Культурна Референтура ОУН

Із сайту Служби Зовнішньої Розвідки України.

11 січня 1889 року народився український політичний та громадський діяч, науковець, професор, голова Української Національної Ради в Києві (1941р.) Микола Величківський. Саме головування в УНРаді стало приводом для заведення на нього органами нквс урср справи, здійснення оперативно-розшукових заходів та складання планів з компрометації. Про це йдеться в розсекречених документах з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України.

Продовжити читання “Микола Величківський. Між нквс і гестапо.”

Богдан Червак, Голова ОУН (із книги «Олена Теліга». – Харків.: Видавництво «Фоліо», 2024).

У біографії Олени Теліги детально розписано її останні дні в Києві, які призвели до арешту і загибелі, ймовірно 21 лютого 1942 року у Бабиному Яру.

Однак, пекельним для неї став січень 1942. Невтішні новини надходили лавиноподібною хвилею: арешти співробітників «Українського слова», розпуск УНРади, заборона «Літаврів», в’язниця гестапо забита українцями, евакуація або перехід у глибоке підпілля друзів, розстріли у Бабиному Яру.

Продовжити читання “Січень 1942-го в житті Олени Теліги.”

Владислав Петришин, студент 2-го курсу

1. Мета та основи вивчення специфіки державотворення в підпіллі.

1.1. Основні напрями дослідження боротьби націоналістичного руху 1920-1950 років

Правова оцінка боротьби українського націоналістичного руху та створених підпільних державних формацій передбачає низку етапів дослідження й аналізу. Передусім ми говоримо про систематизацію періодів революційно-підпільної боротьби, спростування міжнародно-правових міфів радянської пропаганди в нашому суспільстві та на міжнародній арені, юридичну класифікацію явища підпільно-державницьких формацій шляхом введення нової термінології, розгляд досягнень боротьби Української Повстанської Армії(далі-УПА) як предмет вивчення конституційного права України, тощо.

Продовжити читання “НАУКОВА РОБОТА на тему: «ПЕРСПЕКТИВИ ЮРИДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ОСОБЛИВОСТЕЙ БОРОТЬБИ ОУН, УПА ТА УГВР».”

Українці !

Різдво приходить в Україну крізь вогонь і смерть, що їх несе оскаженіла Москва. Але від цього свято народження сина Божого стає ще більш жаданим і очікуваним.

Українці сідають за святковий стіл, щоб відчути Бога, а значить відчути єдність Нації, яка з Богом на устах і зброю в руках б’ється із супостатом за власну гідність і свою державу.

Уклін нашим воїнам-захисникам, слава Силам оборони України!

Вічна пам’ять загиблим.

Боже, подбай про полонених, поранених і зниклих безвісти.

Нехай світло різдвяної зірки освітлює шлях України до перемоги і миру.

Христос народився!

Богдан Червак,

Голова ОУН

Богдан ЧЕРВАК, голова ОУН (стаття із сайту “Україна молода”)

У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). Одним із перших, хто його зустрів на волі, був митрополит Андрей Шептицький. Владика одразу ж запросив його до себе на Святоюрську гору як поважного гостя і запропонував роботу наглядача за лісовими угіддями Української греко-католицької церкви. Мудрий митрополит розумів, що Андрій передусім потребує фізичної і моральної реабілітації. Чотири важкі роки у тюрмі далися взнаки і негативно відбилися на його здоров’ї. Крім того, в такий спосіб він убезпечував Андрія Мельника від подальшого переслідування польською поліцією, яка шукала будь-яку нагоду знову запроторити його до в’язниці. Андрій Мельник не вагаючись погодився. Він потребував відносного спокою, лікування, а головне — часу на осмислення своєї подальшої участі в національно-визвольному русі, без якого його життя втрачало будь-який сенс. 

Продовжити читання “Зустріч у Татрах: до 134-ї річниці від дня народження провідника ОУН Андрія Мельника.”

Едуард Крилов.

Мені однаково, чи буду

Я жить в Украйні, чи ні,

Та не однаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденою, збудять…

Ох, не однаково мені.

