Олександр Вакуленко, фото автора.
У зворушливій, теплій атмосфері відбулося відкриття в столичному Будинку кіно виставки пам’яті фотожурналіста і телеоператора Валеріана Антоновича ,,Долаючи небуття’’.
,,Валеріане, 10 років без тебе…
Твоє життя було як спалах
Але це були яскраві 47
Ти намагався спіймати невловимі миті буття і зробити їх світлинами…
Ми відчуваємо твою присутність
Кажуть час – це Бог і він загоює рани втрат
Але доки є пам’ять, час не владний…
Пам’ятаємо…’’, – зазначила напередодні десятої річниці тяжкої втрати, коли перестало битися серце палкого українського патріота Валеріана Антоновича його дружина – поетеса, ведуча новин Українського радіо, голос каналу ,,Культура’’, авторка бардівських пісень Ірина Антонович.
У товаристві людей, які відвідали пам’ятний мистецький захід Ірина Антонович із вдячністю згадала випускника Житомирської середньої школи №34 та Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого, телеоператора Національної телекомпанії України, члена Національної спілки журналістів України, фотохудожника, викладача коледжу (нині – Фаховий коледж мистецтв та дизайну) Київського національного університету технологій та дизайну Валеріана Антоновича із яким вони спільно створювали телевізійні програми.
Свідома громадянська позиція Валеріана Антоновича виражалась у його активній участі в ,,Живому ланцюгу’’ – символічній акції єднання України, Революції Гідності, Маршах УПА, де він завжди перебував у вирі подій. Його знакова фотовиставка ,,Сотня світлин Майдану’’ експонувалася в 2014 році у Національному музеї Тараса Шевченка, а згодом в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського. Він спільно із Товариством Червоного Хреста України в 2015 році організував Всеукраїнський фотоконкурс, та ряд фотовиставок про волонтерський рух у різних містах України. Ці фотовиставки пройшли в Києві, Чернігові, Сумах та Житомирі. Його фотовиставка ,,Волонтерське покликання’’ була представлена під час акції ,,Життя заради миру’’ в рамках загальнонаціональної програми ,,Людина року’’ в Національному палаці мистецтв ,,Україна’’ у 2015 році. Виступав організатором благодійних заходів спрямованих на допомогу пораненим українським військовим в АТО. Організовував напрочуд цікаві фотопленери за участі студентів коледжу КНУТД.
Як людина із сфери мистецтва володів дивовижним відчуттям містичного передбачення майбутніх подій. Одного разу перебуваючи в Криму натрапив на незвичні ворота, які вели в нікуди, а над ними сяяло сонце. Ця світлина, представлена в експозиції виставки стала символічною. Адже невдовзі, дійсно, Крим попрямував в нікуди. Але оптимізму придає сонце, яке сприймається як символ української перемоги.
Доля Валеріана Антоновича розпорядилася так, що він залишив земний світ 28 липня 2015 року під час фотозйомки в Києво-Печерській лаврі, неначе воїн на полі бою зі зброєю в руках. Тільки його зброєю був фотоапарат.
,,Cум про Валеріана нехай буде світлим’’, – наголосила Ірина Антонович.
Директорка Фахового коледжу мистецтв та дизайну Любов Петрівна Хмелевська та викладачка коледжу Ірина Борисівна Літічевська працювали разом з Валеріаном Антоновичем, який запам’ятався фаховим спеціалістом, людиною із великої літери.
Член Національної спілки фотохудожників України Олександр Лепетун організовував разом зі своїм колегою фотовиставки. І нині нам не вистачає такої енергійної, різносторонньо обдарованої особистості, як Валеріан Антонович. Надійшло вітання з нагоди відкриття виставки і від фотохудожника Євгена Шваба із яким Валеріан плідно співпрацьовував.
Приємною миттю стало вручення світлини фотохудожниці Тетяни Бондаренко учасниці акції на підтримку українських військовополонених. Їй висловили вдячність за турботу про українських захисників, які перебувають в неволі.
На мистецькому заході запали в душу пісні ,,Вечірнє місто’’, ,,Тече ріка без берегів’’, ,,Белла чао’’, ,,Осіннє безумство’’ у виконанні Ірини Антонович, невеликий відеофільм змонтований сином Валеріана та Ірини Антонович та вірш ,,Саксофон’’, який прочитала поетеса та художниця Катерина Ткаченко, присвячений усім кого ми втратили у цьому житті, а в пам’яті вони завжди з нами.
В нашій пам’яті продовжує жити фотожурналіст, телеоператор, викладач Валеріан Антонович, який залишив яскравий слід у вітчизняній журналістиці та українській історії.
Виставка пам’яті Валеріана Антоновича ,,Долаючи небуття’’ організована за сприяння Національної спілки фотохудожників України та Національної спілки кінематографістів України. Координатор виставки – Валерій Лещинський, Creative/Art Director y Kyivphotos-Hall 2012.
