Олена Теліга: Як гестапо вирішило долю поетки?

Текст: Ярина Скуратівська,  Наукова консультація: Володимир Тиліщак, УІНП, Ілюстрації: Катерина Березовець, Укрінформ. (із сайту Укрінформ)

Її останні дні оповиті загадками й міфами. Діячка ОУН, феміністка та поетка Олена Теліга залишилася в окупованому Києві – не зрадивши ні своїй ідеї, ні собі.

Холодна осінь 1941-го і ще холодніша зима 1942 року стали для Олени Теліги останніми. У листі з Києва, який став передостаннім в її збереженому архіві, писала: «…Ми йшли вчора ввечері коло засніженого університету, самі білі і замерзли так, що устами не можна було поворухнути, з холодного приміщення Спілки до холодного дому… Але за цим снігом і вітрами відчувається вже яскраве сонце і зелена весна». Весни Теліга так і не побачила.

Продовжити читання “Олена Теліга: Як гестапо вирішило долю поетки?”

ЗВЕРНЕННЯ.

Начальнику Житомирської

обласної військової адміністрації

БУНЕЧКУ ВІТАЛІЮ ІВАНОВИЧУ

Шановний пане Віталію!

Як вам відомо, в Україні існує традиція називати свої військові з’єднанням та частини на честь видатних українських воєначальників минулих часів.

І тому серед чинних військових з’єднань ЗСУ є 53-тя окрема механізована бригада імені князя Володимира Мономаха, 24 окрема механізована бригада імені короля Данила, 92-га окрема штурмова бригада імені кошового отамана Івана Сірка, 54-та окрема механізована бригада імені гетьмана Івана Мазепи, 26-та артилерійська бригада імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича, 110-та окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка, та інші. Тим самим сучасна незалежна Україна не тільки вшановує пам’ять видатних українських воєначальників, але й відновлює свій історичний зв’язок з попередніми українськими державними утвореннями які були створені українською нацією впродовж віків.

Вважаємо доречним, щоб Житомирська ОВА звернувся до Міністерства Оборони України з обґрунтованим поданням (пропозицією) та рекомендацією ініціювати присвоєння 95-тій окремій десантно-штурмова Поліській бригаді ЗСУ, яка дислокується в Житомирі імені видатного діяча українського національно-визвольно руху XX століття підполковника Армії УНР Сціборського Миколи Орестовича (28 березня 1898 р. Житомир — 30 серпня 1941р. Житомир). Витяг біографії підполковника М.Сціборського з української наукової енциклопедії буде зазначена в додатку до даного звернення.

Продовжити читання “ЗВЕРНЕННЯ.”

НА ІІ ВЕЛИКОМУ ЗБОРІ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ (1939 РІК).

Ярослав Оршан (справжнє ім’я Орест Чемеринський, стаття написана у 1939 році)

Залита сонячним світлом саля. Очі кожного, хто до неї входить, приковує на довгі хвилини великий барвний портрет Вождя Євгена Коновальця серед зелені і квітів. Великий золотий націоналістичний тризуб на блакитному полі горить у сонячних проміннях. На салі зібрані вже всі учасники пленуму ІІ. ВЗУН, що за кілька хвилин розпочнеться. Тут члени Проводу Українських Націоналістів — відомі обличчя старих революціонерів, випробуваних у боях військовиків, ідеологів Руху; тут представники Земель, що наспіли сюди через ворожі кордони й за кілька днів будуть уже назад у краях в підпіллі ОУН; тут представники різних закордонних теренів, що деякі з них прибули аж з поза океанів. Люди з сивим волоссям і молодечим блиском очей — і молоді обличчя з понад вік суворим виразом.

Продовжити читання “НА ІІ ВЕЛИКОМУ ЗБОРІ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ (1939 РІК).”

Віталій Харчук – бути воїном – жити вічно.

Олександр Вакуленко, фото автора.

В Києві на фасаді будинку, у якому проживав молодший сержант полку ,,Азов’’, захисник Маріуполя Віталій Харчук ,,Хірург’’ встановлено меморіальну дошку на його честь.

Продовжити читання “Віталій Харчук – бути воїном – жити вічно.”

Микола ПЛАВ’ЮК: «Ми здатні перебороти тимчасові труднощі».

