Культурна Референтура ОУН

Олександр Скрипник (із сайту Служби зовнішньої розвідки України)

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука за рішенням тогочасного міністра освіти Дмитра Табачника виключили з обов’язкової шкільної програми, а у 2021 році за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам’ятні заходи на честь У. Самчука та низки інших українських діячів. Нині, у роковини від дня смерті цього одного з найвизначніших українських письменників XX століття (помер 9 липня 1987 року), є нагода на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дізнатися про те, що витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Продовжити читання “Заборонений Улас Самчук.”

Аскольд Лозинський

Ігор Калинець, видатний український поет, дисидент і політичний в’язень, член руху 60-х років, відомого як «Шістдесятники», помер у віці 86 років 28 червня 2025 року. Він провів шість років у політичних таборах за Радянського Союзу (серед них — відомий брутальний табір у Пермі), а також ще три роки на засланні — всього з 1972 по 1981 рік. Був похований поруч зі своєю дружиною Іриною на Личаківському цвинтарі у Львові.

Продовжити читання “У пам’ять про Ігоря Калинця.”

Сайт “Докер-Паб”

В цей вечір для Вас читають і грають найкращі артисти:
– Лариса Трояновська – народна артистка України, актриса Театру на Подолі
– Михайло Жонін – артист театру, кіно і дубляжу
– Анна Заклецька – ведуча заходів, телевізійна та радіоведуча
– Павло Крахмальов – музикант, композитор, саундпродюсер, клавішні “Брати Гадюкіни”

Теліга належить до найвизначніших українських поетес, тих, які захищали нове обличчя української літератури, своєю творчістю формували нову людину – борця за незалежну Україну. В поезіях на публіцистичних творах письменниця проголошує героїзм як найвищу і найбільшу чесноту, що має бути головним орієнтиром і у житті, і у творчості!
У її ліриці завжди домінував оптимізм, світла віра у відродження державності України.
Слова Олени Теліги, які звучать так, ніби сьогодні написані: “Тепер, як ніколи, ми мусимо змагатися за спільноту в нації і за братерство в народі”.

Галина Терещук. (Із сайту “Радіо Свобода“, стаття була написана до 130-ї річниці від дня народження)

14 червня минає 134 роки від дня народження українського полковника Євгена Коновальця (14 червня 1891 – 23 травня 1938), який створив Організацію українських націоналістів (ОУН) і Українську військову організацію (УВО), якого називають людиною з державницьким мисленням.

«У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами історії» – ці слова полковник Євген Коновалець промовив на Конгресі українських націоналістів у Відні у 1929 року, коли було створено ОУН. Власне, він своє свідоме життя (а прожив майже 47 років) творив історію, яка комусь подобалась, а когось дратувала.

Продовжити читання “Євген Коновалець – творець ОУН. 134 роки від дня народження полковника.”

Олег Лащенко (із сайту “Локальна історія“).

У ніч на 10 червня 1944 року в нацистському концтаборі Заксенгаузен загинув діяч ОУН, поет і вчений Олег Кандиба-Ольжич. У травні 1944-го гестапо затримало його на конспіративній квартирі літератора Романа Маланчука у Львові. За спогадами соратників поета, він знав, що німці стежили за цим житлом. Після арешту гестапо доправило Ольжича в Берлін, а згодом — до Заксенгаузена, де у той час відбував ув’язнення Андрій Мельник із дружиною. Ольжич перебував в одиночній камері з твердими нарами, закутий ланцюгами до підлоги. Таборова поліція проводила безкінечні допити з тортурами. 

“Локальна історія” пропонує ознайомитися із доповіддю Олега Лащенка — заступника Ольжича в Культурній референтурі ОУН. Цей конспект про життя поета зачитали на конференції, присвяченій Ольжичу 1977 року. 

Оригінальну орфографію і правопис збережено. Публікацію розшукав Данило Кравець, старший науковий співробітник Львівської національної бібліотеки.

Продовжити читання ““Тільки єдиного Олега Ольжича замордували”.”

Богдан Червак, Голова ОУН. (із сайту “Історична правда“)

5 червня 1925 року, за іншими даними 1927 року, народився останній президент УНР на вигнанні, голова ОУН Микола Плав’юк. Якщо припустити, що вірна дата – 5 червня 1925, то в цьому році йому виповнюється 100 років!

Продовжити читання “5 червня народився останній президент УНР на вигнанні, голова ОУН Микола Плав’юк.”

Олександр Вакуленко, фото автора.

26 травня 2025 року в столичному Будинку кіно відбулося відкриття фотовиставки київської фотохудожниці і волонтерки Тетяни Бондаренко ,,Між тривогами і тишею…’’ Назва фотовиставки говорить сама за себе. Адже саме між тривогами і тишею триває  сучасне життя українців. Але мистецькі заходи в Україні відбуваються, демонструючи  незламність українців.

Куратор фотовиставки Валерій Лещинський, відкриваючи захід, нагадав висловлювання британського прем’єр-міністра Вінстона Черчілля, коли під час Другої світової війни, він зазначив: ,,Якщо ми економимо на культурі, то за що ми воюємо?’’ Ці знакові слова напевно відомі в кожному куточку світу.

Продовжити читання “Фотовиставка Тетяни Бондаренко ,,Між тривогами і тишею…’’”

Олександр Скрипник. (Із сайту “Історична правда“)

23 травня 1938 року співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент “Лебедь” опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс, як здійснювали їхню перевірку, про що провідник ОУН хотів найбільше почути від “утікачів” з радянської України, чому сталін наполягав на ліквідації Євгена Коновальця, а той не хотів, щоб сталіна вбили, та інші.

Продовжити читання “Операція “Ставка”. Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі.”

Богдан Червак, Голова ОУН (Із майбутньої книжки «Андрій Мельник»).

Вбивство Євгена Коновальця у Роттердамі 23 травня 1938 р. вважається трагедією. Але тоді, коли все сталося, цю смерть переживали як національну катастрофу.

Продовжити читання “Вбивство Євгена Коновальця.”

Зиновій Книш (Архівна стаття до 65-ліття з дня народження Полковника Андрія Мельника, Голови Проводу Українських Націоналістів)

Великі державні мужі й полководці не знають спокійної старости. Вступили вони на шлях, що на ньому спочинку нема ніколи. В першій світовій війні маршал Гінденбурґ, замість доживати спокійно віку на своїй земельній посілості, мусів станути на поклик своєї батьківщини, Німеччини, наперед, як начальний командир її збройних сил, опісля, як президент німецької республіки. На наших очах такі державні діячі, як президент Труман, колишній прем’єр Черчіл, генерал Мек Артур і Айзенговер, помимо поважного свого віку, стояли і ще далі стоять по самій середині круговороту світових подій і несуть на собі відповідальність за долю світу.

Продовжити читання “ЛИЦАР СВІТЛОЧИСТОЇ ІДЕЇ.”