Календар українця, 27 вересня 2022 р.
27 вересня 1892 року у селі Бодаква на Полтавщині в священничій сім’ї народився Дмитро Андрієвський, один із ідеологів українського націоналізму, співзасновник ОУН.
Продовжити читання “Дмитро Андрієвський – співзасновник ОУН.”
Тарас Головко.
В епоху «залізної завіси» вільне й правдиве слово змушене було проникати в Україну різними, зовсім непростими шляхами. Патріоти на Заході, які сприяли цьому, діяли досить сміливо і винахідливо. Щоразу найважливішим було подолати перепони, обійти «рогатки», підступно розставлені на кожному кроці радянськими спецслужбами. Майстерно робили це працівники українського видавництва «Сучасність» у Мюнхені.
Випустивши у 1976 році книгу «У лісах Лемківщини» колишнього воїна УПА Івана Дмитрика, хтось із редакторів подав ідею поширити її на території підрадянської України. Адже минуло понад три десятиліття відтоді, як у воєнні та повоєнні часи на західноукраїнських землях точилися кровопролитні бої між повстанцями з УПА з одного боку і регулярними частинами Червоної Армії, німецькими військами, спецгрупами НКВС, радянськими партизанами, польськими міліцією та військами Армії Людової – з другого.
Відбулось засідання київської частини журі щорічного Всеукраїнського літературного конкурсу імені Олени Теліги та Олега Ольжича «Тільки тим дана перемога, хто у болі сміятись зміг! (Олена Теліга)».
Як зазначив голова журі конкурсу, доктор філологічних наук, літературознавець, історик літератури, поет, лауреат Шевченківської премії, професор Юрій Ковалів, цьогорічний Всеукраїнський конкурс, як і попередній, відбувається за екстремальних обставин російсько-української війни, коли з’являється цілий пласт літератури про спротив московському окупантові за право жити в незалежній країні. Цьогоріч конкурс проводиться в одній номінації «Художні твори».
Продовжити читання “Визначено претендентів на призові місця літературного конкурсу імені Олени Теліги та Олега Ольжича.”
Ольга Веремійчик
«У вогні перетоплюється залізо на сталь,
у боротьбі перетворюється нарід у націю!» (Євген Коновалець)
Ще на переламі XIX і XX сторіч зародилися перші спроби перевести націоналістичну ідеологію в реальне русло політичної боротьби. Це було пов’язано із діяльністю Миколи Міхновського. Його ідеї були сформульовані у книжці «Самостійна Україна». З часом почали створюватися організації, які у своїх програмах ставили на чільне місце націоналістичну ідею. Серед них визначальне місце посідала Українська Військова Організація (УВО), яку очолював полковник Євген Коновалець. Вона виникла у 1920 році, над усе ставила інтереси української нації.
Продовжити читання “Очільник УВО і ОУН Євген Коновалець.”
Андрій Мельник. Голова Проводу Українських Націоналістів). Постій, дня 5 вересня 1941 р.
(Цьому комунікату уже 82 роки, але його слова звучать неначе сьогодні написані).
УКРАЇНЦІ!
Дня 30 серпня ц.р. на вулиці Житомира згинули геройською смертю два члени Проводу Українських Націоналістів: сотник Омелян Сеник-Грибівський і полковник інж. Микола Сціборський. Згинули вони від кулі каїна братовбивця у передових рядах борців за Українську Незалежну Соборну Державу. Упали у воріт Золотоверхого Києва, до якого рвались їхні серця і який вони оба перед 22 роками, якраз на днях 30 і 31 серпня 1919 року здобували у рядах Української Армії. Вони впали при сповнюванні свойого обов’язку, до краю вірні Україні, Націоналістичній Ідеї й Організації Українських Націоналістів. Ворожа рука рішилася на це злочинне вбивство у хвилю, коли українська нація переживає вирішальний час боротьби за свою волю, коли серця всіх українців спрямовані до національної єдности й творчої праці для України.
Продовжити читання “ЖИТОМИРСЬКА ТРАГЕДІЯ. (Пам’яти трагічної смерти О. Сеника-Грибівського й М. Сціборського).”
Д. Буків.
