Алла Гоцик (Диба)
(Відгук на збірку «Українка: жінка-волонтер, жінка-герой». — Лубни: “Інтер Парк”, 2018 р.)
Вони ідуть… Щоб повернутись знову
героями, і з миром — назавжди!
Щоб всі жили у злагоді й любові,
Й навіки знищить пазурі біди.
(Тетяна Лісненко “Мені наснився ранок без війни…”, с. 25).
Рядки цього вірша могли б, мабуть, означити основну концепцію презентованої сьогодні книги, бо скільки б ми не робили для фронту, для перемоги, найбільше, мабуть, ми мріємо про те, щоб останній солдат і останній волонтер (волонтерка) повернулися додому. Живими. Але поки що волонтери таки їздять на палаючий український Схід. А ми тут, в тилу, спробували якимось чином увічнити, здавалося б, буденну звитягу цих людей. Продовжити читання ““Наші ангели серед нас!..””