День художника.

Олександр Вакуленко. Фото автора.

У другу неділю жовтня в Україні відзначається чудове свято – День художника. Із піднесеним настроєм це свято зустріли вихованці мистецького колективу ,,Самоцвіт’’ Дубов’язівської публічної бібліотеки.

Продовжити читання “День художника.”

Батальйон імені полковника Євгена Коновальця.

Джерело: Новинарня

У День захисників і захисниць України, який уперше відзначається 1 жовтня, 131-му окремому розвідувальному батальйону Сухопутних військ ЗСУ присвоєно почесне найменування “імені полковника Євгена Коновальця”.

Бібліотеці «Свічадо» ‒ сучасному бібліохабу у Святошині ‒ 85 років.

Ніна Головченко

Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек із 85-річним ювілеєм Центральної районної бібліотеки Централізованої бібліотечної системи «Свічадо» Святошинського району м. Києва вітали її працівників.

Продовжити читання “Бібліотеці «Свічадо» ‒ сучасному бібліохабу у Святошині ‒ 85 років.”

Вулиця Євгена Чикаленка.

Ольга Веремійчик.

Любов Євгена Чикаленка до України дивовижно поєдналася з обов’язком говорити правду, часом гірку, про власний народ, і «перти плуга», підіймаючи борозни національної цілини. Сіячем, будителем, будівничим нації називали його сучасники. Політичний і громадський діяч, видатний агроном, літератор, меценат, видавець, журналіст. Важко знайти, до чого б Євген Чикаленко не доклав своїх рук.

Продовжити читання “Вулиця Євгена Чикаленка.”

Дмитро Андрієвський – співзасновник ОУН.

Календар українця, 27 вересня 2022 р.

27 вересня 1892 року у селі Бодаква на Полтавщині в священничій сім’ї народився Дмитро Андрієвський, один із ідеологів українського націоналізму, співзасновник ОУН.

Продовжити читання “Дмитро Андрієвський – співзасновник ОУН.”

Важкими дорогами до правди. Як українці з Мюнхена пошили в дурні радянських кагебістів.

Тарас Головко.

В епоху «залізної завіси» вільне й правдиве слово змушене було проникати в Україну різними, зовсім непростими шляхами. Патріоти на Заході, які сприяли цьому, діяли досить сміливо і винахідливо. Щоразу найважливішим було подолати перепони, обійти «рогатки», підступно розставлені на кожному кроці радянськими спецслужбами. Майстерно робили це працівники українського видавництва «Сучасність» у Мюнхені.


Випустивши у 1976 році книгу «У лісах Лемківщини» колишнього воїна УПА Івана Дмитрика, хтось із редакторів подав ідею поширити її на території підрадянської України. Адже минуло понад три десятиліття відтоді, як у воєнні та повоєнні часи на західноукраїнських землях точилися кровопролитні бої між повстанцями з УПА з одного боку і регулярними частинами Червоної Армії, німецькими військами, спецгрупами НКВС, радянськими партизанами, польськими міліцією та військами Армії Людової – з другого.

Продовжити читання “Важкими дорогами до правди. Як українці з Мюнхена пошили в дурні радянських кагебістів.”

Визначено претендентів на призові місця літературного конкурсу імені Олени Теліги та Олега Ольжича.

Відбулось засідання київської частини журі щорічного Всеукраїнського літературного конкурсу імені Олени Теліги та Олега Ольжича «Тільки тим дана перемога, хто у болі сміятись зміг! (Олена Теліга)».

Як зазначив голова журі конкурсу, доктор філологічних наук, літературознавець, історик літератури, поет, лауреат Шевченківської премії, професор Юрій Ковалів, цьогорічний Всеукраїнський конкурс, як і попередній, відбувається за екстремальних обставин російсько-української війни, коли з’являється цілий пласт літератури про спротив московському окупантові за право жити в незалежній країні. Цьогоріч конкурс проводиться в одній номінації «Художні твори».

Продовжити читання “Визначено претендентів на призові місця літературного конкурсу імені Олени Теліги та Олега Ольжича.”

Очільник УВО і ОУН Євген Коновалець.

Ольга Веремійчик

«У вогні перетоплюється залізо на сталь,

у боротьбі перетворюється нарід у націю!» (Євген Коновалець)

Ще на переламі XIX і XX сторіч зародилися перші спроби перевести націоналістичну ідеологію в реальне русло політичної боротьби. Це було пов’язано із діяльністю Миколи Міхновського. Його ідеї були сформульовані у книжці «Самостійна Україна». З часом почали створюватися організації, які у своїх програмах ставили на чільне місце націоналістичну ідею. Серед них визначальне місце посідала Українська Військова Організація (УВО), яку очолював полковник Євген Коновалець. Вона виникла у 1920 році, над усе ставила інтереси української нації.

Продовжити читання “Очільник УВО і ОУН Євген Коновалець.”

НАЙВИЩЕ ЩАСТЯ ПОЛКОВНИКА ПЕТРА ВОЙНОВСЬКОГО.

Олександр Панченко. (із сайту https://maidan.org.ua/2023/09/o-panchenko-nayvyshche-shchastya-polkovnyka-petra-voynovskoho/)

Передмовлюючи книгу споминів свого батька світлої пам’яті полковника Петра Войновського «Моє найвище шастя: Спомини…» (1999), яка побачила світ майже півтора десятка років тому у київському видавництві імені Олени Теліги, донька незабутнього сина України полковника-буковинця пані Оксана Базилевська, дружина мого земляка, полтавця з походження православного священика отця Юрія Базилевського, –наголошувала, що цією книгою її тато хотів «…увічнити пам’ять дорогих його серцю подруг і друзів, які, жертвуючи своїм життям, героїчно боролись за Самостійну Українську Державу… З юних літ підпільно діяв у рядах Організації Український Націоналістів, а напередодні кривавої війни з більшовиками був тереновим провідником ОУН Буковини й Басарабії. Коли стався зудар двох хижаків, батько із свідомих українців зорганізував великий Буковиський Курінь, який, додаючи довгий і небезпечний шлях, прийшов до Золотоверхого Києва, щоб у разі необхідності стати ядром збройних сил відродженої Соборної України…».

Продовжити читання “НАЙВИЩЕ ЩАСТЯ ПОЛКОВНИКА ПЕТРА ВОЙНОВСЬКОГО.”

Гала концерт конкурсу декламаторів поезій Тараса Шевченка.

Олександр Вакуленко. Фото автора.

В Києві у Національному музеї літератури України відбувся Гала концерт та нагородження лауреатів 4-го Міжнародного конкурсу декламаторів поезій Т. Шевченка. Конкурс Шевченківських читань було засновано у 2020 році Київською міською організацією ВО ,,Свобода’’ спільно із палкими прихильниками поетичної творчості нашого геніального Пророка. Й доволі швидко цей захід перетворився у масштабну мистецьку подію, яка  об’єднала шевченколюбів із усього світу. Адже думки й слова Тараса Шевченка сприймаються близько до серця не лише українцями, а й представниками інших народів. Так учасниками нинішнього конкурсу, який тривав у відеоформаті стали представники Великобританії, Італії, Канади та Китаю. А поетичні твори на конкурсі лунали українською, англійською, німецькою, італійською, іспанською, польською, чеською, китайською  та азербайджанською мовами.

Продовжити читання “Гала концерт конкурсу декламаторів поезій Тараса Шевченка.”