Микола Симчич

Телефонний дзвінок від Ольги Кобець став для мене великою несподіванкою, адже не бачились і не спілкувались понад 25 років, тобто з часу, як мені довелось виїхати з Києва, де я працював кореспондентом часопису ОУН «Українське слово». Не буду уточнювати з яких причин, бо їх, як розуміє читач абревіатуру ОУН, чимало, головна з яких – стан здоров’я. Отже, Ольга Кобець, керівниця Всеукраїнської жіночої організації ім. Олени Теліги, запропонувала мені написати статтю про Голову Проводу ОУН і організації ОУН, останнього Президента УНР в екзилі Миколу Плав’юка. Аналогічна пропозиція була і від теперішнього Голови Проводу ОУН, Голови ОУН Богдана Червака.

Продовжити читання “Микола ПЛАВ’ЮК: «Ми здатні перебороти тимчасові труднощі».”

Фестиваль ,,Осінь весільна’’ у Музеї просто неба.

Олександр Вакуленко, фото автора.

У осінній, сонячний день, коли вже зібрано цьогорічний урожай, українцям випала нагода поринути у мистецьке дійство – фестиваль ,,Осінь весільна’’ у Музеї просто неба. Цей святковий захід у Національному музеї народної архітектури та побуту України є одним із найрідніших та найулюбленіших. Адже на ньому  неначе переносишся у минулі часи, коли наші далекі пращури напрочуд яскраво та колоритно одружувалися. Й ці архаїчні весільні обряди передаються із покоління до покоління і оживають на фестивалі.

Продовжити читання “Фестиваль ,,Осінь весільна’’ у Музеї просто неба.”

Відверто проросійські дії Навроцького не є випадковістю.

Мирослав Чех, Ярослав Курський (із сайту Zbruc)

Не варто ображатися на слова президента Володимира Зеленського. Польща не готова до війни. А Кароль Навроцький зневірює і хоче позбутися тих, від кого ми могли б вчитися.

В суботу, 20 вересня, у Варшаві в автобусі бомж побив Зенобію Жачек. Пані Зенобія насмілилася зробити йому зауваження, бо той лаявся і чіплявся до старшої пасажирки – українки, яка розмовляла українською. Бомж ревів своєю рідною мовою, що «тут є Польща», що Волинь, що бандерівці та що вона має «випердолитися» з Польщі. Пані Зенобія – за те, що встряла «не у свою справу» – дістала удар головою. З носа пішла кров. Співпасажири оглухли й заклякли: носи – в телефонах, очі – за вікно.

Продовжити читання “Відверто проросійські дії Навроцького не є випадковістю.”

Визначено претендентів на призові місця літературного конкурсу імені Олени Теліги та Олега Ольжича.

Відбулось засідання київської частини журі щорічного Всеукраїнського літературного конкурсу імені Олени Теліги та Олега Ольжича «Тільки тим дана перемога, хто у болі сміятись зміг! (Олена Теліга)», започаткований Всеукраїнським жіночим товариством ім. О. Басараб та О. Теліги і Організацією Українських Націоналістів. Цьогоріч конкурс проводиться в номінації «Художні твори».

Продовжити читання “Визначено претендентів на призові місця літературного конкурсу імені Олени Теліги та Олега Ольжича.”

,,Свою Україну любіть’’.

Олександр Вакуленко, фото автора.

В Києві у Національному музеї літератури України відбувся урочистий захід ,,Свою Україну любіть’’, з нагоди нагородження лауреатів та учасників 6-го Міжнародного конкурсу Шевченківських читань “Свобода”, за участі шевченколюбів із Київської, Харківської, Донецької, Рівненської, Кіровоградської та Херсонської областей.

Продовжити читання “,,Свою Україну любіть’’.”

Заява представників історичної спільноти України щодо намірів Польщі на законодавчому рівні засудити діяльність УПА та ОУН(б).

(Із сайту “Історична правда“)

Заява відкрита для підписання усіма представниками історичної науки, які поділяють зазначені думки та виступають за збереження максимально близьких, дружніх і конструктивних відносин з Польщею як стратегічним партнером України.

В Україні із занепокоєнням сприйняли ініціативу певних політичних сил щодо внесення змін до чинних законодавчих актів Польщі, з метою запровадження на законодавчому рівні засудження УПА та ОУН(б). При цьому, ініціатори цих нововведень в односторонньому порядку визначають українців винними за усі події, пов’язані з Волинською трагедією.

Продовжити читання “Заява представників історичної спільноти України щодо намірів Польщі на законодавчому рівні засудити діяльність УПА та ОУН(б).”