Олександр Вакуленко, фото автора.
В Києві у Національному музеї літератури України відбувся вечір пам’яті письменниці, вченої-літературознавиці, заступниці голови Жіночого товариства імені Ольги Басараб та Олени Теліги Алли Диби ,,Її слово з нами…’’
Слово, мова, література мають магічну здатність сформувати людину, перетворити її на особистість. Саме в цій важливій сфері людської діяльності працювала й творила Алла Диба.
Народилася Алла Гоцик (після шлюбу – Диба) 29 травня 1951 року в Києві. Однак її дитинство та юність пройшли вдалині від багатолюдної української столиці в невеличкому місті Бучі. Після закінчення філологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Алла присвятила своє життя науці, літературі, публіцистиці. Спочатку вона 26 років пропрацювала науковцем в Київському музеї Лесі України, потім 25 років в Інституті літератури імені Тараса Шевченка. Була дослідницею творчості Лесі Українки та її оточення. Як свідома патріотка брала активну участь в громадсько-політичному житті України. В 1990-х роках була доволі помітною в Бучанській філії Союзу Українок. А останнім часом обіймала посаду заступниці голови Жіночого товариства імені Ольги Басараб та Олени Теліги. Разом із членами ОУН була постійною учасницею вшанування Героїв Крут, провідних українських діячів Євгена Коновальця, Олени Теліги, Олега Ольжича, презентацій друкованих видань, культурно-мистецьких заходів. 15 лютого 2014 року під час Революції Гідності виступила зі своїм дослідженням на заході із вшанування Ольги Басараб в приміщенні Київської міської ради. Адже була переконаною, що саме українські націоналісти є рушійною силою у боротьбі за Українську Соборну Самостійну Державу. І себе бачила саме в цьому середовищі.
Алла Диба є авторкою повісті ,,Далека принцеса: Дітям про Лесю Українку’’, книги документальних есе ,,Сподвижники: Леся Українка у колі соціал-демократів’’, поетичної збірки ,,Заметіль яблунева’’. Мала сотні літературознавчих публікацій у періодиці та наукових збірках. Друкувалася й на сайті ,,Культурна реферантура ОУН’’.
Особливістю Алли Диби була її постійна турбота про людей. Натомість вона ніколи нічого не просила особисто для себе. Ця її особиста чеснота – дбати про інших випромінюючи доброту, тепло, щиру енергію сприяла розкриттю творчих здібностей у тих кому вона допомагала. А ще їй належать витончена поезія та наукові праці, які залишили помітний слід. Свідченням цього став переповнений зал музею, де в оточенні мистецьких робіт художниці Галини Дигас відбувся вечір вдячності Аллі Дибі, яка вже сорок днів як покинула нас. (Алла Диба померла 25 листопада 2025 року). Але її голос неодноразово лунав на вечорі в записах на відеокадрах та диктофоні.
Алла Диба завжди із вдячним почуттям згадувала своїх батьків. Й саме свою маму Раїсу Алла першою ознайомлювала зі своїми науковими дослідженнями. А коли їх зустрічали в Бучі складалося враження, що це прогулюються сестри. Алла проповідувала трепетне ставлення до рідних і у її родині їх об’єднувала любов. І символічно, що ця любов повернулася до неї на зворушливому вечорі.
Директорка Київської публічної бібліотеки імені Лесі Українки Ольга Романюк охарактеризувала Аллу Дибу, як хранительку, оберігачку Лесі Українки. Алла Диба часто відвідувала бібліотеку, в якій відбулося безліч розмов з нею і більш душевної людини важко було знайти. Вона із задоволенням та завзяттям бралася за роботу яка її цікавила, при цьому викладалася повністю. Була глибоко обізнаною в літературній сфері. Прагнула максимально використати час й щоб усе над чим вона працювала збереглося.
Голова Творчого об’єднання поетів Київської організації Національної спілки письменників України Станіслав Шевченко зазначив, що із Аллою Дибою було легко працювати. В житті вона була дуже скромною. Але душа у неї була світлосяючою.
Заслужена артистка України Лариса Недін нагадала що Алла Диба опікувалася літературним об’єднанням ,,Радосинь’’ після смерті керівника Дмитра Чередниченка. Вона відчувала потребу допомагати людям, які потрапили в біду. І коли ми її згадуємо, тривожимо її душу, важливо щоб це було світло й гарно. У виконанні Лариси Недін пролунала й поезій Алли Диби.
Письменник, художник, мультиінструменталіст Іван Донич вшанував Аллу Дибу пронизливою мелодією на сопілці. Видавець та директор видавництва ,,Друкарський двір Олега Федорова’’ Олег Нікоф презентував поетичну збірку Алли Гоцик (Диби) ,,Жіночий портрет’’ в яку увійшли вибрані вірші за більш як її п’ятдесятирічну творчість. Із вдячністю Аллу Дибу згадали письменник і науковець Дмитро Чистяк та письменниця Тетяна Череп-Пероганич. Пролунали пісні у виконанні письменниці, авторки і виконавиці пісень Валентини Захабури. Завідувачка столичного Музею Лесі Українки Ірина Щукіна згадала, що їй в нагоді стали коректні настанови Алли Диби. Актор Кирило Булкін залишився безмежно вдячний Аллі Дибі, яка побувала на презентації його книжки а потім і на моновиставі. Така підтримка вкрай важлива для митців.
Кульмінацією пам’ятного заходу стали слова безмежної вдячності Аллі Дибі, які висловили її донька, онуки, невістка. Для рідних вона залишиться взірцем безмежної людяності.
Приклад самовідданого життя Алли Диби надихає й буде зберігатися в серцях усіх хто знав цю непересічну жінку віддану українській справі.
Організаторами вечора пам’яті Алли Диби виступили Національний музей літератури України, Творче об’єднання поетів Київської організації НСПУ, Публічна бібліотека імені Лесі Українки та родина Алли Диби. Модератор вечора – поет, прозаїк, культурний діяч Віталій Білозір.
