Ніна Головченко
Нарешті! Нарешті ми з Наталкою потрапили на Міжрегіональний вокально-інструментальний фестиваль «Сучасний світ» у Богданівці. Ці «кіловати звуку», як виголосили ведучі свята живої музики, уже вшосте зібрали у липні вокально-інструментальні ансамблі насамперед сільських (але не тільки!) громад.
Проте ми потрапили вперше, бо як приїдеш у село до матері, то не знаєш, за що хапатися: чи за сапу, чи за віник, чи за кухонні клопоти.
Але оскільки захід розпочинається о 9-й годині вечора, то ні мати, ні бур’ян на городі, ні немитий посуд не чинили спротиву нашому бажанню отримати кілотонни позитивних емоцій від музичної літньої тусовки в центрі села.
Отож, пішли ми з Наталкою до сільського клубу.
Парковка під клубом обліплена автомобілями різних габаритів з номерними знаками з різних регіонів. По заасфальтованих доріжках до сцени підтягуються чарівні дівчата у сценічному вбранні, у віддалених куточках музиканти налаштовують інструменти і «розігрівають» пальці. Ліхтарі горять, петунія пахне, звукорежисери налаштовують апаратуру, на сцені виставляють мікрофони. Передчуття класної вечірки просто витає у літній вечірній прохолоді.
Глядачі різного віку: насамперед молодь парами чи й з дітками. Є старші люди. Колективи, що виступають, поки не на сцені, слухають колег. Працює виїзна кав’ярня: є чай, кава, чіпси, шоколад, печиво, морозиво. А також вода, пиво, ситро, вино і коньяк.
Концерт організовано на літній сцені, глядачі розташувалися на лавках під каштанами. Між сценою і глядачами розмістилася група звукорежисерів із необхідним технічним обладнанням.
Рівно о 9-й ведучі дали старт дійству. Сільський голова Богданівки Юрій Борисенко привітав учасників.
Поїхали!!!..
***
Розпочав концерт гурт «Юність» із села Кононівка Черкаської області: троє хлопців (гітари/ударні інструменти) і дві дівчини (клавішні/солістки). Найчарівнішим у їхньому виступі було те, що вони юні, що вони хвилювалися, що вони були першими («на розігріві»). Але потенціал у гурту є. Коли лунала композиція з репертуару С. Вакарчука, солістка почувалася упевнено, ансамбль звучав злагоджено. Юним виконавцям ще бракує досвіду, бракує впевненості і нахабства, бракує свого репертуару. Але то все – діло наживне. Головне, що зібралися, тримаються купи і хочуть грати і співати.
Гурт «Другий контур» із села Велика Димерка Броварського району Київської області одразу показав вищий рівень: усі композиції авторські (Андрій Чорноус), усі тексти україномовні, усі пісні витримані у стилі рок-музики. Троє виконавців (дві гітари і клавішні) «прокачали» глядача і музикально, і вокально.
Гурт «Ф-4» із села Фарбоване Яготинського району Київської області доволі впевнено почувався на сцені і теж продемонстрував свою любов до рок-музики. Проте неприємно відрикошетило те, що фронтмен групи заговорив із глядачами російською мовою, що співалися переважно російськомовні рок-композиції (із репертуару В. Цоя, зокрема). І лише наприкінці виступу доволі переконливо хлопці виконали «Меч Арея» Василя Лютого, пісню, яка в контексті війни з Росією на Донбасі набула особливого звучання в українському музичному світі.
Класичний вокально-інструментальний ансамбль представив гурт «Сині роси» із Засульської ОТГ Полтавської області. Колектив із історією («грають із 80-х…») захопив глядачів із першого акорду: грали фахово, драйвово, співали експресивно, але переважно ретро-репертуар.
У цьому ж ключі виступив і гурт «Канни» (!) із села Ковалівка Черкаської області. Але фронтмен хлопців одразу наголосив на родзинці: граємо не просто українську музику, а танцювальну музику. І таки да: впевнено, віртуозно, темпераментно, і не лише про Галю, а й стьоб із репертуару гурту «Тік» Віктора Бронюка.
Гурт «Дежавю» (Яготин, Київська обл) звучав десь між роком, поп-музикою і диксилендом. Були гарні й фахові солістки та музиканти, але звукорежисер «растерялс-и-и-и…» і завалював то солісток, то труби.
На окреме схвальне (і захопливе) слово заслуговують гурти, які не зраджують рок-музику. Окрім «Другого контуру» та «Ф-4», такі рок-композиції представили гурти «Пін код» (село Нова Оржиця Згурівського району Київської обл) і «Баркас» (село Ничипорівка Яготинського Київської області). «Пін код» − це трійка завзятих молодих хлопців. А «Баркас» − це більш досвідчені виконавці, які виконували переважно авторські композиції і пекли такий хард і панк рок, що захопили своїм тотальним звуком не лише шанувальників року, а всіх глядачів (а таких на другу годину ночі ще було чималенько!..)
