Про піратів, які опанували технології, що підкорили світ

Тарас Головко

Тарас ГОЛОВКО

Цей захоплюючий документальний трилер під назвою «Як музика стала вільною. Цифрова революція та перемога піратства» написав випускник Чиказького університету та Школи журналістики Колумбійського університету Стівен Вітт. Книгу в українській редакції позаминулого року випустило у світ столичне видавництво «Наш формат» (український переклад Юрія Семенова).

Фактично це розслідування або, висловлюючись на професійному сленгу англомовних репортерів, «investigation report», належало молодому американському журналісту, публікації якого регулярно почали з’являтися на шпальтах престижного у США щотижневика New Yorker. Стівен Вітт просто шокував своїми одкровеннями американського читача про масштаби музичного піратства, що розцвіло по всій країні, банкрутство цілої рекордінгової індустрії, колізії довкола розкриття слідчими підпільних файлообмінних мереж на території США, Канади, Великобританії і низки інших європейських країн. Продовжити читання “Про піратів, які опанували технології, що підкорили світ”

Одкровення оракула з Кремнієвої долини

Тарас Головко

Тарас ГОЛОВКО

Серед багатьох існуючих у США різнопрофільних видавництв є одне, яке привертає до себе постійну увагу. Йдеться про своєрідний концерн під назвою «O’Reilly Media», засноване ірландцем Тімом О’Райлі.

Понад сорок років тому він організував видавництво, що спеціалізується на випуску технічної літератури, пов’язаної здебільшого з інформаційними технологіями. Нині це підприємство вважається в Америці досить успішним на ринку поліграфічних послуг. Великий внесок в успішну бізнес-діяльність зробив не лише власник «O’Reilly Media», а й чотири сотні висококваліфікованих працівників, зайнятих у філіях компанії в різних містах країни. Фірмовим стилем видавництва «O’Reilly Media» стало оригінальне зовнішнє оформлення кожного з трьохсот видань, на палітурках яких вміщено особливе кольорове кодування та характерне відтворення фрагментів дереворізів із зображень тварин і птахів. Продовжити читання “Одкровення оракула з Кремнієвої долини”

Зриваючи покрови з олжи

Тарас Головко

Тарас ГОЛОВКО

Нинішні реалії виглядають так, що Росія, як державне утворення, як потенційна загроза на європейському континенті, як сусідня недружелюбна країна, що анексувала півострів Крим і частково контролює територію Донбасу через місцевих донецьких і луганських сепаратистів, на жаль, і далі продовжуватиме дестабілізувати ситуацію в Україні.

Частина української спільноти ще й досі вважає, що вся вина за розв’язання так званої гібридної війни проти України лежить лише на нинішньому правителі РФ Володимирі Путіну і його найближчому оточенні. Хоча, за великим рахунком, винен увесь російський народ, який у більшості своїй підтримує нинішню агресивну зовнішню політику Кремля, і досі знаходиться в полоні хибних ідеалів, нав’язаних ще за часів Сталіна, так і не переосмислив своє недалеке історичне минуле, позначене масовими репресіями і багатомільйонними жертвами, а головне, не усвідомив себе частиною європейської цивілізації. Продовжити читання “Зриваючи покрови з олжи”

Матриця, що дала тріщину

Тарас Головко

Тарас Головко

Правда про трагікомічну історію Росії та антихристиянство її церковників

 

Все частіше світ здригається від агресії, жорстокості, неправедних діянь країни, яка по-злодійськи вдирається на чужі території, привласнюючи їх, з ненависті й люті вбиває тисячі людей, зневажає міжнародне право. Звідки ця параноя? Що стоїть за нехристиянським поводженням?

Наукове бачення виникнення і зародження державного утворення, територія якого почала формуватися в середні віки, запропонував у книзі «Антихрист. Справжня історія Орди-Росії» знаний в Україні письменник, науковець і дипломат Василь Базів. Дослідження побачило світ нинішнього року в харківському видавництві «Фоліо». У цій розвідці автор, на підставі документів і свідчень очевидців, викриває російську офіційну історіографію, підвалини якої закладені імперськими істориками Миколою Карамзіним, Сергієм Соловйовим, Василем Татищевим, Михайлом Погодіним, Василем Ключевським. Продовжити читання “Матриця, що дала тріщину”

Чим заворожує Голда Меїр?

Тарас Головко

Тарас Головко

Розповідь про людину, яка в жорстких умовах
обирала шлях до миру через війну

Гості Києва, іноземні туристи, приїжджаючи до столиці України, одразу звертають увагу на старовинні будівлі з оригінальною архітектурою, вік яких починається з позаминулого століття. Одна з таких височіє на вулиці Басейній, навпроти Бессарабського ринку. Будинок цікавий ще й тим, що має меморіальну дошку з портретом прем’єр-міністра Ізраїлю Голди Меїр, яка народилась у Києві в 1898 році.

Ця непересічна історична особа була широко відома в світі за життя, інтерес до неї не вщухає й понині. Чимало пам’ятних місць, пов’язаних з її іменем, свято шануються на Заході. Все нові й нові публікації з’являються в періодиці. В ефір виходять документальні телевізійні передачі, тиражуються книги різних авторів. Біографічним дослідженням американської письменниці, доктора історичних наук Елінор Баркетт

зацікавилося харківське видавництво «Віват». Її книга «Голда», випущена у Нью-Йорку,

розкриває причини популярності цієї жінки, знайомить читача з маловідомими фактами її життя, наголошує на ролі особи в історії. До створення україномовного видання в серії «Біографії та мемуари»,

крім редакторів «Вівату», долучились перекладач Руслана Сторожук, екс-народний депутат Борислав Береза із вступною статею, а також художник-оформлювач Віктор Засипкін, який запропонував дизайн обкладинки книги. Продовжити читання “Чим заворожує Голда Меїр?”

