ПРАВДА ПРО УКРАЇНСЬКИЙ КИЇВ: ІСТОРІЯ РОЗСТРІЛЯНИХ У БАБИНОМУ ЯРУ ЧЛЕНІВ ОУН.

Богдан Червак, голова ОУН 

У світі існує чимало місць, які увічнюють пам’ять про тих, хто став жертвою загарбницьких планів нацистської Німеччини у роки Другої світової війни.

Тут упродовж 1942-1943 років німецькi окупанти закатували, за деякими підрахунками, понад сто тисяч людей різних національностей, зокрема українців, євреїв, ромів, росіян тощо.
Рiк у рік до Бабиного Яру приходять люди, щоб віддати шану полеглим, а головне — зберегти у суспільній свідомості пам’ять про трагічні дні страшної війни. На перший погляд, Бабин Яр мав би стати місцем спокою та скорботи. Адже усіх, хто знає про жахливу трагедію Бабиного Яру, об’єднує біль за невинно убієнними. Однак уже тривалий час Бабин Яр, а точніше трагічні події, пов’язані з масовими захороненнями в урочищі, збурюють громадську думку, є предметом політичних, а подекуди міжнаціональних та міжрелігійних суперечок. Так, більше чверть століття в незалежній Україні відбувається гост­ра дискусія з приводу інтерпретації подій, які відбулися в урочищі Бабин Яр у 1941–1942 роках, в тому числі щодо вшанування жертв нацистського терору. Фактично, існують два непримиренні погляди на трагедію Бабиного Яру.

Продовжити читання “ПРАВДА ПРО УКРАЇНСЬКИЙ КИЇВ: ІСТОРІЯ РОЗСТРІЛЯНИХ У БАБИНОМУ ЯРУ ЧЛЕНІВ ОУН.”

Пам’ять про Бабин Яр.

Володимир В’ятрович. З книги «Нотатки з кухні «переписування історії» – Київ, 2021.

Знищення совєтською владою центральної частини Києва після відступу стало приводом для нацистів для реалізації тут плану з “остаточного вирішення єврейського питання” – у вибухах звинуватили євреїв і їх масові розстріли представили як покарання. Але важливіше, що знищення Хрещатика створило жахливу атмосферу паралізуючого страху у місті, яка зробила можливим злочин нацистів. Лише протягом двох днів 29 та 30 вересня вбито більше як 33 тисячі євреїв Києва. Саме ці два жахливих дні перетворили словосполучення Бабин Яр, до того відомий лише киянам топонім на околиці міста, в символ одного з найстрашніших злочинів в історії людства – Голокосту. Але історія Бабиного Яру не обмежується цими днями, протягом наступних двох років нацистською окупації він став місцем вбивств та захоронень усіх, кому не було місця в створюваному Третьому Рейху. Тут вбивали військовополонених та душевнохворих. Знищували за національною ознакою ромів.

В землі Бабиного Яру поховані і ті хто відважувався із зброєю в руках протистояти нацистам – радянські підпільники та українські націоналісти. Серед понад шести сотень членів ОУН – Олена Теліга, геніальна українська поетеса та учасниця українського визвольного руху.

Продовжити читання “Пам’ять про Бабин Яр.”

Михайло Сидоржевський: «У літературі –  засилля халтури, попси, маргіналізація українського контенту»

Розмовляв Олег Баган

Минуло майже 5 років, як Національну спілку письменників України очолив Михайло Сидоржевський  –  поет, есеїст, видавець, публіцист, громадський діяч, член Проводу ОУН, головний редактор «Української літературної газети» (заснована 2009 р.). Автор поетичної збірки «Навпіл між обома світами» (2004), книг публіцистики «Здвиг» (2005), «Туга за свободою» (2007), «Пам’ять нашого роду” (2013), «Час фарисеїв і героїв» (2015) та ін. Лавреат премії Союзу журналістів СРСР за цикл статей «Заложники Чорнобиля» (1990), літературної премії ім. М.Гоголя. Був редактором часописів «Книжковий огляд», «Нація і держава», «Літературна Україна». Ми розмовляємо з паном Михайлом про сучасну українську літературу, її піднесення і зиґзаґи, про місце публіцистичного слова  в новітню добу тотального фарисейства, про парадокси модерних трансформацій національної культури і виклики перед нею.

