Богдан Червак, Голова ОУН.
У свій час дослідниця його життя і творчості Катерина Криворучко віднайшла т. з.«Декалог Олега Ольжича», який міг бути написаний ним у 1942 році. На жаль, не встигла його дослідити і підтвердити автентичність. Я ж не сумніваюся, що текст належить великому О.Ольжичу. Заповіді націоналіста:
Продовжити читання “21 липня 1907 року народився визначний діяч ОУН, поет і вчений О. Ольжич (Олег Кандиба).”
Ольга Ліцкевич (із сайту “Суспільне. Культура”)
21 липня 1906 року народилася українська поетеса, публіцистка, літературна критикиня, діячка ОУН Олена Теліга. Її біографія трагічна та швидкоплинна, а життя авторки обірвали лютого 1942 року в Бабиному Яру. За собою лишила декілька поетичних збірок і слід в українській історії. Суспільне Культура розповідає про життєвий і творчий шлях Олени Теліги.
Продовжити читання ““Жінка — це не квола істота”: життя і смерть Олени Теліги.”
Богдан Червак, Голова ОУН.
Нагадати йому, що у 1939 році Угорщина втопила у крові Карпатську Україну – державу українців, яку вони проголосили у мирний, парламентський спосіб. Угорці розв’язали на Закарпатті бойню, яка реально переросла у геноцид українців.
Продовжити читання “З чого треба було б розпочати переговори з Орбаном?”
Євген Букет (із сайту “АрміяInform“)
АрміяInform склала рейтинг найпопулярніших статей української Вікіпедії на військову тематику за підсумками першого півріччя 2024 року.
За цей період найбільше переглядів мала стаття про Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського (927 236). Разом зі статтями про посаду «Головнокомандувач Збройних Сил України» (92 361), «Відзнаки Головнокомандувача Збройних Сил України» (111 896) та біографією попереднього Головнокомандувача Валерія Залужного (469 995) тема очільника Збройних Сил України більш ніж уп’ятеро популярніша за будь-яку іншу позицію, що стосується тривалої російсько-української війни. Найбільший сплеск інтересу до всіх цих статей був у лютому, під час зміни Головнокомандувача.
Продовжити читання “Рейтинг найпопулярніших статей на військову тематику у Вікіпедії.”
(З некрологу)
Ділимося сумною вісткою, що 1 липня, 2024 року на 92 році життя, визначний український історик, політолог та громадський діяч, професор др. Тарас Гунчак із Чатем, Нью-Джерсі відійшов у вічність.
Професор Гунчак залишає незабутнє враження та глибокі спогади для багатьох тих, хто називав його чоловіком, батьком, братом, дідусем, дядьком, другом, учителем та дорадником. Він також залишив значний особистий та професійний внесок у підтримку боротьби України за свою державність і зробив значний вклад у розвиток сучасної української політичної думки.
Продовжити читання “Помер професор Тарас Гунчак.”
Едуард Крилов.
Коли мені 1990-го року трапилася нагода поїхати до Грузії, я мало що знав про цю республіку. Уже в поїзді, який мене віз на Кавказ, мене ввічливо запитували, куди я саме їду. Це була моя перша зустріч з грузинами, і я був вражений їхньою ввічливістю і добротою. З кінцевої станції до Боржомі я їхав таксівкою, водій якої теж поводив себе досить ввічливо і зайвої плати за проїд з мене не взяв. Влаштувавшись у санаторії, я відвідав мого лікаря, до якого був приписаний. Моїм лікарем виявилася молода симпатична грузинка. «Ґамарджоба» – привітався я грузинською мовою. На той час я вже знав кілька слів і виразів по-грузинськи. До речі, грузинська мова, на думку визначних мовознавців світу, є одна з давніх, досить розвинених і багатих і має вона має свій алфавіт, який цілком відповідає звуковому складу мови. Цією ж мовою написано неперевершену пам’ятку 16-го століття «Витязь в тигровій шкурі» Шота Руставелі. Отже, моя вимова, мабуть, не викликала жодної підозри і лікарка і далі говорила грузинською. Я мусів вибачитися. Після обстеження і певних приписів я запитав її, чи може вона підказати мені адреси місцевих опозиціонерів. А це, між іншим, був час, коли по всьому Союзу ширився рух опозиції, яка виступала за розширення демократичних свобод. Усі міста захопила хвиля мітингів. Отож, лікарка порадила мені звернутися до редакції місцевої газети «Боржомі», що я й зробив.
Продовжити читання “Сакартвело в моєму серці.”
Зранку 26 червня 2024 року у Варшаві помер Стефан Романів – Голова ОУН(б) з 2009 по 2022 рік, віце-президент “Антиімперського Блоку Народів”, заступник президента “Світового Конгресу Українців”, очільник Союзу Українських Організацій Австралії.
Вічная пам’ять !
Олександр Кучерук. (Із сайту “Історична правда“)
Пантеон – на загал це місце або споруда де поховано відомі особистості та є об’єктом пошанування.
Назва утворена від грецьких слів πάντεζ — все і θεόζ — бог, первісно – група богів, що належали до певної політеїстичної релігії. Для поклоніння зводили священні будівлі – храми, що присвячувалися “усім богам” звідти і пантеон. Традицію остаточно “затверджено” в часи Римської імперії, найвідомішим храмом усіх богів став Римський Пантеон, що бере початок від 29 р. до н.е. в часи правління першого римського імператора Августа Цезаря.
Продовжити читання “Національний Пантеон. Світовий досвід.”
Богдан Червак, голова ОУН.
Із глибоким сумом повідомляю, що 17 червня ц.р. пішла із життя довголітня Голова Фундації ім. Олега Ольжича у Канаді Марія Говійка-Підкович.
Продовжити читання “Легкого злету Вашій світлій душі!”
Іван Хома. (із сайту “Локальна історія“)
Євген Коновалець народився 14 червня 1891 р. у селі Зашків, неподалік Львова. Батько Євгена, Михайло Коновалець, вчителював у місцевій школі, а згодом став її директором. Мама — Марія Сорока — також працювала в школі, де навчала дівчат шиття, плетіння, гігієни та першої медичної допомоги. У подружжя Михайла та Марії Коновальців народилося троє синів та донька, яка невдовзі померла. Найстаршим сином був Євген, який у червні 1909 р. вступив на факультет права і політичних знань Львівського університету.
Продовжити читання “ДНК полковника Євгена Коновальця.”