Звісно, що найбільше ми з Наталкою чекали на виступ Богданівських гуртів. І, звісно, вони для нас виступили найкраще, насамперед тому, що богданівські. Але не тільки. Групи «Фаворит» і «Вітамін» (керівник Анатолій Білокур) звучали впевнено, гармонійно. Гурти молодіжні, з украпленням музикантів старшого віку і драйвових дівчат. Гурти універсальні: грають і популярні мелодії з репертуару Modern Talking, груп «Еней» чи МГК, можуть і мелодійний рок заграти. У селі цих музикантів знають добре і пишаються ними: і впевненою фронт-вумен Людмилою Білокур, і незворушливою майстринею ударних Катериною Бойко, і братами Кабашними та ін. Гуртам ще треба набиратися майстерності, формувати такий репертуар, що буде визначати їхнє обличчя з-поміж інших вокально-інструментальних ансамблів. Але той факт, що стількох різних молодих людей поєднує любов до музики, що поміж життєвої суєти і проблем вони знаходять час на спілкування і творчість, є дуже переконливим: люди прагнуть духовності, вони шукають шляхи до неї і знаходять їх.
***
Вечір удався: музика наживо, часом доволі фахово і стильно.
Найприємніший факт: багато молоді, і серед виконавців, і серед глядачів. (Були змішані групи (молодь і артисти середнього віку); були ретро-групи із сивочолими дядьками, але коли вони грали – про вік не йшлося)))
Обнадійливий акцент: у репертуарі учасників Фестивалю переважали україномовні композиції.
Звучали авторські композиції і звучали переконливо!
Російська попса і російський рок був переважно у репертуарі виконавців старшого віку (або в колективах, де керівник – людина з культури 80-90-х).
У цілому, свято живої музики в селі, де грають рок, поп і фолк, — це чудовий спосіб скинути з мізків надокучливі проблеми і зарядитися позитивною енергією (під наглядом поліції, до речі: декілька стражів порядку бовваніли неподалік протягом усієї гучної вечірки і не знайшли жодного приводу для зауваження. А це теж говорить про культуру проведення заходу))).
***
Замість післямови – коментарі учасників та організаторів шостого Міжрегіонального вокально-інструментального фестивалю «Сучасний світ».
Андрій Чорноус, гурт «Другий контур»
− Я представляю групу «Другий контур». Я − Чорноус Андрій − засновник команди, соло-гітара, вокал, із с. Богданівка, Броварський р-н. У групі грають також Діма Грикун (гітара) і Олена Грикун (клавішні) – смт. Велика Димерка, Броварський р-н.
На даний момент ми виступаємо із власними піснями. Наші твори поєднують рок, метал та електронну трансову музику. Тексти пишемо українською мовою. У піснях найчастіше торкаємося проблеми відносин між чоловіком і жінкою (хлопцем і дівчиною), відносин між людьми, теми кохання.
Участь у фестивалі «Сучасний світ» в Богданівці беремо щороку. Уперше виступили тут 2014 року. Виступаємо з метою показати свої нові пісні, нашу музику, і також наше бачення її. Враження від фестивалю — позитивні, насамперед у плані глядацького прийому.
Такі фестивалі потрібні для того, щоб учасники могли порівняти себе із іншими музикантами, побачити свій рівень, взяти для себе щось нове в плані творчості. Показати свій матеріал для широкого загалу. Також отримати більший досвід щодо живих виступів на сцені. Ну і звичайно – це розвиток живої інструментальної музики.
Щодо побажань – недостатня кількість звукового обладнання для більш якісного виступу. Бракує звукової апаратури, глядачів і якісної звукової режисури під час виступу колективів, також фінансування (колективи приїжджають за власні кошти).
Анатолій Білокур, директор Богданівського сільського будинку культури
− Метою фестивалю є допомога обдарованим співакам та музикантам розкрити свої здібності і цим показати, що в сільських місцевостях також розвивається сучасна естрадна культура. Фестиваль допомагає новим знайомствам між колективами району та регіонів.
Фестиваль підтримали сільський голова Богданівки Юрій Григорович Борисенко, Яготинський районний будинок культури, комунальне підприємство на чолі з Іваном Павловичем Яблонським та приватний підприємець Віталій Миколайович Овсієнко. Тож усім цим людям подяка за допомогу від наших музикантів.
Гадаю, що фестиваль удався, про це свідчать відгуки глядачів в інтернеті, слова односельців та музикантів, які брали участь у фестивалі.
Але не бракує й недоліків. Хотілося б, щоб наше вище керівництво звертало увагу в селах та районах не тільки на давню народну творчість, а й на сучасну, хоча вона й потребує більше коштів. Музична апаратура та інструменти примітивні, оскільки більша частина їх придбана за власні кошти музикантів, або ж залишилися ще з радянських часів, і тому музикантам свої можливості не вдається повністю розкрити.
Задумів у нас багато, але хотілося б розширити фестиваль та зробити потужну рекламу, щоб ті гурти, які є в інших селах, мали змогу показати свої таланти на нашому фестивалі «Сучасний світ».
***
P.S. Організатори Фестивалю дійсно мають визначитися із метою його проведення. Якщо це закрита тусовка для посвячених – то питань немає. Якщо Ви популяризуєте українське село, сільську молодь, сучасну музику, змістовне дозвілля тощо, і хочете, щоб про Вас знали, — співпрацюйте зі ЗМІ. Запрошуйте їх, надавайте прес-релізи («імена, паролі, явки»), давайте змогу журналістам поспілкуватися з музикантами та організаторами на прес-конференції чи в кулуарах/на фуршетах. У час, коли новини йдуть потоком, для популяризації будь-якого проекту треба докладати додаткових зусиль. Успіху!..
