Іван Андрусяк
У Березані – містечку під Києвом, де я мешкаю, – є одна чудернацька маршруткова зупинка. Неофіційна – зрештою, до найближчої обладнаної зупинки й двохсот метрів немає, – але людям зручна, тому популярна. Зветься вона дуже просто: «На горбочку». Там справді невеликий горбочок – не схил і не узвіз, не пагорб і навіть не пагорбик, а таке собі малесеньке викривлення рельєфу, якого з вікна Продовжити читання “На горбочку”
Ніна Головченко
Замість преамбули
Приводом для сердитої (щонайменше) замітки стала фраза з книги Степана Процюка «Травам не можна помирати» (2017) про те, що в Україні цивілізована держава постане лише тоді, коли до влади прийдуть аскети…
А причиною стала нинішня НОРМА нашого життя, яка була і за царя, і за совєтів, і не змінилася нині: хто дістався корита – тому добре, Продовжити читання “Холодно… (Про непозбувного совка / Контрасти незалежності / Дикий капіталізм по-українському)”
Костянтин Холодов
Насправді, війна почалася саме тоді. Війна проти українського народу.
«Напівтони зникли. Тепер стало чітко видно лише два кольри: чорний і білий, сірий зник. Мантру «я не лізу в політику, бо там бруд» автоматично можна віднести до зрадництва. Не виходити Продовжити читання “Спогади про 16 січня 2014 року (17.01.2017 року)”
Таня Череп-Пероганич
Прочитала, що Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто знову заявив, що Україна утискає права нацменшин щодо використання рідних мов. І відгуки щодо цього вже українців: «Та як він сміє», «Та чому це хтось має нам вказувати» і т.д і т.п.
Сміють. Не мають ніяких прав, але сміють. Продовжити читання “Чи довго будемо ми країною-неукраїною?..”
Богдан Червак
У збірнику документів, переважно анкет, засуджених до розстрілу козаків і старшин, які у листопаді 1921 року під керівництвом генерала-хорунжого Армії УНР Юрка Тютюнника здійснювали Другий Зимовий похід, під №305 містяться короткі біографічні відомості про мого однофамільця: «Червак Л.М., молодший унтер-офіцер в Армії УНР із 1919 року. Під час Другого Зимового походу Продовжити читання “Розстрільні списки і Лука Червак”
Іван Андрусяк
Оце дивлюся на списки того, що готують наші видавці у 2018-у році, й думаю собі: як же все це сумно…
Крім «Фонтану казок» і «Легенди», українська література домінує ще тільки у видавництві «Ярославів вал», − а у всіх інших лише дрібні епізодичні вкраплення «тубільців», радше для годиться…
Нам і далі не треба нічого свого. Десятиліттями все «прогресивне» тупо завозили з Росії, Продовжити читання “Українська література не домінує у планах українських видавництв на 2018 рік”
Таня Череп-Пероганич
Вона була лікаркою, з тих, хто в буквальному розумінні цього слова живе роботою.
Пацієнти, чергування… почала якось худнути, швидко стомлюватися, рідні просили обстежитися, а вона казала, що то все роки, що лікарі не хворіють, що є, ті, кому її допомога потрібна понад усе і саме зараз. «Потім, потім якось», − обіцяла доньці. Продовжити читання “Не відкладайте нічого на потім”
Євген Дудар
Ми, очільники Комітету Громадської Безпеки хутора «Мозамбік» – Ваня Молдаван, Вітя Царапкін та Ізя Чачкес, активно підтримані прогресивною громадськістю, шлемо палкі новорічні вітання добрим і чесним людям усього світу! Продовжити читання “З новим – по-новому! КГБ хутора «Мозамбік», що в джунглях Європи, вітає прогресивне людство з прийдешнім Новим роком!”
Оксана Радушинська
Один зі стендів музею Антитерористичної операції розповідатиме про діяльність ГО «Творча сотня «РУХ ДО ПЕРЕМОГИ».
Гуманітарно-культурологічна діяльність розпочалася на волонтерських засадах у квітні 2014 року за ініціативи і безпосередньої участі керівника Творчої сотні «Рух до перемоги» Оксани Радушинської.
До жовтня 2015 року діяльність здійснювалася в межах неофіційного волонтерського об`єднання «Мистецька подільська сотня». Далі – ГО «Творча сотня «Рух до перемоги». Продовжити читання “У Старокостянтинові облаштовують Музей АТО”
Костянтин Холодов
Давно хотів про це написати.
Зараз дуже жваво розганяється тема про «тимчасові непорозуміння» поміж братськими народами. Мовляв, це все політики заварили, а прості росіяни та українці от-от помиряться, але політики знову ж таки не дають це зробити і сварять, і сварять ці два братські народи. А американці та європейці ще й олії у вогонь підливають. А ще пак − вони ж і розсварили нас, братчиків вікових. Продовжити читання “Про «тимчасові непорозуміння» поміж братськими народами”
