Українці в будь-якій точці світу можуть боротися за Україну. Для цього можна використовувати різні форми і методи, але місце для праці знайдеться всім, хто бажає. В цьому нарисі коротка історія створення та діяльності націоналістичного середовища у далекій Аргентині.
Продовжити читання “НАРИС ІВАНА КРИВОГО “ГРОМАДСЬКА ПРАЦЯ НАЦІОНАЛІСТІВ В АРГЕНТИНІ” (З КНИГИ “ОУН 1929-1954”)”
Олександр Вакуленко
фото автора
14 червня 2021 року виповнилося 130 років від дня народження визначного діяча національно-визвольного руху України, першого Провідника ОУН Євгена Коновальця.
Люди, які зібралися в цей день біля меморіальної таблички Євгену Коновальцю на вулиці Січових Стрільців української столиці напевно із вдячністю згадували бойовий шлях славного сина України. Чимало сил та енергії він віддав саме формації Січових Стрільців.
Ігор Голод
(https://meest-online.com/history/figure/holova-oun-ukotre-zaklykav-povernuty-jiji-zasnovnyka-v-ukrajinu/)
14 червня минає 130 літ від дня народження Євгена Коновальця, чиє місце в досі не спорудженому Пантеоні його співвітчизників беззаперечне.
Якби не він…
Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки не проголосила б 24 червня 1991 року незалежність України від СРСР, якби вояки Української Народної Республіки (УНР), одними з найбільш боєздатними й стійкими серед яких були очолювані Євгеном Коновальцем січові стрільці, не змусили більшовиків утворити 1917-го УРСР як пропаґандистську противагу УНР. А Українська Центральна Рада не проголосила б 22 січня 1918 року УНР незалежною державою, якби того дня заколот більшовиків у Києві не придушили передусім січові стрільці.
ОМЕЛЯН КУШПЕТА
(з книги “Євген Коновалець і його доба”)
Дня 7 травня 1938 р. видав був тодішній нідерляндський міністер справедливости, Хоселінґ, обіжник, в справі способу допущення, видалення й трактування чужинців. Обіжник цей був характеристичний тим, що він, всупереч традиції, зрівнював політичних біженців з небажаними чужинцями. Обороняючись перед критикою, міністер Хоселінґ арґу-ментував так: «… якщо б моє місце було десь-інде (а не в уряді О. К.), то я, мабуть, не був би в курсі справи, не знав би тих фактів і обставин, які тепер знаю, тоді я не мав би прямої відповідальности за добро держави…» і тоді «з серця міг би я говорити про великі принципи християнської любови до ближнього, також між народами, про права загальної людяности, про напрямки пристійного міжнароднього співжиття. Тепер я мушу більше наголошувати… національний інтерес, обов’язок і відповідальність стосовно власного народу, безвідрадне всіма сторонами становище у світі». Коли ми розглянемо цю арґументацію в зв’язку з зовнішньою і внутрішньою політикою тодішнього нідерляндського уряду, прийдемо до висновку, що міністер Хоселінґ натякав на потребу для Нідерляндії консеквентно продовжувати політику невтральности.
Продовжити читання “ВБИВСТВО ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ У СВІТЛІ НІДЕРЛЯНДСЬКИХ ПУБЛІКАЦІЙ.”
Я. Дедалевський
Кілька годин спання вночі, з 11 на 12 rрудня, минули в нез’ясованих кошмарних снах. По них залишився тільки якийсь неприємний спомин, коли я о пів на сьому ранку підвівся з ліжка в квартирі Голови міста Багазія, щоб нашвидку oдягтися і вийти непомітно до зв’язкового пункту на вулиці С., де мали бути нові відомості з терену. Вже з місяць вони були майже однакові – арешти, розстріли та штучно opгaнізований гопод.
Продовжити читання ““12 грудня”. (Спогади про антинацистське підпілля ОУН в Києві).”
Богдан Червак, Голова ОУН
Для українців Великдень – велике свято. В цей день особливо відчуваємо Божу присутність у всіх наших думках, намірах і справах. Особливо сьогодні, коли Україну топче московський чобіт, а світова пандемія стала найбільшим викликом для нації і держави.
Присутність воскреслого Хреста робить нас сильними, великими і нездоланними.
Л. Діброва
Від’їзджаючи, Ольжич твердо вірив, що він ще повернеться до Києва. Він згинув в німецькій катівні в Саксенгавзен. Але не згинула ідея, за яку він боровся. Пам’ять про нього житиме в наших серцях і передаватиметься з покоління в покоління. І Він повернеться до Києва!…
Продовжити читання “Київ 1941 – 1942. Спогади про Олега Ольжича та підпілля ОУН в Києві.”
27 квітня 1932 року суд у Тернополі виніс смертний вирок трьом членам ОУН: О.Метельському, Я.Пришляку, П.Голояду. Президент Польщі першого з них помилував, а Я. Пришляка і П. Голояда страчено 29 квітня 1932 р.
Страта Я. Пришляка і П. Голояда набула значного резонансу на Тернопільщині та за її межами. У всьому краї проводились заупокійні служби, а Тернопільська окружна екзекутива ОУН випустила у день страти 2000 листівок “Страта героїв Я.Пришляка і П.Голояда”.
10 квітня 2021 минуло 90 років від дня смерті визначного діяча УВО та ОУН Степана Охримовича. Він прожив тільки 25 років, але зробив набагато більше ніж інші не змогли б і за кілька життів.
Він зумів стати достойним Крайовим Провідником ОУН, перейнявши естафету в старшого покоління борців за незалежність, які брали участь у Визвольних Змаганнях в складі регулярних армій: УГА чи армії УНР. Своїм прикладом довів, що навіть поразка 1917-1920 не була марною, а дала наснагу новому поколінню включитись в боротьбу.
В офіціозі ОУН «Розбудова Нації», чч. 5—6 за травень-червень 1931 року, подано було таку посмертну згадку:
Продовжити читання “Степан Охримович – член-засновник ОУН та Крайовий Провідник.”