Грані слова: Про деякі відмінки імені Ігор

Тетяна Кришталовська

Тетяна Кришталовська

Урок 12. Про деякі відмінки імені Ігор

У родовому відмінку іменник Ігор має закінчення ‑я, бо належить до м’якої групи: запросили (кого?) Ігоря Миколайовича, а не Ігора Миколайовича.

Форма імені у кличному відмінку – Ігорю (за аналогією до іменників кобзар, секретар, косар, які, як і Ігор, належать до другої відміни м’якої групи). Тож, звертаючись до Ігоря, ми скажемо: Шановний пане Ігорю!

Чому варіант Ігоре ненормативний, пояснює у статті «Похвала звертанню» професор Іван Ющук: «Форми Ігоре, Лазаре, узаконені в чинному правописі, характерні для тих говорів, у яких звук р цілком ствердів, де кажуть бурак, радно, Ігора, Лазара, а не буряк, рядно, Ігоря, Лазаря. Але ж іменники Ігор, Лазар, як, скажімо, й косар, кобзар, належать до м’якої групи. Кажемо, звертаючись, коса́рю, кобза́рю, отже, треба й Ігорю, Лазарю. Саме таку форму має ім’я Ігор у кличному відмінку в “Слові про похід Ігорів”. Буй-тур Всеволод звертається до брата Ігоря: Одинъ братъ, одинъ свѣтъ свѣтлый, Игорю, оба освѣ Святославичя. Сѣдлай, брате, свои бръзии комони».

Порада: щоразу, коли у вас виникатимуть сумніви щодо родового та кличного відмінків іменника Ігор, згадуйте слова кобзар, косар, секретар, подумки їх відмінюйте і те саме закінчення використовуйте для імені Ігор.

Добирання аналогій з-поміж широковживаних слів часто допомагає у проблемних випадках. Наприклад, людина не знає, як правильно: 20 гривен чи 20 гривень? Орієнтування ж на слово вишня прояснює ситуацію: 20 вишень, а отже, і 20 гривень. 

Передруковувати матеріали рубрики «Грані слова» без письмової згоди автора заборонено.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *