Опубліковано

28 січня 1929 року розпочав роботу Перший Конгрес українських націоналістів.

Варто ще раз згадати поіменно усіх засновників ОУН, більшість з яких увіковічнені на знаменитому фото :

Сидять зліва направо 1 ряд: Юліан Вассиян, Дмитро Андрієвський, Микола Капустянський, Євген Коновалець, Микола Сціборський, Яків Моралевич, Володимир Мартинець, Микола Вікул.

Стоять зліва направо 2 ряд: Іван Малько, Осип Бойдуник, Максим Загривний, Євген Зиблікевич, Петро Кожевників, Дмитро Демчук, Леонід Костарів, Олесь Бабій, Ріко Ярий, Михайло Антоненко, Зенон Пеленський.

Стоять зліва направо 3 ряд: Юрій Руденко, Ярослав Барановський, Степан Охримович, Степан Ленкавський, Андрій Федина, Ярослав Герасимович, Теофіл Пасічник-Тарнавський, Олександр Згорлякевич.

(Відсутні на фотографії Василь Виноградник та Макар Кушнір)

Опубліковано

ЗИНОВІЙ КНИШ “СТАНОВЛЕННЯ ОУН”.

ЧАСТИНА 12. ЗАКЛЮЧНА. ОУН ЯК ФАКТ.

Постанова Першого Конгресу Українських Націоналістів про створення єдиної Організації Українських Націоналістів замість різних більших чи менших крайових та еміграційних націоналістичних угрупувань була актом далекосяжного історично-політичного значення. Ним почалася прискорена інтеграція розсіяних по всьому світі націоналістичних елементів довкола одного ідейного та організаційного центру. З’явилася нова організована сила, що мала відограти величезну ролю в найближчому півсторіччі української історії. І ця роля далека ще від тріумфального фіналу.

Продовжити читання “ЗИНОВІЙ КНИШ “СТАНОВЛЕННЯ ОУН”.”
Опубліковано

ЗИНОВІЙ КНИШ “СТАНОВЛЕННЯ ОУН”.

ЧАСТИНА 11. “НАРЕШТІ!”.

Нарешті настав довгожданий час, коли мав зійтися Конгрес. Були клопоти з вибором місця, щоб добре законспірувати його перед дипломатичними інтервенціями ворожих Україні окупантських держав. Ніхто, за винятком найвужчого числа організаторів, не знав дійсного місця проведення Конгресу. Учасники з’їжджалися до Праги в переконанні, що там і буде Конгрес. А з Праги перевезено їх до Відня, де найнято готель разом з нічліговими квартирами, рестораном, залями нарад для пленуму й комісій – щоб учасники нікуди не мусіли виходити, не звертали на себе уваги чужих розвідок і своїх таки земляків. Конгрес почався вранці 28 січня і скінчився 3 лютого 1929 року.

Продовжити читання “ЗИНОВІЙ КНИШ “СТАНОВЛЕННЯ ОУН”.”
Опубліковано

ЗИНОВІЙ КНИШ “СТАНОВЛЕННЯ ОУН”.

ЧАСТИНА 10. ВІД КОНФЕРЕНЦІЙ ДО КОНГРЕСУ.

Перша Конференція Українських Націоналістів. У історії українського націоналістичного руху прикметна вона тим, що ствердила однозгідність поглядів різних існуючих націоналістичних груп та організацій на основні підстави та мету націоналістичного руху і покликала до життя Провід Українських Націоналістів, що мав керувати дальшими працями ідеологічної та організаційної інтеграції націоналістичного руху.

Продовжити читання “ЗИНОВІЙ КНИШ “СТАНОВЛЕННЯ ОУН”.”
Опубліковано

ЗИНОВІЙ КНИШ “СТАНОВЛЕННЯ ОУН”.

ЧАСТИНА 9. КРОК НЕ ВДАВСЯ.

Виявилося, що заплянованого на весну 1928 року Конгресу Українських Націоналістів не встигли підготувати і провести в визначеному реченці не вдасться. Постанови Першої Конференції сприйняті були з ентузіязмом у русі українських націоналістів. Усі націоналістичні організації, а то й окремі незорганізовані націоналісти визнали авторитет Проводу Українських Націоналістів і підкорилися йому в праці до підготовки Конгресу, але тієї праці виявилося надто багато, щоб виконати її за кілька місяців.

Продовжити читання “ЗИНОВІЙ КНИШ “СТАНОВЛЕННЯ ОУН”.”
Опубліковано

ЗИНОВІЙ КНИШ “СТАНОВЛЕННЯ ОУН”.

ЧАСТИНА 8. ОБ’ЄДНАННЯ.

