Культурна Референтура ОУН

Богдан Червак, Голова ОУН.

Українці!

Вітаю з днем Незалежності – найбільшим святом самостійної і соборної України!

В українських серцях навіки закарбується подвиг нашого покоління, яке вступило у кривавий бій з Москвою, щоб Україна як держава відбулася навіки.

Ми платимо велику ціну на полі бою; незалежність України кожного дня омивається кров’ю кращих синів і доньок нації.

Не забуваймо про це. Вічна пам’ять загиблим!

На полі бою відзначають день Незалежності наші воїни. Але цього дня у пам’яті також оживають світлі образи наших великих попередників, з поміж яких Голова ОУН Євген Коновалець промовляє до нас:

– У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю!

Наша перемога бажана, але можлива тільки за однієї умови: коли збережемо єдність нації, не дамо себе втягнути у внутрішні чвари, чого так прагне ворог.

І тоді неодмінно прийде час, коли українці від Сяну до Дону святкуватимуть свій день Незалежності як перемогу нації і держави у цій війні.

Бог і Україна – понад усе!

Слава Україні!

https://t.me/nationalizm

Едуард Крилов. (Публікується із скороченням).

Прочитати цю книгу варто було б не лише кожному українцеві, але й тому, хто жив на території вже неіснуючого, на щастя, Радянського Союзу, та й взагалі – якнайширшому колу людей, щоб виробити у собі імунітет проти насильства, рабства, деградації і здичавілості.

Книга складається із трьох різних за об’ємом частин. Перша частина охоплює період з 1939  по 1967 рік і носить назву «Перші зустрічі». В ній розповідається про дитячі переживання автора в перші місяці окупації рідного міста Пінська підрозділами Червоної Армії. Потім про подорож уже в дорослому віці 1958 року через увесь Сибір з Китаю до Москви і десятьма роками пізніше по республіках Кавказу і Середньої Азії.

Продовжити читання “Анатомічний розтин імперії пером Рішарда Капусцінського.”

Аскольд Лозинський. (фото – футболка “Атентат”, присвячена підпіллю УВО-ОУН від магазину “Ґвер”)

“Історична Правда” при “Українській Правді” недавно опубліквала статтю під заголовком “Безсенсовні Атентати” авторства не історика Юрія Рудницького, якому приписується аж три професії: журналіст, письменник і музикант. Для чого ця стаття появилася мені невідомо, оскільки тема про діяльність УВО-ОУН у 1921-39 не дуже актуальна. В додатку стаття базується майже виключно на канадському виданню з 1965 року і зовсім не на дослідженнях самого автора.

Продовжити читання “Для чого і для кого?”

Запрошуємо вас долучитися до святкування 10-річного ювілею фестивалю Тараса Шевченка Ше.Fest, який відбудеться 17-18 серпня 2024 року в селі Моринці, на Черкащині. Цьогоріч ми запрошуємо вас зануритися у Всесвіт Шевченка та познайомитися із людьми та історіями, які торують шлях українців до перемоги.
Чому варто відвідати Ше.Fest

Продовжити читання “Фестиваль Тараса Шевченка “Ше.Fest”.”

Тарас Головко

Книжка, про яку мовитиметься далі, у багатьох потенційних читачів може викликати неоднозначне ставлення, бо нею руйнуються стійкі стереотипи, вироблені людством упродовж минулих століть включно до наших днів. Це перекладне видання вийшло друком у харківському видавництві «КСД» минулого року і має назву «Світ повний демонів» з підзаголовком «Наука як свічка у пітьмі». Її автор – лауреат престижної Пулітцерівської премії в галузі літератури, відомий у США астроном, астрофізик і популяризатор науки Карл Саган.

Продовжити читання “Розкриваючи очі на усталені речі або про вічну боротьбу науки з невігласами і пройдисвітами.”

Шановний Оксене Васильовичу!

 30 липня 2024 року підписано Наказ Міністерства освіти і науки України № 1072 «Про затвердження концептуальних засад реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти». Основна теза Наказу –  інтеграція історії України до всесвітньої історії, а відтак злиття двох предметів в один з робочою назвою «Історія: Україна та світ».

Продовжити читання “Звернення науково-педагогічної спільноти, представників громадськості та всіх небайдужих громадян до міністра освіти і науки України Оксена Лісового щодо недопустимості злиття історичних дисциплін “Історія України” та “Всесвітня історія” в загальній освіті України.”

Олександр Вакуленко, фото автора.

У Конотопі вже другий рік поспіль у другу суботу липня відзначається День міста, яке приурочене до перемоги війська під проводом гетьмана України Івана Виговського над московським військом у Конотопській битві 1659 року.

Продовжити читання “Відзначення перемоги у Конотопській битві.”

Тарас Головко.

Колись давно Іван Драч на одній із презентацій книги, присвяченій Івану Багряному, сказав, що цьому видатному українському поету, прозаїку, публіцисту і політичному діячеві ХХ століття несказанно пощастило, бо у нього є натхненний популяризатор його творчості, відтак автор знаменитих романів «Тигролови», «Сад Гетсиманський», «Людина біжить над прірвою» ніби отримав друге життя, бо його постійно згадують, ним захоплюються, відкривають для себе маловідомі факти з біографії. Цим дослідником, який не одне десятиліття ґрунтовно вивчає творчий спадок і невсипущу діяльність Івана Лозов’ягіна, того, хто прибрав собі літературний псевдонім Багряний ще в 20-х роках минулого століття, є Олександер Шугай. Нинішнього року він спільно з київським видавництвом «Дніпро» випустив у світ фундаментальний роман-дослідження «Іван Багряний або Через терни Гетсиманського саду» (видання друге, доповнене), тим самим продовживши роботу, розпочату ще у 80-ті.

Продовжити читання “Зі щитом і мечем у руках або про високе і нице в епоху Івана Багряного.”

Богдан Червак, Голова ОУН.

У свій час дослідниця його життя і творчості Катерина Криворучко віднайшла т. з.«Декалог Олега Ольжича», який міг бути написаний ним у 1942 році. На жаль, не встигла його дослідити і підтвердити автентичність. Я ж не сумніваюся, що текст належить великому О.Ольжичу. Заповіді націоналіста:

Продовжити читання “21 липня 1907 року народився визначний діяч ОУН, поет і вчений О. Ольжич (Олег Кандиба).”

Ольга Ліцкевич (із сайту “Суспільне. Культура”)

21 липня 1906 року народилася українська поетеса, публіцистка, літературна критикиня, діячка ОУН Олена Теліга. Її біографія трагічна та швидкоплинна, а життя авторки обірвали лютого 1942 року в Бабиному Яру. За собою лишила декілька поетичних збірок і слід в українській історії. Суспільне Культура розповідає про життєвий і творчий шлях Олени Теліги.

Продовжити читання ““Жінка — це не квола істота”: життя і смерть Олени Теліги.”