Культурна Референтура ОУН

У місті Яворів (Львівська область) міська рада перейменувала вулицю 9 травня на вулицю Омеляна Сеника.

Омелян Сеник народився саме в Яворові. Згодом сотник Української Галицької Армії, діяч УВО, в т.ч. обіймав посаду крайового команданта. Активний учасник “Летючої бригади” УВО, яка здійснила ряд резонансних експропріаційних актів проти польських державних установ. Співзасновник ОУН та один із найближчих співробітників Голів організації Євгена Коновальця та Андрія Мельник.

Достойне вшанування його пам’яті від свідомих земляків.

Ольга Веремійчик.

«Не того мені жаль, що я зазнала мало щастя, а того, що не змогла зробити своїй батьківщині нічого, що змарнувала сили тільки на одне: витримати».

З листа до П. Г. Тичини. 20 червня 1956 року.

Нещодавно мені потелефонували і сказали, що хочуть перевидати книгу «Надія Суровцова. Спогади». У  нашому Видавництві імені  Олени Теліги книга «Надія Суровцова. Спогади» вийшла у 1996 році. А пізніше, у 2001 році, у Видавництві імені Олени Теліги вийшла книга «Надія Суровцова. Листи». Ініціаторкою і упорядницею видання цих книг була Леся Падун-Лук`янова (1924 – 2002). Пані Леся була інженером, а коли вийшла на пенсію, зайнялася архівними дослідженнями, друкувала свої дописи у часописі всеукраїнського товариства репресованих «Зона». Але головною її працею було упорядкування «Спогадів» і «Листів» Надії Суровцової. На жаль, Леся Падун-Лук`янова померла у 2002 році, і не була видана 2-га книга «Листів» Надії Суровцової.

За книгу «Надія Суровцова. Листи» на Форумі видавців у Львові свого часу Видавництво отримало грамоту у номінації «Елітарна книга».

Продовжити читання “Надія Суровцова.”

Богдан Червак, Голова ОУН.

23 травня відзначають День героїв, що приурочений пам’яті Голови ОУН полковника Євгена Коновальця, який у 1938 році загинув у Роттердамі внаслідок терористичного акту, здійсненого московським агентом Судоплатовим. Особливо важко загибель Вождя переживав його наступник – полковник Андрій Мельник. Щороку, 23 травня він приїжджав у Роттердам, щоб покласти квіти на могилу засновника ОУН, якого вважав найвизначнішим діячем українського національно-визвольного руху ХХ сторіччя.

Продовжити читання “23 травня – День Героїв.”

18 травня 2023 року Київрада перейменувала вулицю академіка Бутлерова в Дніпровському районі на честь Роберта Лісовського, видатного художника, громадського діяча, активного члена українського “Пласту”.

Саме Роберт Лісовський створив герб ОУН – тризуб із мечем.

Дуже добре, що його ім’я тепер буде завжди присутнім у столиці України.

Ольга Веремійчик

Микола Григорович Плахотнюк (8.05.1936–5.02.2015) – учасник українського культурно-національного руху Опору, шістдесятник, один із діяльних учасників Клубу творчої молоді “Сучасник”, захисник заарештованих комуністичним режимом.

Продовжити читання “Микола Григорович Плахотнюк—засновник Музею шістдесятництва.”

Богдан Червак, Голова ОУН

Олег Медуниця, Голова ОУН (б)

Московсько-українська війна, численні приклади жертовного героїзму українців, які віддали своє життя за незалежність і соборність України у ХХ і ХХІ сторіччі, спонукали до ухвалення рішення про створення Національного пантеону героїв. На часі також визнання на офіційному рівні Дня Героїв, – що нагадує про історичну тяглість нашої екзистенційної боротьби з одвічним ворогом і найвищу жертву, жертву Крові героїв. День, який вже понад 72 роки відзначається в українському світі в день героїчної смерті Євгена Коновальця. Полковник і перший голова ОУН Євген Коновалець загинув 23 травня 1938 року в Роттердамі внаслідок терористичного акту, здійсненого співробітником НКВД Судоплатовим. Наказ ліквідувати Коновальця віддав особисто Сталін.

Могила Провідника ОУН лишається не лише місцем поховання видатного українця, а й місцем, що символізує цілий етап боротьби українського народу за свою незалежність. Могила Євгена Коновальця у Роттердамі завжди вважалася тимчасовою, оскільки присутні на похоронах присягалися, що як тільки буде відновлена державна незалежність України, його прах перепоховають на рідній землі.Євген Коновалець завжди сприймався як загальнонаціональний лідер. Він був відомим не тільки політичним, а передусім державним діячем. Коновалець був одним з тих, з ким символізувалася Українська держава. Він належав до її керівництва, зокрема військової еліти, яка, на відміну від соціал-демократичного крила, закликала і була готова до військового спротиву московським окупантам. Відтак, звертаємося до Президента України ініціювати заходи із перепоховання Євгена Коновальця.

Євген Коновалець не належить якійсь партії, групі чи організації. Він належить українському народу, який неодмінно подбає про його належне і гідне вшанування.

Олександр Вакуленко. Фото автора.

18 квітня 2023 року в Києві у Національній бібліотеці імені Ярослава Мудрого відбулася презентація книги плану перемог і миру Павла Жебрівського ,,Маніфест Українців’’.

Відкрив захід магістр філософії, головний редактор журналу ,,Гетьман’’ Ігор Кравчук, який представив українського політика, народного депутата України 4–6 скликань, учасника російсько-української війни, президента військово-цивільної спілки ,,Бойове Братерство України’’ Павла Жебрівського.

Продовжити читання “Презентація книги Павла Жебрівського “Маніфест українців”.”

До Київського міського голови, Голови Київської МДА КЛИЧКА В. В.

Шановний Віталію Володимировичу!

2 березня 2023 року Київська міська рада прийняла рішення про перейменування вулиці генерала Тупікова на вулицю імені Андрія Мельника. Київська міська організація ОУН дякує Вам і депутатам Київради за підтримку нашої пропозиції щодо вшанування пам’яті полковника Армії УНР, Голови Організації Українських Націоналістів Андрія Мельника.

Продовжити читання “Звернення Київської міської ОУН.”

Орест Питляр. (З КНИГИ “ЄВГЕН КОНОВАЛЕЦЬ І ЙОГО ДОБА”) Ч, 1.

З полковником Євгеном Коновальцем я зустрічався зчаста протягом чотирьох років — 1931-1935. Я був тоді молодим студентом женевського університету, членом ОУН, деякий час головою женевського відділу Організації. У 1934-1935 роках я виконував деяку роботу в канцелярії Полковника на імпровізованому становищі «Виконуючого обов’язки субреферента для справ Америки, Канади й Арґентіни» (АКАР). Цей довгенький титул придумав для мене сам Полковник у приступі доброго гумору. Моя робота полягала, здебільшого, в перечитуванні кореспонденції й українських газет із цих країн та проектуванні відповідей на листи.

Продовжити читання “ЄВГЕН КОНОВАЛЕЦЬ В ОЧАХ МОЛОДОГО СТУДЕНТА.”