Ці слова Тарас Григорович Шевченко опублікував у 1847 році. З тієї пори минуло більше ніж півтораста років, а слова нашого пророка залишаються актуальними й по сьогодні. Може лише хтось, не сповна розуму, не знає, що всякими способами московська імперія намагалася і намагається приспати український народ, щоб безперешкодно «залізо, хліб та вугіль красти». Це було і за царя Миколи і не припинялося також за влади червоних пройдисвітів. Це стосувалося й інших представників великої тюрми народів. Москва завжди була сама собою –  жорстока, загребуща, брехлива, заздрісна.

Продовжити читання “НЕ ХОЧЕМО МОСКОВЩИНИ.”

Тарас Головко.

Так буває, коли з перших сторінок книги переконуєшся: автор має рацію. Стверджуючи, що психічний стан літературних героїв такий же, як і в нинішніх українців, котрі вже майже три роки обпалені війною Росії в Україні перебувають у постійному стресі і в очікуванні загрози власному життю, він дуже близький до істини. Таке спостереження висловив Ростислав Семків на сторінках науково-популярної книги «Уроки короля жахів: Як писати горор?», випущеної київським видавництвом «Pabulum». Йдеться в ній про відомого в усьому світі американського письменника, якого ще називають «Королем жаху», Стівена Едвіна Кінга, який безперечно, є феноменальним прозаїком сучасності, оскільки йому вдалося підкорити захмарні вершини літературної творчості, внісши певне сум’яття у середовище інтелектуалів різного ґатунку.

Продовжити читання “Долаючи межу невідомого або Про прихований світ горору в інтерпретації Ростислава Семківа.”

Михайло БАЖАНСЬКИЙ

ПТАХ РІВНОГО ЛЬОТУ

(Спогад з Бригідок)

(Збережено оригінальний стиль автора).

Ім’я полковника Андрія Мельника було для нас, молодших членів Української Військової Організації, досить відоме. Ми знали його з оповідань колишніх вояків, як теж із сторінок визвольницьких анналів. Але в той час, коли я дозрівав, між нами колувала нелегальна книжка «Дурні діти» Крук-Мазепинця, що знову пригадала нам це ім’я, зарисоване в повній величі, тоді вже як політичного в’язня львівських тюрем. Мрією проходило, якби-то побачити цю легендарну постать на власні очі. Довго ждати не треба було. Одного дня 1928 року і для мене відкрилася брама Бригідок. Входячи до цієї тюрми, я зовсім забув за полк. Андрія Мельника. В той час забув я про багато більше справ. Єдине, що крутило мною, як у вирі, була тема оборони. Не зрадити друзів, не зрадити справи і боронити себе. Ненадійно ключник впровадив мене до келії полк. Андрія Мельника, а був він тоді на п’ятому році в’язниці, останній з процесу «басарабівців».

Продовжити читання “12 ГРУДНЯ 2024 РОКУ ВИПОВНЮЄТЬСЯ 134 РОКИ ВОЖДЮ – ПОЛКОВНИКУ АНДРІЮ МЕЛЬНИКУ.”

Юрій Черченко.

Листи Андрія Мельника можна побачити в декількох архівах в Україні та за кордоном. Одна з найбільших колекцій знаходиться в фонді Андрія Мельника в Архіві ОУН при Бібліотеці ім. О. Ольжича в Києві. Неможливо стисло розказати про листування полковника Мельника з цього архіву бо воно налічує понад тисячу документів. Тому зробимо короткий огляд листування Андрія Мельника з двома, мабуть, найвідомішими членами ОУН – Євгеном Коновальцем та Степаном Бандерою.

Продовжити читання “Листи Андрія Мельника серед нових надходжень Центрального державного архіву громадських об’єднань та україніки.”

Продовжуємо публікувати твори переможців  конкурсу Всеукраїнського літературного конкурсу імені Олени Теліги та Олега Ольжича «Тільки тим дана перемога, хто у болі сміятись зміг!».

Авторка – Олександра Сорока.

Анотація: Якби ви знайшли червону ядерну кнопку, яка відсилає у бік ваших заклятих ворогів смертельну ракету, ви б її натиснули? П’ятеро замкнених у бункері людей стикнулися з таким вибором.

Усі персонажі цього оповідання вигадані та не мають реального підґрунтя. Місце подій було засекречене указом президента України у 2024 році.

Продовжити читання “Червона кнопка.”