Тетяна Кришталовська
Урок 18. Рід ініціальних абревіатур
Ініціальні абревіатури – складноскорочені слова, утворені з перших літер слів: НАУ (Національний авіаційний університет), ООН (Організація Об’єднаних Націй), США (Сполучені Штати Америки). Продовжити читання “Грані слова: Рід ініціальних абревіатур”
Назар ДАНЧИШИН
«Ми ж тут усі, якщо подумати, як в інтернаті живемо.
Кинуті всіма, але нефарбовані. Кому що перепаде – те й носимо».
(С. Жадан, «Інтернат»)
Видавці презентували Жаданів «Інтернат» головним романом про теперішню війну на Сході України. Однак, це – радше твір про психологічну відірваність, по-кинутість (від-кинутість) від своєї країни як населення, так і окремо взятих індивідів, що опинилися в зоні військового протистояння. Тож великим символічним Інтернатом постає в романі ціла територія, де тривають бойові дії. Продовжити читання “В Інтернаті «нікого не шкода». Рецензія на роман Сергія Жадана”
Олександр Вакуленко
28 жовтня 2018 року у Києві відбулося віче за виборчу реформу.
Через рік в Україні відбудуться доленосні парламентські вибори. Але донині не скасовано змішану (пропорційно-мажоритарну) виборчу систему. Цим може скористатися Росія, яка саме по одномандатним мажоритарним округам прагне завести у Верховну Раду свою агентуру. Це небезпечний прецедент, від якого залежить безпека нашої держави. Також мажоритарка дає підґрунтя для Продовжити читання “Віче за виборчу реформу”
Віктор Ревегук,
кандидат історичних наук
дослідник – краєзнавець, Полтава
Дмитро Юрійович Андрієвський народився 27 вересня 1892 року в с. Бодаква (нині – Лохвицький район Полтвської області). За родинними переказами, його рід походив із чумаків, які їздили до Криму за сіллю, а пізніше предки Д. Андрі-євського стали священнослужителями. Священиками російської православної церкви були його дід і батько. Крім виконання пастирських обов’язків вони займалися також хліборобством – мали власний хутір і вважалися доволі заможними. Продовжити читання “Дмитро Андрієвський – теоретик і один із організаторів ОУН”
Костянтин Холодов
Свобода…
Як багато сенсу у цьому слові…
І прихованого, і відкритого. Хтось взагалі не знає що це. А хтось інший готовий життя своє віддати у боротьбі за Неї.
Для того щоб пізнати смак Свободи, з нею треба з’єднатися, не інакше. Пізнання – це завжди з’єднання. А не з’єднавшись з Нею – ти ніколи Її не пізнаєш, як би тобі Її не змальовували… Продовжити читання “Свобода…”
(пам’яті учасника руху Опору Д. Д. Барковського)
Юрій Заіка
доктор юридичних наук, професор, м. Київ
Про українське підпілля у м. Кременчуку, хоча більшість його учасників були розстріляні німецькими окупантами, багато років можна було говорити лише пошепки. Рідні, які намагалися отримати відомості про долю арештованих родичів у відповідних офіційних інстанціях, отримували чемні за формою і неправдиві за змістом відповіді про відсутність будь-якої інформації про ці трагічні події.
Уперше про діяльність організації українських націоналістів під час німецької окупації Продовжити читання ” «Хто зберіг любов до краю і не зрікся роду…»”
Тетяна Кришталовська
Урок 17. Про прийменники близько і біля
Якщо в українській мові ми хочемо сказати про приблизну кількість когось або чогось при назвах міри, часу, числа, потрібно вживати прийменник близько: Загалом у січні того року заарештували близько 20 осіб.
Небажано використовувати у такому значенні прийменник біля, адже він доречний, коли йдеться про місце розташування: шафка біля ліжка, зупинка біля метро, біля пам’ятника Богданові Хмельницькому. Продовжити читання “Грані слова: Про прийменники близько і біля”
Костянтин Холодов
У світоглядній системі умовного російського обивателя (себто упоротого ватана) все дуже просто і примітивно.
От наприклад, є така проблема − українська автокефалія.
Ватан знає, що цією проблемою займається Патріарх Константинопольський Варфоломій. Ватан не цікавиться історичною розвідкою щодо цієї проблеми, не цікавиться процесами, особами, обставинами, історичними обставинами, тобто не цікавиться всім тим, що змушує Варфоломія і ще сотні людей навколо займатися питаннями автокефалії Української Церкви. Продовжити читання “Тваринний примітивізм як основа державної політики Адміністрації Путіна”
Олександр Вакуленко
14 жовтня 2018 року у Києві відбувся Марш УПА, присвячений 76-ій річниці українській Армії без держави. Гасло Маршу − ,,Повернемо Україну українцям!’’ уже тривалий час актуальне для українців. Із надією на це жили наші минулі покоління. Цього прагнуть українці і у наш час.
Учасники Маршу традиційно зібралися у парку Тараса Шевченка. Приємно було почути вітання від нестаріючого душею ветерана УПА Теодора Дячуна. Лідер ВО ,,Свобода’’ Олег Тягнибок запропонував націоналістичним силам підтримати на майбутніх президентських виборах Руслана Кошулинського. Продовжити читання “Марш УПА у Києві”
Віктор РАДІОНОВ
Після того як Українська національна комісія з питань правопису оприлюднила власне напрацювання нових мовних приписів, спори із цього питання спалахнули в суспільстві з новою силою. Виокремилися чотири основні підходи:
1) залишити все, як є;
2) без поважних причин не відмовлятися від того, що вже усталилось у мові, але скоротити кількість винятків із правил і по можливості спростити останні, усунути непослідовність і дати роз’яснення щодо питань, відповідей на які чинні положення не дають; Продовжити читання “Правопис: правда, домисли та безсоромна брехня”
