Автор: Тетяна Кришталовська

Урок 26. Будуймо правильно речення з дієприслівниковими зворотами!

Послуговуючись дієприслівниковими зворотами, мовці часто припускаються помилок, через які страждає ясність думки.

Дієприслівник означає додаткову дію, що супроводить головну, виражену дієсловом, тому дію, названу дієсловом-присудком, і дію, названу дієприслівником, обов’язково має виконувати один суб’єкт. Натомість бачимо такі речення:

1. Пожовуючи соковиту траву, у коня мружилися очі.

   Якщо вдуматися і проаналізувати, виходить нісенітниця:

Продовжити читання “Грані слова: Будуймо правильно речення з дієприслівниковими зворотами!”

Тетяна Кришталовська

Урок 24. «Іти по хліб» і «йти за вітром»

Після дієслів руху іти, бігти, прямувати та ін. фахівці з культури мовлення радять використовувати прийменник по, якщо йдеться про мету руху (для чого? з якою метою?): іти по апельсини; бігти по лікаря; бігти по велосипед; прямувати до джерельця по воду. Продовжити читання “Грані слова: «Іти по хліб» і «йти за вітром»”

Тетяна Кришталовська

Урок 22. Про прислівник «зачасту»

Читачі мого блога попросили відповісти, чи нормативне в українській мові слово «зачасту», яким нині активно послуговуються журналісти.

Лексему «зачасту» скальковано з російської мови. У нашій мові російське «зачастую» можна перекладати так:

1) «часто», «нерідко» (нейтральні форми, доречні для всіх стилів);

2) «часто-густо», «частенько» (краще вживати у художньому, розмовному, публіцистичному стилях).

Російсько-український словник складної лексики Святослава Караванського містить ще слово «по́часту», а Грінченків словник – «зча́ста», «завча́сто». Ці форми забуті, і їх треба поступово повертати в ужиток.

Контекстуальними синонімами можуть бути, зокрема, «не раз», «раз у раз», «здебільшого». 

 

Передруковувати матеріали рубрики «Грані слова» без письмової згоди авторки заборонено.

Тетяна Кришталовська

Урок 21. Слова «отже» і «відтак» не вживаймо на свій смак!

На телебаченні, сторінках різноманітних видань і в усному мовленні надуживають словом «відтак» у невластивому значенні – «отже, тож, тому». Про цю помилку багато писали мовознавці, однак менш поширеною вона не стала.

Приклади ненормативного вживання:

• Відчуваю його як воїна, захисника народної пісні, а відтак, і захисника України (замість «а відтак» треба вжити «а отже»).
• Я взагалі фізично витривалий, відтак служу у морській піхоті (замість «відтак» потрібно використати «тому»).

Продовжити читання “Грані слова: Слова «отже» і «відтак» не вживаймо на свій смак!”

Тетяна Кришталовська

Урок 20. Найпоширеніші помилки у конструкціях із лексемою «рік»

Добігає кінця 2018 рік. Ми аналізуємо, як він минув, починаємо вітати одне одного з Новим роком, зичити усіляких гараздів, будувати плани на 2019 рік, мріяти, що він нам подарує, чим здивує і порадує, припускаючись в усному мовленні та на письмі прикрих помилок.
Тож я вирішила навести десять широковживаних мовних конструкцій зі словом «рік», помилки у яких спричинені впливом російської мови. Продовжити читання “Грані слова: Найпоширеніші помилки у конструкціях із лексемою «рік»”

Тетяна Кришталовська

Урок 19. Чи завжди російське позволять відповідає українському дозволяти

Часто у нашій мові під впливом російської неправильно використовують дієслово дозволяти. Тексти рясніють реченнями на кшталт: Продовжити читання “Грані слова: Чи завжди російське «позволять» відповідає українському «дозволяти»”

Тетяна Кришталовська

Урок 18. Рід ініціальних абревіатур

Ініціальні абревіатури – складноскорочені слова, утворені з перших літер слів: НАУ (Національний авіаційний університет), ООН (Організація Об’єднаних Націй), США (Сполучені Штати Америки). Продовжити читання “Грані слова: Рід ініціальних абревіатур”

Тетяна Кришталовська

Урок 17. Про прийменники близько і біля

Якщо в українській мові ми хочемо сказати про приблизну кількість когось або чогось при назвах міри, часу, числа, потрібно вживати прийменник близько: Загалом у січні того року заарештували близько 20 осіб.

Небажано використовувати у такому значенні прийменник біля, адже він доречний, коли йдеться про місце розташування: шафка біля ліжка, зупинка біля метро, біля пам’ятника Богданові Хмельницькому. Продовжити читання “Грані слова: Про прийменники близько і біля”