Культурна Референтура ОУН

Nазарій August, із ТГ каналу “UNITED IN BLOOD”.

Шлях Андрія Мельника в Українські Січові Стрільці (УСС) або, як казали в Галичині – усуси, розпочався з його рідного села Воля Якубова. На сільських зборах молодь вирішила одностайно – «Йти». Австрійська лікарська комісія через хворобу легенів визнала Андрія Мельника непридатним до військової служби, але він наполіг на своєму. Під час вишколу в 1914 році він ще задихався, піднімаючись на Кайзервальді біля Львова, але непохитна воля стати стрільцем і регулярні вправи на свіжому повітрі дали результат. Уже взимку 1915 року на Австрійсько-російському фронті командант чоти Андрій Мельник жодного разу не зупинявся, долаючи вночі зі своїми усусами бездоріжжям засніжені карпатські перевали. жодного разу не зупинився, долаючи вночі зі своїми усусами бездоріжжям засніжені карпатські перевали.

Продовжити читання “Три розповіді про полковника Андрія Мельника. Бойовий шлях Андрія Мельника в УСС.”

Із сайту Служби Зовнішньої Розвідки України.

Микола Плав’юк увійшов в історію як Президент Світового Конгресу Вільних Українців (1978–1981), багаторічний голова ОУН (1979–2012), останній президент Української Народної Республіки в екзилі (1989–1992). Саме він у серпні 1992 року, на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України, передав від Державного центру УНР у екзилі Грамоту про припинення його діяльності, президентську печатку, клейноди гетьмана Івана Мазепи і прапор першому всенародно обраному Президентові України Леоніду Кравчуку. Цим він підтвердив правонаступництво та спадкоємність українських державницьких традицій. А в кдб його роль і місце в українській діаспорі та боротьбі за незалежність України очевидно недооцінили і заходи з його оперативної розробки й дискредитації по суті провалили, про що свідчать розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Продовжити читання “Микола Плав’юк. Об’єкт розробки кдб «Бездольний» і його доленосний внесок в утвердження незалежності України.”

Богдан Червак, Голова ОУН.

Українці!

Вітаю з днем Незалежності – найбільшим святом самостійної і соборної України!

В українських серцях навіки закарбується подвиг нашого покоління, яке вступило у кривавий бій з Москвою, щоб Україна як держава відбулася навіки.

Ми платимо велику ціну на полі бою; незалежність України кожного дня омивається кров’ю кращих синів і доньок нації.

Не забуваймо про це. Вічна пам’ять загиблим!

На полі бою відзначають день Незалежності наші воїни. Але цього дня у пам’яті також оживають світлі образи наших великих попередників, з поміж яких Голова ОУН Євген Коновалець промовляє до нас:

– У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю!

Наша перемога бажана, але можлива тільки за однієї умови: коли збережемо єдність нації, не дамо себе втягнути у внутрішні чвари, чого так прагне ворог.

І тоді неодмінно прийде час, коли українці від Сяну до Дону святкуватимуть свій день Незалежності як перемогу нації і держави у цій війні.

Бог і Україна – понад усе!

Слава Україні!

https://t.me/nationalizm

Едуард Крилов. (Публікується із скороченням).

Прочитати цю книгу варто було б не лише кожному українцеві, але й тому, хто жив на території вже неіснуючого, на щастя, Радянського Союзу, та й взагалі – якнайширшому колу людей, щоб виробити у собі імунітет проти насильства, рабства, деградації і здичавілості.

Книга складається із трьох різних за об’ємом частин. Перша частина охоплює період з 1939  по 1967 рік і носить назву «Перші зустрічі». В ній розповідається про дитячі переживання автора в перші місяці окупації рідного міста Пінська підрозділами Червоної Армії. Потім про подорож уже в дорослому віці 1958 року через увесь Сибір з Китаю до Москви і десятьма роками пізніше по республіках Кавказу і Середньої Азії.

Продовжити читання “Анатомічний розтин імперії пером Рішарда Капусцінського.”

