Автор: Admin

ОМЕЛЯН КУШПЕТА

(з книги “Євген Коновалець і його доба”)

Дня 7 травня 1938 р. видав був тодішній нідерляндський міністер справедливости, Хоселінґ, обіжник, в справі способу допущення, видалення й трактування чужинців. Обіжник цей був характеристичний тим, що він, всупереч традиції, зрівнював політичних біженців з небажаними чужинцями. Обороняючись перед критикою, міністер Хоселінґ арґу-ментував так: «… якщо б моє місце було десь-інде (а не в уряді О. К.), то я, мабуть, не був би в курсі справи, не знав би тих фактів і обставин, які тепер знаю, тоді я не мав би прямої відповідальности за добро держави…» і тоді «з серця міг би я говорити про великі принципи християнської любови до ближнього, також між народами, про права загальної людяности, про напрямки пристійного міжнароднього співжиття. Тепер я мушу більше наголошувати… національний інтерес, обов’язок і відповідальність стосовно власного народу, безвідрадне всіма сторонами становище у світі». Коли ми розглянемо цю арґументацію в зв’язку з зовнішньою і внутрішньою політикою тодішнього нідерляндського уряду, прийдемо до висновку, що міністер Хоселінґ натякав на потребу для Нідерляндії консеквентно продовжувати політику невтральности.

Положення про Міжнародну літературну премію імені Олега Ольжича  (далі – Премія):
 
1. Міжнародна літературна премія імені Олега Ольжича заснована Національною спілкою письменників України та Організацією українських націоналістів  (ОУН) із метою популяризації поезії громадянського звучання та публіцистики.

2. Премія присуджується щорічно за окремі книги громадянської лірики та публіцистики, а також книги, що вміщують такі твори.

3. Терміни подання книг на розгляд журі – до 10 червня 2021 року.

Я. Дедалевський

­­Кілька годин спання вночі, з 11 на 12 rрудня, минули в нез’ясованих кошмарних снах. По них залишився тільки якийсь неприємний спомин, коли я о пів на сьому ранку підвівся з ліжка в квартирі Голови міста Багазія, щоб нашвидку oдягтися і вийти непомітно до зв’язкового пункту на вулиці С., де мали бути нові відомості з терену. Вже з місяць вони були майже однакові – арешти, розстріли та штучно opгaнізований гопод.

Богдан Червак, Голова ОУН

Для українців Великдень – велике свято. В цей день особливо відчуваємо Божу присутність у всіх наших думках, намірах і справах. Особливо сьогодні, коли Україну топче московський чобіт, а світова пандемія стала найбільшим викликом для нації і держави.
Присутність воскреслого Хреста робить нас сильними, великими і нездоланними.

Л. Діброва

Від’їзджаючи, Ольжич твердо вірив, що він ще повернеться до Києва. Він згинув в німецькій катівні в Саксенгавзен. Але не згинула ідея, за яку він боровся. Пам’ять про нього житиме в наших серцях і передаватиметься з покоління в покоління. І Він повернеться до Києва!…­

27 квітня 1932 року суд у Тернополі виніс смертний вирок трьом членам ОУН: О.Метельському, Я.Пришляку, П.Голояду. Президент Польщі першого з них помилував, а Я. Пришляка і П. Голояда страчено 29 квітня 1932 р.
Страта Я. Пришляка і П. Голояда набула значного резонансу на Тернопільщині та за її межами. У всьому краї проводились заупокійні служби, а Тернопільська окружна екзекутива ОУН випустила у день страти 2000 листівок “Страта героїв Я.Пришляка і П.Голояда”.