Ліна Костенко: «Треба інтенсивніше читати, вчитуватись в статті Олени Теліги».

На адресу Ліни Костенко інколи звучать докори, що вона недостатньо публічна і не висловлюється стосовно якихось актуальних подій у суспільно-політичному житті України.
Напевно, поетка вважає, що замість неї промовляють її твори, які для багатьох українців вже давно стали своєрідним дороговказом на шляху України до утвердження своєї державності.
І все ж, українці спраглі «живого» слова Ліни Костенко. У 2004 році Л. Костенко виступила з промовою на врученні премії імені Олени Теліги, яку було присуджено Ларисі Крушельницькій за книжку «Рубали ліс».
Тоді її виступ у будинку Центральної ради справив сильне враження на присутніх. Але, на диво, він залишається маловідомим широкому загалові. Водночас ця промова за своїм змістом і яскравістю ілюструє не тільки силу таланту поетки, а передусім її пророчий дар.
Щасливі нації, які мають поетів- пророків!

Продовжити читання “Ліна Костенко: «Треба інтенсивніше читати, вчитуватись в статті Олени Теліги».”

28 березня 1897 у Житомирі народився визначний діяч ОУН, ідеолог українського націоналізму Микола Сціборський.

За дорученням Голови ОУН полковника Андрія Мельника написав «НАРИС ПРОЄКТУ ОСНОВНИХ ЗАКОНІВ (КОНСТИТУЦІЇ) УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ», яка, в тому числі, визначала мілітаристські засади її існування.

Зокрема у розділі ОБОРОНА ДЕРЖАВИ зазначалося:

Продовжити читання “28 березня 1897 у Житомирі народився визначний діяч ОУН, ідеолог українського націоналізму Микола Сціборський.”

Візитівка неповторного народного мелосу. Дещо про українське кобзарство як феномен національної культури.

Тарас Головко. (На фото кобзар Володимир Єсипок).

Навіть незважаючи на гарячу фазу російсько-української війни, коли щодня відвойовується кожен метр захопленої ворогом території на сході і півдні, а рашисти планомірно обстрілюють міста і села, культурне життя в країні не затихає, тим самим демонструючи стійкість, незламність і зрілість української нації. На підтвердження цих слів, за кілька сотень кілометрів від лінії фронту, у місті Луцьку, пробилася життєдайним паростком ошатна книжка «Кобзарі», що побачила світ у приватному поліграфічному підприємстві «Волинська друкарня». Унікальне за своїм змістом науково-популярне видання з’явилося завдяки старанням відомого серед шанувальників музичних старожитностей народного артиста України, бандуриста і кобзаря Володимира Єсипка.

Продовжити читання “Візитівка неповторного народного мелосу. Дещо про українське кобзарство як феномен національної культури.”

Августину Волошину виповнюється 150 років.

Богдан Червак, Голова ОУН.

На жаль, в Україні мало знають про життя і діяльність Августина Волошина, Прем’єр-міністра, а згодом Президента Карпатської України. Проте саме під його керівництвом Карпато-Українська Держава стала вагомим чинником міжнародної політики, а українська національна ідея довела свою невмирущість.

Продовжити читання “Августину Волошину виповнюється 150 років.”

«Зрослась небезпека з відважним життям». Покоління Олега Ольжича на тлі доби.

ОЛЬГА ПЕТРЕНКО-ЦЕУНОВА, МИХАЙЛО КУБЛІЙ. (“Український ТИЖДЕНЬ”)

8 липня в напоєному літнім дощем Києві відбувся захід, присвячений 116-й річниці від дня народження Олега Ольжича. Людини, дух якої потужніший за лещата імперій, що затискали Україну в період лихоліть ХХ століття. Псевдо Олега Кандиби поєднує в собі спогадування минувшини могутньої Русі, візію української перемоги, досягнутої в боротьбі зі споконвічними ворогами, і, з другого боку, немов материнську ніжність.

Продовжити читання “«Зрослась небезпека з відважним життям». Покоління Олега Ольжича на тлі доби.”

210 років – Тарасу Шевченку.

Олександр Вакуленко, фото автора.

На початку весни, коли увесь навколишній простір пробуджується після зимового холоду та скрипучих морозів, відзначаються Шевченківські дні. Великого Кобзаря вшановують біля його численних пам’ятників, в учбових аудиторіях, закладах культури, на передовій російсько-української війни.

Продовжити читання “210 років – Тарасу Шевченку.”

А щоб збудить хиренну волю…

Богдан Червак, Голова ОУН.

Господь дарував українському народові пророка, який став для нього ідейним, моральним та духовним дороговказом. Парадокс полягає у тому, що впродовж багатьох десятиліть канонізуючи Тараса Шевченка, мало що було зроблено для пізнання причин його істинної слави та величі. Викривлене сприйняття, а то й відверте фальшування місця і ролі Шевченка у суспільному та духовному житті нації розпочалося аж ніяк не в радянську добу, як вважає чимало нинішніх апологетів Кобзаря.

Продовжити читання “А щоб збудить хиренну волю…”

Зустріч Олега Ольжича з Романом Шухевичем.

Богдан Червак, Голова ОУН.

У січні 1944 року командир УПА Роман Шухевич дізнався, що у Львові перебуває фактичний голова ОУН на українських землях О. Ольжич. На той час Р. Шухевич також нелегально мешкав у Львові , а тому виникла думка зустрітися.

Він гарячково шукав союзників у війні з Москвою, усвідомлюючи, що без консолідації визвольного руху неможливо перемогти Москву.

Роман Шухевич і Олег Ольжич – однолітки, народилися в 1907 році.
Приятелювали ще із часів Карпатської України, де виконували завдання ОУН із формування Карпатської Січі – військового формування, яке захищало Карпато-Українську Державу від мадярських загарбників.

Продовжити читання “Зустріч Олега Ольжича з Романом Шухевичем.”

Всеукраїнський літературний конкурс імені Олени Теліги та Олега Ольжича – 2024.

ЖІНОЧЕ ТОВАРИСТВО ім. ОЛЬГИ БАСАРАБ та ОЛЕНИ ТЕЛІГИ

ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ (ОУН)

Оголошують про проведення щорічного Всеукраїнського літературного конкурсу імені Олени Теліги та Олега Ольжича – 2024 «Тільки тим дана перемога, хто у болі сміятись зміг!»

Запрошуємо взяти участь ! (Положення про конкурс та інформація про журі нижче).

Продовжити читання “Всеукраїнський літературний конкурс імені Олени Теліги та Олега Ольжича – 2024.”

Галичанин, який зводив мости між Великою Британією та ОУН.

Євген ГУЛЮК  (із сайту “Фотографії старого Львова”)

До Великої Британії Євген Ляхович поїхав як представник ОУН. Ця поїзда була складовою ширшого плану очільника ОУН Євгена Коновальця, який намагався працювати над зав’язуванням дипломатичних відносин з провідними європейськими силами. Велика Британія, безумовно, також була такою силою. Цей контакт, у випадку успіху, міг стати співпрацею з багатообіцяючими перспективами. Водночас, у успіх кампанії не надто вірилося з самого початку. Велика Британія плекала й свої інтереси. Зокрема, в такий спосіб, хотіла тримати руку на пульсі німецько-польських відносин. Не лише зі сторони спостерігати, але й зі середини мати інформацію про суть німецько-польського зближення, яке набирало сили у 1934 році, сприйняття і трактування його обома державами.

Продовжити читання “Галичанин, який зводив мости між Великою Британією та ОУН.”