Августину Волошину виповнюється 150 років.

Богдан Червак, Голова ОУН.

На жаль, в Україні мало знають про життя і діяльність Августина Волошина, Прем’єр-міністра, а згодом Президента Карпатської України. Проте саме під його керівництвом Карпато-Українська Держава стала вагомим чинником міжнародної політики, а українська національна ідея довела свою невмирущість.

Продовжити читання “Августину Волошину виповнюється 150 років.”

«Зрослась небезпека з відважним життям». Покоління Олега Ольжича на тлі доби.

ОЛЬГА ПЕТРЕНКО-ЦЕУНОВА, МИХАЙЛО КУБЛІЙ. (“Український ТИЖДЕНЬ”)

8 липня в напоєному літнім дощем Києві відбувся захід, присвячений 116-й річниці від дня народження Олега Ольжича. Людини, дух якої потужніший за лещата імперій, що затискали Україну в період лихоліть ХХ століття. Псевдо Олега Кандиби поєднує в собі спогадування минувшини могутньої Русі, візію української перемоги, досягнутої в боротьбі зі споконвічними ворогами, і, з другого боку, немов материнську ніжність.

Продовжити читання “«Зрослась небезпека з відважним життям». Покоління Олега Ольжича на тлі доби.”

210 років – Тарасу Шевченку.

Олександр Вакуленко, фото автора.

На початку весни, коли увесь навколишній простір пробуджується після зимового холоду та скрипучих морозів, відзначаються Шевченківські дні. Великого Кобзаря вшановують біля його численних пам’ятників, в учбових аудиторіях, закладах культури, на передовій російсько-української війни.

Продовжити читання “210 років – Тарасу Шевченку.”

А щоб збудить хиренну волю…

Богдан Червак, Голова ОУН.

Господь дарував українському народові пророка, який став для нього ідейним, моральним та духовним дороговказом. Парадокс полягає у тому, що впродовж багатьох десятиліть канонізуючи Тараса Шевченка, мало що було зроблено для пізнання причин його істинної слави та величі. Викривлене сприйняття, а то й відверте фальшування місця і ролі Шевченка у суспільному та духовному житті нації розпочалося аж ніяк не в радянську добу, як вважає чимало нинішніх апологетів Кобзаря.

Продовжити читання “А щоб збудить хиренну волю…”

Зустріч Олега Ольжича з Романом Шухевичем.

Богдан Червак, Голова ОУН.

У січні 1944 року командир УПА Роман Шухевич дізнався, що у Львові перебуває фактичний голова ОУН на українських землях О. Ольжич. На той час Р. Шухевич також нелегально мешкав у Львові , а тому виникла думка зустрітися.

Він гарячково шукав союзників у війні з Москвою, усвідомлюючи, що без консолідації визвольного руху неможливо перемогти Москву.

Роман Шухевич і Олег Ольжич – однолітки, народилися в 1907 році.
Приятелювали ще із часів Карпатської України, де виконували завдання ОУН із формування Карпатської Січі – військового формування, яке захищало Карпато-Українську Державу від мадярських загарбників.

Продовжити читання “Зустріч Олега Ольжича з Романом Шухевичем.”

Всеукраїнський літературний конкурс імені Олени Теліги та Олега Ольжича – 2024.

ЖІНОЧЕ ТОВАРИСТВО ім. ОЛЬГИ БАСАРАБ та ОЛЕНИ ТЕЛІГИ

ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ (ОУН)

Оголошують про проведення щорічного Всеукраїнського літературного конкурсу імені Олени Теліги та Олега Ольжича – 2024 «Тільки тим дана перемога, хто у болі сміятись зміг!»

Запрошуємо взяти участь ! (Положення про конкурс та інформація про журі нижче).

Продовжити читання “Всеукраїнський літературний конкурс імені Олени Теліги та Олега Ольжича – 2024.”

Галичанин, який зводив мости між Великою Британією та ОУН.

Євген ГУЛЮК  (із сайту “Фотографії старого Львова”)

До Великої Британії Євген Ляхович поїхав як представник ОУН. Ця поїзда була складовою ширшого плану очільника ОУН Євгена Коновальця, який намагався працювати над зав’язуванням дипломатичних відносин з провідними європейськими силами. Велика Британія, безумовно, також була такою силою. Цей контакт, у випадку успіху, міг стати співпрацею з багатообіцяючими перспективами. Водночас, у успіх кампанії не надто вірилося з самого початку. Велика Британія плекала й свої інтереси. Зокрема, в такий спосіб, хотіла тримати руку на пульсі німецько-польських відносин. Не лише зі сторони спостерігати, але й зі середини мати інформацію про суть німецько-польського зближення, яке набирало сили у 1934 році, сприйняття і трактування його обома державами.

Продовжити читання “Галичанин, який зводив мости між Великою Британією та ОУН.”

Допоки в Україні пишуться, видаються і читаються книги, ми існуємо як культура й історія.

Інтерв’ю Тараса Головка з автором книги Тамарою Гундоровою.

Нинішнього року серед претендентів на лауреатство найпрестижнішої державної премії у гуманітарній сфері – Національної премії України імені Тараса Шевченка була літературна розвідка відомої літературознавиці і культуролога, доктора філологічних наук, професора, завідувачки відділу теорії літератури Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, член-кореспондента НАН України Тамари Гундорової. Вона є авторкою таких знакових книжок як «Femina melancholica. Стать і культура в ґендерній утопії Ольги Кобилянської», «Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодернізм», «Франко і/не Каменяр», «Кітч і література. Травестії», Транзитна культура. Симптоми постколоніальної травми» та ін.

Продовжити читання “Допоки в Україні пишуться, видаються і читаються книги, ми існуємо як культура й історія.”

Микола Бігун. У НАЦІОНАЛЬНІЙ СЛУЖБІ В УКРАЇНІ Й НА ЕМІГРАЦІЇ.

Дарія Ковч-Якубович. (На фото Микола Бігун з дружиною)

(До уваги читачів, стаття п. Дарії Ковч-Якубович про свого діда – видатного члена ОУН Миколу Бігуна. Стилістика авторки повністю збережена).

Я називаюся Дарія Ковч-Якубович – внучка Микола Бігуна. Я роджена в Америці, але від самих початків життя пам`ятаю сильний дух патріотичного українства вдома.  Я виростала в українськім “ґетто” в Америці – де дуже багато української молоді тут виховувалося в тім дусі, котрі привезли наші батьки та діди.

Продовжити читання “Микола Бігун. У НАЦІОНАЛЬНІЙ СЛУЖБІ В УКРАЇНІ Й НА ЕМІГРАЦІЇ.”

В пам’ять Олени Теліги.

Богдан Червак, Голова ОУН.

Арешт Олени Теліги і чоловіка Михайла відбувся у приміщення Спілки письменників на Трьохсвятительській,23, де гестапо влаштувало засідку. Деякий час Олена Теліга знаходилася у тюрмі в приміщенні гестапо, де її немилосердно катували. Щодня побратими з ОУН приносили на Короленка, 33 їжу і якісь речі. 21 лютого 1942 р. охоронці відмовилися приймати посилку для Олени Теліги. Так стало зрозумілим, що її розстріляли і похоронили у Бабиному Яру, куди, зазвичай, гестапівці відвозили замордованих українців.

Продовжити читання “В пам’ять Олени Теліги.”