових формувань на Волині. Про Крути пам‘ятають у сучасній армії, де цим іменем названо військовий ліцей у Львові та військовий інститут у Києві. Ми переможемо, коли будемо пам‘ятати про Крути як нашу перемогу.

Продовжити читання “Пам’ять про Крути.”