Постмодерніст, який шукав правди у Бога

Тарас Головко

Тарас Головко

Про роман «Небесна гармонія» ‑ один
з найколоритніших європейських романів
за останні п’ятдесят років

З багатьох концепцій, що переконливо розкривають зміст постмодернізму як феномену культури одна належить видатному італійському письменнику, публіцисту і літературному критику Умберто Еко. В його розумінні постмодернізм як явище в культурі другої половини ХХ століття і початку ХХІ століття чимось нагадує механізм зміни однієї культурної епохи іншою. Водночас західний інтелектуал вважав, що таке перетворення потребує ґрунтовного переосмислення, в якому необхідно уникати спрощених підходів у розв’язанні цього доволі складного завдання.

Як вважають маститі західні літературні критики, сказане повною мірою ототожнюється з творчістю талановитого угорського літератора, провідного постмодерніста сучасності Петера Естерхазі. Продовжити читання “Постмодерніст, який шукав правди у Бога”

Василь Базів: «Письменник – то, перш за все, мислитель, а мислитель – це мисливець за смислами»

Тарас Головко

З неопублікованого
Інтерв’ю вів Тарас ГОЛОВКО

Одразу три книги відомого журналіста, дипломата, науковця Василя Базіва нинішнього року висунуто на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка – роман «Хрест» за напрямом «Література», а також науково-публіцистичні видання «Кінець світу. До…» та «Кінець світу. Після…» за напрямом «Публіцистика і журналістика» (публікація готувалася до друку 2013 року – Т.Г.).

Роман «Хрест» Василя Базіва ‑ перший прозовий твір, написаний ним під враженням давно минулих подій у його рідному селі на Прикарпатті. Надзвичайно гострий і захоплюючий сюжет роману постійно тримає читача у напрузі, перед яким розкривається історія нерівної боротьби між звичайною людиною і тоталітарним радянським режимом.

Продовжити читання “Василь Базів: «Письменник – то, перш за все, мислитель, а мислитель – це мисливець за смислами»”

Світло і пристрасть, що проникають крізь віки

Тарас Головко

Тарас Головко

Сторінками біографічного дослідження про
людину-оркестр з інопланетним розумом

 

Не часто буває так, щоб біографічна розвідка змушувала двох гігантів Голлівудської кіноіндустрії – Парамаунт Пікчерс і Юніверсал Пікчерс, ‑ вести війну між собою за отримання права на адаптацію її у повноцінний художній фільм. Саме це трапилося з твором Волтера Айзексона, присвяченого найяскравішому представникові італійського Відродження, художнику, архітектору, науковцю, винахіднику, анатомісту й інженеру Леонарду да Вінчі.

Ім’я колишнього головного редактора журналу Time Волтера Айзексона високо цінується в сучасному американському істеблішменті. Відомий у США журналіст, письменник та біограф упродовж останнього десятиліття Продовжити читання “Світло і пристрасть, що проникають крізь віки”

У тіні китайського економічного дива, або Що приховано за фасадом супердержави

Тарас Головко

Тарас ГОЛОВКО

Ще задовго до того, як коронавірус розповсюдився по всьому світу, набравши за досить короткий час ознак пандемії, сьогодні майже зі стовідсотковою впевненістю можна стверджувати: саме Китай, рано чи пізно, мав стати тією країною, в якій народилося це глобальне лихо.

Уникаючи зайвої упередженості, спробуємо розібратися у тому, чи можна очікувати від Піднебесної ще інших катаклізмів, що дуже легко можуть створити колосальні проблеми, як зараз вже бачимо, на всіх континентах земної кулі. А допоможе нам у цьому британський радіокореспондент і журналіст Роб Гіффорд,

котрого на Заході небезпідставно вважають дуже авторитетним синологом. Адже з 1999 по 2005 рік він був кореспондентом Національного громадського радіо в Пекіні, а до того вивчав східні мови в Даремському і Гарвардському університетах. Нині він є редактором впливового британського щотижневика The Economist. Продовжити читання “У тіні китайського економічного дива, або Що приховано за фасадом супердержави”

Зазираючи в день прийдешній

Тарас Головко

Тарас Головко

Які блага і загрози несе в собі Четверта промислова революція? ‑ питання далеко не риторичне для населення планети, на яке чекають серйозні потрясіння і нелегкі випробування.

Людство за свою історію пережило три промислових революції – індустріальну, технологічну і цифрову. Якщо перша тривала від 1760 до 1840 року, друга – з кінця ХІХ до початку ХХ століття, то витоки третьої позначені 1960-ми, коли було винайдено комп’ютер, а згодом й Інтернет. Четверта ж розпочала свою ходу на межі двох століть у результаті динамічного розвитку цифрових технологій та їхнього широкого застосування на практиці, зокрема, у машинобудуванні, біології, медицині, космічній галузі, кібернетиці, сільському господарстві. Продовжити читання “Зазираючи в день прийдешній”