Богдан Червак, Голова ОУН
Прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо звинуватили у державній зраді через заяву про енергетичну блокаду України. В історії Словаччини таке звинувачення висувається не вперше. Зокрема вердикт у державній зраді також був висунутий Йозефу Тісо, який очолював країну під час Другої світової війни. Історія цієї війни знає багато прикладів колаборації, але союз Словаччини та Третього Рейху вважається особливим.
Відносини з Гітлером почалися з ультиматуму Словаччині в березні 1939 року: або протекторат Німеччини, або поділ території між сусідами. Й. Тісо обрав державну зраду, а не боротьбу за незалежність.
За т. з. «Охоронним договором» Словаччина зобов’язалася узгоджувати кожен крок своєї зовнішньої політики з Берліном. Гітлер перетворив Словаччину на промисловий тил. Словацькі заводи працювали на повну потужність, забезпечуючи Вермахт зброєю та боєприпасами.
Гітлер використовував Тісо як приклад того, що слов’янська держава може «процвітати» під нацистським чоботом, якщо вона буде покірною.
Словаччина стала єдиною слов’янською країною, яка пліч-о-пліч з Вермахтом брала участь у вторгненні в Польщу (1939) та СССР (1941) .
Словацька «Швидка дивізія» пройшла через Львів, Тернопіль, Житомир та Київ, дійшовши аж до Кавказу.
Але саме в Україні стався моральний крах альянсу Гітлера і Тісо. Багато солдатів-словаків масово дезертирували та переходили на бік українських партизанів, зокрема УПА.
Безумовно, найганебнішою сторінкою в історії Словаччини стала участь у Голокості. Тісо зі власної ініціативи організовував депортацію євреїв до концтаборів. Більш того, словацький уряд сплачував Німеччині по 500 рейхсмарок за кожного виселеного єврея, фактично субсидуючи Голокост.
Коли у 1944 році словацький народ повстав проти нацизму, Тісо продовжував підтримувати Гітлера, закликавши німецькі війська для придушення Словацького національного повстання.
І це стало його політичним самогубством.
У 1947 році за державну зраду та злочини проти людяності Йозефа Тісо стратили.
Ось так, спроба купити безпеку народу ціною честі та життя інших народів призводить до катастрофи. Союз із тираном не дає захисту – він лише робить тебе співучасником злочину.
Схожа доля може чекати і на Роберта Фіцо, який сьогодні відкрито став на бік іншого тирана – Путіна.