Культурна Референтура ОУН

Я. Дедалевський

­­Кілька годин спання вночі, з 11 на 12 rрудня, минули в нез’ясованих кошмарних снах. По них залишився тільки якийсь неприємний спомин, коли я о пів на сьому ранку підвівся з ліжка в квартирі Голови міста Багазія, щоб нашвидку oдягтися і вийти непомітно до зв’язкового пункту на вулиці С., де мали бути нові відомості з терену. Вже з місяць вони були майже однакові – арешти, розстріли та штучно opгaнізований гопод.

Продовжити читання ““12 грудня”. (Спогади про антинацистське підпілля ОУН в Києві).”

Богдан Червак, Голова ОУН

Для українців Великдень – велике свято. В цей день особливо відчуваємо Божу присутність у всіх наших думках, намірах і справах. Особливо сьогодні, коли Україну топче московський чобіт, а світова пандемія стала найбільшим викликом для нації і держави.
Присутність воскреслого Хреста робить нас сильними, великими і нездоланними.

Продовжити читання “Дорогі брати і сестри! Вітаю зі святом Христового Воскресіння!”

Л. Діброва

Від’їзджаючи, Ольжич твердо вірив, що він ще повернеться до Києва. Він згинув в німецькій катівні в Саксенгавзен. Але не згинула ідея, за яку він боровся. Пам’ять про нього житиме в наших серцях і передаватиметься з покоління в покоління. І Він повернеться до Києва!…­

Продовжити читання “Київ 1941 – 1942. Спогади про Олега Ольжича та підпілля ОУН в Києві.”

27 квітня 1932 року суд у Тернополі виніс смертний вирок трьом членам ОУН: О.Метельському, Я.Пришляку, П.Голояду. Президент Польщі першого з них помилував, а Я. Пришляка і П. Голояда страчено 29 квітня 1932 р.
Страта Я. Пришляка і П. Голояда набула значного резонансу на Тернопільщині та за її межами. У всьому краї проводились заупокійні служби, а Тернопільська окружна екзекутива ОУН випустила у день страти 2000 листівок “Страта героїв Я.Пришляка і П.Голояда”.

Продовжити читання “Павло Голояд та Яків Пришлюк – Герої ОУН, страчені польською владою.”

10 квітня 2021 минуло 90 років від дня смерті визначного діяча УВО та ОУН Степана Охримовича. Він прожив тільки 25 років, але зробив набагато більше ніж інші не змогли б і за кілька життів.

Він зумів стати достойним Крайовим Провідником ОУН, перейнявши естафету в старшого покоління борців за незалежність, які брали участь у Визвольних Змаганнях в складі регулярних армій: УГА чи армії УНР. Своїм прикладом довів, що навіть поразка 1917-1920 не була марною, а дала наснагу новому поколінню включитись в боротьбу.

В офіціозі ОУН «Розбудова Нації», чч. 5—6 за травень-червень 1931 року, подано було таку посмертну згадку:

Продовжити читання “Степан Охримович – член-засновник ОУН та Крайовий Провідник.”

Олександр Скрипник

За матеріалами сайту “Історична Правда” https://www.istpravda.com.ua/articles/2021/03/30/159240/

Денис Квітковський був керівником Проводу Українських Націоналістів упродовж 1977–1979 років. Він увійшов у вітчизняну історію як лідер, який увесь свій досвід правника, публіциста, видавця, історика, громадсько-політичного діяча спрямовував на гуртування українців у всьому світі навколо ідеї відродження державності України. За його активною діяльністю в еміграції пильно стежили органи КҐБ, про що збереглися матеріали в Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України. Розсекречені документи дають змогу повніше осягнути й пізнати цю неординарну особистість.

Продовжити читання “Керівник ПУН, від компрометації якого відмовилися органи КҐБ”

Богдан Червак

31 березня 1873 р. народився Микола Міхновський – основоположник сучасного українського націоналізму, який став основою ідеології ОУН.У 1911р. М. Міхновський видав брошуру «Самостійна Україна». Власне, у ній вперше зустрічається гасло українських націоналістів «Україна для українців».

Продовжити читання “Микола Міхновський – основоположник сучасного українського націоналізму. «Україна для українців» означає тільки одне: «Україна без окупантів».”

Оксана Гук,
членкиня ГО «Українці в Норвегії».

В історії кожного народу є періоди настільки насичені важливими
подіями, що при знайомстві з ними мимоволі відчуваєш потужну енергію тих, хто писав цю історію, творив її кожним своїм подихом, порухом думки, невтомною працею й пролитою кров’ю. Читаючи біографії тих людей, ми можемо вивчати свою живу історію. Тоді вона постає перед нами настільки багатогранною, об’ємною, часом суперечливою, але такою правдивою, що допомагає краще збагнути самих себе нинішніх, відчути тяглість поколінь і зв’язок з рідною землею кожної окремої особистості. Особливо це стосується тих, кого доля закинула далеко від рідної землі. Саме такою непростою, глибокою і багатогранною була життєва історія Миколи Радейка.

Продовжити читання “Микола Радейко – борець за волю України.”

Богдан Червак.

Без відновлення історичної справедливості щодо українських жертв Бабиного Яру не можлива реалізація будь-якої із концепцій меморіалізації місць поховання. Щобільше, ігнорування цього питання неминуче призведе до подальшого загострення протиріч, які уже мають непримиренний характер.

Продовжити читання “Українська пам’ять Бабиного Яру.”

Д. Снєгирьов

Михайло Дмитрович Степаняк розробляв оунівський проект власного державного утворення – Української Самостійної Соборної держави. Отже, представляю увазі читачів біографічну довідку про цього чоловіка. Підпільні псевда – “Лекс”, “Сергій”, “Долишній”, “Дмитрів”.

Продовжити читання “ОУНівець Михайло Степаняк. Комуніст, який став націоналістом.”