Костянтин Холодов
Моє ставлення до наметового містечка на Грушевського від самого початку було негативним. Ні, не до протесту як такого, а до містечка, яке перекривало одну з центральних вулиць столиці.
Мені не один раз доводилося штовхатися в тисняві Печерськом через те, що там − «містечко». Продовжити читання “Насправді, це банальна спекуляція”
Мусіхіна Лілія
Здавна одним із видів суто чоловічих занять була військова справа. Самооборона, захист своєї родини, рідної землі і нині вважається священним обов’язком кожного справжнього мужчини. Так, здається, було справіку… Продовжити читання “Образ воїна в українському фольклорі”
Юрій Ковалів
21 лютого 1992 р. в Бабиному яру ОУН разом із «Меморіалом» поставили пам’ятний хрест у Бабиному Яру, де гестапівці розстріляли націоналістку Олену Телігу разом із її соратниками, членами Спілки українських письменників та авторами періодичного видання «Літаври» (учасником цієї акції був і я як представник «Меморіалу»). Продовжити читання “Останні слова Олени Теліги були такими: «Я з Києва вдруге не поїду»”
Таня Череп-Пероганич
Правду кажуть: пів-світу плаче, а решта − скаче. Так і нині − одні знову йдуть на Майдан, інші − бліни пєкут, ще в одних − народні гуляння.
Пригадалася почута давно історія Продовжити читання “Якби нам за блінами та гуляннями Україну не втратити…”
Тетяна Кришталовська
Урок 4. Висловлюймо думку стисло!
Часто впадає в око активне використання мовних конструкцій «дієслово + віддієслівний іменник» (здійснювати вимірювання, проводити дослідження, забезпечувати безпеку). Замість таких конструкцій треба вживати природніший для української мови й ощадливіший мовний засіб – дієслово (вимірювати, досліджувати, убезпечувати). Продовжити читання “Грані слова: Висловлюймо думку стисло!”
Богдан Червак
Виступ на «Бандерівських читаннях» 9 лютого 2018 року в Колонній залі Київради.
«Від Сяну по Кавказ»
Від імені Організації Українських Націоналістів і Проводу Українських Націоналістів вітаю учасників і гостей «Бандерівських читань».
Очевидно, що питання української зовнішньої політики, місця і ролі України в сучасному світі як ніколи актуальне. Продовжити читання “Місія України та національні інтереси в глобалізованому світі: візія націоналістів”
Оксана Радушинська
(Шкіц)
Посеред метушливого міського передвечірнього натовпу, посеред різнобарвної і пошерхлої, заклопотаної буденностями й одвічностями, різнодумної, не схожої ні на що у гармонії Всесвіту юрби, йшла баба. Ні, не стара жінка із обличчями онучаток у серці, а справжня баба, за котрою простягалася тінь таємничості і нереальності. Баба, котра завдяки якимось непорозумінням у нашаруваннях слів і часів, відблисків сонця й місяця, вибралася у реальний світ із дитячих казок та оповідок про віщунок-відьом. Згорблена удвоє, у грубій самотканній хустці і прасторічних чоботях, із клунком чародійств і покрученою палицею, відполірованою долонями, йшла баба стара, як світ (або й старіша) із… молодими дівочими очима кольору зеленого літа. Продовжити читання “Баба”
Тетяна Кришталовська
Урок 3. Зворотні дієслова
Майже всі тексти, з якими мені випадає працювати, хибують неправильним використовуванням зворотних дієслів, або дієслів із постфіксом ‑ся(-сь), а тому і засиллям пасивних конструкцій. Не минуло жодного дня без того, щоб я не натрапила на помилки такого типу! Продовжити читання “Грані слова: Зворотні дієслова”
Костянтин Холодов
Дещо нагадаю вам. Очевидні речі.
Епізод 1.
Пам’ятате Анатолія Кашпіровського, нікому не відомого провінційного психіатра? Звичайний лікар-психіатр, яких тисячі було у СРСР, раптом стає відомим на весь союз. Люди кидали роботу, зупиняли станки, хірурги відкладали операції на інший час. Усі сиділи і вдивлялися в сірі екрани, в очі провінційного психіатра, щоб позбутися енурезу, туберкульозу або ліпоми. Воістину країна психів. Але тоді на це не було схоже. Тай по замислу теж. Це були навчання. Військові навчання. Продовжити читання “Про очевидне в гібридній війні”
Тарас Головко
(Рецензія на двотомник В. Білінського «Москва ординська» (2015)
Володимир Білінський належить до небагатьох вітчизняних істориків, який узявся за благородну справу − розвінчати офіційну історичну доктрину Російської Федерації, опублікувавши спочатку тритомник «Країна Моксель, або Московія», а згодом у видавництві «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» ще й двотомник «Москва ординська». Продовжити читання “Правда про золотоординську Московію”
