Всечесні Отці! Дорогі Брати і Сестри!
Смертю смерть подолав…
Скільки б разів ми не повторювали в ці світлі пасхальні дні слова воскресного тропаря, нас завжди приголомшуватиме закладений у них парадокс. Моторошний образ смерти, від якого інстинктивно ховається людська уява, Христос переінакшує на знаряддя перемоги. Перемоги над самою смертю!
Власне кажучи, Син Божий і приходить у світ, аби передати кожному з нас це знаряддя. Символом же перемоги над смертю стає хрест – той самий хрест, на якому помирає на Голгофі Христос. Символ жахливих страждань, пережитих тисячами розіп’ятих рабів, перетворюється на знамено перемоги. На ключ, яким для людини відчиняється Небо.
Чим це пояснити? Що саме промовляє Господь до нас цим символом?
Відповіддю є ввесь досвід земного служіння Ісуса Христа. Адже його сенсом було сповіщення кожному з нас доброї новини, Євангелія, про здатність людини стати співпереможцем над смертю, покликаним через воскресіння до вічного життя. Перемога, яка довершилася добровільною самопожертвою Ісуса на Голгофі, починалася значно раніше. Ще тоді, коли в Юдейській пустелі Христос зневажливо відкинув спокусливі пропозиції скористатися Своїми дарами, аби здобути земну популярність, владу, славу. Він не просто навчає інших словом – Господь дає живе свідчення смиренного служіння ближньому як взірець перемоги над оманливими цінностями світу, підвладного смерті.
Кожен із нас долає власну життєву дорогу, час від часу натрапляючи на роздоріжжя, коли треба робити вибір: з ким і куди простувати далі? Тисячі років тому Бог промовляв до старозавітнього народу, який здійснював свою Пасху, перехід із краю неволі в Обіцяну землю, так само, як і ми, вагаючись на кожному роздоріжжі: Я представив перед вашим обличчям життя і смерть, благословення і прокляття. Тож обери життя (Повтор. 30:19). Вибір дороги життя – це вибір відважних, здатних не лякатися випробувань, перешкод, конфліктів із оточенням, протистояння громадській думці. Це вибір, що прирікає на долю меншости, нерідко дискримінованої та переслідуваної. Небезпеки, які чигають на християнина і в наш час, засвідчили недавні вибухи на великодніх богослужіннях у Шрі-Ланці та сотні жертв, серед яких і щойно хрещені немовлята…
Ми в Україні проходимо власні випробування. Крім збройного протистояння на Сході, точиться ще більш запекла війна в інформаційному просторі. Президентські вибори 2019 року показали, що мета цієї війни – не так привести до влади вигідного кандидата, як розсварити наш народ, поділити його на ворожі групи, персоніфікувати політичні міражі в конкретних особах. Це і є небезпечні манівці, які врешті решт заводять людину, що потрапляє в полон мови ворожнечі, на дорогу смерти.
Обери життя – промовляє до нас усіх Небесний Отець. Через Христа, Свого Єдинородного Сина, Він кличе нас на дорогу життя, до майбутнього воскресіння. Рушаймо ж без вагань цією дорогою, маючи за знамено хрест – символ жертовного служіння ближньому, зброю миру,.. знак перемоги непоборний (кондак Чесному Хресту).
Христос воскрес! – Воістину воскрес!
† Ігор
архиєпископ Харківський і Полтавський
Пасха Христова р.Б.2019