– Отже, пане Михайле, як би Ви підбили підсумки своєї першої «п’ятирічки». Що вдалося і що не вдалося?

– На це запитання, мабуть, варто відповідати залежно від «точки відліку». Якщо говорити в межах наявної «системи координат», то, звісно, зроблено багато. Найголовніше – Спілку вдалося зберегти від руйнації, від розколів, від маргіналізації. Продовжити читання “Михайло Сидоржевський: «У літературі –  засилля халтури, попси, маргіналізація українського контенту»”

Василь Базів: «Письменник – то, перш за все, мислитель, а мислитель – це мисливець за смислами»

Тарас Головко

З неопублікованого
Інтерв’ю вів Тарас ГОЛОВКО

Одразу три книги відомого журналіста, дипломата, науковця Василя Базіва нинішнього року висунуто на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка – роман «Хрест» за напрямом «Література», а також науково-публіцистичні видання «Кінець світу. До…» та «Кінець світу. Після…» за напрямом «Публіцистика і журналістика» (публікація готувалася до друку 2013 року – Т.Г.).

Роман «Хрест» Василя Базіва ‑ перший прозовий твір, написаний ним під враженням давно минулих подій у його рідному селі на Прикарпатті. Надзвичайно гострий і захоплюючий сюжет роману постійно тримає читача у напрузі, перед яким розкривається історія нерівної боротьби між звичайною людиною і тоталітарним радянським режимом.

Продовжити читання “Василь Базів: «Письменник – то, перш за все, мислитель, а мислитель – це мисливець за смислами»”

Сержант Олександр Щур: «Я – військовий. І маю виконувати наказ по захисту Батьківщини»

Оксана Радушинська

Оксана Радушинська

Ми навчалися в одній школі, в одному класі. Часом сиділи за однією партою. Він списував у мене уроки й інколи допомагав носити додому важкий портфель. А через два десятки років по завершенню школи я, журналістка, маю нагоду розповісти про нього не як про однокласника, а як про гідного захисника України. І превалюють у цьому матеріалі не ідеалістичні дитячо-шкільні спогади, а чіткі роздуми про армію, про життя, про війну, про гідність.

Сержант Олександр Щур – військовослужбовець однієї з військових частин Старокостянтинівського гарнізону на Хмельниччині. Продовжити читання “Сержант Олександр Щур: «Я – військовий. І маю виконувати наказ по захисту Батьківщини»”

Оксана Забужко про Шевченківську премію, Україну і президента Порошенка (відео)

У ексклюзивному інтерв’ю DW Оксана Забужко розповіла про шлях українців в Європу, свою війну з Росією та “гламурний авторитаризм” Юлії Тимошенко. А також, чому їй не соромно приймати з рук Петра Порошенка Шевченківську премію 2019 року, що її нещодавно удостоїлася письменниця.
 

Боротьба за Незалежність триває: Борис Гуменюк на радіо “Отчизна” (відео)

На Радіо Отчизна авторська програма «#Арт_Отчизна із Сергій Пантюк».Гість програми – Борис Гуменюк – поет, прозаїк, художник, громадський діяч, учасник російсько-української війни.Боротьба за Незалежність триває – частина нашої країни окупована ворогом. Як усе починалося? Чому саме мистці – письменники, художники, актори – серед перших виходили на барикади? І чому вони не пожинають з того політичних дивідендів? Як творчість впливає на суспільство і чи впливає взагалі? Чи цікава українська література за кордоном?Про це й багато іншого говоримо із нашим гостем – автором перших в новітній літературі книжок, написаних в окопах – «Вірші з війни» та «Блокпост».

Опубліковано Радіо Отчизна Четвер, 23 серпня 2018 р.

 

Богдан Червак: Крим зможемо повернути лише тоді, коли розвалиться Російська імперія (відео)

Деокупація Донбасу можлива лише тоді, коли українські війська зайдуть у Луганськ та Донецьк. Усі інші стратегії – лише намагання обдурити Росію та самих себе.

Таку думку в ефірі інформаційного проекту «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK висловив лідер ОУН Богдан Червак. 

Продовжити читання “Богдан Червак: Крим зможемо повернути лише тоді, коли розвалиться Російська імперія (відео)”