Аскольд Лозинський. (фото – футболка “Атентат”, присвячена підпіллю УВО-ОУН від магазину “Ґвер”)

“Історична Правда” при “Українській Правді” недавно опубліквала статтю під заголовком “Безсенсовні Атентати” авторства не історика Юрія Рудницького, якому приписується аж три професії: журналіст, письменник і музикант. Для чого ця стаття появилася мені невідомо, оскільки тема про діяльність УВО-ОУН у 1921-39 не дуже актуальна. В додатку стаття базується майже виключно на канадському виданню з 1965 року і зовсім не на дослідженнях самого автора.

Продовжити читання “Для чого і для кого?”

Запрошуємо вас долучитися до святкування 10-річного ювілею фестивалю Тараса Шевченка Ше.Fest, який відбудеться 17-18 серпня 2024 року в селі Моринці, на Черкащині. Цьогоріч ми запрошуємо вас зануритися у Всесвіт Шевченка та познайомитися із людьми та історіями, які торують шлях українців до перемоги.
Чому варто відвідати Ше.Fest

Продовжити читання “Фестиваль Тараса Шевченка “Ше.Fest”.”

Тарас Головко

Книжка, про яку мовитиметься далі, у багатьох потенційних читачів може викликати неоднозначне ставлення, бо нею руйнуються стійкі стереотипи, вироблені людством упродовж минулих століть включно до наших днів. Це перекладне видання вийшло друком у харківському видавництві «КСД» минулого року і має назву «Світ повний демонів» з підзаголовком «Наука як свічка у пітьмі». Її автор – лауреат престижної Пулітцерівської премії в галузі літератури, відомий у США астроном, астрофізик і популяризатор науки Карл Саган.

Продовжити читання “Розкриваючи очі на усталені речі або про вічну боротьбу науки з невігласами і пройдисвітами.”

Шановний Оксене Васильовичу!

 30 липня 2024 року підписано Наказ Міністерства освіти і науки України № 1072 «Про затвердження концептуальних засад реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти». Основна теза Наказу –  інтеграція історії України до всесвітньої історії, а відтак злиття двох предметів в один з робочою назвою «Історія: Україна та світ».

Продовжити читання “Звернення науково-педагогічної спільноти, представників громадськості та всіх небайдужих громадян до міністра освіти і науки України Оксена Лісового щодо недопустимості злиття історичних дисциплін “Історія України” та “Всесвітня історія” в загальній освіті України.”

Олександр Вакуленко, фото автора.

У Конотопі вже другий рік поспіль у другу суботу липня відзначається День міста, яке приурочене до перемоги війська під проводом гетьмана України Івана Виговського над московським військом у Конотопській битві 1659 року.

Продовжити читання “Відзначення перемоги у Конотопській битві.”

Тарас Головко.

Колись давно Іван Драч на одній із презентацій книги, присвяченій Івану Багряному, сказав, що цьому видатному українському поету, прозаїку, публіцисту і політичному діячеві ХХ століття несказанно пощастило, бо у нього є натхненний популяризатор його творчості, відтак автор знаменитих романів «Тигролови», «Сад Гетсиманський», «Людина біжить над прірвою» ніби отримав друге життя, бо його постійно згадують, ним захоплюються, відкривають для себе маловідомі факти з біографії. Цим дослідником, який не одне десятиліття ґрунтовно вивчає творчий спадок і невсипущу діяльність Івана Лозов’ягіна, того, хто прибрав собі літературний псевдонім Багряний ще в 20-х роках минулого століття, є Олександер Шугай. Нинішнього року він спільно з київським видавництвом «Дніпро» випустив у світ фундаментальний роман-дослідження «Іван Багряний або Через терни Гетсиманського саду» (видання друге, доповнене), тим самим продовживши роботу, розпочату ще у 80-ті.

Продовжити читання “Зі щитом і мечем у руках або про високе і нице в епоху Івана Багряного.”