Микола Сціборський — теоретик. Трохи дивне зіставлення. Бо якщо під поняттям “теоретик” треба розуміти кабінетного науковця, далекого й чужого від кипучого життя, то Сціборський ніколи не був теоретиком. Його ім’я було синонімом людини-революціонера, людини, яка стоїть безперервно в самому осередку кипучого життя, щоб опанувати й підчинити його своїй творчій волі. Контемпляція та філософічне, спокійне обсервування життя і його виявів як матеріялу до своїх кабінетних розумувань не були ніколи життєвою метою великого Покійника. Він приглядався життю і його виявам, він студіював пильно кожний відрух великих людських спільнот, націй, але мета цієї обсервації і цих студій не була чисто науково-теоретична, але ділово-практична.
Продовжити читання “ЖИТОМИРСЬКА ТРАГЕДІЯ. МИКОЛА СЦІБОРСЬКИЙ – теоретик українського націоналізму.”
Богдан Червак, голова ОУН. (Портрет А. Мельника авторства Марини Саченко).
Звертаючись до делегатів Збору Андрій Мельник сказав: “Дорогі друзі, корюся долі, що доводиться відкрити II ВЗУН мені, а не Тому, змістом життя якого був наш рух, який рух цей виніс на вершини, що на них він тепер, з печаттю свойого володарного духа на грядучі літа й покоління”.
Продовжити читання “26-27 серпня 1939 року у Римі відбувся ІІ Великий Збір Українських Націоналістів на якому Головою ОУН обрано полковника Андрія Мельника.”
Богдан Червак, голова ОУН.
Вітаю з Днем Незалежності! – найбільшим державним святом Української нації.
Кров’ю і потом на полі бою Україна завойовує право мати цей День.
Кожен сантиметр української землі, який відвойовують Сили оборони України, – це відвойована у ворога держава, відвойоване право жити у своїй державі, відвойований День Незалежності.
Вічна пам’ять і вічна слава загиблим! Доземний уклін воїнам, які захищають нашу землю від московської нечисті.
Війна за Незалежність триває. Шлях до перемоги буде тернистим. На цьому шляху важливо зберігати єдність Нації, яка гарантує нашу силу і нездоланність.
Пам’ятаємо слова великої Олени Теліги: «Кожний вистріл всередині Нації є найліпшою музикою для серця ворога, є для нього більшою радістю, ніж власний цільний вистріл, бо то є завжди музика, якої диригентом є він сам».
Тільки у єдності можна відстояти державність Нації.
Вітаю із святом ветеранів ОУН, УПА, дивізії «Галичина». Дорогі ветерани, ви маєте підстави пишатися українським військом, яке завершує розпочату вами битву проти Москви.
Вітаю наших братів і сестер на поселеннях, які в далекій чужині допомагають Україні – матері у цей важкий для неї час.
Боже, бережи Україну і український народ.
Слава Україні!
Богдан Червак, голова ОУН.
Виступаючи з цієї нагоди на урочистій сесії Верховної Ради України, М. Плав’юк сказав: “Від імені Державного Центру Української Народньої Республіки в екзилі вітаю весь український народ, Владу України і всіх її громадян з днем першої річниці відновлення державної незалежности України. Історичним рішенням Верховної Ради України з дня 24 серпня 1991 року, потвердженим вільним волевиявленням народу України дня 1 грудня того ж року, здійснилась мрія синів і дочок українського народу. Мрія багатьох поколінь українського народу…Складаючи свої повноваження, ми заявляємо, що проголошена 24 серпня й утверджена 1 грудня 1991 року народом України Українська Держава продовжує державно-національні традиції УНР і є правонаступницею Української Народньої Республіки. Пане Президенте! Складаю на Ваші руки цей історичний документ, Грамоту, схвалену Українською Національною Радою, і бажаю Вам найкращих успіхів у закріпленні і розбудові незалежної, демократичної соборної України.Всьому народові України бажаю, щоб він, як Суверен своєї держави, як джерело її влади, стояв на сторожі її незалежности і щоб уже ніколи не було потреби, щоб Президент чи Уряд України були змушені діяти у вигнанні, але щоб успішно і на благо українського народу кермували нею в столиці вільної України – Києві! Щасти Вам Боже! Слава Україні!
Продовжити читання “22 серпня 1992 року Президент УНР і Голова ОУН Микола Плав’юк склав повноваження Державного Центру УНР на вигнанні Президентові України Леонідові Кравчуку.”
Олександр Вакуленко, фото автора.
Бібліотеки містять унікальні скарби безцінних знань, які сприяють розвитку рідної культури. Особливо це відчувається у Дубов’язівській бібліотеці Конотопського району Сумської області. Адже тут ніби перебуваєш у чарівному світі мистецтва, зі своєю затишною кімнатою народного вжитку – Українською Світлицею.
Продовжити читання “Бібліотека – один із перших осередків української культури.”