Усі ці більші чи менші організації, створені на засадах націоналістичного світогляду і причетні до розроблення його ідеології, розуміли, що далеко їм не зайти поодинці та в розпорошенні. Назрівала й зміцнювалася думка, що, коли хоче український націоналізм зіграти якусь ролю в суспільстві і коли має він виконати свою історичну місію, треба з’єднатися, злучити свої сили, зіллятися в одну суцільну, велику й могутню організацію.

Продовжити читання “ЗИНОВІЙ КНИШ “СТАНОВЛЕННЯ ОУН”.”
Опубліковано

ЗИНОВІЙ КНИШ “СТАНОВЛЕННЯ ОУН”.

ЧАСТИНА 7. МАЛІ Й РОЗДРІБНЕНІ.

У той час, мов гриби після дощу, почали множитися по містах і містечках, ба навіть по деяких селах, молодіжні гуртки, співзвучні до Групи Української Націоналістичної Молоді, що хоч і не мали регулярного організаційного зв’язку з львівською Групою, все ж уважали її не тільки духовим лідером, але й організаційним центром. Засновниками тих “груп”, “секцій” і “звен”- вони на місцях приймали різні назви – були студенти, що на літні вакації або на Різдво чи Великдень приїздили зі Львова додому і заносили ідеї Групи Української Націоналістичної Молоді між своїх товаришів і ровесників. Це тим легше було чинити, що там майже скрізь вже існували якісь зав’язки гуртового життя молоді.

Продовжити читання “ЗИНОВІЙ КНИШ “СТАНОВЛЕННЯ ОУН”.”
Опубліковано

ЗИНОВІЙ КНИШ “СТАНОВЛЕННЯ ОУН”.

ЧАСТИНА 6. ПАНОРАМА ПЕРЕДДЕННЯ.

Початки українського націоналістичного руху на Західніх Землях України після падіння Західньо-Української Народньої Республіки, якщо не рахувати Української Військової Організації, губляться в туманному мряковинні. Приголомшена упадком своєї державности, країна стояла віч-на-віч з польською окупацією. Для успіху в протистоянні необхідна була солідарна постава усього українського народу, тому на внутрішньополітичному фронті настало перемир’я, припинення суперництва в змаганні партій за впливи на суспільність. Опір загарбникам чинився двома шляхами: активні елементи суспільности – під прапором Української Військової Організації, а широкі народні маси – опозицією окупаційному режимові та польській державній діяльності на українській національній території на грунті традиційної історичної ненависті до Польщі, підсиленої пансько-шляхетською бундючністю представників влади з їх офіційним курсом на винародовлення українців.

Продовжити читання “ЗИНОВІЙ КНИШ “СТАНОВЛЕННЯ ОУН”.”
Опубліковано

ЗИНОВІЙ КНИШ “СТАНОВЛЕННЯ ОУН”.

ЧАСТИНА 5. МОЛОДЬ – ПОПЕРЕДУ.

Група Української Національної Молоді, хронологічно друга націоналістична організація, постала 1922 року серед українського вояцтва в Йозефові та Ліберці в Чехословаччині. Початково задумана вона була також як ідеологічна група для самооборони і боротьби з советофільством та зміновіхівщиною. Коли ліквідувалися табори полонених у Чехословаччині, багато членів Групи Української Національної Молоді роз’їхалися по різних університетських осередках завершувати свої студії. З собою понесли вони й організацію і скрізь довкола себе почали творити такі ж групи.

Продовжити читання “ЗИНОВІЙ КНИШ “СТАНОВЛЕННЯ ОУН”.”
Опубліковано

ЗИНОВІЙ КНИШ “СТАНОВЛЕННЯ ОУН”.

ЧАСТИНА 4. ЗОРЯ ДОНЦОВА.

Ще й раніше Начальна Команда УВО здавала собі справу, що потребуватиме вона ідеологічної підбудови для своєї чисто військової та технічно-революційної діяльности. Весь час обмірковувала вона способи доступу до широкої громадської опінії і підготовки її в дусі своєї незалежницької революційної політики. Цій справі служили не тільки власні пресові органи УВО, як спочатку «Наш Шлях», а пізніше «Сурма». Ще 1922 року, коли Коновалець перебував у Львові, стараннями Української Військової Організації відновлено видавання довоєнного “Літературно-Наукового Вістника”. Організація, м’яко кажучи, “порадила” Видавничій Спілці, що була власником журналу, воскресити цей популярний місячник і надала у її розпорядження потрібні фінансові засоби під умовою, що головним редактором “Вістника” стане д-р Дмитро Донцов.

Продовжити читання “ЗИНОВІЙ КНИШ “СТАНОВЛЕННЯ ОУН”.”