ПОЛОЖЕННЯ
Всеукраїнський літературний конкурс імені Олени Теліги та Олега Ольжича
«Тільки тим дана перемога, хто у болі сміятись зміг!»
Ростислав Кос
У цей день, 9 лютого, далекого 1918 року у місті Берестя (Брест-Литовський) було підписано Берестейський мирний договір між УНР та Центральними державами : Німецькою імперією, Австро-Угорською імперією, Османською імперією та Болгарією. Це, безумовно, найвигідніший договір України за усе XX століття ! І чомусь про нього не надто згадують.
Продовжити читання “Берестейський мир з УНР.”
Олександр Вакуленко, фото автора.
У столичному Музеї війни напередодні Дня вшанування захисників Донецького аеропорту відбулося відкриття художньої виставки Олега Дробоцького ,,Аеропорт. 242’’.
Продовжити читання “Виставка Олега Дробоцького ,,Аеропорт. 242’’.”
Ніна Головченко, фото Олександр Вакуленко.
30 січня 2025 р. в Національному музеї літератури України відбувся Вечір надії на ушанування ювілею письменника, добровольця російсько-української війни 2014-2025 рр Бориса Гуменюка, позивний «Кармелюк», який від грудня 2022 року має статус зниклого безвісти.
Продовжити читання “Борис Гуменюк: вечір надії і мілітарної поезії.”
Олександр Вакуленко, фото автора.
У столичному Національному музеї літератури України відбувся вечір пам’яті до 95-річчя відомого українського кінорежисера, сценариста та педагога Володимира Денисенка.
Продовжити читання “Вечір пам’яті Володимира Денисенка.”
Спілкувався Тарас Головко.
Мар’яна Савка, відома в Україні літераторка, є автором поетичних збірок «Оголені русла», «Малюнки на камені», «Гірка мандрагора», «Кохання і війна» (у співавторстві з Маріанною Кіяновською), «Квіти цмину», «Бостон-джаз», «Тінь риби», «Пора плодів і квітів», «Оптика Бога», «Радуйся, жінко!».
Вона двічі потрапляла до списку «100 найвпливовіших жінок України» за версією журналу «Фокус», а також до рейтингу «40 особистостей, які змінюють країну» за версією провідного ділового щотижневика «БІЗНЕС».
Продовжити читання “Триєдиність Мар’яни Савки людина, мова і дух творення…”
Василь Шпіцер, (З журналу “Світло спілкування”, №35 2024 року)
У повоєнний період колишні вірні друзі нацистів – радянські комуністи звинувачували українців у співпраці з німцями, особливо ж підкреслювали службу наших хлопців у дивізії СС «Галичина». Не перестають про це верзти навіть декотрі сьогоднішні українські історики.
Проте у радянські часи замовчувалося, що проти Радянського Союзу на боці нацистської Німеччини воювало немало росіян, в тому числі й у військах СС.
Вважаю своїм обов’язком хоч трохи виправити цю несправедливість і подати доступну сьогодні інформацію про 1-у російську або 29-у гренадерську дивізію СС.
Продовжити читання “1-ша російська або 29-та гренадерська дивізія СС.”
Богдан Червак, Голова ОУН.
У нас Соборність здебільшого розуміють як злуку Західної і Східної України. В період діяльності ОУН часів Євгена Коновальця існувало глибше розуміння Соборності.
Вважалося, що Соборна Українська Держава – це держава в межах усіх її етнічних земель. Націоналіст того часу, скажімо, не міг собі уявити України без Придністров’я, Південної Буковини, Мармарощини, Пряшівщини, Лемківщини, Холмщини, Пінщини, Стародубщини, Берестейщини, Кубані тощо.
Іншими словами, рядки з гімну про Україну від «Сяну до Дону» були для нього не поетичною метафорою, а – візією майбутньої України.
Очевидно, що сьогодні інша історична і політична реальність. Але маємо відродити у собі справжнє розуміння Соборності.
Вітаю із Днем Соборності!
Юрій Ковалів.
Поет-воїн Борис Гуменюк-“Кармелюк” народився 30 січня 1965 р. на Тернопільщині в с. Острів. Ми не знаємо, чи живий він, чи виповниться 30 січня йому 60… Борис – учасник бойових дій на Сході України у складі батальйону “Азов”, заступник командира добровольчого батальйону “ОУН” (2014 – 2015), голова УВО (з 2015). Після 24 лютого 2022 р. служив у роті ОУН ім. Євгена Коновальця. Війна стала його стихією. Він знайшов у ній своє покликання. Найповніше розкрив себе у виданнях “Вірші з війни” (2014; 2015), “Блокпост” (2016), “Десять новел про війну” (2018). Пропонуємо Вашій увазі уривки з літературознавчого дослідження професора Юрія Коваліва.
Продовжити читання “Недописана новела Бориса Гуменюка.”
Із сайту Служби Зовнішньої Розвідки України.
11 січня 1889 року народився український політичний та громадський діяч, науковець, професор, голова Української Національної Ради в Києві (1941р.) Микола Величківський. Саме головування в УНРаді стало приводом для заведення на нього органами нквс урср справи, здійснення оперативно-розшукових заходів та складання планів з компрометації. Про це йдеться в розсекречених документах з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України.
Продовжити читання “Микола Величківський. Між нквс і гестапо.”